Тофф плюс

Жарознижувальне, анальгезуюче, судинозвужувальне, протиалергічне, протинабрякове, протикашльове, седативне.

Комбінований засіб для усунення симптомів ГРЗ та застуди.

Парацетамол чинить жарознижувальну та анальгетичну дію.

Фенілефрин - альфа-адреноміметик, чинить судинозвужувальну дію, сприяє усуненню закладеності носа, зменшенню слизового виділення з порожнини носа.

Хлорфенамін - блокатор H1-гістамінових рецепторів, чинить протиалергічну дію, пригнічує симптоми алергічного риніту (зменшує проникність судин, усуває набряклість та гіперемію слизової оболонки порожнини носа).

Декстрометорфан - протикашльовий засіб, за силою дії близький до кодеїну, підвищує поріг чутливості кашльового центру довгастого мозку, пригнічує кашель будь-якого походження, усуває подразнюючу дію сухого непродуктивного кашлю і добре переноситься всіма віковими групами. Чинить деяку седативну дію. Не має знеболювальної, наркотичної та снодійної дії. Не пригнічує дихальний центр і активність війчастого епітелію.

Парацетамол. Швидко і повністю всмоктується після перорального прийому. Абсолютна біодоступність після прийому внутрішньо становить близько 80% і є дозозалежною в діапазоні доз від 5 до 20 мг/кг маси тіла. Він практично не зв'язується з білками плазми, а його об'єм розподілу становить близько 0.91 кг. Після прийому внутрішньо T1/2 парацетамолу з плазми становить у здорових дорослих близько 2.3 год, варіюючи від 1.5 до 3 год. Парацетамол піддається інтенсивній біотрансформації в печінці, його головними метаболітами є неактивні фенолсульфатні та глюкуронідні кон'югати. Проміжний продукт метаболізму парацетамолу зазвичай виводиться нирками у вигляді кон'югатів меркаптурової кислоти та цистеїну. Глутатіоновий кон'югат може екскретуватися з жовчю, але в цьому випадку він розщеплюється кишковими пептидазами і продукти розщеплення реабсорбуються.

Хлорфенірамін. Після прийому внутрішньо він майже повністю всмоктується і розподіляється в тканинах. Cmax у плазмі досягалися через 2-3 год. після одноразового прийому натщесерце в дозі 12 мг. Хлорфенірамін і його генералізовані метаболіти повільно екскретуються протягом тривалого часу.

Декстрометорфан. Після перорального прийому добре всмоктується, але піддається інтенсивному пресистемному метаболізму в печінці, в результаті чого його концентрація в плазмі становить лише 0.1 мкг/л через 0.5 год., а середня Cmax через 2.5 год після одноразового прийому 20 мг дорівнює 1.8 мкг/л. Декстрометорфан піддається інтенсивному метаболізму в печінці; близько 50% дози екскретується нирками протягом 24 год. Кишечником екскретується менше 1% дози. Близько 8% дози екскретується в незміненому вигляді нирками протягом 6 год.

Фенілефрин. Абсорбція після перорального прийому помітно варіює, він піддається інтенсивному пресистемному метаболізму. В результаті цього його системна біодоступність становить лише 40%, а Cmax у плазмі досягаються через 1-2 год. після прийому внутрішньо. Vd становить 200-500 л., а середній Т1/2 з плазми становить 2-3 год. Після абсорбції піддається інтенсивній біотрансформації в кишковій стінці. Після перорального прийому дезамінується 24% фенілефрину, оскільки більша частина прийнятого внутрішньо препарату метаболізується шляхом сульфатування ще до того, як досягає печінки.

Для дорослих:

Інфекційно-запальні (застудні) захворювання (в т.ч. ГРВІ, грип, риніт, ринофарингіт); алергічний риніт; ринорея.

- підвищена чутливість до компонентів препарату;
- одночасний прийом інших препаратів, що містять речовини, які входять до складу Тофф плюс;
- одночасний прийом трициклічних антидепресантів, інгібіторів МАО, бета-адреноблокаторів;
- дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
- захворювання крові;
- печінкова та/або ниркова недостатність;
- закритокутова глаукома;
- аденома передміхурової залози;
- синдром Жильбера;
- артеріальна гіпертензія;
- тиреотоксикоз; феохромоцитома; цукровий діабет;
- бронхіальна астма, бронхіт;
- період лактації;
- дитячий вік (до 14 років).

З обережністю:
- стенокардія;
- гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія (ГОКМП);
- похилий вік.

У період лікування не слід приймати інші лікарські засоби, що містять речовини, які входять до складу.

У осіб, які страждають на хронічний алкоголізм, прийом терапевтичних доз може викликати важку печінкову недостатність.

У період лікування необхідно утримуватися від вживання етанолу (можливий розвиток гепатотоксичної дії).

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

У період лікування необхідно утримуватися від водіння автотранспорту та зайняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

З боку нервової системи та органів чуття: запаморочення, сонливість, підвищена збудливість, мідріаз, парез акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску.

З боку травної системи: сухість у роті, епігастральний біль, нудота, блювання, гепатотоксична дія.

З боку органів кровотворення: анемія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, апластична анемія.

З боку сечовидільної системи: затримка сечі, нефротоксичність (папілярний некроз).

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, ангіоневротичний набряк, бронхообструкція.

Інші: підвищення АТ.

Симптоми (зумовлена парацетамолом, проявляється після прийому понад 10-15 г): блідість шкірних покривів, анорексія, нудота, блювання, гепатонекроз, підвищення активності “печінкових” трансаміназ, збільшення протромбінового часу.

Лікування: промивання шлунка з подальшим призначенням активованого вугілля, симптоматична терапія.

Посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу.

Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості в роті, запорів.

ГКС збільшують ризик розвитку глаукоми.

Парацетамол знижує ефективність урикозуричних препаратів.

Хлорфенамін, призначений одночасно з інгібіторами МАО та фуразолідоном може призвести до розвитку гіпертонічного кризу, психомоторного збудження, підвищення температури.

Трициклічні антидепресанти посилюють симпатоміметичну дію, одночасне призначення галотану підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії.

Знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює альфа-адреностимулюючу активність фенілефрину.

Капсули, 15 мг+500 мг+10 мг+2 мг.

По 10 капсул у блістери з ПВХ та фольги алюмінієвої.
По 1 або 2 блістери разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у картонну пачку.