Дуоколд

Жарознижувальне, протизапальне, знеболювальне.

Комбінований лікарський засіб, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу, має жарознижувальну, протизапальну, знеболювальну, протиалергічну, ангіопротекторну та судинозвужувальну дії. Усуває симптоми застуди. Звужує судини носа, усуває набряк слизової оболонки носа.

Аскорбінова кислота (вітамін С) - заповнює підвищену потребу у вітаміні С при застудних захворюваннях та грипі, особливо на початкових стадіях захворювання. Підвищує стійкість організму до інфекційних захворювань, бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, сприяє нормальній проникності капілярів, згортанню крові, регенерації тканин.

Кальцію глюконат - заповнює дефіцит іонів кальцію, необхідних для здійснення процесу передачі нервових імпульсів, скорочення скелетних і гладких м'язів, діяльності міокарда, формування кісткової тканини, згортання крові. Має антиалергічну дію, запобігає розвитку підвищеної проникності та ламкості судин, що обумовлюють геморагічні процеси при грипі та ГРВІ.

Парацетамол - ненаркотичний анальгетик, блокує структурний фермент ЦОГ-1 та індукований фермент ЦОГ-2 переважно в центральній нервовій системі, впливаючи на центри болю та терморегуляції. Має анальгезуючу та жарознижувальну дію. Зменшує головний та м'язові болі, явища лихоманки. Не впливає на функцію тромбоцитів та гемостаз.

Рутозид - є ангіопротектором. Зменшує проникність капілярів, набряклість та запалення, зміцнює судинну стінку. Запобігає розвитку підвищеної проникності та ламкості судин, що обумовлюють геморагічні процеси. Рутозид бере участь в окисно-відновних процесах, має антиоксидантні властивості, запобігає окисленню та сприяє депонуванню аскорбінової кислоти в тканинах.

Фенілефрин - симптоматичний засіб, стимулює постсинаптичні альфа1-адренорецептори, має помірну судинозвужувальну дію, зменшує набряк та гіперемію слизової оболонки носа, відновлює вільне дихання, знижує тиск у параназальних порожнинах та середньому вусі

Фенірамін - є протиалергічним засобом - блокатором гістамінових H1-рецепторів. Знижує відчуття закладеності носа, чхання, сльозотечу, свербіж та почервоніння очей. У помірній мірі має седативний ефект.

Аскорбінова кислота: після прийому внутрішньо аскорбінова кислота повністю абсорбується з ШКТ.
Широко розподіляється в тканинах організму. Час досягнення Сmax після прийому внутрішньо - 4 год. Зв'язування з білками плазми крові - 25%. Концентрація аскорбінової кислоти в лейкоцитах і тромбоцитах вища, ніж в еритроцитах і в плазмі. Проникає через плацентарний бар'єр, виділяється з грудним молоком. Метаболізується переважно в печінці в дезоксиаскорбінову і далі в щавлеву кислоту та аскорбат-2-сульфат. Виводиться нирками в незміненому вигляді та у вигляді метаболітів.

Кальцію глюконат: приблизно 1/5-1/3 частина перорально введеного кальцію глюконату всмоктується в тонкій кишці, цей процес залежить від присутності вітаміну D, pH, особливостей дієти та наявності факторів, здатних зв'язувати іони кальцію. Абсорбція іонів кальцію зростає при його дефіциті та використанні дієти зі зниженим вмістом іонів кальцію. Близько 20% виводиться нирками, решта кількості (80%) - через кишечник.

Парацетамол: після прийому внутрішньо парацетамол швидко і майже повністю всмоктується з ШКТ. Сmax в плазмі крові досягається через 10-60 хв після прийому внутрішньо. Парацетамол розподіляється в більшості тканин організму, проникає через плацентарний бар'єр, визначається з грудним молоком. У терапевтичних концентраціях зв'язування з білками плазми крові незначне, зростає при збільшенні концентрації. Піддається первинному метаболізму в печінці, виводиться в основному нирками у вигляді глюкуронідних та сульфатних сполук. T1/2 становить 1-3 год.

Рутозид: при прийомі внутрішньо всмоктується 10-15% дози, Сmax в плазмі крові досягається через 1-9 год, T1/2 становить 10-25 год; виділяється переважно з жовчю.

Фенілефрин всмоктується з ШКТ і піддається первинному метаболізму в кишечнику та печінці. Сmax в плазмі крові досягається в інтервалі від 45 хв до 2 год. Виводиться нирками практично повністю у вигляді сульфатних сполук. T1/2 становить 2-3 год.

Фенірамін: після прийому внутрішньо Сmax в плазмі крові досягається через 1-2.5 год. T1/2 в кінцевій фазі становить 16-19 год. Виводиться нирками (70-83%) у вигляді незміненого речовини або метаболітів.

Для дорослих:

Симптоматичне лікування інфекційно-запальних захворювань: ГРВІ (гостра респіраторна вірусна інфекція), в т.ч. грип та застуда, що супроводжуються підвищенням температури тіла, ознобом, головним болем, болями в суглобах та м'язах, нежиттю, закладеністю носа, чханням та болями в горлі та пазухах носа.

- підвищена чутливість до парацетамолу, рутозиду, фенілефрину, феніраміну, аскорбінової кислоти  та інших компонентів, що входять до складу препарату;

- одночасний прийом парацетамоловмісних препаратів;

- одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів, інших симпатоміметичних препаратів;

- одночасний або протягом попередніх 2 тижнів прийом інгібіторів моноамінооксидази (МАО);

- тяжкі серцево-судинні захворювання;

- артеріальна гіпертензія;

- закритокутова глаукома;

- схильність до тромбозів;

- феохромоцитома;

- гіпертиреоз;

- портальна гіпертензія;

- алкоголізм;

- цукровий діабет;

- фенілкетонурія;

- гіперкальціємія (концентрація кальцію не повинна перевищувати 12 мг%);

- виражена гіперкальціурія;

- нефроуролітіаз (кальцієвий);

- одночасний прийом серцевих глікозидів (ризик виникнення аритмій);

- вагітність;

- період грудного вигодовування;

- дитячий вік до 12 років.

З обережністю: виражений атеросклероз коронарних артерій; серцево-судинні захворювання; гострий гепатит; гемолітична анемія; тяжкі захворювання печінки або нирок; гіперплазія передміхурової залози, утруднене сечовипускання внаслідок гіпертрофії передміхурової залози; захворювання крові; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; вроджена гіпербілірубінемія (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона та Ротора); бронхіальна астма; хронічне недоїдання (дефіцит споживаних калорій) та зневоднення; пілородуоденальна обструкція; стенозуюча виразка шлунка та/або дванадцятипалої кишки; епілепсія; одночасний прийом препаратів, здатних негативно впливати на печінку (барбітурати, фенітоїн, фенобарбітал, карбамазепін, рифампіцин, ізоніазид, зидовудин та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки).

Щоб уникнути токсичного ураження печінки, прийом цієї комбінації не слід поєднувати з вживанням алкогольних напоїв.

Пацієнтам слід звернутися до лікаря, якщо: спостерігається бронхіальна астма, емфізема або хронічний бронхіт;
симптоми не проходять протягом 5 днів або супроводжуються тяжкою лихоманкою, що триває протягом 3 днів, висипом або постійним головним болем. Це можуть бути ознаки більш серйозних порушень.

Не слід приймати препарат одночасно з іншими препаратами, що містять парацетамол.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

Ця комбінація може викликати сонливість, тому під час лікування не рекомендується керувати автомобілем та займатися іншими видами діяльності, що вимагають концентрації уваги та високої швидкості психомоторних реакцій.

Частота виникнення побічних ефектів носить в основному дозозалежний характер.

Класифікація частоти розвитку побічних ефектів (ВООЗ): дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до

Найбільш небезпечні симптоми передозування препарату можуть бути обумовлені парацетамолом.

Парацетамол

Симптоми (проявляються після одноразового прийому 7,5–10 г парацетамолу): у тяжких випадках передозування парацетамол має гепатотоксичну дію, в т.ч. може викликати некроз печінки. Також передозування може викликати нефропатію з необоротною печінковою недостатністю.

Вираженість передозування залежить від дози, тому потрібно попереджати пацієнтів про заборону одночасного прийому парацетамоловмісних препаратів. Особливо високий ризик отруєння у пацієнтів похилого віку, у дітей, у пацієнтів із захворюваннями печінки, у випадках хронічного алкоголізму, у пацієнтів з хронічним недоїданням (дефіцитом споживаних калорій) та у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомального окислення в печінці.

Передозування парацетамолу може призвести до печінкової недостатності, енцефалопатії, коми та смерті.

Симптоми передозування парацетамолу в перші 24 години: блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія, судоми. Біль у животі може бути першим ознакою ураження печінки і зазвичай не проявляється в перші 24–48 годин і іноді може проявитися пізніше, через 4–6 днів, в середньому по закінченні 72–96 годин після прийому препарату. Також може з'явитися порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Навіть при відсутності ураження печінки може розвинутися гостра ниркова недостатність та гострий тубулярний некроз. Повідомлялося про випадки серцевої аритмії та розвитку панкреатиту при передозуванні парацетамолу.

Лікування: введення ацетилцистеїну внутрішньовенно або перорально як антидота, промивання шлунка, прийом внутрішньо метіоніну можуть мати позитивний ефект принаймні протягом перших 48 годин після передозування. Рекомендовано прийом активованого вугілля, моніторинг дихання та кровообігу. У разі розвитку судом можливе призначення діазепаму.

Аскорбінова кислота

Симптоми: при прийомі більше 1 г на день можливі печія, діарея, утруднене сечовипускання або фарбування сечі в червоний колір, гемоліз (у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази).

Кальцію глюконат

Симптоми: розвиток гіперкальціємії — нудота, блювання, різка слабкість, спрага, сонливість, порушення орієнтації, помутніння свідомості, ниркова недостатність. Максимальна добова доза для дорослих і дітей старше 12 років — 9 г.

Лікування: кальцитонін внутрішньовенно крапельно 5–10 МО/кг/добу (препарат розвести в 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, вводити протягом 6 годин).

Фенірамін і фенілефрин

Симптоми передозування об'єднані через ризик взаємного потенціювання парасимпатолітичного ефекту феніраміну та симпатоміметичного ефекту фенілефрину у разі передозування препарату.

Симптоми: сонливість, до якої згодом приєднується занепокоєння (особливо у дітей), зорові порушення, висип, нудота, блювання, головний біль, підвищена збудливість, запаморочення, безсоння, порушення кровообігу, кома, судоми, зміна поведінки, підвищення або зниження артеріального тиску, брадикардія. При передозуванні феніраміну повідомлялося про випадки атропіноподібного психозу.

Лікування: проведення звичайних заходів надання допомоги, що включають призначення активованого вугілля, сольових проносних, заходів щодо підтримки серцевої та дихальної функцій. Не слід призначати психостимулюючі засоби (метилфенідат) через небезпеку виникнення судом. При гіпотензії можливе застосування вазопресорних препаратів. Специфічний антидот відсутній.

У разі підвищення артеріального тиску можливе внутрішньовенне введення альфа-адреноблокаторів, оскільки фенілефрин є селективним агоністом альфа1-адренорецепторів, отже, гіпертензивний ефект при передозуванні фенілефрину слід лікувати шляхом блокування альфа-адренорецепторів. При розвитку судом використовувати діазепам.

Аскорбінова кислота

При одночасному застосуванні з барбітуратами, примідоном, тетрацикліном підвищується екскреція аскорбінової кислоти з сечею.

При одночасному застосуванні пероральних контрацептивів зменшується концентрація аскорбінової кислоти в плазмі крові.

Можливе підвищення концентрації етинілестрадіолу в плазмі крові при його одночасному застосуванні у складі контрацептивів для прийому внутрішньо.

При одночасному застосуванні з препаратами заліза аскорбінова кислота, завдяки своїм відновлювальним властивостям, переводить тривалентне залізо в двовалентне, що сприяє поліпшенню його абсорбції.

Аскорбінова кислота у високих дозах може знижувати pH сечі, що при одночасному застосуванні зменшує канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів.

При одночасному застосуванні ацетилсаліцилова кислота зменшує абсорбцію аскорбінової кислоти приблизно на третину.

При одночасному застосуванні з варфарином можливе зменшення ефектів варфарину.

Кальцію глюконат

При одночасному застосуванні внутрішньо кальцію глюконат уповільнює абсорбцію тетрациклінів, дигоксину, пероральних препаратів заліза (інтервал між їх прийомами повинен бути не менше 2 год).

При одночасному застосуванні під впливом колестераміна всмоктування кальцію з ШКТ знижується.

Кальцію глюконат при одночасному застосуванні зменшує гіпотензивний ефект блокаторів кальцієвих каналів (в/в введення кальцію глюконату до і після верапамілу зменшує його гіпотензивну дію).

Під час лікування серцевими глікозидами парентеральне застосування кальцію глюконату не рекомендується (можливе посилення кардіотоксичної дії).

При одночасному застосуванні з хінідином можливе уповільнення внутрішньошлуночкової провідності та підвищення токсичності хінідину.

При поєднанні з тіазидними діуретиками кальцію глюконат може посилювати гіперкальціємію, знижувати ефект кальцитоніну при гіперкальціємії, знижує біодоступність фенітоїну.

Парацетамол

Посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних засобів, етанолу.

Ризик гепатотоксичної дії парацетамолу підвищується при одночасному прийомі барбітуратів, фенітоїну, фенобарбіталу, карбамазепіну, рифампіцину, ізоніазиду, зидовудину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки.

Антикоагулянтні властивості варфарину та інших кумаринів можуть бути посилені на тлі тривалого регулярного застосування парацетамолу, підвищуючи ризик кровотеч. Одноразовий прийом парацетамолу не має такого ефекту.

Метоклопрамід збільшує швидкість всмоктування парацетамолу та підвищує концентрацію парацетамолу в плазмі крові до максимальної.

Аналогічним чином, домперидон може збільшувати швидкість абсорбції парацетамолу.

При спільному застосуванні хлорамфеніколу та парацетамолу T1/2 хлорамфеніколу може збільшитися.
Парацетамол може знизити біодоступність ламотриджину з можливим зниженням його дії через індукування його печінкового метаболізму.

Абсорбція парацетамолу може бути знижена при одночасному прийомі з колестераміном, однак цього можна уникнути, якщо приймати колестерамін на годину пізніше парацетамолу.

Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може викликати нейтропенію та збільшити ризик пошкодження печінки.

Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які приймають одночасно пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити.

Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватися при хронічному або надмірному споживанні алкоголю.

Парацетамол може вплинути на результати тесту з визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфрамату.

Рутозид

Аскорбінова кислота посилює ефекти рутозиду.

Фенілефрин

Протипоказано застосування у пацієнтів, які приймають або приймали інгібітори МАО протягом останніх 2 тижнів.

Інгібітори МАО, трициклічні антидепресанти (наприклад, амітриптилін), алкалоїди ріжків, симпатоміметики посилюють пресорний ефект, а останні й аритмогенність фенілефрину.

Фенілефрин може знижувати ефективність бета-адреноблокаторів та інших гіпотензивних препаратів (наприклад, дебризохіну, гуанетидину, резерпіну, метилдопи). Підвищується ризик артеріальної гіпертензії.

Одночасне застосування фенілефрину з дигоксином та іншими серцевими глікозидами може збільшити ризик розвитку аритмії або інфаркту міокарда. Тиреоїдні гормони збільшують (взаємно) ризик виникнення коронарної недостатності (особливо при коронарному атеросклерозі).

Альфа-адреноблокатори (фентоламін), фенотіазини, фуросемід та інші діуретики перешкоджають вазоконстрикції.

Фенірамін

Можливе посилення впливу інших речовин на ЦНС (наприклад, інгібіторів МАО, трициклічних антидепресантів, алкоголю, протипаркінсонічних препаратів, барбітуратів, транквілізаторів та наркотичних засобів).

Фенірамін може інгібувати дію антикоагулянтів.

Набір порошків для приготування розчину для прийому внутрішньо зі смаком лимона, зі смаком журавлини.

По 5 г у пакетиках термосварюваних з матеріалу багатошарового комбінованого.

3 пакетика порошку для приготування розчину для прийому внутрішньо «День» і 1 пакетик порошку для приготування розчину для прийому внутрішньо «Ніч»; 6 пакетиків порошку для приготування розчину для прийому внутрішньо «День» і 2 пакетики порошку для приготування розчину для прийому внутрішньо «Ніч»; 9 пакетиків порошку для приготування розчину для прийому внутрішньо «День» і 3 пакетики порошку для приготування розчину для прийому внутрішньо «Ніч»; 12 пакетиків порошку для приготування розчину для прийому внутрішньо «День» і 4 пакетики порошку для приготування розчину для прийому внутрішньо «Ніч»; 15 пакетиків порошку для приготування розчину для прийому внутрішньо «День» і 5 пакетиків порошку для приготування розчину для прийому внутрішньо «Ніч» разом з інструкцією по застосуванню в пачці з картону.