Тромбо АСС
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Аспірин Кардіо, Аспікард, Ацетилсаліцилова кислота, Аспікор, Аспірин, АСК-кардіо, Аспінат, Ацетилсаліцилова кислота Кардіо, КардіАСК, Сановаск
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
D.t.d. № 100
S. Внутрішньо, по 1 таб. на день не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води, перед їжею
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка
Підвищує фібринолітичну активність плазми крові і знижує концентрацію вітамін К-залежних факторів згортання (II, VII, IX, X).
Антиагрегантний ефект найбільш виражений у тромбоцитах, оскільки вони не здатні повторно синтезувати ЦОГ.
Антиагрегантний ефект розвивається після застосування малих доз препарату і зберігається протягом 7 діб після одноразового прийому. Ці властивості АСК використовуються в профілактиці та лікуванні інфаркту міокарда, ІХС, ускладнень варикозної хвороби.
АСК також має протизапальну, жарознижувальну і аналгезуючу дію.
Фармакокінетика
Після прийому внутрішньо АСК швидко і повністю всмоктується з ШКТ. Таблетки вкриті кишковорозчинною оболонкою, що зменшує прямий подразнюючий вплив АСК на слизову оболонку шлунка. АСК частково метаболізується під час абсорбції.
Cmax АСК в плазмі крові досягається приблизно через 2-7 год після прийому таблеток, таким чином, абсорбція АСК у формі таблеток кишковорозчинних, вкритих плівковою оболонкою, уповільнена порівняно зі звичайними таблетками (без кишковорозчинної оболонки).
При одночасному прийомі з їжею відзначається уповільнення всмоктування АСК без впливу на ступінь всмоктування. Більш низька швидкість абсорбції таблеток АСК, вкритих кишковорозчинною оболонкою, не впливає на експозицію АСК в плазмі крові і її здатність інгібувати агрегацію тромбоцитів при тривалій терапії низькими дозами препарату. Тим не менш, щоб забезпечити максимальну стійкість таблеток АСК у шлунку, рекомендується приймати препарат за 30 хв до прийому їжі, запиваючи великою кількістю рідини (див. розділ "Режим дозування").
Розподіл
АСК і саліцилова кислота значною мірою зв'язуються з білками плазми крові (від 49 до 70% - для АСК; від 66 до 98% - для саліцилової кислоти, відповідно, залежно від дози) і швидко розподіляються в організмі. Після перорального прийому АСК, саліцилова кислота проникає через плацентарний бар'єр і виділяється з грудним молоком.
Метаболізм
Під час і після всмоктування АСК перетворюється в головний метаболіт - саліцилову кислоту, яка метаболізується, головним чином, у печінці під впливом ферментів печінки з утворенням саліцирулової кислоти, фенольного глюкуроніду саліцилової кислоти, саліцилглюкуроніду і гентисурової кислоти.
У жінок процес метаболізму проходить повільніше (менша активність ферментів у сироватці крові).
Виведення
Виведення саліцилової кислоти є дозозалежним, оскільки її метаболізм обмежений можливостями ферментативної системи. Т1/2 становить від 2-3 год при застосуванні АСК у низьких дозах і до 15 год при застосуванні препарату у високих дозах (звичайні дози ацетилсаліцилової кислоти як аналгезуючого засобу). Саліцилова кислота і її метаболіти виводяться нирками.
На відміну від інших саліцилатів, при багаторазовому прийомі препарату негідролізована АСК не накопичується в сироватці крові.
У пацієнтів з нормальною функцією нирок 80-100% разової дози препарату виводиться нирками протягом 24-72 год.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Препарат призначений для тривалого застосування. Тривалість терапії визначається лікарем.
Первинна профілактика гострого інфаркту міокарда при наявності факторів ризику: 50-100 мг/добу.
Вторинна профілактика інфаркту міокарда, стенокардія: 50-100 мг/добу.
Профілактика інсульту та транзиторного порушення мозкового кровообігу:50-100 мг/добу.
Профілактика тромбоемболії після операцій та інвазивних втручань на судинах: 50-100 мг/добу.
Профілактика тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії та її гілок: 100-200 мг (2 таб.)/добу.
Показання
— вторинна профілактика інфаркту міокарда;
— стабільна і нестабільна стенокардія;
— профілактика інсульту (в т.ч. у пацієнтів з транзиторним порушенням мозкового кровообігу);
— профілактика транзиторного порушення мозкового кровообігу;
— профілактика тромбоемболії після операцій та інвазивних втручань на судинах (наприклад, аортокоронарне шунтування, ендартеректомія сонних артерій, ангіопластика та стентування коронарних артерій);
— профілактика тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії та її гілок (наприклад, при тривалій іммобілізації внаслідок обширного хірургічного втручання).
Протипоказання
— шлунково-кишкова кровотеча;
— геморагічний діатез;
— бронхіальна астма, індукована прийомом саліцилатів та інших НПЗП;
— поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа і навколоносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти;
— поєднане застосування з метотрексатом у дозі 15 мг на тиждень і більше;
— виражена ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв);
— виражена печінкова недостатність (клас В і вище за шкалою Чайлд-П'ю);
— хронічна серцева недостатність III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA;
— I і III триместри вагітності;
— період лактації (грудного вигодовування);
— вік до 18 років;
— непереносимість лактози, дефіцит лактази і глюкозо-галактозна мальабсорбція;
— підвищена чутливість до компонентів препарату;
— підвищена чутливість до інших НПЗП.
З обережністю слід застосовувати препарат при подагрі, гіперурикемії, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки або шлунково-кишкових кровотечах (в анамнезі), нирковій недостатності (КК більше 30 мл/хв), печінковій недостатності (нижче класу В за шкалою Чайлд-П'ю), бронхіальній астмі, хронічних захворюваннях органів дихання, сінній лихоманці, поліпозі носа, лікарській алергії, в т.ч. до НПЗП, анальгетиків, протизапальних, протиревматичних засобів; у II триместрі вагітності, при передбачуваному хірургічному втручанні (включаючи незначні, наприклад, екстракція зуба).
З обережністю слід застосовувати препарат одночасно:
— з метотрексатом у дозі менше 15 мг на тиждень;
— з антикоагулянтами, тромболітичними або антитромбоцитарними засобами;
— з НПЗП і похідними саліцилової кислоти у високих дозах;
— з дигоксином;
— з гіпоглікемічними засобами для прийому всередину (похідні сульфонілсечовини) і інсуліном;
— з вальпроєвою кислотою;
— з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну;
— з ібупрофеном.
— з алкоголем (включаючи напої, що містять алкоголь).
Особливі вказівки
Підвищена чутливість до анальгетиків, протизапальних препаратів, протиревматичних препаратів, а також алергічні реакції на інші речовини.
Наявність в анамнезі виразкових уражень шлунково-кишкового тракту, в тому числі хронічні і рецидивуючі ураження шлунково-кишкового тракту або шлунково-кишкові кровотечі в анамнезі.
Одночасне застосування з антикоагулянтами
При порушенні функції нирок або при порушенні кровообігу, що виникають внаслідок атеросклерозу ниркових артерій, застійної серцевої недостатності, гіповолемії, обширного хірургічного втручання, сепсису або випадків масивної кровотечі, оскільки у всіх перерахованих випадках АСК може підвищувати ризик розвитку гострої ниркової недостатності і порушення функції нирок.
При важких формах дефіциту глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази АСК може викликати гемоліз і гемолітичну анемію. Факторами, які можуть підвищувати ризик розвитку гемолізу, є лихоманка, гострі інфекції і високі дози препарату.
При порушенні функції печінки.
Деякі НПЗП (ібупрофен, напроксен) можуть послаблювати інгібуючу дію АСК на агрегацію тромбоцитів. Пацієнти, які приймають АСК, і планують прийом НПЗП, повинні обговорити це з лікарем.
АСК може провокувати бронхоспазм, а також викликати напади бронхіальної астми і інші реакції підвищеної чутливості. Факторами ризику є наявність бронхіальної астми в анамнезі, сінної лихоманки, поліпозу носа, хронічних захворювань дихальної системи, а також алергічних реакцій на інші препарати (наприклад, шкірні реакції, свербіж, кропив'янка).
Інгібуюча дія АСК на агрегацію тромбоцитів зберігається протягом декількох днів після прийому, у зв'язку з чим можливе підвищення ризику кровотеч під час оперативного втручання або в післяопераційний період (включаючи малі хірургічні операції, наприклад, видалення зуба).
АСК у низьких дозах знижує екскрецію сечової кислоти, що може призводити до нападів подагри у пацієнтів, схильних до цього захворювання.
Перевищення дози АСК пов'язане з ризиком шлунково-кишкової кровотечі.
Передозування особливо небезпечне у пацієнтів похилого віку.
Препарат слід застосовувати після призначення лікаря.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Прийом препарату Тромбо АСС не впливає на здатність керувати транспортними засобами і механізмами.
Побічні ефекти
Передозування
Саліцилатна інтоксикація (розвивається при прийомі АСК у дозі понад 100 мг/кг/добу протягом більше ніж 2 діб) може бути результатом тривалого вживання токсичних доз препарату в рамках неправильного терапевтичного застосування препарату (хронічна інтоксикація) або одноразового випадкового або навмисного прийому токсичної дози препарату дорослим або дитиною (гостра інтоксикація).
Симптоми хронічної інтоксикації похідними саліцилової кислоти неспецифічні і часто діагностуються з труднощами. Інтоксикація легкої ступені тяжкості зазвичай розвивається тільки після багаторазового використання великих доз препарату і проявляється запамороченням, вертиго, шумом у вухах, зниженням слуху, підвищеним потовиділенням, нудотою і блювотою, головним болем і сплутаністю свідомості. Зазначена симптоматика зникає після зменшення дози препарату. Шум у вухах може з'являтися при концентрації АСК в плазмі крові від 150 до 300 мкг/мл. Більш важкі симптоми проявляються при концентрації АСК в плазмі крові вище 300 мкг/мл.
Основним проявом гострої інтоксикації є важке порушення кислотно-основного стану, прояви якого можуть варіювати в залежності від віку хворого і ступеня тяжкості інтоксикації. У дітей найбільш типовим є розвиток метаболічного ацидозу. Оскільки швидкість всмоктування АСК може знижуватися через уповільнене спорожнення шлунка, утворення конкрементів або прийом препаратів, стійких до дії шлунково-кишкового соку, не можна судити про тяжкість інтоксикації тільки за зміною концентрації саліцилатів в плазмі крові. Лікування інтоксикації проводиться відповідно до прийнятих стандартів і залежить від ступеня тяжкості інтоксикації і клінічної картини і повинно бути спрямоване головним чином на прискорення виведення препарату і відновлення водно-електролітного балансу і кислотно-основного стану.
Симптоми передозування:
-при легкій і середній ступені тяжкості (одноразова доза менше 150 мг/кг): запаморочення, шум у вухах, зниження слуху, підвищене потовиділення, нудота і блювота, головний біль, сплутаність свідомості, профузне потовиділення, тахіпное, гіпервентиляція, респіраторний алкалоз.
Лікування: промивання шлунка, багаторазовий прийом активованого вугілля, форсований лужний діурез, відновлення водно-електролітного балансу і кислотно-лужного стану.
-при середній і важкій ступені тяжкості (одноразова доза 150 мг/кг-300 мг/кг - середня ступінь тяжкості, більше 300 мг/кг - важка ступінь отруєння):
- респіраторний алкалоз з компенсаторним метаболічним ацидозом;
- гіперпірексія;
- порушення дихання, гіпервентиляція, некардіогенний набряк легень, пригнічення дихання, асфіксія;
- з боку серцево-судинної системи: порушення ритму серця, артеріальна гіпотензія, пригнічення серцевої діяльності;
- з боку водно-електролітного балансу: дегідратація, порушення функції нирок від олігурії до розвитку ниркової недостатності, що характеризується гіпокаліємією, гіпернатріємією, гіпонатріємією;
- порушення метаболізму глюкози: гіперглікемія, гіпоглікемія (особливо у дітей), кетоацидоз;
- шум у вухах, глухота;
- шлунково-кишкові кровотечі;
- гематологічні порушення: від інгібування агрегації тромбоцитів до коагулопатії, подовження протромбінового часу, гіпопротромбінемія;
- неврологічні порушення: токсична енцефалопатія і пригнічення функції центральної нервової системи (сонливість, сплутаність свідомості, кома, судоми).
Лікування: негайна госпіталізація в спеціалізовані відділення для проведення екстреної терапії - промивання шлунка, багаторазовий прийом активованого вугілля, форсований лужний діурез, гемодіаліз, відновлення водно-електролітного балансу і кислотно-лужного стану, симптоматична терапія.
Лікарняна взаємодія
- метотрексату за рахунок зниження ниркового кліренсу і витіснення його з зв'язку з білками; застосування препарату Тромбо АСС спільно з метотрексатом протипоказано, якщо доза останнього перевищує 15 мг на тиждень і можливо з обережністю - при дозі метотрексату менше 15 мг на тиждень;
- гепарину і непрямих антикоагулянтів за рахунок порушення функції тромбоцитів і витіснення непрямих антикоагулянтів з зв'язку з білками;
- при одночасному застосуванні з антикоагулянтами, тромболітичними і антиагрегантними засобами відзначається збільшення ризику кровотеч в результаті синергізму основних терапевтичних ефектів застосовуваних препаратів;
- при одночасному застосуванні з препаратами, що володіють антикоагулянтним, тромболітичним або антиагрегантним дією відзначається посилення пошкоджуючої дії на слизову оболонку ШКТ;
- селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, що може призвести до підвищення ризику кровотечі з верхніх відділів ШКТ (синергізм з АСК);
- дигоксину внаслідок зниження його ниркової екскреції, що може призвести до його передозування;
- гіпоглікемічних препаратів (інсулін, похідні сульфонілсечовини) за рахунок гіпоглікемічних властивостей самої АСК у високих дозах і витіснення похідних сульфонілсечовини з зв'язку з білками плазми крові;
- при одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою збільшується її токсичність за рахунок витіснення з зв'язку з білками плазми крові;
- НПЗП (підвищення ризику ульцерогенного ефекту і кровотечі з ШКТ в результаті синергізму дії);
- етанолу (алкогольні напої) (підвищений ризик пошкодження слизової оболонки ШКТ і подовження часу кровотечі в результаті взаємного посилення ефектів АСК і етанолу).
Одночасне призначення АСК у високих дозах може послаблювати дію перерахованих нижче лікарських препаратів:
- будь-які діуретики (при спільному застосуванні з АСК у високих дозах відзначається зниження СКФ в результаті зниження синтезу простагландинів в нирках);
- інгібітори АПФ (відзначається дозозалежне зниження СКФ) в результаті інгібування простагландинів, що володіють судинорозширювальною дією, відповідно ослаблення гіпотензивної дії;
- препарати з урикозуричною дією - бензбромарон, пробенецид (зниження урикозуричного ефекту внаслідок конкурентного пригнічення ниркової канальцевої екскреції сечової кислоти).
При одночасному застосуванні з метамізолом відзначається зменшення впливу АСК на агрегацію тромбоцитів, тому у пацієнтів, які приймають низькі дози АСК з метою кардіопротекції, дану комбінацію слід використовувати з обережністю.
При одночасному (протягом одного дня) застосуванні з ібупрофеном і напроксеном відзначається антагонізм щодо необоротного пригнічення тромбоцитів, обумовленого дією АСК. Клінічне значення цього ефекту невідомо. Не рекомендується поєднання АСК з ібупрофеном у пацієнтів з високим ризиком серцево-судинних захворювань через можливе зниження кардіопротективних ефектів АСК.
При одночасному застосуванні з системними ГКС (за винятком гідрокортизону або іншого ГКС, що використовується для замісної терапії хвороби Аддісона) відзначається посилення елімінації саліцилатів і відповідно ослаблення їх дії. При поєднаному застосуванні ГКС і саліцилатів слід пам'ятати, що під час лікування рівень саліцилатів в крові знижений, а після відміни ГКС можлива передозування саліцилатів.
Лікарська форма
По 14 або 20 табл. в ПВХ/алюмінієвому блістері.
По 2 (для 14 табл.) або 5 бл. (для 20 табл.) поміщають в картонну пачку.