Устекинумаб
Ustekinumab
Аналоги (дженерики, синоніми)
Стелара
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.
Фармакологічні властивості
Імунодепресивне, протипсоріатичне
Фармакодинаміка
Механізм дії. Устекинумаб має високу специфічність до субодиниці р40 ІЛ-12 та ІЛ-23. Блокує біологічну активність ІЛ-12 та ІЛ-23, запобігаючи зв'язуванню р40 з рецептором ІЛ-12R-β1, експресованим на поверхні імунних клітин. Устекинумаб не взаємодіє з ІЛ-12 та ІЛ-23, пов'язаними з рецептором ІЛ-12R-β1, тому його вплив на комплемент- або антитілозалежну цитотоксичність клітин, що експресують рецептори до ІЛ-12 та/або ІЛ-23, малоймовірний.
ІЛ-12 та ІЛ-23 є гетеродимерними цитокінами, які секретуються активованими антигенпрезентуючими клітинами, зокрема макрофагами та дендритними клітинами. ІЛ-12 активує NK-клітини, стимулює диференціацію CD4+ Т-клітин до Т-хелперів 1 (Th1), а також підсилює вироблення інтерферону гамма. ІЛ-23 стимулює утворення Т-хелперів 17 (Th17) та збільшує секрецію ІЛ-17А, ІЛ-21 та ІЛ-22. Рівні ІЛ-12 та ІЛ-23 підвищені в крові та шкірі у пацієнтів з псоріазом. Концентрація ІЛ-12/23р40 в сироватці крові є фактом диференціації пацієнтів з псоріатичним артритом, що підтверджує участь ІЛ-12 та ІЛ-23 у патогенезі псоріатичних захворювань. Поліморфізм генів, що кодують ІЛ-23А, ІЛ-23R та ІЛ-12B, визначає схильність до таких захворювань. Крім того, гени ІЛ-12 та ІЛ-23 мають підвищену експресію в ураженій псоріазом шкірі, і обумовлена ІЛ-12 вироблення інтерферону гамма прямо пропорційна вираженості псоріатичного захворювання. Чутливі до ІЛ-23 Т-клітини виявлялися в ентезисах на мишачих моделях запального артриту, в яких ІЛ-23 викликав ентезіальне запалення.
Устекинумаб проявляє клінічну ефективність при псоріазі та псоріатичному артриті шляхом зв'язування субодиниці р40 ІЛ-12 та ІЛ-23 і порушення вироблення цитокінів Th1 та Th17, які є ключовими ланками патогенезу цих захворювань.
Фармакологічний ефект. Застосування устекинумаба призводить до значного ослаблення гістологічних проявів псоріазу, включаючи гіперплазію та проліферацію клітин епідермісу. Ці дані узгоджуються з клінічною ефективністю.
У пацієнтів з псоріазом та/або псоріатичним артритом устекинумаб не має суттєвого впливу на співвідношення циркулюючих в крові імунних клітин, включаючи клітини пам'яті та неактивовані Т-клітини, а також на концентрацію цитокінів у крові. Концентрація системних маркерів запалення у пацієнтів, які приймають устекинумаб, знаходиться в межах норми, а показники 4 маркерів (MDC, VEGF, MCSF-1 та YKL-40) незначно відрізняються від таких у групі плацебо.
Аналіз мРНК, виділеної з біопсійних зразків шкірних осередків псоріазу до початку застосування та через 2 тижні лікування, показав, що застосування устекинумаба призводило до зниження експресії генів, що кодують його молекулярні мішені — ІЛ-12 та ІЛ-23, а також генів, що кодують запальні цитокіни та хемокіни — моноцитарний хемотаксичний фактор-1 (МСР-1), ФНО-альфа, інтерферон гамма індуцибельний білок-10 (IP-10) та ІЛ-8. Ці дані узгоджуються зі значним клінічним ефектом лікування у пацієнтів з псоріазом.
Клінічний ефект лікування псоріазу та псоріатичного артриту, ймовірно, залежить від концентрації устекинумаба в плазмі крові. У пацієнтів з псоріазом з кращим результатом за шкалою оцінки площі та тяжкості псоріазу (PASI) середнє значення концентрації устекинумаба в плазмі крові було вище, ніж у хворих з меншим клінічним ефектом. Загалом, частка хворих, у яких поліпшення за шкалою PASI досягало 75%, збільшувалася з підвищенням концентрації устекинумаба в плазмі крові. У пацієнтів з псоріатичним артритом, які досягли оцінки ACR 20 за шкалою американської колегії ревматології (ACR), спостерігається вища середня концентрація устекинумаба в плазмі крові порівняно з пацієнтами, які не відповіли на лікування. Кількість пацієнтів з псоріатичним артритом, які досягли поліпшення за шкалою ACR 20 та ACR 50, збільшувалася з підвищенням концентрації устекинумаба в плазмі крові.
Імунізація. У довгостроковому клінічному дослідженні III фази у пацієнтів, які отримували устекинумаб щонайменше 3,5 року, розвивався імунний відповідь, схожий з таким у контрольної групи пацієнтів з псоріазом, але не проходили систематичне лікування, при введенні вакцини, що містить пневмококовий полісахарид, або протиправцевої вакцини.
У приблизно однакової кількості пацієнтів, які отримували лікування устекинумабом, і пацієнтів з контрольної групи досягалася захисна концентрація протипневмококових та протиправцевих антитіл. Титри антитіл також були приблизно однакові.
ІЛ-12 та ІЛ-23 є гетеродимерними цитокінами, які секретуються активованими антигенпрезентуючими клітинами, зокрема макрофагами та дендритними клітинами. ІЛ-12 активує NK-клітини, стимулює диференціацію CD4+ Т-клітин до Т-хелперів 1 (Th1), а також підсилює вироблення інтерферону гамма. ІЛ-23 стимулює утворення Т-хелперів 17 (Th17) та збільшує секрецію ІЛ-17А, ІЛ-21 та ІЛ-22. Рівні ІЛ-12 та ІЛ-23 підвищені в крові та шкірі у пацієнтів з псоріазом. Концентрація ІЛ-12/23р40 в сироватці крові є фактом диференціації пацієнтів з псоріатичним артритом, що підтверджує участь ІЛ-12 та ІЛ-23 у патогенезі псоріатичних захворювань. Поліморфізм генів, що кодують ІЛ-23А, ІЛ-23R та ІЛ-12B, визначає схильність до таких захворювань. Крім того, гени ІЛ-12 та ІЛ-23 мають підвищену експресію в ураженій псоріазом шкірі, і обумовлена ІЛ-12 вироблення інтерферону гамма прямо пропорційна вираженості псоріатичного захворювання. Чутливі до ІЛ-23 Т-клітини виявлялися в ентезисах на мишачих моделях запального артриту, в яких ІЛ-23 викликав ентезіальне запалення.
Устекинумаб проявляє клінічну ефективність при псоріазі та псоріатичному артриті шляхом зв'язування субодиниці р40 ІЛ-12 та ІЛ-23 і порушення вироблення цитокінів Th1 та Th17, які є ключовими ланками патогенезу цих захворювань.
Фармакологічний ефект. Застосування устекинумаба призводить до значного ослаблення гістологічних проявів псоріазу, включаючи гіперплазію та проліферацію клітин епідермісу. Ці дані узгоджуються з клінічною ефективністю.
У пацієнтів з псоріазом та/або псоріатичним артритом устекинумаб не має суттєвого впливу на співвідношення циркулюючих в крові імунних клітин, включаючи клітини пам'яті та неактивовані Т-клітини, а також на концентрацію цитокінів у крові. Концентрація системних маркерів запалення у пацієнтів, які приймають устекинумаб, знаходиться в межах норми, а показники 4 маркерів (MDC, VEGF, MCSF-1 та YKL-40) незначно відрізняються від таких у групі плацебо.
Аналіз мРНК, виділеної з біопсійних зразків шкірних осередків псоріазу до початку застосування та через 2 тижні лікування, показав, що застосування устекинумаба призводило до зниження експресії генів, що кодують його молекулярні мішені — ІЛ-12 та ІЛ-23, а також генів, що кодують запальні цитокіни та хемокіни — моноцитарний хемотаксичний фактор-1 (МСР-1), ФНО-альфа, інтерферон гамма індуцибельний білок-10 (IP-10) та ІЛ-8. Ці дані узгоджуються зі значним клінічним ефектом лікування у пацієнтів з псоріазом.
Клінічний ефект лікування псоріазу та псоріатичного артриту, ймовірно, залежить від концентрації устекинумаба в плазмі крові. У пацієнтів з псоріазом з кращим результатом за шкалою оцінки площі та тяжкості псоріазу (PASI) середнє значення концентрації устекинумаба в плазмі крові було вище, ніж у хворих з меншим клінічним ефектом. Загалом, частка хворих, у яких поліпшення за шкалою PASI досягало 75%, збільшувалася з підвищенням концентрації устекинумаба в плазмі крові. У пацієнтів з псоріатичним артритом, які досягли оцінки ACR 20 за шкалою американської колегії ревматології (ACR), спостерігається вища середня концентрація устекинумаба в плазмі крові порівняно з пацієнтами, які не відповіли на лікування. Кількість пацієнтів з псоріатичним артритом, які досягли поліпшення за шкалою ACR 20 та ACR 50, збільшувалася з підвищенням концентрації устекинумаба в плазмі крові.
Імунізація. У довгостроковому клінічному дослідженні III фази у пацієнтів, які отримували устекинумаб щонайменше 3,5 року, розвивався імунний відповідь, схожий з таким у контрольної групи пацієнтів з псоріазом, але не проходили систематичне лікування, при введенні вакцини, що містить пневмококовий полісахарид, або протиправцевої вакцини.
У приблизно однакової кількості пацієнтів, які отримували лікування устекинумабом, і пацієнтів з контрольної групи досягалася захисна концентрація протипневмококових та протиправцевих антитіл. Титри антитіл також були приблизно однакові.
Фармакокінетика
Всмоктування. Середнє Tmax в плазмі крові після одноразового п/к введення 90 мг устекинумаба здоровим добровольцям становило 8,5 дня. У пацієнтів з псоріазом ця величина при дозах 45 або 90 мг була співставна з такою у здорових добровольців.
Абсолютна біодоступність устекинумаба після одноразового п/к введення пацієнтам з псоріазом становила 57,2%.
Розподіл. Середнє значення Vd устекинумаба в термінальній фазі виведення після одноразового в/в введення пацієнтам з псоріазом коливалося від 57 до 83 мл/кг.
Метаболізм. Метаболічний шлях устекинумаба невідомий.
Виведення. Середня величина системного кліренсу устекинумаба після одноразового в/в введення пацієнтам з псоріазом коливалася від 1,99 до 2,34 мл/добу/кг. Середній Т1/2 устекинумаба у пацієнтів з псоріазом та/або псоріатичним артритом становив приблизно 3 тижні і в різних дослідженнях варіював від 15 до 32 днів.
Лінійність. Системна експозиція устекинумаба (Сmах та AUC) у пацієнтів з псоріазом збільшувалася пропорційно введеним дозам після одноразового в/в введення доз в діапазоні від 0,09 до 4,5 мг/кг, а також після одноразового п/к введення доз в діапазоні від 24 до 240 мг.
Зміна концентрації устекинумаба в плазмі крові з плином часу після одноразових або багаторазових повторних введень була в основному передбачуваною. Css устекинумаба в плазмі крові досягається до 28-го тижня при запропонованому режимі терапії (друга ін'єкція 4 тижні після першого застосування, потім кожні 12 тижнів). В середньому, Css у пацієнтів з псоріазом становить 0,21–0,26 мкг/мл для дози 45 мг і 0,47–0,49 мкг/мл для дози 90 мг. Кумуляції устекинумаба в сироватці крові не спостерігалося протягом лікування при режимі дозування 1 ін'єкція кожні 12 тижнів.
Вплив маси тіла пацієнта на фармакокінетику. Концентрація устекинумаба в плазмі крові залежить від маси тіла пацієнта з псоріазом та/або псоріатичним артритом. При введенні однакових доз (45 або 90 мг) у пацієнтів з масою тіла понад 100 кг середня концентрація устекинумаба в плазмі була меншою, ніж у пацієнтів з масою тіла менше 100 кг. Однак середня Cmin устекинумаба в плазмі крові пацієнтів з масою тіла понад 100 кг, яким вводили дозу 90 мг, була співставна з такою в групі пацієнтів з масою тіла менше 100 кг, яким вводили дозу 45 мг.
Популяційний фармакокінетичний аналіз. За даними, отриманими у пацієнтів з псоріазом, уявний кліренс (CL/F) та Vd (V/F) становили 0,465 л/добу та 15,7 л відповідно. Т1/2 устекинумаба становив приблизно 3 тижні. Стать, вік та належність до тієї чи іншої раси не впливали на CL/F. На CL/F устекинумаба впливала маса тіла пацієнта, при цьому у пацієнтів з більшою масою тіла величина CL/F була більшою. Середній CL//F у пацієнтів з масою тіла понад 100 кг був приблизно на 55% вищий, ніж у пацієнтів з меншою масою тіла. V/F у пацієнтів з масою тіла понад 100 кг був приблизно на 37% вищий, ніж у пацієнтів з меншою масою тіла. Аналогічні результати отримані при підтверджувальному аналізі популяційних даних серед пацієнтів з псоріатичним артритом.
Було проаналізовано вплив коморбідних станів (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія) на фармакокінетику устекинумаба у пацієнтів з псоріазом. У пацієнтів з цукровим діабетом величина CL/F була в середньому на 29% вищою, ніж у здорових пацієнтів.
Популяційний фармакокінетичний аналіз показав, що існує тенденція до збільшення кліренсу устекинумаба у пацієнтів з позитивною імунною відповіддю.
Особливі групи пацієнтів
Діти від 12 до 18 років. Фармакокінетика устекинумаба у дітей віком від 12 до 18 років з псоріазом, які отримують рекомендовану дозу, порівнянна з фармакокінетикою у дорослих пацієнтів з псоріазом.
Пацієнти похилого віку (від 65 років і старше). Досліджень фармакокінетики у пацієнтів похилого віку не проводилося. Популяційний фармакокінетичний аналіз пацієнтів старше 65 років не виявив впливу віку на величини CL/F та V/F.
Порушення функції нирок. Дані про фармакокінетику устекинумаба у пацієнтів з порушенням функції нирок відсутні.
Порушення функції печінки. Дані про фармакокінетику устекинумаба у пацієнтів з порушенням функції печінки відсутні.
Інші групи пацієнтів. Фармакокінетика устекинумаба у пацієнтів з псоріазом порівнянна у популяцій азіатського та неазіатського походження.
Вживання алкоголю або тютюну не впливало на фармакокінетику устекинумаба.
Абсолютна біодоступність устекинумаба після одноразового п/к введення пацієнтам з псоріазом становила 57,2%.
Розподіл. Середнє значення Vd устекинумаба в термінальній фазі виведення після одноразового в/в введення пацієнтам з псоріазом коливалося від 57 до 83 мл/кг.
Метаболізм. Метаболічний шлях устекинумаба невідомий.
Виведення. Середня величина системного кліренсу устекинумаба після одноразового в/в введення пацієнтам з псоріазом коливалася від 1,99 до 2,34 мл/добу/кг. Середній Т1/2 устекинумаба у пацієнтів з псоріазом та/або псоріатичним артритом становив приблизно 3 тижні і в різних дослідженнях варіював від 15 до 32 днів.
Лінійність. Системна експозиція устекинумаба (Сmах та AUC) у пацієнтів з псоріазом збільшувалася пропорційно введеним дозам після одноразового в/в введення доз в діапазоні від 0,09 до 4,5 мг/кг, а також після одноразового п/к введення доз в діапазоні від 24 до 240 мг.
Зміна концентрації устекинумаба в плазмі крові з плином часу після одноразових або багаторазових повторних введень була в основному передбачуваною. Css устекинумаба в плазмі крові досягається до 28-го тижня при запропонованому режимі терапії (друга ін'єкція 4 тижні після першого застосування, потім кожні 12 тижнів). В середньому, Css у пацієнтів з псоріазом становить 0,21–0,26 мкг/мл для дози 45 мг і 0,47–0,49 мкг/мл для дози 90 мг. Кумуляції устекинумаба в сироватці крові не спостерігалося протягом лікування при режимі дозування 1 ін'єкція кожні 12 тижнів.
Вплив маси тіла пацієнта на фармакокінетику. Концентрація устекинумаба в плазмі крові залежить від маси тіла пацієнта з псоріазом та/або псоріатичним артритом. При введенні однакових доз (45 або 90 мг) у пацієнтів з масою тіла понад 100 кг середня концентрація устекинумаба в плазмі була меншою, ніж у пацієнтів з масою тіла менше 100 кг. Однак середня Cmin устекинумаба в плазмі крові пацієнтів з масою тіла понад 100 кг, яким вводили дозу 90 мг, була співставна з такою в групі пацієнтів з масою тіла менше 100 кг, яким вводили дозу 45 мг.
Популяційний фармакокінетичний аналіз. За даними, отриманими у пацієнтів з псоріазом, уявний кліренс (CL/F) та Vd (V/F) становили 0,465 л/добу та 15,7 л відповідно. Т1/2 устекинумаба становив приблизно 3 тижні. Стать, вік та належність до тієї чи іншої раси не впливали на CL/F. На CL/F устекинумаба впливала маса тіла пацієнта, при цьому у пацієнтів з більшою масою тіла величина CL/F була більшою. Середній CL//F у пацієнтів з масою тіла понад 100 кг був приблизно на 55% вищий, ніж у пацієнтів з меншою масою тіла. V/F у пацієнтів з масою тіла понад 100 кг був приблизно на 37% вищий, ніж у пацієнтів з меншою масою тіла. Аналогічні результати отримані при підтверджувальному аналізі популяційних даних серед пацієнтів з псоріатичним артритом.
Було проаналізовано вплив коморбідних станів (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія) на фармакокінетику устекинумаба у пацієнтів з псоріазом. У пацієнтів з цукровим діабетом величина CL/F була в середньому на 29% вищою, ніж у здорових пацієнтів.
Популяційний фармакокінетичний аналіз показав, що існує тенденція до збільшення кліренсу устекинумаба у пацієнтів з позитивною імунною відповіддю.
Особливі групи пацієнтів
Діти від 12 до 18 років. Фармакокінетика устекинумаба у дітей віком від 12 до 18 років з псоріазом, які отримують рекомендовану дозу, порівнянна з фармакокінетикою у дорослих пацієнтів з псоріазом.
Пацієнти похилого віку (від 65 років і старше). Досліджень фармакокінетики у пацієнтів похилого віку не проводилося. Популяційний фармакокінетичний аналіз пацієнтів старше 65 років не виявив впливу віку на величини CL/F та V/F.
Порушення функції нирок. Дані про фармакокінетику устекинумаба у пацієнтів з порушенням функції нирок відсутні.
Порушення функції печінки. Дані про фармакокінетику устекинумаба у пацієнтів з порушенням функції печінки відсутні.
Інші групи пацієнтів. Фармакокінетика устекинумаба у пацієнтів з псоріазом порівнянна у популяцій азіатського та неазіатського походження.
Вживання алкоголю або тютюну не впливало на фармакокінетику устекинумаба.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Вводять п/к та в/в у вигляді інфузій у відповідних лікарських формах.
При п/к введенні разова доза становить 45-90 мг, залежно від маси тіла пацієнта. Для дітей старше 12 років з масою тіла менше 60 кг разова доза становить 0.75 мг/кг.
При введенні у вигляді в/в інфузії разова доза становить 260-520 мг, залежно від маси тіла пацієнта.
Схему лікування встановлюють індивідуально, залежно від показань та клінічної ситуації.
Псоріатичний артрит — лікування пацієнтів старше 18 років з активним псоріатичним артритом як монотерапія або в комбінації з метотрексатом. П/к. Рекомендованими місцями для ін'єкції є верхня частина стегна або область живота приблизно 5 см нижче пупка. Також можна використовувати область плеча. Слід уникати ін'єкцій в область, уражену псоріазом.
При п/к введенні разова доза становить 45-90 мг, залежно від маси тіла пацієнта. Для дітей старше 12 років з масою тіла менше 60 кг разова доза становить 0.75 мг/кг.
При введенні у вигляді в/в інфузії разова доза становить 260-520 мг, залежно від маси тіла пацієнта.
Схему лікування встановлюють індивідуально, залежно від показань та клінічної ситуації.
Псоріатичний артрит — лікування пацієнтів старше 18 років з активним псоріатичним артритом як монотерапія або в комбінації з метотрексатом. П/к. Рекомендованими місцями для ін'єкції є верхня частина стегна або область живота приблизно 5 см нижче пупка. Також можна використовувати область плеча. Слід уникати ін'єкцій в область, уражену псоріазом.
Для дітей:
Протипоказання: для п/к введення: - дитячий вік до 12 років (за показанням бляшковий псоріаз), до 18 років (за показаннями псоріатичний артрит, хвороба Крона, виразковий коліт); для в/в інфузій - дитячий вік до 18 років.
Показання
Для п/к введення
Дорослі та діти від 12 до 18 років: бляшковий псоріаз середнього або важкого ступеня при відсутності ефекту від лікування або при наявності протипоказань, або при непереносимості інших методів системної терапії або фототерапії.
Дорослі: активний псоріатичний артрит (як монотерапія або в комбінації з метотрексатом); хвороба Крона; виразковий коліт.
Для в/в інфузій
Дорослі: хвороба Крона помірного та важкого ступеня.
Дорослі та діти від 12 до 18 років: бляшковий псоріаз середнього або важкого ступеня при відсутності ефекту від лікування або при наявності протипоказань, або при непереносимості інших методів системної терапії або фототерапії.
Дорослі: активний псоріатичний артрит (як монотерапія або в комбінації з метотрексатом); хвороба Крона; виразковий коліт.
Для в/в інфузій
Дорослі: хвороба Крона помірного та важкого ступеня.
Протипоказання
Клінічно значуща підвищена чутливість до устекинумабу; серйозні інфекційні захворювання в гострій фазі, в т.ч. туберкульоз; злоякісні новоутворення; вагітність; годування груддю; дитячий вік до 12 років (за показанням бляшковий псоріаз), до 18 років (за показанням псоріатичний артрит).
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
Побічні ефекти у дорослих пацієнтів
Найбільш частими небажаними явищами (>5%) у контрольованих клінічних дослідженнях застосування устекинумаба при псоріазі та псоріатичному артриті були назофарингіт, головний біль та інфекції верхніх дихальних шляхів. Більшість цих явищ були помірно вираженими і не вимагали припинення лікування.
Побічні дії устекинумаба систематизовані відносно кожної з систем органів залежно від частоти зустрічальності з використанням наступної класифікації: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100,
Найбільш частими небажаними явищами (>5%) у контрольованих клінічних дослідженнях застосування устекинумаба при псоріазі та псоріатичному артриті були назофарингіт, головний біль та інфекції верхніх дихальних шляхів. Більшість цих явищ були помірно вираженими і не вимагали припинення лікування.
Побічні дії устекинумаба систематизовані відносно кожної з систем органів залежно від частоти зустрічальності з використанням наступної класифікації: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100,
Передозування
Під час проведення клінічних досліджень пацієнтам одноразово в/в вводили дози до 6 мг/кг без розвитку дозолімітуючої токсичності. У разі передозування рекомендується контролювати стан хворого для виявлення ознак та симптомів побічних ефектів і при їх розвитку слід негайно починати відповідну симптоматичну терапію.
Лікарняна взаємодія
Дослідження лікарської взаємодії у людей не проводилися.
Ефекти ІЛ-12 та ІЛ-23 на ферменти CYP450 були вивчені in vitro на гепатоцитах людини. Дослідження показало, що ІЛ-12 та/або ІЛ-23 у концентрації 10 нг/мл не впливали на ферменти CYP450 (CYP1A2, CYP2В6, CYP2С9, CYP2С19, CYP2D6 або CYP3А4). Отримані результати не передбачають необхідності коригувати дози у пацієнтів, які приймають одночасно з устекинумабом ЛЗ, метаболізовані ферментами CYP450.
Не слід застосовувати вакцини, що містять ослаблені збудники інфекційних захворювань, одночасно з устекинумабом.
При спільному застосуванні устекинумаба та таких ЛЗ, як парацетамол, ібупрофен, ацетилсаліцилова кислота, метформін, аторвастатин, напроксен, левотироксин та гідрохлоротіазид, взаємодія не була виявлена. Безпека та ефективність спільного застосування устекинумаба з іншими імунодепресантами (метотрексат, циклоспорин) або біологічними засобами для лікування псоріазу не була оцінена.
Ефекти ІЛ-12 та ІЛ-23 на ферменти CYP450 були вивчені in vitro на гепатоцитах людини. Дослідження показало, що ІЛ-12 та/або ІЛ-23 у концентрації 10 нг/мл не впливали на ферменти CYP450 (CYP1A2, CYP2В6, CYP2С9, CYP2С19, CYP2D6 або CYP3А4). Отримані результати не передбачають необхідності коригувати дози у пацієнтів, які приймають одночасно з устекинумабом ЛЗ, метаболізовані ферментами CYP450.
Не слід застосовувати вакцини, що містять ослаблені збудники інфекційних захворювань, одночасно з устекинумабом.
При спільному застосуванні устекинумаба та таких ЛЗ, як парацетамол, ібупрофен, ацетилсаліцилова кислота, метформін, аторвастатин, напроксен, левотироксин та гідрохлоротіазид, взаємодія не була виявлена. Безпека та ефективність спільного застосування устекинумаба з іншими імунодепресантами (метотрексат, циклоспорин) або біологічними засобами для лікування псоріазу не була оцінена.
Лікарська форма
Розчин для підшкірного введення. Упаковка: Кожен флакон містить 45 мг (45 мг/0,5 мл) або 90 мг (90 мг/1,0 мл) устекинумаба.
