Венокор
Venocor
Аналоги (дженерики, синоніми)
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp: Sol. Ethylmethylhydroxypiridini succinati 5 % – 2 ml
D.t.d. № 10 in ampull.
S: Внутрішньом'язово або внутрішньовенно (струминно або крапельно).
D.t.d. № 10 in ampull.
S: Внутрішньом'язово або внутрішньовенно (струминно або крапельно).
Фармакологічні властивості
Антигіпоксанти та антиоксиданти
Фармакодинаміка
Венокор є інгібітором вільнорадикальних процесів, мембранопротектором, проявляє антигіпоксичну, стрес протекторну, ноотропну, протисудомну та анксіолітичну дію. Препарат підвищує резистентність організму до впливу різних пошкоджуючих факторів, до киснезалежних патологічних станів (шок, гіпоксія та ішемія, порушення мозкового кровообігу, інтоксикація алкоголем та антипсихотичними засобами (нейролептиками)).
Венокор покращує мозковий метаболізм та кровопостачання головного мозку, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів та тромбоцитів) при гемолізі. Виробляє гіполіпідемічну дію, зменшує вміст загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ). Зменшує ферментативну токсемію та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті.
Механізм дії препарату обумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. Він інгібує пероксидне окислення ліпідів, підвищує активність супероксиддисмутази, підвищує співвідношення ліпід – білок, зменшує в'язкість мембрани, збільшує її текучість. Модулює активність мембраносв'язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), ацетилхолінового), що підсилює їх здатність зв'язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспорту нейромедіаторів та покращенню синаптичної передачі. Венокор підвищує вміст у головному мозку дофаміну. Викликає посилення компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окислювальних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії з підвищенням вмісту аденозинтрифосфату (АТФ) та креатинфосфату, активацію енергосинтезуючих функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран.
Венокор нормалізує метаболічні процеси в ішемізованому міокарді, зменшує зону некрозу, відновлює та покращує електричну активність та скоротність міокарду, а також збільшує коронарний кровотік у зоні ішемії, зменшує наслідки реперфузійного синдрому при гострій коронарній недостатності. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів. Венокор сприяє збереженню гангліозних клітин сітківки та волокон зорового нерва при прогресуючій нейропатії, наслідками якої є хронічна ішемія та гіпоксія. Покращує функціональну активність сітківки та зорового нерва, збільшує гостроту зору.
Венокор покращує мозковий метаболізм та кровопостачання головного мозку, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів та тромбоцитів) при гемолізі. Виробляє гіполіпідемічну дію, зменшує вміст загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ). Зменшує ферментативну токсемію та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті.
Механізм дії препарату обумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. Він інгібує пероксидне окислення ліпідів, підвищує активність супероксиддисмутази, підвищує співвідношення ліпід – білок, зменшує в'язкість мембрани, збільшує її текучість. Модулює активність мембраносв'язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), ацетилхолінового), що підсилює їх здатність зв'язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспорту нейромедіаторів та покращенню синаптичної передачі. Венокор підвищує вміст у головному мозку дофаміну. Викликає посилення компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окислювальних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії з підвищенням вмісту аденозинтрифосфату (АТФ) та креатинфосфату, активацію енергосинтезуючих функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран.
Венокор нормалізує метаболічні процеси в ішемізованому міокарді, зменшує зону некрозу, відновлює та покращує електричну активність та скоротність міокарду, а також збільшує коронарний кровотік у зоні ішемії, зменшує наслідки реперфузійного синдрому при гострій коронарній недостатності. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів. Венокор сприяє збереженню гангліозних клітин сітківки та волокон зорового нерва при прогресуючій нейропатії, наслідками якої є хронічна ішемія та гіпоксія. Покращує функціональну активність сітківки та зорового нерва, збільшує гостроту зору.
Фармакокінетика
При внутрішньом'язовому введенні препарат визначається в плазмі крові протягом 4 годин після введення. Час досягнення максимальної концентрації становить 0,45-0,5 години. Максимальна концентрація при дозах 400-500 мг – 3,5-4,0 мкг/мл. Венокор швидко переходить з кровоносного русла в органи та тканини і швидко виводиться з організму. Препарат виводиться з організму з сечею, в основному в глюкуронокон'югованій формі і в незначних кількостях – в незміненому вигляді.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Венокор призначають внутрішньом'язово або внутрішньовенно (струминно, крапельно). Дози підбирають індивідуально. При інфузійному способі введення препарат слід розводити у фізіологічному розчині натрію хлориду (200 мл). Починають лікування дорослих з дози 50-100 мг 1-3 рази на добу, поступово підвищуючи дозу до отримання терапевтичного ефекту. Струминно Венокор вводять повільно протягом 5-7 хвилин, крапельно – зі швидкістю 40-60 крапель в 1 хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг.
При гострих порушеннях мозкового кровообігу Венокор призначають дорослим у комплексній терапії в перші 2-4 дні внутрішньовенно крапельно по 200-300 мг 1 раз на добу, потім внутрішньом'язово по 100 мг 3 рази на добу. Термін лікування становить 10-14 діб.
При черепно-мозковій травмі та наслідках черепно-мозкових травм Венокор застосовують протягом 10-15 днів шляхом внутрішньовенного крапельного введення по 200-500 мг 2-4 рази на добу.
При дисциркуляторній енцефалопатії в фазі декомпенсації Венокор слід застосовувати внутрішньовенно струминно або крапельно в дозі 100 мг 2-3 рази на добу протягом 14 днів. Потім препарат вводять внутрішньом'язово по 100 мг на добу протягом 2 тижнів.
Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат вводять внутрішньом'язово по 100 мг 2 рази на добу протягом 10-14 днів.
Введення Венокора (внутрішньовенно або внутрішньом'язово) здійснюють 3 рази на добу, через кожні 8 годин. Добова терапевтична доза становить 6-9 мг на кожен кілограм маси тіла на добу, разова доза – 2-3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова – 250 мг.
При гострих порушеннях мозкового кровообігу Венокор призначають дорослим у комплексній терапії в перші 2-4 дні внутрішньовенно крапельно по 200-300 мг 1 раз на добу, потім внутрішньом'язово по 100 мг 3 рази на добу. Термін лікування становить 10-14 діб.
При черепно-мозковій травмі та наслідках черепно-мозкових травм Венокор застосовують протягом 10-15 днів шляхом внутрішньовенного крапельного введення по 200-500 мг 2-4 рази на добу.
При дисциркуляторній енцефалопатії в фазі декомпенсації Венокор слід застосовувати внутрішньовенно струминно або крапельно в дозі 100 мг 2-3 рази на добу протягом 14 днів. Потім препарат вводять внутрішньом'язово по 100 мг на добу протягом 2 тижнів.
Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат вводять внутрішньом'язово по 100 мг 2 рази на добу протягом 10-14 днів.
- При легких когнітивних порушеннях у хворих похилого віку та при тривожних станах препарат застосовують внутрішньом'язово в дозі 100-300 мг на добу протягом 14-30 днів.
- При гострому інфаркті міокарда Венокор вводять внутрішньовенно або внутрішньом'язово протягом 14 діб на фоні традиційної терапії інфаркту міокарда, яка включає нітрати, бета-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), тромболітики, антикоагулянтні та антиагрегантні засоби, а також симптоматичні засоби за показаннями. У перші 5 діб, для досягнення максимального ефекту, бажано внутрішньовенне введення Венокора, в наступні 9 діб можливе внутрішньом'язове введення Венокора. Внутрішньовенне введення Венокора проводять шляхом крапельної інфузії, повільно (щоб уникнути побічних ефектів), з 0,9% розчином хлориду натрію або 5% розчином декстрози (глюкози) в об'ємі 100-150 мл протягом 30-90 хв. При необхідності, можливе повільне струминне введення Венокора протягом не менше 5 хвилин.
Введення Венокора (внутрішньовенно або внутрішньом'язово) здійснюють 3 рази на добу, через кожні 8 годин. Добова терапевтична доза становить 6-9 мг на кожен кілограм маси тіла на добу, разова доза – 2-3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова – 250 мг.
- При відкритокутовій глаукомі різних стадій Венокор застосовують у складі комплексної терапії внутрішньом'язово по 100-300 мг на добу, 1-3 рази на добу протягом
- При абстинентному алкогольному синдромі Венокор вводять у дозі 100-200 мг внутрішньом'язово 2-3 рази на добу або внутрішньовенно крапельно 1-2 рази на добу протягом
- При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами препарат вводять внутрішньовенно в дозі 50-300 мг на добу протягом 7-14 днів.
- При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат призначають у перші доби як у передопераційний, так і в післяопераційний період. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, клінічного перебігу. Відміна препарату повинна проводитися поступово, тільки після стійкого позитивного клініко-лабораторного ефекту. При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті Венокор призначають по 100 мг 3 рази на добу внутрішньовенно крапельно (з ізотонічним розчином натрію хлориду) та внутрішньом'язово. Середня ступінь тяжкості: дорослим – по 200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно крапельно (з ізотонічним розчином натрію хлориду). Тяжкий перебіг: у пульс-дозуванні 800 мг у перші доби при дворазовому введенні; далі – по 300 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози. Дуже тяжкий перебіг: у початковій дозі 800 мг на добу до стійкого купірування проявів панкреатогенного шоку, після стабілізації стану – по 300-400 мг 2 рази на добу внутрішньовенно крапельно (з ізотонічним розчином натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози.
Для дітей:
Діти. Строго контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату дітям не проводилося, тому Венокор не застосовується цією категорією пацієнтів.
Показання
- гострі порушення мозкового кровообігу;
- черепно-мозкова травма, наслідки черепно-мозкових травм;
- дисциркуляторна енцефалопатія;
- нейроциркуляторна дистонія;
- легкі когнітивні порушення атеросклеротичного генезу;
- тривожні розлади при невротичних та неврозоподібних станах;
- гострий інфаркт міокарда (з перших діб);
- первинна відкритокутова глаукома різних стадій;
- купірування абстинентного синдрому при алкоголізмі з переважанням неврозоподібних та вегетативно-судинних розладів;
- гостра інтоксикація антипсихотичними засобами;
- гострі гнійно-запальні процеси в черевній порожнині (гострий некротичний панкреатит, перитоніт)
Протипоказання
- гостра печінкова або ниркова недостатність
- підвищена чутливість до препарату
- дитячий вік до 18 років
- вагітність, період годування груддю
Особливі вказівки
В окремих випадках, особливо у схильних пацієнтів, у пацієнтів з бронхіальною астмою при підвищеній чутливості до сульфітів, можливий розвиток важких реакцій гіперчутливості.
Застосування в період вагітності або годування груддю
Строго контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату в період вагітності та годування груддю не проводилося, тому Венокор не застосовується в цей період.
Несумісність
Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Використовувати тільки розчинники, зазначені в інструкції з медичного застосування.
Особливості впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортним засобом або потенційно небезпечними механізмами
У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом або роботі з механізмами, враховуючи ймовірність побічних ефектів, які можуть впливати на швидкість реакції та здатність концентрувати увагу.
Застосування в період вагітності або годування груддю
Строго контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату в період вагітності та годування груддю не проводилося, тому Венокор не застосовується в цей період.
Несумісність
Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Використовувати тільки розчинники, зазначені в інструкції з медичного застосування.
Особливості впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортним засобом або потенційно небезпечними механізмами
У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом або роботі з механізмами, враховуючи ймовірність побічних ефектів, які можуть впливати на швидкість реакції та здатність концентрувати увагу.
Побічні ефекти
- Рідко – нудота, сухість слизової оболонки рота, алергічні реакції, сонливість, порушення процесу засинання, відчуття тривоги, емоційна реактивність, дистальний гіпергідроз, головні болі, порушення координації, підвищення артеріального тиску, зниження артеріального тиску.
Передозування
При передозуванні можлива сонливість.
Лікування – дезінтоксикаційна терапія.
Лікування – дезінтоксикаційна терапія.
Лікарняна взаємодія
Венокор підсилює дію бензодіазепінових анксіолітиків, протисудомних засобів (карбамазепіну), протипаркінсонічних засобів (леводопи). Зменшує токсичний ефект етилового спирту.
Лікарська форма
Розчин для ін'єкцій. Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна або злегка жовтувата прозора рідина.
Діюча речовина: ethylmethylhydroxypyridine succinate;
1 мл розчину містить етилметилгідроксипіридину сукцинату 50 мг;
допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (Е 223), вода для ін'єкцій.
В ампулах по 2 мл, по 10 або по 100 ампул у пачці або по 5 ампул у блістері, по 2 блістери у пачці; в ампулах по 5 мл, по 5 або по 100 ампул у пачці, або по 5 ампул у блістері, по 1 блістеру у пачці.
Діюча речовина: ethylmethylhydroxypyridine succinate;
1 мл розчину містить етилметилгідроксипіридину сукцинату 50 мг;
допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (Е 223), вода для ін'єкцій.
В ампулах по 2 мл, по 10 або по 100 ампул у пачці або по 5 ампул у блістері, по 2 блістери у пачці; в ампулах по 5 мл, по 5 або по 100 ампул у пачці, або по 5 ампул у блістері, по 1 блістеру у пачці.
