Зенлистик
Zenlistik
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Верзеніо, Абемацикліб
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: "Zenlistik" 200 mg
D.t.d. № 14 in tab.
S. Внутрішньо, по 1 таблетці 2 рази на день, незалежно від прийому їжі
D.t.d. № 14 in tab.
S. Внутрішньо, по 1 таблетці 2 рази на день, незалежно від прийому їжі
Фармакологічні властивості
Протипухлинний, інгібуючий протеїнкіназу.
Фармакодинаміка
Протипухлинний засіб, інгібітор цикліно-залежних кіназ 4 і 6 (CDK4 і CDK6). Ці кінази активуються при зв'язуванні з D-циклінами. При раку молочної залози з позитивним статусом естрогенових рецепторів (ER+) комплекс цикліна D1 і CDK4/6 сприяє фосфорилюванню білка ретинобластоми (Rb), прогресуванню клітинного циклу і проліферації клітин. Тривалий вплив абемацикліба в умовах in vitro інгібує фосфорилювання Rb і блокує прогресування клітинного циклу з фази G1 у фазу S, що призводить до старіння і апоптозу. У моделях ксенотрансплантата раку молочної залози абемацикліб щоденно безперервно вводився в клінічно значущих концентраціях, як монотерапія або в поєднанні з антиестрогенами, що призводило до зменшення розміру пухлини.
У пацієнтів з раком абемацикліб у дозах від 50 мг до 200 мг 2 рази/добу пригнічує активність CDK4 і CDK6, інгібуючи фосфорилювання Rb і топоізомеразу II альфа, що призводить до зупинки клітинного циклу перед рестрикційною точкою G1.
У пацієнтів з раком абемацикліб у дозах від 50 мг до 200 мг 2 рази/добу пригнічує активність CDK4 і CDK6, інгібуючи фосфорилювання Rb і топоізомеразу II альфа, що призводить до зупинки клітинного циклу перед рестрикційною точкою G1.
Фармакокінетика
Всмоктування
Абемацикліб характеризується повільним всмоктуванням з медіаною часу досягнення максимальної концентрації Tmax, що дорівнює 8,0 год. Абсолютна біодоступність абемацикліба становить 45% (90% довірчий інтервал: 40–51%). У діапазоні терапевтичних доз від 50 мг до 200 мг збільшення експозиції (Cmax і площі під кривою «концентрація-час» AUC) є пропорційним дозі препарату. Рівноважний стан досягається протягом 5 днів при прийомі абемацикліба 2 рази на день. Абемацикліб накопичується із середнім геометричним відношенням, що становить 3,7 (58% CV, CV — коефіцієнт варіації) і 5,8 (65% CV) на підставі Cmax і AUC, відповідно.
Розподіл
Абемацикліб має високу ступінь зв'язування з білками плазми людини (середнє значення зв'язаної фракції становить 96–98%), при цьому зв'язування не залежить від концентрації абемацикліба в діапазоні від 152 нг/мл до 5066 нг/мл. Абемацикліб зв'язується як з сироватковим альбуміном людини, так і з альфа-1-кислим глікопротеїном. Середнє геометричне значення системного об'єму розподілу становить приблизно 747 л (68,6% CV).
У пацієнтів з поширеним раком концентрація абемацикліба і його активних метаболітів М2 і М20 в спинномозковій рідині порівнянна з концентраціями незв'язаних метаболітів у плазмі.
Метаболізм
Абемацикліб піддається метаболізму в основному в печінці, головним чином, за участю цитохрому P450 (CYP) 3A з утворенням основного метаболіту N-дезетилабемацикліба (M2) і додаткових метаболітів: гідроксиабемацикліба (M20), гідрокси-N-дезетилабемацикліба (M18) і окисленого метаболіту (M1). Активність метаболітів N-дезетилабемацикліба (М2) і гідроксиабемацикліба (M20) схожа з активністю абемацикліба.
Виведення
Середнє геометричне значення печінкового кліренсу (CL) абемацикліба становить 21,8 л/год (39,8% CV), середній період напіввиведення з плазми крові — 24,8 год (52,1% CV). Після прийому всередину одноразової дози міченого ізотопом [14C] абемацикліба приблизно 81% від прийнятої дози виводиться через кишечник і приблизно 3,4% — нирками. Більшу частину дози, виведеної через кишечник, становили метаболіти.
Особливі групи пацієнтів
Вік, стать і маса тіла
Вік, стать і маса тіла не впливали на експозицію абемацикліба в аналізі популяційної фармакокінетики у пацієнтів з раком (135 чоловіків і 859 жінок у віці від 24 років до 91 року і масою тіла від 36 до 175 кг).
Пацієнти з порушенням функції печінки
Абемацикліб піддається метаболізму в печінці. У пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня експозиція незв'язаного абемацикліба збільшувалася в 2,69 рази, а період напіввиведення — з 24 до 55 годин. У пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня необхідно зменшити частоту дозування до одного разу на день.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Абемацикліб і його метаболіти не виводяться через нирки в значній мірі. Корекція дози у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого або помірного ступеня не потрібна. Немає даних про застосування препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня, термінальною стадією ниркової недостатності, а також у пацієнтів, які перебувають на діалізі.
Доклінічні дані з безпеки
Канцерогенність
Абемацикліб викликав гіперплазію інтерстиціальних (Лейдіга) клітин і доброякісні аденоми в яєчках у самців щурів, які отримували абемацикліб протягом приблизно двох років при рівнях експозиції менших або аналогічних тим, що спостерігалися у пацієнтів, які отримували абемацикліб у дозі 150 мг або 200 мг 2 рази на день. Значущість цих ефектів для людини невідома.
Мутагенез
Дослідження генотоксичності абемацикліба і його основних активних метаболітів людини були негативними.
Порушення фертильності
У дослідженнях токсичності багаторазових доз вивчали вплив абемацикліба на основні репродуктивні органи мишей, щурів і собак, на фертильність самців щурів, а також на фертильність самок і ранній ембріональний розвиток у щурів.
Незважаючи на те, що не було відзначено впливу на фертильність самців щурів, цитотоксична дія на статеві шляхи самців мишей, щурів і собак свідчить про те, що абемацикліб може порушувати фертильність у самців. Не спостерігалося впливу на статеві шляхи самок мишей, щурів і собак. Не спостерігалося впливу на фертильність у самок і ранній ембріональний розвиток у щурів.
Абемацикліб характеризується повільним всмоктуванням з медіаною часу досягнення максимальної концентрації Tmax, що дорівнює 8,0 год. Абсолютна біодоступність абемацикліба становить 45% (90% довірчий інтервал: 40–51%). У діапазоні терапевтичних доз від 50 мг до 200 мг збільшення експозиції (Cmax і площі під кривою «концентрація-час» AUC) є пропорційним дозі препарату. Рівноважний стан досягається протягом 5 днів при прийомі абемацикліба 2 рази на день. Абемацикліб накопичується із середнім геометричним відношенням, що становить 3,7 (58% CV, CV — коефіцієнт варіації) і 5,8 (65% CV) на підставі Cmax і AUC, відповідно.
Розподіл
Абемацикліб має високу ступінь зв'язування з білками плазми людини (середнє значення зв'язаної фракції становить 96–98%), при цьому зв'язування не залежить від концентрації абемацикліба в діапазоні від 152 нг/мл до 5066 нг/мл. Абемацикліб зв'язується як з сироватковим альбуміном людини, так і з альфа-1-кислим глікопротеїном. Середнє геометричне значення системного об'єму розподілу становить приблизно 747 л (68,6% CV).
У пацієнтів з поширеним раком концентрація абемацикліба і його активних метаболітів М2 і М20 в спинномозковій рідині порівнянна з концентраціями незв'язаних метаболітів у плазмі.
Метаболізм
Абемацикліб піддається метаболізму в основному в печінці, головним чином, за участю цитохрому P450 (CYP) 3A з утворенням основного метаболіту N-дезетилабемацикліба (M2) і додаткових метаболітів: гідроксиабемацикліба (M20), гідрокси-N-дезетилабемацикліба (M18) і окисленого метаболіту (M1). Активність метаболітів N-дезетилабемацикліба (М2) і гідроксиабемацикліба (M20) схожа з активністю абемацикліба.
Виведення
Середнє геометричне значення печінкового кліренсу (CL) абемацикліба становить 21,8 л/год (39,8% CV), середній період напіввиведення з плазми крові — 24,8 год (52,1% CV). Після прийому всередину одноразової дози міченого ізотопом [14C] абемацикліба приблизно 81% від прийнятої дози виводиться через кишечник і приблизно 3,4% — нирками. Більшу частину дози, виведеної через кишечник, становили метаболіти.
Особливі групи пацієнтів
Вік, стать і маса тіла
Вік, стать і маса тіла не впливали на експозицію абемацикліба в аналізі популяційної фармакокінетики у пацієнтів з раком (135 чоловіків і 859 жінок у віці від 24 років до 91 року і масою тіла від 36 до 175 кг).
Пацієнти з порушенням функції печінки
Абемацикліб піддається метаболізму в печінці. У пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня експозиція незв'язаного абемацикліба збільшувалася в 2,69 рази, а період напіввиведення — з 24 до 55 годин. У пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня необхідно зменшити частоту дозування до одного разу на день.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Абемацикліб і його метаболіти не виводяться через нирки в значній мірі. Корекція дози у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого або помірного ступеня не потрібна. Немає даних про застосування препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня, термінальною стадією ниркової недостатності, а також у пацієнтів, які перебувають на діалізі.
Доклінічні дані з безпеки
Канцерогенність
Абемацикліб викликав гіперплазію інтерстиціальних (Лейдіга) клітин і доброякісні аденоми в яєчках у самців щурів, які отримували абемацикліб протягом приблизно двох років при рівнях експозиції менших або аналогічних тим, що спостерігалися у пацієнтів, які отримували абемацикліб у дозі 150 мг або 200 мг 2 рази на день. Значущість цих ефектів для людини невідома.
Мутагенез
Дослідження генотоксичності абемацикліба і його основних активних метаболітів людини були негативними.
Порушення фертильності
У дослідженнях токсичності багаторазових доз вивчали вплив абемацикліба на основні репродуктивні органи мишей, щурів і собак, на фертильність самців щурів, а також на фертильність самок і ранній ембріональний розвиток у щурів.
Незважаючи на те, що не було відзначено впливу на фертильність самців щурів, цитотоксична дія на статеві шляхи самців мишей, щурів і собак свідчить про те, що абемацикліб може порушувати фертильність у самців. Не спостерігалося впливу на статеві шляхи самок мишей, щурів і собак. Не спостерігалося впливу на фертильність у самок і ранній ембріональний розвиток у щурів.
Спосіб застосування
Для дорослих:
У комбінації з ендокринною терапією рекомендована доза препарату Зенлистик становить 150 мг 2 рази на день внутрішньо.
При проведенні монотерапії рекомендована доза препарату Зенлистик становить 200 мг 2 рази на день внутрішньо.
При раку молочної залози на ранній стадії препарат Зенлистик слід застосовувати безперервно протягом 2 років або до виникнення рецидиву захворювання або розвитку непереносимої токсичності.
При поширеному або метастатичному раку терапію слід продовжувати до прогресування захворювання або розвитку непереносимої токсичності.
Слід звернутися до інструкції з медичного застосування препарату ендокринної терапії для отримання інформації про рекомендовану дозу препарату.
Препарат Зенлистик можна приймати незалежно від прийому їжі. Слід уникати вживання грейпфрутів або грейпфрутового соку. Необхідно приймати призначені дози препарату Зенлистик приблизно в один і той же час кожен день.
При виникненні блювоти у пацієнта або при пропуску прийому препарату Зенлистик необхідно прийняти наступну дозу в звичайний час. Таблетку необхідно ковтати цілою, не слід розжовувати, дробити або ділити таблетку. Не слід приймати пошкоджені таблетки, розломані, з тріщинами або іншими ознаками пошкодження.
При проведенні монотерапії рекомендована доза препарату Зенлистик становить 200 мг 2 рази на день внутрішньо.
При раку молочної залози на ранній стадії препарат Зенлистик слід застосовувати безперервно протягом 2 років або до виникнення рецидиву захворювання або розвитку непереносимої токсичності.
При поширеному або метастатичному раку терапію слід продовжувати до прогресування захворювання або розвитку непереносимої токсичності.
Слід звернутися до інструкції з медичного застосування препарату ендокринної терапії для отримання інформації про рекомендовану дозу препарату.
Препарат Зенлистик можна приймати незалежно від прийому їжі. Слід уникати вживання грейпфрутів або грейпфрутового соку. Необхідно приймати призначені дози препарату Зенлистик приблизно в один і той же час кожен день.
При виникненні блювоти у пацієнта або при пропуску прийому препарату Зенлистик необхідно прийняти наступну дозу в звичайний час. Таблетку необхідно ковтати цілою, не слід розжовувати, дробити або ділити таблетку. Не слід приймати пошкоджені таблетки, розломані, з тріщинами або іншими ознаками пошкодження.
Показання
Лікування позитивного за гормональними рецепторами (HR+) і негативного за рецептором людського епідермального фактора росту 2 типу (HER2-) поширеного або метастатичного раку молочної залози: у комбінації з першою лінією ендокринної терапії інгібітором ароматази; у комбінації з фулвестрантом, призначеним як перша або друга лінія ендокринної терапії; як монотерапія у пацієнтів з прогресуванням захворювання після ендокринної терапії та однієї або двох ліній попередньої хіміотерапії з приводу метастатичної стадії захворювання.
У жінок у пре- або перименопаузі терапію необхідно комбінувати з призначенням агоніста ЛГРГ.
У жінок у пре- або перименопаузі терапію необхідно комбінувати з призначенням агоніста ЛГРГ.
Протипоказання
Підвищена чутливість до абемациклібу, вагітність, період грудного вигодовування, дитячий вік, ниркова недостатність тяжкого ступеня, термінальна стадія ниркової недостатності, пацієнти, які перебувають на гемодіалізі.
З обережністю
Пацієнти з порушенням функції печінки тяжкого ступеня тяжкості, одночасне застосування з сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4. Слід уникати одночасного застосування індукторів ізоферменту CYP3A4 через ризик зниження ефективності абемацикліба.
З обережністю
Пацієнти з порушенням функції печінки тяжкого ступеня тяжкості, одночасне застосування з сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4. Слід уникати одночасного застосування індукторів ізоферменту CYP3A4 через ризик зниження ефективності абемацикліба.
Особливі вказівки
При нейтропенії 3 або 4 ступеня тяжкості рекомендується корекція дози.
Повідомлялося про випадки летального результату у <1% пацієнтів. Пацієнтам слід негайно повідомляти про всі випадки лихоманки лікарю.
Повідомлялося про випадки розвитку інфекції легень у пацієнтів без супутньої нейтропенії. Повідомлялося про випадки летального результату у <1% пацієнтів. Необхідно стежити за ознаками і симптомами розвитку інфекції і, у разі необхідності, провести відповідну терапію, дотримуючись існуючих стандартів лікування.
Необхідно контролювати симптоми розвитку тромбозу глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії і, у разі необхідності, провести відповідну терапію, дотримуючись існуючих стандартів лікування.
Залежно від ступеня підвищення активності АЛТ або ACT може знадобитися корекція дози.
Епізоди діареї можуть призводити до дегідратації. При перших ознаках рідкого стільця слід почати прийом протидіарейних препаратів, таких як лоперамід, збільшити споживання рідини і повідомити про проблему лікарю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Пацієнтам, у яких при прийомі абемацикліба виникають небажані явища з боку нервової системи, слід проявляти обережність при керуванні транспортними засобами і роботі з механізмами.
Повідомлялося про випадки летального результату у <1% пацієнтів. Пацієнтам слід негайно повідомляти про всі випадки лихоманки лікарю.
Повідомлялося про випадки розвитку інфекції легень у пацієнтів без супутньої нейтропенії. Повідомлялося про випадки летального результату у <1% пацієнтів. Необхідно стежити за ознаками і симптомами розвитку інфекції і, у разі необхідності, провести відповідну терапію, дотримуючись існуючих стандартів лікування.
Необхідно контролювати симптоми розвитку тромбозу глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії і, у разі необхідності, провести відповідну терапію, дотримуючись існуючих стандартів лікування.
Залежно від ступеня підвищення активності АЛТ або ACT може знадобитися корекція дози.
Епізоди діареї можуть призводити до дегідратації. При перших ознаках рідкого стільця слід почати прийом протидіарейних препаратів, таких як лоперамід, збільшити споживання рідини і повідомити про проблему лікарю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Пацієнтам, у яких при прийомі абемацикліба виникають небажані явища з боку нервової системи, слід проявляти обережність при керуванні транспортними засобами і роботі з механізмами.
Побічні ефекти
Інфекційні та паразитарні захворювання: дуже часто: інфекції.
З боку системи кровотворення: дуже часто - нейтропенія, лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія; часто - зниження числа лімфоцитів; нечасто - фебрильна нейтропенія.
З боку обміну речовин: дуже часто - зниження апетиту.
З боку нервової системи: дуже часто - дисгевзія, запаморочення.
З боку органу зору: часто - підвищене сльозотеча.
З боку судин: часто - венозна тромбоемболія
З боку травної системи: дуже часто - діарея, блювота, нудота, підвищення активності АЛТ і ACT.
З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто - алопеція, свербіж, висип; часто - сухість шкіри.
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: часто - м'язова слабкість
Загальні реакції: дуже часто - втомлюваність, пірексія.
При монотерапії найчастіше: ≥20%) - діарея, втомлюваність, нудота, зниження апетиту, біль у животі, нейтропенія, блювота, інфекції, анемія, головний біль і тромбоцитопенія; ≥10% - діарея, нудота, біль у животі, блювота, запор, сухість у роті, стоматит, інфекції, втомлюваність, пірексія, підвищення рівня креатиніну в сироватці крові, зниження маси тіла, зниження числа лейкоцитів, зниження числа нейтрофілів, анемія, зниження числа лімфоцитів, зниження числа тромбоцитів, підвищення активності АЛТ і ACT.
З боку системи кровотворення: дуже часто - нейтропенія, лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія; часто - зниження числа лімфоцитів; нечасто - фебрильна нейтропенія.
З боку обміну речовин: дуже часто - зниження апетиту.
З боку нервової системи: дуже часто - дисгевзія, запаморочення.
З боку органу зору: часто - підвищене сльозотеча.
З боку судин: часто - венозна тромбоемболія
З боку травної системи: дуже часто - діарея, блювота, нудота, підвищення активності АЛТ і ACT.
З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто - алопеція, свербіж, висип; часто - сухість шкіри.
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: часто - м'язова слабкість
Загальні реакції: дуже часто - втомлюваність, пірексія.
При монотерапії найчастіше: ≥20%) - діарея, втомлюваність, нудота, зниження апетиту, біль у животі, нейтропенія, блювота, інфекції, анемія, головний біль і тромбоцитопенія; ≥10% - діарея, нудота, біль у животі, блювота, запор, сухість у роті, стоматит, інфекції, втомлюваність, пірексія, підвищення рівня креатиніну в сироватці крові, зниження маси тіла, зниження числа лейкоцитів, зниження числа нейтрофілів, анемія, зниження числа лімфоцитів, зниження числа тромбоцитів, підвищення активності АЛТ і ACT.
Передозування
Антидоти препарату Зенлистик не відомі.
У разі передозування слід проводити загальну симптоматичну терапію.
У разі передозування слід проводити загальну симптоматичну терапію.
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні інгібіторів ізоферменту CYP3A4 і абемацикліба відзначалося збільшення концентрації абемацикліба в плазмі крові. У пацієнтів з поширеним і/або метастатичним раком одночасне застосування інгібітора ізоферменту CYP3A4 кларитроміцину збільшувало експозицію абемацикліба в плазмі крові в 3.4 рази і поєднану вільну експозицію абемацикліба і його активних метаболітів з поправкою на активність в плазмі крові в 2.5 рази.
Слід уникати одночасного прийому сильних інгібіторів ізоферменту CYP3A4 і абемацикліба. Якщо супутня терапія інгібіторами ізоферменту CYP3A4 необхідна, слід зменшити дозу абемацикліба і далі ретельно проводити моніторинг токсичності. Приклади сильних інгібіторів ізоферменту CYP3A4 включають, але не обмежуються наступними: кларитроміцин, ітраконазол, кетоконазол, лопінавір/ритонавір, позаконазол і вориконазол.
У період лікування слід уникати вживання грейпфрутів або грейпфрутового соку.
Корекція дози не потрібна у пацієнтів, які отримують терапію помірними або слабкими інгібіторами ізоферментами CYP3A4. Однак слід проводити моніторинг ознак токсичності.
Одночасне застосування сильного індуктора ізоферменту CYP3A4 рифампіцину і абемацикліба призводило до зниження концентрації абемацикліба в плазмі крові на 95% і вільної концентрації абемацикліба і його активних метаболітів з поправкою на активність в плазмі крові на 77%. Ця комбінація протипоказана.
Абемацикліб і його основні активні метаболіти інгібують ниркові переносники ОСТ2 (переносник органічних катіонів 2), МАТЕ1 і МАТЕ2-К (білків множинної резистентності і виведення токсинів 1 і 2-К). In vivo може відбуватися взаємодія абемацикліба і клінічно значущих субстратів цих переносників, таких як дофетилід або креатинін. У клінічному дослідженні лікарської взаємодії з метформіном (субстратом ОСТ2, МАТЕ1 і 2) його одночасний прийом з абемациклібом у дозі 400 мг призводив до невеликого клінічно незначущого збільшення (37%) експозиції метформіну в плазмі крові. Було показано, що це було викликано зменшенням ниркової секреції при незмінній клубочковій фільтрації.
У здорових добровольців одночасне застосування абемацикліба і субстрату Р- глікопротеїну (P-gp) лопераміду призводило до збільшення експозиції лопераміду в плазмі крові на 9% на підставі показника AUC на 35% на підставі показника Cmax. Це збільшення не вважалося клінічно значущим. Однак, на підставі інгібування in vitro P-gp і білка резистентності раку молочної залози (BCRP) у присутності абемацикліба, можлива взаємодія in vivo абемацикліба з субстратами цих переносників з вузьким терапевтичним індексом, такими як дигоксин або дабігатрану етексилат.
Жінкам, які отримують абемацикліб, рекомендується додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції.
Слід уникати одночасного прийому сильних інгібіторів ізоферменту CYP3A4 і абемацикліба. Якщо супутня терапія інгібіторами ізоферменту CYP3A4 необхідна, слід зменшити дозу абемацикліба і далі ретельно проводити моніторинг токсичності. Приклади сильних інгібіторів ізоферменту CYP3A4 включають, але не обмежуються наступними: кларитроміцин, ітраконазол, кетоконазол, лопінавір/ритонавір, позаконазол і вориконазол.
У період лікування слід уникати вживання грейпфрутів або грейпфрутового соку.
Корекція дози не потрібна у пацієнтів, які отримують терапію помірними або слабкими інгібіторами ізоферментами CYP3A4. Однак слід проводити моніторинг ознак токсичності.
Одночасне застосування сильного індуктора ізоферменту CYP3A4 рифампіцину і абемацикліба призводило до зниження концентрації абемацикліба в плазмі крові на 95% і вільної концентрації абемацикліба і його активних метаболітів з поправкою на активність в плазмі крові на 77%. Ця комбінація протипоказана.
Абемацикліб і його основні активні метаболіти інгібують ниркові переносники ОСТ2 (переносник органічних катіонів 2), МАТЕ1 і МАТЕ2-К (білків множинної резистентності і виведення токсинів 1 і 2-К). In vivo може відбуватися взаємодія абемацикліба і клінічно значущих субстратів цих переносників, таких як дофетилід або креатинін. У клінічному дослідженні лікарської взаємодії з метформіном (субстратом ОСТ2, МАТЕ1 і 2) його одночасний прийом з абемациклібом у дозі 400 мг призводив до невеликого клінічно незначущого збільшення (37%) експозиції метформіну в плазмі крові. Було показано, що це було викликано зменшенням ниркової секреції при незмінній клубочковій фільтрації.
У здорових добровольців одночасне застосування абемацикліба і субстрату Р- глікопротеїну (P-gp) лопераміду призводило до збільшення експозиції лопераміду в плазмі крові на 9% на підставі показника AUC на 35% на підставі показника Cmax. Це збільшення не вважалося клінічно значущим. Однак, на підставі інгібування in vitro P-gp і білка резистентності раку молочної залози (BCRP) у присутності абемацикліба, можлива взаємодія in vivo абемацикліба з субстратами цих переносників з вузьким терапевтичним індексом, такими як дигоксин або дабігатрану етексилат.
Жінкам, які отримують абемацикліб, рекомендується додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
14 таблеток у блістері з ПВХ/ПЕ/ПХТФЕ і алюмінієвої фольги, вкритої термолаком.
По 1 блістеру разом з інструкцією з медичного застосування в пачку картонну.
14 таблеток у блістері з ПВХ/ПЕ/ПХТФЕ і алюмінієвої фольги, вкритої термолаком.
По 1 блістеру разом з інструкцією з медичного застосування в пачку картонну.
