Тамоксифен
Tamoxifen
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Фарестон, Синфен, Тамоксифен Гексал
Діюча речовина
Фармакологічна група
Активные вещества, Эстрогены, гестагены; их гомологи и антагонисты, Противоопухолевые гормональные средства и антагонисты гормонов
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: "Tamoxifen" 20 mg
D.t.d. № 50 in tab.
S. Внутрішньо, по 1 таблетці 1 раз на добу, під час їжі
D.t.d. № 50 in tab.
S. Внутрішньо, по 1 таблетці 1 раз на добу, під час їжі
Фармакологічні властивості
Антиестрогенний, протипухлинний.
Фармакодинаміка
Протипухлинний засіб. Тамоксифен має комбінований спектр фармакологічної дії - як антагоніста, так і агоніста естрогену в різних тканинах. У пацієнтів з раком молочної залози в клітинах пухлини тамоксифен головним чином проявляє антиестрогенну дію, перешкоджаючи зв'язуванню естрогенів з естрогеновими рецепторами. Тамоксифен, а також деякі його метаболіти конкурують з естрадіолом за місця зв'язування з цитоплазматичними рецепторами естрогену в тканинах молочної залози, матки, піхви, передньої долі гіпофіза та пухлинах з високим вмістом естрогену. На відміну від рецепторного комплексу естрогену рецепторний комплекс тамоксифену не стимулює синтез ДНК в ядрі, а пригнічує поділ клітини, що призводить до регресії пухлинних клітин і їх загибелі.
Фармакокінетика
Після прийому внутрішньо тамоксифен добре всмоктується з ШКТ. Cmax у сироватці досягається в межах від 4 до 7 год після прийому одноразової дози. Css у сироватці крові зазвичай досягається через 3-4 тижні. Зв'язування з білками плазми - 99%. Метаболізується в печінці з утворенням кількох метаболітів. Виведення тамоксифену з організму має двофазний характер з початковим T1/2 від 7 до 14 год і з подальшим повільним термінальним T1/2 протягом 7 днів. Виділяється головним чином у вигляді кон'югатів, в основному, з калом; у невеликих кількостях виводиться з сечею.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Режим дозування зазвичай встановлюється індивідуально залежно від показань. Добова доза становить 20—40 мг.
Як стандартну дозу рекомендується прийом 20 мг тамоксифену внутрішньо щоденно тривало до появи ознак прогресування захворювання.
Таблетки слід приймати не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини, під час їжі в один прийом вранці, або, розділяючи необхідну дозу на два прийоми, вранці та ввечері.
Як стандартну дозу рекомендується прийом 20 мг тамоксифену внутрішньо щоденно тривало до появи ознак прогресування захворювання.
Таблетки слід приймати не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини, під час їжі в один прийом вранці, або, розділяючи необхідну дозу на два прийоми, вранці та ввечері.
Показання
Як протипухлинний засіб тамоксифен застосовують при раку молочної залози у жінок у постменопаузальному періоді (стані організму після клімактеричного періоду, що характеризується зниженням функції жіночих статевих залоз і зворотним розвитком статевих органів);
при раку ендометрія (внутрішньої оболонки матки), а також при ановуляторному безплідді (безплідді, обумовленому відсутністю дозрівання яйцеклітин у яєчниках).
при раку ендометрія (внутрішньої оболонки матки), а також при ановуляторному безплідді (безплідді, обумовленому відсутністю дозрівання яйцеклітин у яєчниках).
Протипоказання
Підвищена чутливість до тамоксифену; вагітність, період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік - залежно від лікарської форми.
З обережністю: ниркова недостатність, цукровий діабет, захворювання очей (в т.ч. катаракта), тромбоз глибоких вен і тромбоемболічна хвороба (в т.ч. в анамнезі), гіперліпідемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гіперкальціємія, супутня терапія непрямими антикоагулянтами.
З обережністю: ниркова недостатність, цукровий діабет, захворювання очей (в т.ч. катаракта), тромбоз глибоких вен і тромбоемболічна хвороба (в т.ч. в анамнезі), гіперліпідемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гіперкальціємія, супутня терапія непрямими антикоагулянтами.
Особливі вказівки
У період терапії необхідно періодично контролювати показники згортання крові, вміст кальцію в крові, картину крові (лейкоцити, тромбоцити), показники функції печінки, АТ, проводити огляд у окуліста.
Жінки, які отримують терапію тамоксифеном, повинні регулярно проходити гінекологічне обстеження.
У пацієнтів з гіперліпідемією в процесі лікування необхідно контролювати концентрацію холестерину і тригліцеридів у сироватці крові.
Не слід застосовувати тамоксифен у поєднанні з препаратами, що містять гормони, особливо естрогени.
При одночасному застосуванні з препаратами, що впливають на згортальну систему крові, необхідна корекція дози тамоксифену.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
У період застосування тамоксифену пацієнтам слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і механізмами, а також при заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Жінки, які отримують терапію тамоксифеном, повинні регулярно проходити гінекологічне обстеження.
У пацієнтів з гіперліпідемією в процесі лікування необхідно контролювати концентрацію холестерину і тригліцеридів у сироватці крові.
Не слід застосовувати тамоксифен у поєднанні з препаратами, що містять гормони, особливо естрогени.
При одночасному застосуванні з препаратами, що впливають на згортальну систему крові, необхідна корекція дози тамоксифену.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
У період застосування тамоксифену пацієнтам слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і механізмами, а також при заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Побічні ефекти
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості.
З боку системи кровотворення: часто - анемія; нечасто - лейкопенія, тромбоцитопенія; рідко - агранулоцитоз, нейтропенія; дуже рідко - панцитопенія.
З боку ендокринної системи: часто - гіперкальціємія (особливо у пацієнтів з метастазами в кістки на початку терапії).
З боку обміну речовин: дуже часто - затримка рідини в організмі; часто - збільшення концентрації тригліцеридів у плазмі; дуже рідко - значне підвищення плазмової концентрації тригліцеридів, іноді в поєднанні з панкреатитом; частота невідома - збільшення маси тіла, анорексія.
З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення; частота невідома - депресія, сплутаність свідомості, світлобоязнь, сонливість.
З боку органа зору: часто - порушення зору (іноді зворотне, включаючи катаракту, ретинопатію, зміни рогівки); рідко - нейропатія зорового нерва, неврит зорового нерва (в т.ч. з розвитком сліпоти).
З боку серцево-судинної системи: часто - судоми ніг, транзиторні ішемічні атаки, тромбоемболія, в т.ч. тромбоемболія легеневих артерій (ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень підвищується при комбінованій терапії з іншими цитотоксичними препаратами), тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок; нечасто - інсульт.
З боку дихальної системи: нечасто - інтерстиціальний пневмоніт.
З боку травної системи: дуже часто - нудота; часто - блювання, діарея, запор.
З боку печінки і жовчовивідних шляхів: часто - збільшення активності печінкових трансаміназ, жирова дистрофія печінки; нечасто - цироз печінки; дуже рідко - холестаз, гепатит, жовтяниця, некроз клітин печінки, печінкова недостатність (в т.ч. з летальним наслідком).
З боку шкіри і підшкірних тканин: дуже часто - висип; часто - кропив'янка, алопеція, реакції гіперчутливості (включаючи ангіоневротичний набряк); рідко - васкуліт; дуже рідко - системний червоний вовчак, багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, бульозний пемфігоїд.
З боку кістково-м'язової і сполучної тканини: часто - міалгія; дуже рідко - осалгія.
З боку статевої системи: дуже часто - вагінальна кровотеча, виділення з піхви, порушення менструального циклу (включаючи аменорею у жінок у пременопаузальному періоді); часто - свербіж в області геніталій, збільшення фіброїдів матки, проліферативні зміни ендометрія (неоплазія, гіперплазія, поліпи, рідко ендометріоз); нечасто - рак ендометрія; рідко - полікістоз яєчників, саркома матки (частіше злоякісна змішана пухлина Мюллера), поліпоз піхви, зниження лібідо у чоловіків, імпотенція у чоловіків.
Інші: дуже часто - приступоподібні відчуття жару (внаслідок антиестрогенного ефекту тамоксифену); рідко - біль в області уражених тканин (особливо на початку терапії); дуже рідко - пізня шкірна порфірія; частота невідома - підвищення температури тіла, підвищена втомлюваність. На початку лікування можливе місцеве загострення хвороби - збільшення розміру м'якотканинних утворень, іноді супроводжуване вираженою еритемою уражених ділянок і прилеглих областей (зазвичай проходить протягом 2 тижнів).
З боку системи кровотворення: часто - анемія; нечасто - лейкопенія, тромбоцитопенія; рідко - агранулоцитоз, нейтропенія; дуже рідко - панцитопенія.
З боку ендокринної системи: часто - гіперкальціємія (особливо у пацієнтів з метастазами в кістки на початку терапії).
З боку обміну речовин: дуже часто - затримка рідини в організмі; часто - збільшення концентрації тригліцеридів у плазмі; дуже рідко - значне підвищення плазмової концентрації тригліцеридів, іноді в поєднанні з панкреатитом; частота невідома - збільшення маси тіла, анорексія.
З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення; частота невідома - депресія, сплутаність свідомості, світлобоязнь, сонливість.
З боку органа зору: часто - порушення зору (іноді зворотне, включаючи катаракту, ретинопатію, зміни рогівки); рідко - нейропатія зорового нерва, неврит зорового нерва (в т.ч. з розвитком сліпоти).
З боку серцево-судинної системи: часто - судоми ніг, транзиторні ішемічні атаки, тромбоемболія, в т.ч. тромбоемболія легеневих артерій (ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень підвищується при комбінованій терапії з іншими цитотоксичними препаратами), тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок; нечасто - інсульт.
З боку дихальної системи: нечасто - інтерстиціальний пневмоніт.
З боку травної системи: дуже часто - нудота; часто - блювання, діарея, запор.
З боку печінки і жовчовивідних шляхів: часто - збільшення активності печінкових трансаміназ, жирова дистрофія печінки; нечасто - цироз печінки; дуже рідко - холестаз, гепатит, жовтяниця, некроз клітин печінки, печінкова недостатність (в т.ч. з летальним наслідком).
З боку шкіри і підшкірних тканин: дуже часто - висип; часто - кропив'янка, алопеція, реакції гіперчутливості (включаючи ангіоневротичний набряк); рідко - васкуліт; дуже рідко - системний червоний вовчак, багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, бульозний пемфігоїд.
З боку кістково-м'язової і сполучної тканини: часто - міалгія; дуже рідко - осалгія.
З боку статевої системи: дуже часто - вагінальна кровотеча, виділення з піхви, порушення менструального циклу (включаючи аменорею у жінок у пременопаузальному періоді); часто - свербіж в області геніталій, збільшення фіброїдів матки, проліферативні зміни ендометрія (неоплазія, гіперплазія, поліпи, рідко ендометріоз); нечасто - рак ендометрія; рідко - полікістоз яєчників, саркома матки (частіше злоякісна змішана пухлина Мюллера), поліпоз піхви, зниження лібідо у чоловіків, імпотенція у чоловіків.
Інші: дуже часто - приступоподібні відчуття жару (внаслідок антиестрогенного ефекту тамоксифену); рідко - біль в області уражених тканин (особливо на початку терапії); дуже рідко - пізня шкірна порфірія; частота невідома - підвищення температури тіла, підвищена втомлюваність. На початку лікування можливе місцеве загострення хвороби - збільшення розміру м'якотканинних утворень, іноді супроводжуване вираженою еритемою уражених ділянок і прилеглих областей (зазвичай проходить протягом 2 тижнів).
Передозування
Немає даних
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні з антикоагулянтами похідними кумарину підвищується ризик посилення антикоагулянтної дії; з цитостатиками - можливе підвищення ризику тромбоутворення.
При одночасному застосуванні з алопуринолом можливе гепатотоксичне дію; з аміноглутетимідом - зменшення концентрації тамоксифену в плазмі, ймовірно, внаслідок підвищення його метаболізму.
У пацієнтів, які отримують тамоксифен, можливе пролонгування нервово-м'язової блокади, викликаної атракурієм.
При одночасному застосуванні бромокриптину можливе посилення дофамінергічної дії бромокриптину.
У пацієнтів, які отримують тамоксифен, при застосуванні варфарину виникає ризик розвитку загрозливої клінічної ситуації: можливі пролонгування протромбінового часу, гематурія, гематома.
При одночасному застосуванні з мітоміцином підвищується ризик розвитку гемолітико-уремічного синдрому.
Естрогени можуть зменшувати терапевтичний ефект тамоксифену.
Препарати, що знижують виведення кальцію (наприклад, діуретики тіазидового ряду), можуть збільшувати ризик розвитку гіперкальціємії.
Спільне застосування тамоксифену і тегафуру може сприяти розвитку активного хронічного гепатиту і цирозу печінки.
Одночасне застосування тамоксифену з іншими гормональними препаратами (особливо, естрогенвмісними контрацептивами) призводить до ослаблення специфічної дії обох препаратів.
Можливе зниження плазмової концентрації і клінічного ефекту тамоксифену при одночасному застосуванні з потужними інгібіторами ізоферменту CYP2D6 (наприклад, пароксетин, флуоксетин, хінідин, циннакальцет, бупропіон, антидепресанти з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну).
Не слід застосовувати тамоксифен одночасно з анастразолом, оскільки він може ослабити фармакологічну дію останнього.
При одночасному застосуванні з алопуринолом можливе гепатотоксичне дію; з аміноглутетимідом - зменшення концентрації тамоксифену в плазмі, ймовірно, внаслідок підвищення його метаболізму.
У пацієнтів, які отримують тамоксифен, можливе пролонгування нервово-м'язової блокади, викликаної атракурієм.
При одночасному застосуванні бромокриптину можливе посилення дофамінергічної дії бромокриптину.
У пацієнтів, які отримують тамоксифен, при застосуванні варфарину виникає ризик розвитку загрозливої клінічної ситуації: можливі пролонгування протромбінового часу, гематурія, гематома.
При одночасному застосуванні з мітоміцином підвищується ризик розвитку гемолітико-уремічного синдрому.
Естрогени можуть зменшувати терапевтичний ефект тамоксифену.
Препарати, що знижують виведення кальцію (наприклад, діуретики тіазидового ряду), можуть збільшувати ризик розвитку гіперкальціємії.
Спільне застосування тамоксифену і тегафуру може сприяти розвитку активного хронічного гепатиту і цирозу печінки.
Одночасне застосування тамоксифену з іншими гормональними препаратами (особливо, естрогенвмісними контрацептивами) призводить до ослаблення специфічної дії обох препаратів.
Можливе зниження плазмової концентрації і клінічного ефекту тамоксифену при одночасному застосуванні з потужними інгібіторами ізоферменту CYP2D6 (наприклад, пароксетин, флуоксетин, хінідин, циннакальцет, бупропіон, антидепресанти з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну).
Не слід застосовувати тамоксифен одночасно з анастразолом, оскільки він може ослабити фармакологічну дію останнього.
Лікарська форма
Таблетки 10 мг і 20 мг.
По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці.
По 10, 30, 50 або 100 таблеток у банці з полімерних матеріалів.
Кожна банка, або 1, 3, 5 або 10 контурних чарункових упаковок разом з інструкцією по застосуванню в пачці з картону.
По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці.
По 10, 30, 50 або 100 таблеток у банці з полімерних матеріалів.
Кожна банка, або 1, 3, 5 або 10 контурних чарункових упаковок разом з інструкцією по застосуванню в пачці з картону.