Аспірин Кардіо
Aspirin Cardio
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Акард, Тромбопол, Ацекардол, Алка-Зельтцер, Упсарин Упса, Тромбо АСС, АСК-кардіо, Аскопірин, Аспікард, Аспікор, Аспінат, Аспінат Кардіо, Аспірин, Аспірин Експрес, Ацетилкардіо-ЛекТ, Ацетилсаліцилова кислота, КардіАСК, Сановаск, Таспір, Тромбогард 100, Тромбостен, Тромбітал, Кардіомагніл
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rр.: Tab. "Aspirin Cardio" 0,1 № 28
D.S. по 1 таблетці 1 раз на день, всередину, за 30 хв до їжі, запиваючи великою кількістю води.
D.S. по 1 таблетці 1 раз на день, всередину, за 30 хв до їжі, запиваючи великою кількістю води.
Фармакологічні властивості
Анальгезуючий, антиагрегаційний, жарознижувальний, протизапальний.
Фармакодинаміка
НПЗЗ, антиагрегантний засіб. В основі механізму дії ацетилсаліцилової кислоти лежить необоротне інгібування ферменту ЦОГ-1, в результаті чого блокується синтез тромбоксану А2 і пригнічується агрегація тромбоцитів. Вважається, що ацетилсаліцилова кислота має й інші механізми пригнічення агрегації тромбоцитів, що розширює область її застосування при різних судинних захворюваннях.
Ацетилсаліцилова кислота у вищих дозах має також протизапальну, анальгезуючу і жарознижувальну дію.
Ацетилсаліцилова кислота у вищих дозах має також протизапальну, анальгезуючу і жарознижувальну дію.
Фармакокінетика
ВсмоктуванняПісля прийому всередину АСК швидко і повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту (ШКТ). АСК частково метаболізується під час абсорбції. Під час і після всмоктування АСК перетворюється на головний метаболіт - саліцилову кислоту. Внаслідок того, що таблетки вкриті кислотостійкою оболонкою, АСК вивільняється не в шлунку, а в лужному середовищі дванадцятипалої кишки. Максимальна концентрація ацетилсаліцилової кислоти в плазмі крові (Сmах) досягається приблизно через 2-7 годин після прийому таблеток, таким чином, абсорбція АСК у формі таблеток, вкритих кишковорозчинною оболонкою, уповільнена порівняно зі звичайними таблетками (без кишковорозчинної оболонки).
При одночасному прийомі з їжею відзначається уповільнення всмоктування АСК без впливу на ступінь всмоктування. Більш низька швидкість абсорбції таблеток АСК, вкритих кишковорозчинною оболонкою, не впливає на експозицію АСК у плазмі крові та її здатність інгібувати агрегацію тромбоцитів при тривалій терапії низькими дозами препарату. Тим не менш, щоб забезпечити максимальну стійкість таблеток Аспірин Кардіо® у шлунку, рекомендується приймати препарат за 30 хвилин до прийому їжі, запиваючи великою кількістю рідини (див. розділ "Спосіб застосування та дози").
Розподіл
АСК і саліцилова кислота значною мірою зв'язуються з білками плазми крові і швидко розподіляються в організмі. Саліцилова кислота проникає через плаценту і виділяється з грудним молоком.
Метаболізм
Основним метаболітом АСК є саліцилова кислота. Метаболізм саліцилової кислоти здійснюється в печінці з утворенням саліцирулової кислоти, фенольного глюкуроніду саліцилової кислоти, саліцилглюкуроніду і гентизурової кислоти.
Виведення
Виведення саліцилової кислоти є дозозалежним, оскільки її метаболізм обмежений можливостями ферментативної системи. Період напіввиведення становить від 2-3 годин при застосуванні АСК у низьких дозах і до 15 годин при застосуванні препарату у високих дозах (звичайні дози ацетилсаліцилової кислоти як анальгезуючого засобу). Саліцилова кислота і її метаболіти виводяться нирками.
Згідно з фармакокінетичними даними, відсутні клінічно значущі відхилення на кривій концентрація-доза при прийомі АСК у дозі від 100 мг до 500 мг.
При одночасному прийомі з їжею відзначається уповільнення всмоктування АСК без впливу на ступінь всмоктування. Більш низька швидкість абсорбції таблеток АСК, вкритих кишковорозчинною оболонкою, не впливає на експозицію АСК у плазмі крові та її здатність інгібувати агрегацію тромбоцитів при тривалій терапії низькими дозами препарату. Тим не менш, щоб забезпечити максимальну стійкість таблеток Аспірин Кардіо® у шлунку, рекомендується приймати препарат за 30 хвилин до прийому їжі, запиваючи великою кількістю рідини (див. розділ "Спосіб застосування та дози").
Розподіл
АСК і саліцилова кислота значною мірою зв'язуються з білками плазми крові і швидко розподіляються в організмі. Саліцилова кислота проникає через плаценту і виділяється з грудним молоком.
Метаболізм
Основним метаболітом АСК є саліцилова кислота. Метаболізм саліцилової кислоти здійснюється в печінці з утворенням саліцирулової кислоти, фенольного глюкуроніду саліцилової кислоти, саліцилглюкуроніду і гентизурової кислоти.
Виведення
Виведення саліцилової кислоти є дозозалежним, оскільки її метаболізм обмежений можливостями ферментативної системи. Період напіввиведення становить від 2-3 годин при застосуванні АСК у низьких дозах і до 15 годин при застосуванні препарату у високих дозах (звичайні дози ацетилсаліцилової кислоти як анальгезуючого засобу). Саліцилова кислота і її метаболіти виводяться нирками.
Згідно з фармакокінетичними даними, відсутні клінічно значущі відхилення на кривій концентрація-доза при прийомі АСК у дозі від 100 мг до 500 мг.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньо, за 30 хв до їжі, запиваючи великою кількістю води. Щоб забезпечити вивільнення АСК у лужному середовищі дванадцятипалої кишки, таблетки не слід розламувати, подрібнювати або розжовувати.
Приймати 1 раз/добу або через день. Тривалість терапії визначається лікарем.
Первинна профілактика гострого інфаркту міокарда при наявності факторів ризику: 100 мг/добу або 300 мг через день.
Профілактика повторного інфаркту, стабільна і нестабільна стенокардія: 100-300 мг/добу.
Нестабільна стенокардія (при підозрі на розвиток гострого інфаркту міокарда): початкову дозу 100-300 мг (таблетку необхідно розламати, подрібнити або розжувати для швидшого всмоктування) слід прийняти якомога швидше після того, як виникла підозра на розвиток гострого інфаркту міокарда.
У наступні 30 днів після розвитку інфаркту міокарда підтримуюча доза становить 200-300 мг/добу. Через 30 днів слід призначити відповідну терапію для профілактики повторного інфаркту міокарда.
Профілактика інсульту і транзиторного порушення мозкового кровообігу: 100-300 мг/добу.
Профілактика тромбоемболії після операцій і інвазивних втручань на судинах: 100-300 мг/добу.
Профілактика тромбозу глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії та її гілок: 100-200 мг/добу або 300 мг через день.
При пропуску прийому однієї або кількох доз лікарського препарату: пацієнт повинен прийняти пропущену таблетку відразу, як тільки згадає про це, і далі продовжувати прийом у звичайному режимі. Щоб уникнути подвоєння дози, не приймати пропущену таблетку, якщо наближається час прийому наступної таблетки.
Особливостей дії препарату при першому прийомі і його відміні не спостерігалося.
Приймати 1 раз/добу або через день. Тривалість терапії визначається лікарем.
Первинна профілактика гострого інфаркту міокарда при наявності факторів ризику: 100 мг/добу або 300 мг через день.
Профілактика повторного інфаркту, стабільна і нестабільна стенокардія: 100-300 мг/добу.
Нестабільна стенокардія (при підозрі на розвиток гострого інфаркту міокарда): початкову дозу 100-300 мг (таблетку необхідно розламати, подрібнити або розжувати для швидшого всмоктування) слід прийняти якомога швидше після того, як виникла підозра на розвиток гострого інфаркту міокарда.
У наступні 30 днів після розвитку інфаркту міокарда підтримуюча доза становить 200-300 мг/добу. Через 30 днів слід призначити відповідну терапію для профілактики повторного інфаркту міокарда.
Профілактика інсульту і транзиторного порушення мозкового кровообігу: 100-300 мг/добу.
Профілактика тромбоемболії після операцій і інвазивних втручань на судинах: 100-300 мг/добу.
Профілактика тромбозу глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії та її гілок: 100-200 мг/добу або 300 мг через день.
При пропуску прийому однієї або кількох доз лікарського препарату: пацієнт повинен прийняти пропущену таблетку відразу, як тільки згадає про це, і далі продовжувати прийом у звичайному режимі. Щоб уникнути подвоєння дози, не приймати пропущену таблетку, якщо наближається час прийому наступної таблетки.
Особливостей дії препарату при першому прийомі і його відміні не спостерігалося.
Для дітей:
Безпека та ефективність застосування препарату Аспірин Кардіо у дітей і підлітків молодше 18 років не встановлена. Застосування препарату Аспірин Кардіо у пацієнтів молодше 18 років протипоказане.
Показання
- первинна профілактика гострого інфаркту міокарда при наявності факторів ризику (наприклад, цукровий діабет, гіперліпідемія, артеріальна гіпертензія, ожиріння, куріння, похилий вік) і повторного інфаркту міокарда;
- нестабільна стенокардія (включаючи підозру на розвиток гострого інфаркту міокарда) і стабільна стенокардія;
- профілактика інсульту (в т.ч. у пацієнтів з транзиторним порушенням мозкового кровообігу);
- профілактика транзиторного порушення мозкового кровообігу;
- профілактика тромбоемболії після операцій і інвазивних втручань на судинах (наприклад, аортокоронарне шунтування, ендартеректомія сонних артерій, артеріовенозне шунтування, ангіопластика і стентування коронарних артерій, ангіопластика сонних артерій);
- профілактика тромбозу глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії та її гілок (в т.ч. при тривалій іммобілізації внаслідок обширного хірургічного втручання).
- нестабільна стенокардія (включаючи підозру на розвиток гострого інфаркту міокарда) і стабільна стенокардія;
- профілактика інсульту (в т.ч. у пацієнтів з транзиторним порушенням мозкового кровообігу);
- профілактика транзиторного порушення мозкового кровообігу;
- профілактика тромбоемболії після операцій і інвазивних втручань на судинах (наприклад, аортокоронарне шунтування, ендартеректомія сонних артерій, артеріовенозне шунтування, ангіопластика і стентування коронарних артерій, ангіопластика сонних артерій);
- профілактика тромбозу глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії та її гілок (в т.ч. при тривалій іммобілізації внаслідок обширного хірургічного втручання).
Протипоказання
Крововилив у мозок; схильність до кровотеч (недостатність вітаміну К, тромбоцитопенія, геморагічний діатез); бронхіальна астма, індукована прийомом саліцилатів і НПЗЗ; ерозивно-виразкове ураження ШКТ (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; ниркова недостатність тяжкого ступеня (КК 15 мг на тиждень); I і III триместри вагітності; період лактації (грудного вигодовування); дитячий і підлітковий вік до 18 років; підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ.
З обережністю
Подагра, гіперурикемія, вказівки в анамнезі на виразкові ураження ШКТ або кровотечі з ШКТ, ниркова і/або печінкова недостатність, бронхіальна астма, сінна лихоманка, поліпоз носа, алергічні стани, II триместр вагітності.
З обережністю
Подагра, гіперурикемія, вказівки в анамнезі на виразкові ураження ШКТ або кровотечі з ШКТ, ниркова і/або печінкова недостатність, бронхіальна астма, сінна лихоманка, поліпоз носа, алергічні стани, II триместр вагітності.
Особливі вказівки
Ацетилсаліцилова кислота може провокувати бронхоспазм, а також викликати напади бронхіальної астми та інші реакції підвищеної чутливості. Факторами ризику є наявність бронхіальної астми в анамнезі, сінної лихоманки, поліпозу носа, хронічних захворювань дихальної системи, а також алергічних реакцій (наприклад, шкірні реакції, свербіж, кропив'янка) на інші препарати.
Ацетилсаліцилова кислота може викликати кровотечі різного ступеня вираженості під час і після хірургічних втручань.
За кілька днів до планованого хірургічного втручання слід оцінити ризик розвитку кровотечі порівняно з ризиком розвитку ішемічних ускладнень у пацієнтів, які приймають низькі дози ацетилсаліцилової кислоти. Якщо ризик розвитку кровотечі значний, прийом ацетилсаліцилової кислоти повинен бути тимчасово припинений.
Поєднання ацетилсаліцилової кислоти з антикоагулянтами, тромболітиками і антитромбоцитарними препаратами супроводжується підвищеним ризиком розвитку кровотеч.
Прийом ацетилсаліцилової кислоти в низьких дозах може спровокувати розвиток подагри у схильних осіб (які мають знижену екскрецію сечової кислоти).
Поєднання ацетилсаліцилової кислоти з метотрексатом супроводжується підвищеною частотою розвитку побічних ефектів з боку органів кровотворення.
Прийом ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах чинить гіпоглікемічний ефект, що необхідно враховувати при призначенні її пацієнтам з цукровим діабетом, які отримують гіпоглікемічні засоби для прийому всередину та інсулін.
При поєднаному застосуванні системних ГКС і саліцилатів слід пам'ятати, що під час лікування концентрація саліцилатів у крові знижена, а після відміни системних ГКС можлива передозування саліцилатів.
Не рекомендується поєднання ацетилсаліцилової кислоти з ібупрофеном у пацієнтів з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань: при одночасному застосуванні з ібупрофеном відзначається зменшення антиагрегантної дії ацетилсаліцилової кислоти в дозах до 300 мг, що призводить до зниження кардіопротекторних ефектів ацетилсаліцилової кислоти.
Перевищення дози ацетилсаліцилової кислоти понад рекомендовані терапевтичні дози пов'язане з ризиком шлунково-кишкової кровотечі.
При тривалому застосуванні ацетилсаліцилової кислоти в низьких дозах як антиагрегантної терапії необхідна обережність у пацієнтів похилого віку у зв'язку з ризиком розвитку шлунково-кишкової кровотечі.
При одночасному прийомі ацетилсаліцилової кислоти з етанолом підвищений ризик пошкодження слизової оболонки ШКТ і подовження часу кровотечі.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
У період лікування препаратами ацетилсаліцилової кислоти пацієнти повинні дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Ацетилсаліцилова кислота може викликати кровотечі різного ступеня вираженості під час і після хірургічних втручань.
За кілька днів до планованого хірургічного втручання слід оцінити ризик розвитку кровотечі порівняно з ризиком розвитку ішемічних ускладнень у пацієнтів, які приймають низькі дози ацетилсаліцилової кислоти. Якщо ризик розвитку кровотечі значний, прийом ацетилсаліцилової кислоти повинен бути тимчасово припинений.
Поєднання ацетилсаліцилової кислоти з антикоагулянтами, тромболітиками і антитромбоцитарними препаратами супроводжується підвищеним ризиком розвитку кровотеч.
Прийом ацетилсаліцилової кислоти в низьких дозах може спровокувати розвиток подагри у схильних осіб (які мають знижену екскрецію сечової кислоти).
Поєднання ацетилсаліцилової кислоти з метотрексатом супроводжується підвищеною частотою розвитку побічних ефектів з боку органів кровотворення.
Прийом ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах чинить гіпоглікемічний ефект, що необхідно враховувати при призначенні її пацієнтам з цукровим діабетом, які отримують гіпоглікемічні засоби для прийому всередину та інсулін.
При поєднаному застосуванні системних ГКС і саліцилатів слід пам'ятати, що під час лікування концентрація саліцилатів у крові знижена, а після відміни системних ГКС можлива передозування саліцилатів.
Не рекомендується поєднання ацетилсаліцилової кислоти з ібупрофеном у пацієнтів з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань: при одночасному застосуванні з ібупрофеном відзначається зменшення антиагрегантної дії ацетилсаліцилової кислоти в дозах до 300 мг, що призводить до зниження кардіопротекторних ефектів ацетилсаліцилової кислоти.
Перевищення дози ацетилсаліцилової кислоти понад рекомендовані терапевтичні дози пов'язане з ризиком шлунково-кишкової кровотечі.
При тривалому застосуванні ацетилсаліцилової кислоти в низьких дозах як антиагрегантної терапії необхідна обережність у пацієнтів похилого віку у зв'язку з ризиком розвитку шлунково-кишкової кровотечі.
При одночасному прийомі ацетилсаліцилової кислоти з етанолом підвищений ризик пошкодження слизової оболонки ШКТ і подовження часу кровотечі.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
У період лікування препаратами ацетилсаліцилової кислоти пацієнти повинні дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Побічні ефекти
Відзначалися порушення з боку верхніх і нижніх відділів ШКТ, такі як загальні ознаки і симптоми диспепсії, біль у ШКТ і абдомінальний біль; рідко — запалення ШКТ, виразка ШКТ. Є повідомлення про розвиток кровотечі з виразки ШКТ і перфорації з відповідними лабораторними і клінічними ознаками і симптомами.
Через інгібуючу дію на агрегацію тромбоцитів застосування ацетилсаліцилової кислоти може бути пов'язане з підвищеним ризиком розвитку кровотечі. Спостерігалися такі кровотечі, як періопераційне, гематоми, носове, урогенітальне, кровоточивість ясен. Повідомлялося про рідкісні і дуже рідкісні випадки серйозних, в одиничних випадках загрозливих для життя, кровотеч, наприклад шлунково-кишкова кровотеча, крововилив у головний мозок (особливо у пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією і/або які отримують супутню терапію антикоагулянтами) (див. «Заходи обережності»).
Геморагія може призвести до розвитку гострої і хронічної постгеморагічної анемії/залізодефіцитної анемії (наприклад через приховані мікрокровотечі) з відповідними лабораторними і клінічними ознаками і симптомами, такими як астенія, блідість, гіпоперфузія.
Відзначалися реакції гіперчутливості з відповідними лабораторними і клінічними проявами, такі як синдром бронхіальної астми, легкі і помірні реакції з боку шкіри, респіраторного тракту, ШКТ і ССС, які включали такі симптоми, як висип, кропив'янка, набряк, свербіж, риніт, закладеність носа, кардіореспіраторний дистрес. Дуже рідко виникали важкі реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок.
Дуже рідко повідомлялося про транзиторне порушення функції печінки з підвищенням рівня печінкових трансаміназ.
Нижче перераховані побічні ефекти, згруповані за системно-органними класами, частота цих ефектів визначається як дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100,
Через інгібуючу дію на агрегацію тромбоцитів застосування ацетилсаліцилової кислоти може бути пов'язане з підвищеним ризиком розвитку кровотечі. Спостерігалися такі кровотечі, як періопераційне, гематоми, носове, урогенітальне, кровоточивість ясен. Повідомлялося про рідкісні і дуже рідкісні випадки серйозних, в одиничних випадках загрозливих для життя, кровотеч, наприклад шлунково-кишкова кровотеча, крововилив у головний мозок (особливо у пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією і/або які отримують супутню терапію антикоагулянтами) (див. «Заходи обережності»).
Геморагія може призвести до розвитку гострої і хронічної постгеморагічної анемії/залізодефіцитної анемії (наприклад через приховані мікрокровотечі) з відповідними лабораторними і клінічними ознаками і симптомами, такими як астенія, блідість, гіпоперфузія.
Відзначалися реакції гіперчутливості з відповідними лабораторними і клінічними проявами, такі як синдром бронхіальної астми, легкі і помірні реакції з боку шкіри, респіраторного тракту, ШКТ і ССС, які включали такі симптоми, як висип, кропив'янка, набряк, свербіж, риніт, закладеність носа, кардіореспіраторний дистрес. Дуже рідко виникали важкі реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок.
Дуже рідко повідомлялося про транзиторне порушення функції печінки з підвищенням рівня печінкових трансаміназ.
Нижче перераховані побічні ефекти, згруповані за системно-органними класами, частота цих ефектів визначається як дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100,
Передозування
Слід остерігатися передозування у літніх людей і, найбільше, у дітей раннього віку (терапевтичне передозування або часте випадкове отруєння), для яких це може бути смертельним.
Симптоми
Помірне передозування: нудота, блювання, шум у вухах, порушення слуху, головний біль, запаморочення і сплутаність свідомості, які можуть контролюватися зниженням дози.
Тяжке передозування: лихоманка, гіпервентиляція, кетоз, респіраторний алкалоз, метаболічний ацидоз, кома, серцево-судинний шок, дихальна недостатність, тяжка гіпоглікемія.
Лікування: у тяжких ситуаціях необхідно негайно помістити пацієнта в спеціалізоване відділення лікарні, провести промивання шлунка, призначити активоване вугілля, перевірити кислотно-лужний баланс, провести лужний діурез до pH сечі від 7,5 до 8. При концентрації саліцилату в плазмі вище 500 мг/л (3,6 ммоль/л) у дорослих і 300 мг/л (2,2 ммоль/л) у дітей слід розглянути можливість проведення посиленого лужного діурезу, можливо, гемодіалізу.
Необхідно компенсувати втрати рідини і проводити симптоматичне лікування.
Симптоми
Помірне передозування: нудота, блювання, шум у вухах, порушення слуху, головний біль, запаморочення і сплутаність свідомості, які можуть контролюватися зниженням дози.
Тяжке передозування: лихоманка, гіпервентиляція, кетоз, респіраторний алкалоз, метаболічний ацидоз, кома, серцево-судинний шок, дихальна недостатність, тяжка гіпоглікемія.
Лікування: у тяжких ситуаціях необхідно негайно помістити пацієнта в спеціалізоване відділення лікарні, провести промивання шлунка, призначити активоване вугілля, перевірити кислотно-лужний баланс, провести лужний діурез до pH сечі від 7,5 до 8. При концентрації саліцилату в плазмі вище 500 мг/л (3,6 ммоль/л) у дорослих і 300 мг/л (2,2 ммоль/л) у дітей слід розглянути можливість проведення посиленого лужного діурезу, можливо, гемодіалізу.
Необхідно компенсувати втрати рідини і проводити симптоматичне лікування.
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні антациди, що містять магнію і/або алюмінію гідроксид, уповільнюють і зменшують всмоктування ацетилсаліцилової кислоти.
При одночасному застосуванні блокаторів кальцієвих каналів, засобів, що обмежують надходження кальцію або збільшують виведення кальцію з організму, підвищується ризик розвитку кровотеч.
При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою посилюється дія гепарину і непрямих антикоагулянтів, гіпоглікемічних засобів похідних сульфонілсечовини, інсулінів, метотрексату, фенітоїну, вальпроєвої кислоти.
При одночасному застосуванні з ГКС підвищується ризик ульцерогенної дії і виникнення шлунково-кишкових кровотеч.
При одночасному застосуванні знижується ефективність діуретиків (спіронолактону, фуросеміду).
При одночасному застосуванні інших НПЗЗ підвищується ризик розвитку побічних ефектів. Ацетилсаліцилова кислота може зменшувати концентрації в плазмі крові індометацину, піроксикаму.
При одночасному застосуванні з препаратами золота ацетилсаліцилова кислота може індукувати пошкодження печінки.
При одночасному застосуванні знижується ефективність урикозуричних засобів (в т.ч. пробенециду, сульфінпіразону, бензбромарону).
При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти і алендронату натрію можливий розвиток тяжкого езофагіту.
При одночасному застосуванні гризеофульвіну можливе порушення абсорбції ацетилсаліцилової кислоти.
Описано випадок спонтанного крововиливу в райдужну оболонку при прийомі екстракту гінкго білоба на тлі тривалого застосування ацетилсаліцилової кислоти в дозі 325 мг/добу. Вважають, що це може бути обумовлено адитивною інгібуючою дією на агрегацію тромбоцитів.
При одночасному застосуванні дипіридамолу можливе збільшення Сmax саліцилату в плазмі крові і AUC.
При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою підвищуються концентрації дигоксину, барбітуратів і солей літію в плазмі крові.
При одночасному застосуванні саліцилатів у високих дозах з інгібіторами карбоангідрази можлива інтоксикація саліцилатами.
Ацетилсаліцилова кислота в дозах менше 300 мг/добу чинить незначний вплив на ефективність каптоприлу і еналаприлу. При застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах можливе зменшення ефективності каптоприлу і еналаприлу.
При одночасному застосуванні кофеїн підвищує швидкість всмоктування, концентрацію в плазмі крові і біодоступність ацетилсаліцилової кислоти.
При одночасному застосуванні метопролол може підвищувати Сmax саліцилату в плазмі крові.
При застосуванні пентазоцину на тлі тривалого прийому ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах є ризик розвитку тяжких побічних реакцій з боку нирок.
При одночасному застосуванні фенілбутазон зменшує урикозурію, викликану ацетилсаліциловою кислотою.
При одночасному застосуванні етанол може посилювати дію ацетилсаліцилової кислоти на ШКТ.
При одночасному застосуванні блокаторів кальцієвих каналів, засобів, що обмежують надходження кальцію або збільшують виведення кальцію з організму, підвищується ризик розвитку кровотеч.
При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою посилюється дія гепарину і непрямих антикоагулянтів, гіпоглікемічних засобів похідних сульфонілсечовини, інсулінів, метотрексату, фенітоїну, вальпроєвої кислоти.
При одночасному застосуванні з ГКС підвищується ризик ульцерогенної дії і виникнення шлунково-кишкових кровотеч.
При одночасному застосуванні знижується ефективність діуретиків (спіронолактону, фуросеміду).
При одночасному застосуванні інших НПЗЗ підвищується ризик розвитку побічних ефектів. Ацетилсаліцилова кислота може зменшувати концентрації в плазмі крові індометацину, піроксикаму.
При одночасному застосуванні з препаратами золота ацетилсаліцилова кислота може індукувати пошкодження печінки.
При одночасному застосуванні знижується ефективність урикозуричних засобів (в т.ч. пробенециду, сульфінпіразону, бензбромарону).
При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти і алендронату натрію можливий розвиток тяжкого езофагіту.
При одночасному застосуванні гризеофульвіну можливе порушення абсорбції ацетилсаліцилової кислоти.
Описано випадок спонтанного крововиливу в райдужну оболонку при прийомі екстракту гінкго білоба на тлі тривалого застосування ацетилсаліцилової кислоти в дозі 325 мг/добу. Вважають, що це може бути обумовлено адитивною інгібуючою дією на агрегацію тромбоцитів.
При одночасному застосуванні дипіридамолу можливе збільшення Сmax саліцилату в плазмі крові і AUC.
При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою підвищуються концентрації дигоксину, барбітуратів і солей літію в плазмі крові.
При одночасному застосуванні саліцилатів у високих дозах з інгібіторами карбоангідрази можлива інтоксикація саліцилатами.
Ацетилсаліцилова кислота в дозах менше 300 мг/добу чинить незначний вплив на ефективність каптоприлу і еналаприлу. При застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах можливе зменшення ефективності каптоприлу і еналаприлу.
При одночасному застосуванні кофеїн підвищує швидкість всмоктування, концентрацію в плазмі крові і біодоступність ацетилсаліцилової кислоти.
При одночасному застосуванні метопролол може підвищувати Сmax саліцилату в плазмі крові.
При застосуванні пентазоцину на тлі тривалого прийому ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах є ризик розвитку тяжких побічних реакцій з боку нирок.
При одночасному застосуванні фенілбутазон зменшує урикозурію, викликану ацетилсаліциловою кислотою.
При одночасному застосуванні етанол може посилювати дію ацетилсаліцилової кислоти на ШКТ.
Лікарська форма
Таблетки кишковорозчинні, вкриті оболонкою 100 мг, 300 мг.
Таблетки кишковорозчинні, вкриті оболонкою, 100 мг:
По 14 таблеток у блістери з Ал/ПП. По 2, 4 або 7 блістерів разом з інструкцією по застосуванню в картонну пачку з контролем першого відкриття.
Таблетки кишковорозчинні, вкриті оболонкою, 300 мг:
По 10 таблеток у блістери з Ал/ПП. По 2 блістери разом з інструкцією по застосуванню в картонну пачку.
По 14 таблеток у блістери з Ал/ПП. По 2 або 4 блістери разом з інструкцією по застосуванню в картонну пачку з контролем першого відкриття.
Таблетки кишковорозчинні, вкриті оболонкою, 100 мг:
По 14 таблеток у блістери з Ал/ПП. По 2, 4 або 7 блістерів разом з інструкцією по застосуванню в картонну пачку з контролем першого відкриття.
Таблетки кишковорозчинні, вкриті оболонкою, 300 мг:
По 10 таблеток у блістери з Ал/ПП. По 2 блістери разом з інструкцією по застосуванню в картонну пачку.
По 14 таблеток у блістери з Ал/ПП. По 2 або 4 блістери разом з інструкцією по застосуванню в картонну пачку з контролем першого відкриття.
