Дакарбазин медак
Dacarbazine medac
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Дакарбазин
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp. Pulv. "Dacarbazine medac" 500 mg
D.t.d. № 10 in flac.
S. По 1 флакону 1 раз в день, внутрішньовенно
D.t.d. № 10 in flac.
S. По 1 флакону 1 раз в день, внутрішньовенно
Фармакологічні властивості
Дакарбазин - протипухлинний засіб алкілюючої дії, за хімічним складом являє собою 5-(3,3-диметил-1-триазено)-імідазол-4-карбоксамід.
Препарат стає активним після метаболізму в печінці, вивільняючи діазометан.
Припускають, що існує три шляхи механізму дії дакарбазину: алкілювання за рахунок іонів карбонію, пригнічення пуринових основ і взаємодія з SH-групами. Препарат фазонеспецифічний
Препарат стає активним після метаболізму в печінці, вивільняючи діазометан.
Припускають, що існує три шляхи механізму дії дакарбазину: алкілювання за рахунок іонів карбонію, пригнічення пуринових основ і взаємодія з SH-групами. Препарат фазонеспецифічний
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Препарат вводиться тільки в/в. Дози та режим введення препарату підбираються індивідуально.
Дози до 200 мг/м2 вводяться струминно повільно протягом 1-2 хв. Більш високі дози слід вводити у формі в/в інфузій протягом 15-30 хв.
Зазвичай як монотерапію дакарбазин застосовують у дозі 200-250 мг/м2 щоденно протягом 5 днів; можна також замість 5-денного курсу ввести препарат одноразово у дозі 850 мг/м2. Повторні курси проводять з інтервалом у 3 тижні.
При поєднанні з іншими цитостатиками дакарбазин вводиться у дозі 100-150 мг/м2 4-5 днів поспіль з інтервалом у 4 тижні або у дозі 375 мг/м2 кожні 15 днів.
Перед введенням препарат розводять водою для ін'єкцій до досягнення концентрації 10 мг/мл. Для отримання розчину для інфузій свіжоприготований розчин розбавляють у 200-300 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину декстрози.
Розчин дакарбазину слід захищати від світла.
При порушенні функції печінки та/або нирок може знадобитися зниження дози
Дози до 200 мг/м2 вводяться струминно повільно протягом 1-2 хв. Більш високі дози слід вводити у формі в/в інфузій протягом 15-30 хв.
Зазвичай як монотерапію дакарбазин застосовують у дозі 200-250 мг/м2 щоденно протягом 5 днів; можна також замість 5-денного курсу ввести препарат одноразово у дозі 850 мг/м2. Повторні курси проводять з інтервалом у 3 тижні.
При поєднанні з іншими цитостатиками дакарбазин вводиться у дозі 100-150 мг/м2 4-5 днів поспіль з інтервалом у 4 тижні або у дозі 375 мг/м2 кожні 15 днів.
Перед введенням препарат розводять водою для ін'єкцій до досягнення концентрації 10 мг/мл. Для отримання розчину для інфузій свіжоприготований розчин розбавляють у 200-300 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину декстрози.
Розчин дакарбазину слід захищати від світла.
При порушенні функції печінки та/або нирок може знадобитися зниження дози
Показання
- меланома;
- лімфогранулематоз;
- саркома м'яких тканин (за винятком саркоми Капоші).
Є повідомлення про ефективність застосування дакарбазину у поєднанні з іншими цитостатиками при лікуванні остеогенної саркоми, саркоми матки, мезотеліоми плеври та очеревини, дрібноклітинного раку легень, раку щитовидної залози, карциноїда, феохромоцитоми, інсуліноми, нейробластоми та гліоми.
- лімфогранулематоз;
- саркома м'яких тканин (за винятком саркоми Капоші).
Є повідомлення про ефективність застосування дакарбазину у поєднанні з іншими цитостатиками при лікуванні остеогенної саркоми, саркоми матки, мезотеліоми плеври та очеревини, дрібноклітинного раку легень, раку щитовидної залози, карциноїда, феохромоцитоми, інсуліноми, нейробластоми та гліоми.
Протипоказання
- виражене пригнічення кістковомозкового кровотворення;
- тяжка печінкова або ниркова недостатність;
- вагітність і період годування груддю;
- підвищена чутливість до дакарбазину або до будь-якого з допоміжних компонентів препарату.
З обережністю: при мієлосупресії (в т.ч. на фоні супутньої променевої та хіміотерапії), гострих інфекційних захворюваннях вірусної (в т.ч. вітряна віспа, оперізуючий лишай), грибкової або бактеріальної природи (ризик виникнення тяжких ускладнень та генералізації процесу), супутній променевій терапії.
- тяжка печінкова або ниркова недостатність;
- вагітність і період годування груддю;
- підвищена чутливість до дакарбазину або до будь-якого з допоміжних компонентів препарату.
З обережністю: при мієлосупресії (в т.ч. на фоні супутньої променевої та хіміотерапії), гострих інфекційних захворюваннях вірусної (в т.ч. вітряна віспа, оперізуючий лишай), грибкової або бактеріальної природи (ризик виникнення тяжких ускладнень та генералізації процесу), супутній променевій терапії.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
- З боку органів кровотворення: часто - анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія. Пригнічення мієлопоезу є обмежуючим дозу побічним явищем. Лейкоцитопенія зазвичай спостерігається на 14 день, тромбоцитопенія - на 18 день після закінчення терапії і триває в середньому до 1 тижня. Відновлення показників крові відбувається до 4-го тижня.
- З боку органів травлення: часто - нудота, блювання, зниження апетиту, стоматит; рідко - діарея, підвищення активності печінкових ферментів; дуже рідко - гепатонекроз, обумовлений оклюзією внутрішньопечінкових вен, можливо з летальним наслідком (як правило, синдром відзначався під час другого курсу лікування). До його симптомів входять лихоманка, еозинофілія, болі в животі, збільшення печінки та шок, тяжкість якого швидко наростає протягом кількох годин або днів.
- З боку сечовидільної системи: нечасто - підвищення вмісту креатиніну та сечовини в сечі.
- З боку нервової системи: нечасто - головний біль, порушення зору, сплутаність свідомості, виражена сонливість, судоми, астенічний синдром, парестезії, гіпестезія шкіри обличчя.
- З боку репродуктивної системи: часто - аменорея, азооспермія.
- Алергічні реакції; дуже рідко - шкірний висип, гіперемія шкіри обличчя, лихоманковий синдром, анафілактичні реакції.
- З боку шкіри та шкірних покривів: рідко - алопеція, гіперпігментація та фотосенсибілізація шкіри.
- Місцеві реакції: нечасто - болючість у місці введення та по ходу вени; рідко - при потраплянні препарату під шкіру - різкий біль, некроз навколишніх тканин.
Інші: нечасто - грипоподібний синдром, приєднання вторинних інфекцій, тромбоз печінкових вен, міалгія; при тривалому застосуванні підвищується ризик розвитку новоутворень.
- З боку органів травлення: часто - нудота, блювання, зниження апетиту, стоматит; рідко - діарея, підвищення активності печінкових ферментів; дуже рідко - гепатонекроз, обумовлений оклюзією внутрішньопечінкових вен, можливо з летальним наслідком (як правило, синдром відзначався під час другого курсу лікування). До його симптомів входять лихоманка, еозинофілія, болі в животі, збільшення печінки та шок, тяжкість якого швидко наростає протягом кількох годин або днів.
- З боку сечовидільної системи: нечасто - підвищення вмісту креатиніну та сечовини в сечі.
- З боку нервової системи: нечасто - головний біль, порушення зору, сплутаність свідомості, виражена сонливість, судоми, астенічний синдром, парестезії, гіпестезія шкіри обличчя.
- З боку репродуктивної системи: часто - аменорея, азооспермія.
- Алергічні реакції; дуже рідко - шкірний висип, гіперемія шкіри обличчя, лихоманковий синдром, анафілактичні реакції.
- З боку шкіри та шкірних покривів: рідко - алопеція, гіперпігментація та фотосенсибілізація шкіри.
- Місцеві реакції: нечасто - болючість у місці введення та по ходу вени; рідко - при потраплянні препарату під шкіру - різкий біль, некроз навколишніх тканин.
Інші: нечасто - грипоподібний синдром, приєднання вторинних інфекцій, тромбоз печінкових вен, міалгія; при тривалому застосуванні підвищується ризик розвитку новоутворень.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Ліофілізат для приготування розчину для внутрішньовенного введення: порошок від білого до злегка жовтуватого кольору або пориста маса (по 100, 200, 500 або 1000 мг у флаконі темно-жовтого кольору з гідролітичного скла I типу, закупореному пробкою з бутилової гуми і обтиснутому кришкою з алюмінієвим ковпачком, по 1 (500 або 1000 мг) або 10 флаконів (100 або 200 мг) у коробці з картону разом з відповідною кількістю інструкцій із застосування).
