Фондапаринукс натрію
Fondaparinux sodium
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Арикстра, Амростак солофарм, Фондапар-С
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Sol. Fondaparinuxi natrii 2,5mg/0,5 ml
D.t.d. №5 pro inject.
S. Підшкірно, по 0,5 мл 1 раз на добу
D.t.d. №5 pro inject.
S. Підшкірно, по 0,5 мл 1 раз на добу
Фармакологічні властивості
Антикоагулянтне.
Фармакодинаміка
Синтетичний селективний інгібітор активованого фактора X (Xa). Антитромботична активність є результатом селективного пригнічення фактора Xa, опосередкованого антитромбіном III. Вибірково зв'язуючись з антитромбіном III, фондапаринукс натрію потенціює (приблизно в 300 разів) початкову нейтралізацію фактора Ха антитромбіном III (ATIII). Нейтралізація фактора Ха перериває ланцюг коагуляції та інгібує як утворення тромбіну, так і формування тромбів. Фондапаринукс натрію не інактивує тромбін (активований фактор IIa) і не впливає на тромбоцити.
При застосуванні в дозі 2.5 мг не впливає ні на результати звичайних коагуляційних тестів, таких як АЧТВ, активований час згортання (ACT) або протромбіновий час (МНО) в плазмі крові, ні на час кровотечі або на фібринолітичну активність.
Фондапаринукс не дає перехресних реакцій з сироваткою пацієнтів з гепарин-індукованою тромбоцитопенією.
При застосуванні в дозі 2.5 мг не впливає ні на результати звичайних коагуляційних тестів, таких як АЧТВ, активований час згортання (ACT) або протромбіновий час (МНО) в плазмі крові, ні на час кровотечі або на фібринолітичну активність.
Фондапаринукс не дає перехресних реакцій з сироваткою пацієнтів з гепарин-індукованою тромбоцитопенією.
Фармакокінетика
Після п/к введення фондапаринукс натрію повністю і швидко абсорбується з місця ін'єкції (абсолютна біодоступність 100%). Після одноразового п/к введення препарату в дозі 2.5 мг молодим здоровим добровольцям Cmax в плазмі крові досягалася через 2 год після введення і становила 0.34 мг/л. Концентрації в плазмі крові, що становлять половину вищезазначеної Cmax, досягалися через 25 хв після введення.
Vd фондапаринуксу натрію обмежений (7-11 л). In vitro фондапаринукс натрію в високій мірі і специфічно зв'язується з білком АТIII, причому ступінь зв'язування залежить від концентрації речовини в плазмі крові (98.6-97.0% в діапазоні концентрацій 0.5-2 мг/л). Зв'язування фондапаринуксу натрію з іншими білками плазми (в т.ч. з тромбоцитарним фактором IV) незначне.
Оскільки зв'язування фондапаринуксу натрію з білками плазми, за винятком АТIII, незначне, не слід очікувати взаємодії з іншими лікарськими речовинами при витісненні з ділянок зв'язування з білками.
Даних, що свідчать про метаболізм фондапаринуксу натрію, не виявлено.
Фондапаринукс натрію не інгібує ізоферменти CYP1A2, CYP2A6, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 і CYP3A4 in vitro.
T1/2 становить близько 17 год у молодих здорових осіб і близько 21 год - у літніх здорових осіб. 64-77% фондапаринуксу натрію виводяться нирками в незміненому вигляді.
У пацієнтів у віці старше 75 років кліренс фондапаринуксу натрію з плазми крові був в 1.2 – 1.4 рази нижчий, ніж у осіб у віці молодше 65 років. У здорових осіб літнього віку фармакокінетика фондапаринуксу натрію є лінійною в діапазоні доз 2-8 мг п/к. При введенні 1 раз/добу стійка Css в плазмі крові досягається через 3-4 дні при збільшенні в 1.3 рази значень Cmax і AUC.
Порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок (КК>80 мл/хв), плазмовий кліренс фондапаринуксу натрію в 1.2–1.4 рази нижчий у хворих з незначними порушеннями функції нирок (КК 50-80 мл/хв) і в середньому в 2 рази нижчий у хворих з помірними порушеннями функції нирок (КК 30-50 мл/хв). При нирковій недостатності важкого ступеня (КК<30 мл/хв) плазмовий кліренс фондапаринуксу натрію приблизно в 5 разів нижчий, ніж при нормальній функції нирок. T1/2 становили 29 год при помірних і 72 год при виражених порушеннях функції нирок.
Кліренс фондапаринуксу натрію з плазми крові зростає з підвищенням маси тіла (збільшення 9% на 10 кг).
Vd фондапаринуксу натрію обмежений (7-11 л). In vitro фондапаринукс натрію в високій мірі і специфічно зв'язується з білком АТIII, причому ступінь зв'язування залежить від концентрації речовини в плазмі крові (98.6-97.0% в діапазоні концентрацій 0.5-2 мг/л). Зв'язування фондапаринуксу натрію з іншими білками плазми (в т.ч. з тромбоцитарним фактором IV) незначне.
Оскільки зв'язування фондапаринуксу натрію з білками плазми, за винятком АТIII, незначне, не слід очікувати взаємодії з іншими лікарськими речовинами при витісненні з ділянок зв'язування з білками.
Даних, що свідчать про метаболізм фондапаринуксу натрію, не виявлено.
Фондапаринукс натрію не інгібує ізоферменти CYP1A2, CYP2A6, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 і CYP3A4 in vitro.
T1/2 становить близько 17 год у молодих здорових осіб і близько 21 год - у літніх здорових осіб. 64-77% фондапаринуксу натрію виводяться нирками в незміненому вигляді.
У пацієнтів у віці старше 75 років кліренс фондапаринуксу натрію з плазми крові був в 1.2 – 1.4 рази нижчий, ніж у осіб у віці молодше 65 років. У здорових осіб літнього віку фармакокінетика фондапаринуксу натрію є лінійною в діапазоні доз 2-8 мг п/к. При введенні 1 раз/добу стійка Css в плазмі крові досягається через 3-4 дні при збільшенні в 1.3 рази значень Cmax і AUC.
Порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок (КК>80 мл/хв), плазмовий кліренс фондапаринуксу натрію в 1.2–1.4 рази нижчий у хворих з незначними порушеннями функції нирок (КК 50-80 мл/хв) і в середньому в 2 рази нижчий у хворих з помірними порушеннями функції нирок (КК 30-50 мл/хв). При нирковій недостатності важкого ступеня (КК<30 мл/хв) плазмовий кліренс фондапаринуксу натрію приблизно в 5 разів нижчий, ніж при нормальній функції нирок. T1/2 становили 29 год при помірних і 72 год при виражених порушеннях функції нирок.
Кліренс фондапаринуксу натрію з плазми крові зростає з підвищенням маси тіла (збільшення 9% на 10 кг).
Спосіб застосування
Для дорослих:
Профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень
Ортопедична та порожнинна хірургія. Рекомендована доза становить 2,5 мг підшкірно 1 раз на добу після операції.
Початкову дозу вводять не раніше, ніж через 6 годин після завершення операції за умови наявності гемостазу. Тривалість не менше 5-9 днів.
Пацієнти нехірургічного профілю з наявністю факторів ризику тромбоемболічних ускладнень.
Рекомендована доза препарату становить 2,5 мг підшкірно 1 раз на добу. Тривалість лікування в цьому випадку становить від 6 до 14 днів.
Лікування тромбозу глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії
Рекомендована доза препарату у вигляді підшкірної ін'єкції 1 раз на добу становить:
- 5 мг для пацієнтів з масою тіла менше 50 кг;
- 7,5 мг для пацієнтів з масою тіла 50-100 кг;
- 10 мг для пацієнтів з масою тіла більше 100 кг.
Лікування повинно тривати не менше 5 днів і припинятися не раніше, ніж буде можливий повний перехід на адекватну терапію пероральними антикоагулянтами.
Лікування нестабільної стенокардії або інфаркту міокарда без підйому сегмента ST
Рекомендована доза препарату становить 2,5 мг підшкірно 1 раз на добу. Середня тривалість - 8 днів.
Лікування інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST
Рекомендована доза препарату становить 2,5 мг 1 раз на добу. Першу дозу препарату вводять внутрішньовенно, наступні дози вводяться підшкірно.
Лікування тромбозу поверхневих вен
Рекомендована доза препарату становить 2,5 мг підшкірно 1 раз на добу. У пацієнтів з високим ризиком тромбоемболічних ускладнень тривалість лікування повинна становити не менше 30 і не більше 45 днів.
Пацієнти з тромбозом поверхневих вен, які потребують хірургічного втручання або інших інвазивних процедур, по можливості не повинні отримувати фондапаринукс протягом не менше 24 годин перед хірургічною операцією.
Застосування фондапаринуксу можна відновити не менше ніж через 6 годин після відновлення гемостазу.
Ортопедична та порожнинна хірургія. Рекомендована доза становить 2,5 мг підшкірно 1 раз на добу після операції.
Початкову дозу вводять не раніше, ніж через 6 годин після завершення операції за умови наявності гемостазу. Тривалість не менше 5-9 днів.
Пацієнти нехірургічного профілю з наявністю факторів ризику тромбоемболічних ускладнень.
Рекомендована доза препарату становить 2,5 мг підшкірно 1 раз на добу. Тривалість лікування в цьому випадку становить від 6 до 14 днів.
Лікування тромбозу глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії
Рекомендована доза препарату у вигляді підшкірної ін'єкції 1 раз на добу становить:
- 5 мг для пацієнтів з масою тіла менше 50 кг;
- 7,5 мг для пацієнтів з масою тіла 50-100 кг;
- 10 мг для пацієнтів з масою тіла більше 100 кг.
Лікування повинно тривати не менше 5 днів і припинятися не раніше, ніж буде можливий повний перехід на адекватну терапію пероральними антикоагулянтами.
Лікування нестабільної стенокардії або інфаркту міокарда без підйому сегмента ST
Рекомендована доза препарату становить 2,5 мг підшкірно 1 раз на добу. Середня тривалість - 8 днів.
Лікування інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST
Рекомендована доза препарату становить 2,5 мг 1 раз на добу. Першу дозу препарату вводять внутрішньовенно, наступні дози вводяться підшкірно.
Лікування тромбозу поверхневих вен
Рекомендована доза препарату становить 2,5 мг підшкірно 1 раз на добу. У пацієнтів з високим ризиком тромбоемболічних ускладнень тривалість лікування повинна становити не менше 30 і не більше 45 днів.
Пацієнти з тромбозом поверхневих вен, які потребують хірургічного втручання або інших інвазивних процедур, по можливості не повинні отримувати фондапаринукс протягом не менше 24 годин перед хірургічною операцією.
Застосування фондапаринуксу можна відновити не менше ніж через 6 годин після відновлення гемостазу.
Показання
Профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень у хворих, які піддаються великим ортопедичним операціям на нижніх кінцівках (в т.ч. оперативні втручання при переломі кісток тазостегнового суглоба, замісні операції великого обсягу на коліні або стегні).
Профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів, які піддаються операціям на черевній порожнині, за наявності факторів ризику тромбоемболічних ускладнень.
- Профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів нехірургічного профілю за наявності факторів ризику таких ускладнень у зв'язку з обмеженням рухливості в гострому періоді захворювання.
- Лікування гострого коронарного синдрому, вираженого як: нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без підйому сегмента ST, з метою запобігання інфаркту міокарда або рефрактерної ішемії; інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST з метою запобігання смерті, повторного інфаркту міокарда у пацієнтів, які отримують тромболітичну терапію або пацієнтів, які спочатку не отримували реперфузійну терапію.
- Лікування гострого симптоматичного тромбозу поверхневих вен нижніх кінцівок без супутнього тромбозу глибоких вен.
Профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів, які піддаються операціям на черевній порожнині, за наявності факторів ризику тромбоемболічних ускладнень.
- Профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів нехірургічного профілю за наявності факторів ризику таких ускладнень у зв'язку з обмеженням рухливості в гострому періоді захворювання.
- Лікування гострого коронарного синдрому, вираженого як: нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без підйому сегмента ST, з метою запобігання інфаркту міокарда або рефрактерної ішемії; інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST з метою запобігання смерті, повторного інфаркту міокарда у пацієнтів, які отримують тромболітичну терапію або пацієнтів, які спочатку не отримували реперфузійну терапію.
- Лікування гострого симптоматичного тромбозу поверхневих вен нижніх кінцівок без супутнього тромбозу глибоких вен.
Протипоказання
- Активна, клінічно значуща кровотеча
- Гострий бактеріальний ендокардит
- Ниркова недостатність важкого ступеня (КК
Особливі вказівки
З обережністю застосовувати у пацієнтів з підвищеним ризиком кровотечі (наприклад, число тромбоцитів менше 50 000/мкл), з важкою нирковою недостатністю і після нещодавно перенесених внутрішньочерепних крововиливів або хірургічних втручань на головному або спинному мозку, після офтальмологічних операцій; у дітей і підлітків у віці до 17 років.
Якщо після терапії фондапаринуксом натрію необхідно продовжити профілактичне застосування гепарину або низькомолекулярних гепаринів, то першу ін'єкцію гепаринів слід провести через день після останнього введення фондапаринуксу натрію.
При необхідності підтримуючої терапії антагоністами вітаміну К одночасне введення фондапаринукс натрію слід продовжувати до досягнення цільового значення МНО.
При застосуванні фондапаринуксу натрію одночасно з проведенням епідуральної анестезії або спинномозкової пункції не можна виключити можливість появи епідуральних або спінальних гематом, які можуть призвести до паралічу. Ризик цього рідкісного ускладнення може підвищуватися при післяопераційному застосуванні постійних епідуральних катетерів або одночасному введенні інших лікарських засобів, що впливають на гемостаз.
Особи літнього віку мають підвищений ризик розвитку кровотечі. Оскільки функція нирок зазвичай знижується з віком, у літніх хворих виведення фондапаринукс натрію може бути знижено, і таким чином експозиція активної речовини зростає. З обережністю застосовувати у цій категорії пацієнтів.
Пацієнти з масою тіла менше 50 кг сильніше піддаються небезпеці кровотечі, оскільки виведення фондапаринукс натрію у цих осіб знижено. З обережністю застосовувати у цій категорії пацієнтів.
Ризик кровотечі збільшується у пацієнтів з порушеннями функції нирок при КК<50 мл/хв. З обережністю застосовувати у цій категорії пацієнтів.
З обережністю застосовувати при важких порушеннях функції печінки, оскільки в зв'язку з дефіцитом факторів згортання підвищується ризик кровотечі.
Перед початком застосування і в кінці терапії рекомендується контроль числа тромбоцитів. Це особливо важливо в тих випадках, коли передбачається проведення підтримуючого лікування гепарином або низькомолекулярними гепаринами.
Якщо після терапії фондапаринуксом натрію необхідно продовжити профілактичне застосування гепарину або низькомолекулярних гепаринів, то першу ін'єкцію гепаринів слід провести через день після останнього введення фондапаринуксу натрію.
При необхідності підтримуючої терапії антагоністами вітаміну К одночасне введення фондапаринукс натрію слід продовжувати до досягнення цільового значення МНО.
При застосуванні фондапаринуксу натрію одночасно з проведенням епідуральної анестезії або спинномозкової пункції не можна виключити можливість появи епідуральних або спінальних гематом, які можуть призвести до паралічу. Ризик цього рідкісного ускладнення може підвищуватися при післяопераційному застосуванні постійних епідуральних катетерів або одночасному введенні інших лікарських засобів, що впливають на гемостаз.
Особи літнього віку мають підвищений ризик розвитку кровотечі. Оскільки функція нирок зазвичай знижується з віком, у літніх хворих виведення фондапаринукс натрію може бути знижено, і таким чином експозиція активної речовини зростає. З обережністю застосовувати у цій категорії пацієнтів.
Пацієнти з масою тіла менше 50 кг сильніше піддаються небезпеці кровотечі, оскільки виведення фондапаринукс натрію у цих осіб знижено. З обережністю застосовувати у цій категорії пацієнтів.
Ризик кровотечі збільшується у пацієнтів з порушеннями функції нирок при КК<50 мл/хв. З обережністю застосовувати у цій категорії пацієнтів.
З обережністю застосовувати при важких порушеннях функції печінки, оскільки в зв'язку з дефіцитом факторів згортання підвищується ризик кровотечі.
Перед початком застосування і в кінці терапії рекомендується контроль числа тромбоцитів. Це особливо важливо в тих випадках, коли передбачається проведення підтримуючого лікування гепарином або низькомолекулярними гепаринами.
Побічні ефекти
З боку згортальної системи крові: кровотеча.
З боку організму в цілому: втома, слабкість, підвищення температури, зниження АТ, запаморочення, головний біль.
З боку травної системи: нудота, запор, діарея, диспепсія, болі в животі.
З боку лабораторних показників: зниження числа тромбоцитів, підвищення активності печінкових ферментів.
Місцеві реакції: слабке подразнення шкіри, біль, екхімоз/гематома і гіперемія.
Інші: сукровичне виділення з післяопераційної рани, набряк, шкірний висип або свербіж, алергічні реакції.
Ці побічні явища можуть бути також наслідком перенесеного оперативного втручання.
З боку організму в цілому: втома, слабкість, підвищення температури, зниження АТ, запаморочення, головний біль.
З боку травної системи: нудота, запор, діарея, диспепсія, болі в животі.
З боку лабораторних показників: зниження числа тромбоцитів, підвищення активності печінкових ферментів.
Місцеві реакції: слабке подразнення шкіри, біль, екхімоз/гематома і гіперемія.
Інші: сукровичне виділення з післяопераційної рани, набряк, шкірний висип або свербіж, алергічні реакції.
Ці побічні явища можуть бути також наслідком перенесеного оперативного втручання.
Передозування
Симптоми: кровотечі.
Лікування: відміна препарату, хірургічний гемостаз, відновлення крововтрати, переливання свіжої плазми, плазмаферез.
Лікування: відміна препарату, хірургічний гемостаз, відновлення крововтрати, переливання свіжої плазми, плазмаферез.
Лікарняна взаємодія
Не слід застосовувати одночасно з препаратами, що збільшують ризик кровотечі (дезирудин, фібринолітики, антагоністи рецепторів глікопротеїну IIb/IIIa, гепарин, гепариноїди або низькомолекулярні гепарини). Небезпека кровотечі підвищується при спільному застосуванні з речовинами, які можуть посилювати ризик кровотеч (ацетилсаліцилова кислота, інші НПЗП, дипіридамол, сульфінпіразон, тиклопідин, клопідогрель).
Лікарська форма
Розчин для підшкірного введення:
1 шприц активна речовина: фондапаринукс натрію 2,5 мг.
допоміжні речовини: натрію хлорид — 4,2 мг; натрію гідроксид — у вигляді 0,005 М розчину (використовують якщо pH8); вода для ін'єкцій — до 0,5 мл
в шприцах по 0,5 мл, в піддонах пластикових 5 шт.; в пачці картонній 2 піддони.
1 шприц активна речовина: фондапаринукс натрію 2,5 мг.
допоміжні речовини: натрію хлорид — 4,2 мг; натрію гідроксид — у вигляді 0,005 М розчину (використовують якщо pH8); вода для ін'єкцій — до 0,5 мл
в шприцах по 0,5 мл, в піддонах пластикових 5 шт.; в пачці картонній 2 піддони.
