Формісонід-натив
Formisonid-nativ
Аналоги (дженерики, синоніми)
ДуоРесп Спіромакс, Респіфорб, Симбікорт Рапіхалер, Симбікорт Турбухалер, Форадил Комбі, Формісонід
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rр.: Caps. "Formisonid-nativ" 160 мкг+4,5 мкг 120 d
D.S. по 1 інгаляції 2 рази на добу.
D.S. по 1 інгаляції 2 рази на добу.
Фармакологічні властивості
Бронходилатуючий
Фармакодинаміка
Комбінований бронходилатуючий засіб. Будесонід і формотерол мають різні механізми дії та проявляють адитивний ефект щодо зниження частоти загострень бронхіальної астми та ХОЗЛ.
Особливі властивості будесоніду і формотеролу дають можливість використовувати їх комбінацію одночасно як підтримуючу терапію і для купірування нападів, або як підтримуючу терапію бронхіальної астми.
Будесонід - ГКС, який після інгаляції чинить швидку (протягом кількох годин) і дозозалежну протизапальну дію на дихальні шляхи, знижуючи вираженість симптомів і частоту загострень бронхіальної астми. При призначенні інгаляційного будесоніду відзначається менша частота виникнення серйозних небажаних ефектів, ніж при використанні системних ГКС. Зменшує вираженість набряку слизової бронхів, продукцію слизу, утворення мокротиння і гіперреактивність дихальних шляхів. Точний механізм протизапальної дії ГКС невідомий.
Формотерол - селективний агоніст β2-адренорецепторів, який після інгаляції викликає швидке і тривале розслаблення гладкої мускулатури бронхів у пацієнтів з оборотною обструкцією дихальних шляхів. Бронхолітична дозозалежна дія настає швидко, протягом 1-3 хв після інгаляції і зберігається протягом як мінімум 12 год після прийому разової дози.
Додавання формотеролу до будесоніду зменшує вираженість симптомів бронхіальної астми, покращує функцію бронхів і зменшує частоту загострень захворювання. Дія цієї фіксованої комбінації на функцію бронхів відповідає дії комбінації монопрепаратів будесоніду і формотеролу і перевищує дію одного будесоніду. У всіх випадках для купірування нападів використовувався бета2-адреностимулятор короткої дії. Не відзначалося зниження протиастматичної дії з часом. Комбінація характеризується хорошою переносимістю.
Особливі властивості будесоніду і формотеролу дають можливість використовувати їх комбінацію одночасно як підтримуючу терапію і для купірування нападів, або як підтримуючу терапію бронхіальної астми.
Будесонід - ГКС, який після інгаляції чинить швидку (протягом кількох годин) і дозозалежну протизапальну дію на дихальні шляхи, знижуючи вираженість симптомів і частоту загострень бронхіальної астми. При призначенні інгаляційного будесоніду відзначається менша частота виникнення серйозних небажаних ефектів, ніж при використанні системних ГКС. Зменшує вираженість набряку слизової бронхів, продукцію слизу, утворення мокротиння і гіперреактивність дихальних шляхів. Точний механізм протизапальної дії ГКС невідомий.
Формотерол - селективний агоніст β2-адренорецепторів, який після інгаляції викликає швидке і тривале розслаблення гладкої мускулатури бронхів у пацієнтів з оборотною обструкцією дихальних шляхів. Бронхолітична дозозалежна дія настає швидко, протягом 1-3 хв після інгаляції і зберігається протягом як мінімум 12 год після прийому разової дози.
Додавання формотеролу до будесоніду зменшує вираженість симптомів бронхіальної астми, покращує функцію бронхів і зменшує частоту загострень захворювання. Дія цієї фіксованої комбінації на функцію бронхів відповідає дії комбінації монопрепаратів будесоніду і формотеролу і перевищує дію одного будесоніду. У всіх випадках для купірування нападів використовувався бета2-адреностимулятор короткої дії. Не відзначалося зниження протиастматичної дії з часом. Комбінація характеризується хорошою переносимістю.
Фармакокінетика
Відсутні докази фармакокінетичної взаємодії будесоніду і формотеролу.
Фармакокінетичні показники для відповідних речовин порівнянні після призначення будесоніду і формотеролу у вигляді монопрепаратів і в складі цієї комбінації. При введенні в складі комбінації AUC будесоніду дещо більше, всмоктування відбувається швидше і величина Cmax у плазмі крові вища. Cmax у плазмі крові формотеролу при введенні в складі комбінації збігається з такою для монопрепарату.
Інгалюваний будесонід швидко абсорбується і досягає Cmax у плазмі через 30 хв після проведення інгаляції. Середня доза будесоніду, що потрапила в легені після проведення інгаляції, становить 32-44% від доставленої дози. Системна біодоступність становить приблизно 49% від доставленої дози.
Інгалюваний формотерол швидко абсорбується і досягає Cmax у плазмі крові через 10 хвилин після проведення інгаляції. Середня доза формотеролу, що потрапила в легені після проведення інгаляції, становить 28-49% від доставленої дози. Системна біодоступність становить близько 61% від доставленої дози.
Зв'язування з білками плазми формотеролу становить 50%, будесоніду - 90%. Vd формотеролу становить близько 4 л/кг, будесоніду - 3 л/кг.
Формотерол інактивується шляхом кон'югації (утворюються активні O-деметильовані метаболіти, в основному, у вигляді інактивованих кон'югатів). Будесонід піддається інтенсивній біотрансформації (близько 90%) при "першому проходженні" через печінку з утворенням метаболітів, що мають низьку глюкокортикоїдну активність. Глюкокортикоїдна активність основних метаболітів 6-β-гідроксибудесоніду і 16-α-гідроксипреднізолону не перевищує 1% аналогічної активності будесоніду. Не існує доказів взаємодії метаболітів або реакції заміщення між будесонідом і формотеролом.
Основна частина дози формотеролу піддається метаболізму в печінці і потім виводиться нирками. Після інгаляції 8-13% доставленої дози формотеролу виводиться в незміненому вигляді з сечею. Формотерол має високий системний кліренс (приблизно 1.4 л/хв); T1/2 препарату становить у середньому 17 год.
Будесонід метаболізується переважно за участю ферменту CYP3A4. Метаболіти будесоніду виводяться з сечею в незміненому вигляді або у вигляді кон'югатів. У сечі виявляється лише незначна кількість незміненого будесоніду. Будесонід має високий системний кліренс (приблизно 1.2 л/хв).
Фармакокінетичні показники для відповідних речовин порівнянні після призначення будесоніду і формотеролу у вигляді монопрепаратів і в складі цієї комбінації. При введенні в складі комбінації AUC будесоніду дещо більше, всмоктування відбувається швидше і величина Cmax у плазмі крові вища. Cmax у плазмі крові формотеролу при введенні в складі комбінації збігається з такою для монопрепарату.
Інгалюваний будесонід швидко абсорбується і досягає Cmax у плазмі через 30 хв після проведення інгаляції. Середня доза будесоніду, що потрапила в легені після проведення інгаляції, становить 32-44% від доставленої дози. Системна біодоступність становить приблизно 49% від доставленої дози.
Інгалюваний формотерол швидко абсорбується і досягає Cmax у плазмі крові через 10 хвилин після проведення інгаляції. Середня доза формотеролу, що потрапила в легені після проведення інгаляції, становить 28-49% від доставленої дози. Системна біодоступність становить близько 61% від доставленої дози.
Зв'язування з білками плазми формотеролу становить 50%, будесоніду - 90%. Vd формотеролу становить близько 4 л/кг, будесоніду - 3 л/кг.
Формотерол інактивується шляхом кон'югації (утворюються активні O-деметильовані метаболіти, в основному, у вигляді інактивованих кон'югатів). Будесонід піддається інтенсивній біотрансформації (близько 90%) при "першому проходженні" через печінку з утворенням метаболітів, що мають низьку глюкокортикоїдну активність. Глюкокортикоїдна активність основних метаболітів 6-β-гідроксибудесоніду і 16-α-гідроксипреднізолону не перевищує 1% аналогічної активності будесоніду. Не існує доказів взаємодії метаболітів або реакції заміщення між будесонідом і формотеролом.
Основна частина дози формотеролу піддається метаболізму в печінці і потім виводиться нирками. Після інгаляції 8-13% доставленої дози формотеролу виводиться в незміненому вигляді з сечею. Формотерол має високий системний кліренс (приблизно 1.4 л/хв); T1/2 препарату становить у середньому 17 год.
Будесонід метаболізується переважно за участю ферменту CYP3A4. Метаболіти будесоніду виводяться з сечею в незміненому вигляді або у вигляді кон'югатів. У сечі виявляється лише незначна кількість незміненого будесоніду. Будесонід має високий системний кліренс (приблизно 1.2 л/хв).
Спосіб застосування
Для дорослих:
Підбір дози активних речовин, що входять до складу препарату Формісонід-натив, проводиться індивідуально і залежно від ступеня тяжкості захворювання. Це необхідно враховувати не тільки при початку лікування комбінованими препаратами, але й при зміні дози препарату.
Бронхіальна астма
Формісонід-натив не призначений для початкового лікування бронхіальної астми інтермітуючого і легкого персистуючого лікування.
У тому випадку, якщо окремим пацієнтам потрібна інша комбінація доз активних речовин, ніж у препараті Формісонід-натив, слід призначити окремо β2-адреноміметики і/або ГКС в окремих інгаляторах.
Пацієнтам слід регулярно відвідувати лікаря для контролю оптимальної дози препарату Формісонід-натив. Дозу слід знизити до найменшої, на тлі якої зберігається оптимальний контроль симптомів бронхіальної астми. Після досягнення контролю бронхіальної астми при прийомі препарату 2 рази на день, рекомендується титрувати дозу до мінімальної ефективної, аж до прийому 1 інгаляції на день, у тих випадках, коли, на думку лікаря, пацієнту потрібна підтримуюча терапія в комбінації з бронходилататором тривалої дії. На наступному етапі, при досягненні повного контролю, можна спробувати призначення монотерапії інгаляційними глюкокортикостероїдами.
Існують два підходи до призначення терапії бронхіальної астми препаратом Формісонід-натив:
А. Як підтримуюча терапія: Формісонід-натив призначається для постійної підтримуючої терапії в комбінації з окремим β2-адреноміметиком короткої дії для купірування нападів;
Б. Як підтримуюча терапія і для купірування нападів: Формісонід-натив призначається як для постійної підтримуючої терапії, так і за потребою при появі симптомів.
Як підтримуюча терапія: призначають у комбінації з окремим β2-адреноміметиком короткої дії для купірування нападів. Пацієнту необхідно постійно мати при собі окремий інгалятор з β2-адреноміметиком короткої дії для купірування нападів.
Формісонід-натив 80 мкг + 4,5 мкг і 160 мкг + 4,5 мкг
Препарат призначають по 1-2 інгаляції 2 рази на добу. При необхідності можливе збільшення дози до 4 інгаляцій 2 рази на добу.
Формісонід-натив 320 мкг + 9 мкг
Препарат призначають по 1 інгаляції 2 рази на добу. При необхідності можливе збільшення дози до 2 інгаляцій 2 рази на добу.
Збільшення частоти застосування β2-адреноміметиків короткої дії є показником погіршення загального контролю над захворюванням і вимагає перегляду протиастматичної терапії.
Як підтримуюча терапія і для купірування нападів препарат особливо показаний пацієнтам з недостатнім контролем над бронхіальною астмою і необхідністю в частому використанні препаратів для купірування нападів; при вказівках в анамнезі загострень бронхіальної астми, що вимагали медичного втручання. Пацієнту необхідно постійно мати при собі Формісонід-натив для купірування нападів.
Потрібно ретельно контролювати появу дозозалежних побічних ефектів у пацієнтів, які використовують велику кількість інгаляцій для купірування нападів.
Формісонід-натив 80 мкг + 4,5 мкг і 160 мкг + 4,5 мкг
Рекомендована доза – 2 інгаляції на добу: по 1 інгаляції вранці та ввечері, або 2 інгаляції 1 раз на добу тільки вранці або тільки ввечері. Деяким пацієнтам може бути призначена підтримуюча доза препарату Формісонід-натив 160 мкг + 4,5 мкг 2 інгаляції 2 рази на добу. При виникненні симптомів бронхіальної астми необхідне призначення 1 додаткової інгаляції. При подальшому наростанні симптомів протягом кількох хвилин призначають ще 1 додаткову інгаляцію, але не більше 6 інгаляцій для купірування 1 нападу.
Зазвичай не потрібно призначення більше 8 інгаляцій на добу, однак можна збільшити кількість інгаляцій до 12 на добу на нетривалий час. У пацієнтів, які застосовують більше 8 інгаляцій на добу, рекомендується перегляд терапії.
Хронічна обструктивна хвороба легень
Формісонід-натив 160 мкг + 4,5 мкг
Рекомендована доза: по 2 інгаляції 2 рази на добу.
Формісонід-натив 320 мкг + 9 мкг
Рекомендована доза: по 1 інгаляції 2 рази на добу.
Особливі групи пацієнтів
Немає даних про застосування препарату Формісонід-натив пацієнтами з печінковою недостатністю. Оскільки будесонід і формотерол виводяться головним чином нирками за участю печінкового метаболізму, то у пацієнтів з тяжким цирозом печінки можна очікувати уповільнення швидкості виведення препарату.
Немає необхідності в спеціальному підборі дози препарату для пацієнтів похилого віку.
Бронхіальна астма
Формісонід-натив не призначений для початкового лікування бронхіальної астми інтермітуючого і легкого персистуючого лікування.
У тому випадку, якщо окремим пацієнтам потрібна інша комбінація доз активних речовин, ніж у препараті Формісонід-натив, слід призначити окремо β2-адреноміметики і/або ГКС в окремих інгаляторах.
Пацієнтам слід регулярно відвідувати лікаря для контролю оптимальної дози препарату Формісонід-натив. Дозу слід знизити до найменшої, на тлі якої зберігається оптимальний контроль симптомів бронхіальної астми. Після досягнення контролю бронхіальної астми при прийомі препарату 2 рази на день, рекомендується титрувати дозу до мінімальної ефективної, аж до прийому 1 інгаляції на день, у тих випадках, коли, на думку лікаря, пацієнту потрібна підтримуюча терапія в комбінації з бронходилататором тривалої дії. На наступному етапі, при досягненні повного контролю, можна спробувати призначення монотерапії інгаляційними глюкокортикостероїдами.
Існують два підходи до призначення терапії бронхіальної астми препаратом Формісонід-натив:
А. Як підтримуюча терапія: Формісонід-натив призначається для постійної підтримуючої терапії в комбінації з окремим β2-адреноміметиком короткої дії для купірування нападів;
Б. Як підтримуюча терапія і для купірування нападів: Формісонід-натив призначається як для постійної підтримуючої терапії, так і за потребою при появі симптомів.
Як підтримуюча терапія: призначають у комбінації з окремим β2-адреноміметиком короткої дії для купірування нападів. Пацієнту необхідно постійно мати при собі окремий інгалятор з β2-адреноміметиком короткої дії для купірування нападів.
Формісонід-натив 80 мкг + 4,5 мкг і 160 мкг + 4,5 мкг
Препарат призначають по 1-2 інгаляції 2 рази на добу. При необхідності можливе збільшення дози до 4 інгаляцій 2 рази на добу.
Формісонід-натив 320 мкг + 9 мкг
Препарат призначають по 1 інгаляції 2 рази на добу. При необхідності можливе збільшення дози до 2 інгаляцій 2 рази на добу.
Збільшення частоти застосування β2-адреноміметиків короткої дії є показником погіршення загального контролю над захворюванням і вимагає перегляду протиастматичної терапії.
Як підтримуюча терапія і для купірування нападів препарат особливо показаний пацієнтам з недостатнім контролем над бронхіальною астмою і необхідністю в частому використанні препаратів для купірування нападів; при вказівках в анамнезі загострень бронхіальної астми, що вимагали медичного втручання. Пацієнту необхідно постійно мати при собі Формісонід-натив для купірування нападів.
Потрібно ретельно контролювати появу дозозалежних побічних ефектів у пацієнтів, які використовують велику кількість інгаляцій для купірування нападів.
Формісонід-натив 80 мкг + 4,5 мкг і 160 мкг + 4,5 мкг
Рекомендована доза – 2 інгаляції на добу: по 1 інгаляції вранці та ввечері, або 2 інгаляції 1 раз на добу тільки вранці або тільки ввечері. Деяким пацієнтам може бути призначена підтримуюча доза препарату Формісонід-натив 160 мкг + 4,5 мкг 2 інгаляції 2 рази на добу. При виникненні симптомів бронхіальної астми необхідне призначення 1 додаткової інгаляції. При подальшому наростанні симптомів протягом кількох хвилин призначають ще 1 додаткову інгаляцію, але не більше 6 інгаляцій для купірування 1 нападу.
Зазвичай не потрібно призначення більше 8 інгаляцій на добу, однак можна збільшити кількість інгаляцій до 12 на добу на нетривалий час. У пацієнтів, які застосовують більше 8 інгаляцій на добу, рекомендується перегляд терапії.
Хронічна обструктивна хвороба легень
Формісонід-натив 160 мкг + 4,5 мкг
Рекомендована доза: по 2 інгаляції 2 рази на добу.
Формісонід-натив 320 мкг + 9 мкг
Рекомендована доза: по 1 інгаляції 2 рази на добу.
Особливі групи пацієнтів
Немає даних про застосування препарату Формісонід-натив пацієнтами з печінковою недостатністю. Оскільки будесонід і формотерол виводяться головним чином нирками за участю печінкового метаболізму, то у пацієнтів з тяжким цирозом печінки можна очікувати уповільнення швидкості виведення препарату.
Немає необхідності в спеціальному підборі дози препарату для пацієнтів похилого віку.
Показання
- Бронхіальна астма, недостатньо контрольована прийомом інгаляційних ГКС і бета2-адреностимуляторів короткої дії або адекватно контрольована інгаляційними ГКС і бета2-адреностимуляторами тривалої дії.
- Симптоматична терапія пацієнтів з тяжкою ХОЗЛ (ОФВ1
- Симптоматична терапія пацієнтів з тяжкою ХОЗЛ (ОФВ1
Протипоказання
- Дитячий і підлітковий вік до 18 років; підвищена чутливість до будесоніду, формотеролу або інгаляційної лактози.
З обережністю
- Туберкульоз легень (активна або неактивна форма), грибкові, вірусні або бактеріальні інфекції органів дихання, тиреотоксикоз, феохромоцитома, цукровий діабет, неконтрольована гіпокаліємія, ідіопатичний гіпертрофічний субаортальний стеноз, тяжка артеріальна гіпертензія, аневризма будь-якої локалізації або інші тяжкі серцево-судинні захворювання (ІХС, тахіаритмія або серцева недостатність тяжкого ступеня), подовження інтервалу QT.
З обережністю
- Туберкульоз легень (активна або неактивна форма), грибкові, вірусні або бактеріальні інфекції органів дихання, тиреотоксикоз, феохромоцитома, цукровий діабет, неконтрольована гіпокаліємія, ідіопатичний гіпертрофічний субаортальний стеноз, тяжка артеріальна гіпертензія, аневризма будь-якої локалізації або інші тяжкі серцево-судинні захворювання (ІХС, тахіаритмія або серцева недостатність тяжкого ступеня), подовження інтервалу QT.
Особливі вказівки
Перед припиненням лікування рекомендується поступово зменшувати дозу. Не рекомендується різко відміняти лікування.
Комбінація будесонід/формотерол не застосовується для початкового підбору терапії на перших етапах лікування бронхіальної астми.
Прийом формотеролу може викликати подовження інтервалу QT.
Збільшення частоти прийому бронходилататорів як препаратів невідкладної допомоги, вказує на погіршення перебігу основного захворювання і слугує підставою для перегляду тактики лікування бронхіальної астми. Неочікуване і прогресуюче погіршення контролю симптомів бронхіальної астми або ХОЗЛ є потенційно загрозливим для життя станом і вимагає термінового медичного втручання. У цій ситуації слід розглянути можливість підвищення дози ГКС або додавання системної протизапальної терапії, наприклад, курсу пероральних ГКС або лікування антибіотиками у разі приєднання інфекції. Пацієнтам рекомендується постійно мати при собі препарати невідкладної допомоги (бета2-адреноміметики короткої дії).
Слід звернути увагу пацієнта на необхідність регулярного прийому препарату, що містить комбінацію будесонід/формотерол відповідно до підібраної дози, навіть у випадках відсутності симптомів захворювання.
Лікування не слід починати в період загострення або значного погіршення перебігу бронхіальної астми.
Як і при будь-якій іншій інгаляційній терапії, можливе виникнення парадоксального бронхоспазму з негайним посиленням хрипів після прийому дози комбінованого препарату. У зв'язку з чим слід припинити терапію, переглянути тактику лікування і, за необхідності, призначити альтернативну терапію.
Системна дія може проявитися при прийомі будь-яких інгаляційних ГКС, особливо при прийомі препаратів у високих дозах протягом тривалого періоду часу. Прояв системної дії менш імовірний при проведенні інгаляційної терапії, ніж при використанні пероральних ГКС. До можливих системних ефектів належать пригнічення функції надниркових залоз, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракта і глаукома.
Через потенційно можливу дію інгаляційних ГКС на мінеральну щільність кісткової тканини слід приділяти особливу увагу пацієнтам, які приймають високі дози препарату протягом тривалого періоду з наявністю факторів ризику остеопорозу. Дослідження тривалого застосування інгаляційного будесоніду у дітей у середній добовій дозі 400 мкг (відміряна доза) або дорослих у добовій дозі 800 мкг (відміряна доза) не показали помітного впливу на мінеральну щільність кісткової тканини.
Якщо є підстави вважати, що на тлі попередньої системної терапії ГКС була порушена функція надниркових залоз, слід вжити заходів обережності при переведенні пацієнтів на лікування комбінацією будесонід/формотерол.
Переваги інгаляційної терапії будесонідом, як правило, зводять до мінімуму необхідність прийому пероральних стероїдів однак у пацієнтів, які припиняють терапію пероральними ГКС, протягом тривалого часу може зберігатися недостатня функція надниркових залоз. Пацієнти, які в минулому потребували невідкладного прийому високих доз ГКС або отримували тривале лікування інгаляційними ГКС у високій дозі, також можуть перебувати в цій групі ризику. Необхідно передбачити додаткове призначення ГКС у період стресу або хірургічного втручання.
Слід переглянути необхідність застосування і дозу інгаляційного ГКС у пацієнтів з активною або неактивною формами туберкульозу легень, грибковими, вірусними або бактеріальними інфекціями органів дихання.
При спільному призначенні бета2-адреноміметиків з препаратами, які можуть викликати або посилити гіпокаліємічний ефект, наприклад, похідні ксантину, стероїди або діуретики, можливе посилення гіпокаліємічного ефекту бета2-адреноміметиків.
Слід дотримуватися особливих заходів обережності у пацієнтів з нестабільною бронхіальною астмою, які застосовують бронходилататори короткої дії, для зняття нападів при загостренні тяжкої бронхіальної астми, оскільки ризик розвитку гіпокаліємії збільшується на тлі гіпоксії і при інших станах, коли збільшується ймовірність прояву розвитку гіпокаліємічного ефекту. У таких випадках рекомендується контролювати вміст калію в сироватці.
У період лікування слід контролювати концентрацію глюкози в крові у пацієнтів з цукровим діабетом.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами
Комбінація будесонід/формотерол може чинити незначний вплив при прояві побічної дії. Необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і механізмами в період лікування.
Комбінація будесонід/формотерол не застосовується для початкового підбору терапії на перших етапах лікування бронхіальної астми.
Прийом формотеролу може викликати подовження інтервалу QT.
Збільшення частоти прийому бронходилататорів як препаратів невідкладної допомоги, вказує на погіршення перебігу основного захворювання і слугує підставою для перегляду тактики лікування бронхіальної астми. Неочікуване і прогресуюче погіршення контролю симптомів бронхіальної астми або ХОЗЛ є потенційно загрозливим для життя станом і вимагає термінового медичного втручання. У цій ситуації слід розглянути можливість підвищення дози ГКС або додавання системної протизапальної терапії, наприклад, курсу пероральних ГКС або лікування антибіотиками у разі приєднання інфекції. Пацієнтам рекомендується постійно мати при собі препарати невідкладної допомоги (бета2-адреноміметики короткої дії).
Слід звернути увагу пацієнта на необхідність регулярного прийому препарату, що містить комбінацію будесонід/формотерол відповідно до підібраної дози, навіть у випадках відсутності симптомів захворювання.
Лікування не слід починати в період загострення або значного погіршення перебігу бронхіальної астми.
Як і при будь-якій іншій інгаляційній терапії, можливе виникнення парадоксального бронхоспазму з негайним посиленням хрипів після прийому дози комбінованого препарату. У зв'язку з чим слід припинити терапію, переглянути тактику лікування і, за необхідності, призначити альтернативну терапію.
Системна дія може проявитися при прийомі будь-яких інгаляційних ГКС, особливо при прийомі препаратів у високих дозах протягом тривалого періоду часу. Прояв системної дії менш імовірний при проведенні інгаляційної терапії, ніж при використанні пероральних ГКС. До можливих системних ефектів належать пригнічення функції надниркових залоз, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракта і глаукома.
Через потенційно можливу дію інгаляційних ГКС на мінеральну щільність кісткової тканини слід приділяти особливу увагу пацієнтам, які приймають високі дози препарату протягом тривалого періоду з наявністю факторів ризику остеопорозу. Дослідження тривалого застосування інгаляційного будесоніду у дітей у середній добовій дозі 400 мкг (відміряна доза) або дорослих у добовій дозі 800 мкг (відміряна доза) не показали помітного впливу на мінеральну щільність кісткової тканини.
Якщо є підстави вважати, що на тлі попередньої системної терапії ГКС була порушена функція надниркових залоз, слід вжити заходів обережності при переведенні пацієнтів на лікування комбінацією будесонід/формотерол.
Переваги інгаляційної терапії будесонідом, як правило, зводять до мінімуму необхідність прийому пероральних стероїдів однак у пацієнтів, які припиняють терапію пероральними ГКС, протягом тривалого часу може зберігатися недостатня функція надниркових залоз. Пацієнти, які в минулому потребували невідкладного прийому високих доз ГКС або отримували тривале лікування інгаляційними ГКС у високій дозі, також можуть перебувати в цій групі ризику. Необхідно передбачити додаткове призначення ГКС у період стресу або хірургічного втручання.
Слід переглянути необхідність застосування і дозу інгаляційного ГКС у пацієнтів з активною або неактивною формами туберкульозу легень, грибковими, вірусними або бактеріальними інфекціями органів дихання.
При спільному призначенні бета2-адреноміметиків з препаратами, які можуть викликати або посилити гіпокаліємічний ефект, наприклад, похідні ксантину, стероїди або діуретики, можливе посилення гіпокаліємічного ефекту бета2-адреноміметиків.
Слід дотримуватися особливих заходів обережності у пацієнтів з нестабільною бронхіальною астмою, які застосовують бронходилататори короткої дії, для зняття нападів при загостренні тяжкої бронхіальної астми, оскільки ризик розвитку гіпокаліємії збільшується на тлі гіпоксії і при інших станах, коли збільшується ймовірність прояву розвитку гіпокаліємічного ефекту. У таких випадках рекомендується контролювати вміст калію в сироватці.
У період лікування слід контролювати концентрацію глюкози в крові у пацієнтів з цукровим діабетом.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами
Комбінація будесонід/формотерол може чинити незначний вплив при прояві побічної дії. Необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і механізмами в період лікування.
Побічні ефекти
З боку нервової системи: часто (>1/100, 1/1000, 1/100, 1/10 000, 1/1000, 1/10 000, 1/10 000,
Передозування
Симптоми: при гострому передозуванні будесоніду, що входить до складу препарату Формісонід-натив, не очікується клінічно значущих симптомів. При хронічному прийомі будесоніду в надмірних дозах може проявитися системна дія ГКС.
При передозуванні формотеролу можуть спостерігатися тремор, нервозність, безсоння, головний біль, запаморочення, відчуття серцебиття, тахікардія, стенокардія, зміни артеріального тиску, метаболічний ацидоз, в окремих випадках – гіперглікемія, гіпокаліємія, подовження інтервалу QTC, аритмії, нудота, підвищена нервова збудливість, м'язові спазми.
Лікування: показано підтримуюче і симптоматичне лікування.
При передозуванні формотеролу можуть спостерігатися тремор, нервозність, безсоння, головний біль, запаморочення, відчуття серцебиття, тахікардія, стенокардія, зміни артеріального тиску, метаболічний ацидоз, в окремих випадках – гіперглікемія, гіпокаліємія, подовження інтервалу QTC, аритмії, нудота, підвищена нервова збудливість, м'язові спазми.
Лікування: показано підтримуюче і симптоматичне лікування.
Лікарняна взаємодія
Прийом кетоконазолу в дозі 200 мг 1 раз/добу підвищує концентрацію в плазмі будесоніду при пероральному застосуванні (разова доза 3 мг) при їх спільному призначенні, в середньому, в 6 разів. При призначенні кетоконазолу через 12 год після прийому будесоніду концентрація в плазмі останнього підвищувалася, в середньому, в 3 рази. Інформація про подібну взаємодію з будесонідом при його інгаляційному застосуванні відсутня, однак слід очікувати помітного підвищення концентрації препарату в плазмі крові. Оскільки дані для рекомендацій щодо підбору дози відсутні, слід уникати вищезазначеної комбінації препаратів. Якщо це можливо, тимчасові інтервали між призначенням кетоконазолу і будесоніду слід максимально збільшити. Також слід розглянути можливість зниження дози будесоніду. Інші потужні інгібітори CYP3A4, ймовірно, також можуть значно підвищувати концентрацію будесоніду в плазмі.
Блокатори β2-адренорецепторів здатні зменшувати інтенсивність дії формотеролу. Комбінацію формотерол + будесонід не слід призначати одночасно з бета-адреноблокаторами (включаючи очні краплі), за винятком вимушених випадків.
Спільне призначення комбінації формотерол+будесонід і хінідину, дизопіраміду, прокаїнаміду, фенотіазинів, антигістамінних препаратів (терфенадину), інгібіторів МАО, трициклічних антидепресантів може подовжувати інтервал QT і збільшувати ризик виникнення шлуночкових аритмій.
Крім того, леводопа, левотироксин, окситоцин і алкоголь можуть знижувати толерантність серцевого м'яза до бета2-адреноміметиків.
Одночасне застосування інгібіторів МАО, а також препаратів, що мають подібні властивості, таких як фуразолідон і прокарбазин, може викликати підвищення АТ. Існує підвищений ризик розвитку аритмій у пацієнтів при проведенні загальної анестезії препаратами галогенізованих вуглеводнів.
При одночасному застосуванні комбінації будесонід/формотерол та інших бета-адренергічних лікарських препаратів можливе посилення побічної дії формотеролу. В результаті застосування бета2-адреноміметиків можливий розвиток гіпокаліємії, яка може посилюватися при супутньому лікуванні похідними ксантину, ГКС або діуретиками. Гіпокаліємія може посилювати схильність до розвитку аритмій у пацієнтів, які приймають серцеві глікозиди.
Блокатори β2-адренорецепторів здатні зменшувати інтенсивність дії формотеролу. Комбінацію формотерол + будесонід не слід призначати одночасно з бета-адреноблокаторами (включаючи очні краплі), за винятком вимушених випадків.
Спільне призначення комбінації формотерол+будесонід і хінідину, дизопіраміду, прокаїнаміду, фенотіазинів, антигістамінних препаратів (терфенадину), інгібіторів МАО, трициклічних антидепресантів може подовжувати інтервал QT і збільшувати ризик виникнення шлуночкових аритмій.
Крім того, леводопа, левотироксин, окситоцин і алкоголь можуть знижувати толерантність серцевого м'яза до бета2-адреноміметиків.
Одночасне застосування інгібіторів МАО, а також препаратів, що мають подібні властивості, таких як фуразолідон і прокарбазин, може викликати підвищення АТ. Існує підвищений ризик розвитку аритмій у пацієнтів при проведенні загальної анестезії препаратами галогенізованих вуглеводнів.
При одночасному застосуванні комбінації будесонід/формотерол та інших бета-адренергічних лікарських препаратів можливе посилення побічної дії формотеролу. В результаті застосування бета2-адреноміметиків можливий розвиток гіпокаліємії, яка може посилюватися при супутньому лікуванні похідними ксантину, ГКС або діуретиками. Гіпокаліємія може посилювати схильність до розвитку аритмій у пацієнтів, які приймають серцеві глікозиди.
Лікарська форма
Порошок для інгаляцій в капсулах твердих №3, світло-коричневих, прозорих; вміст капсул- порошок білого або майже білого кольору.
1 капс. будесонід 80 мкг, формотеролу фумарату дигідрат 4.5 мкг.
Допоміжні речовини: натрію бензоат - 0.02 мг, лактози моногідрат - до 12 мг.
Склад оболонки капсули: барвник карамель - 1.4388%, гіпромелоза - до 100%.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (6) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (12) - пачки картонні.
Порошок для інгаляцій в капсулах твердих №3, безбарвних, з трохи жовтуватим відтінком, прозорих; вміст капсул- порошок білого або майже білого кольору.
1 капс. будесонід 160 мкг, формотеролу фумарату дигідрат 4.5 мкг.
Допоміжні речовини: натрію бензоат - 0.02 мг, лактози моногідрат - до 12 мг.
Склад оболонки капсули: гіпромелоза - до 100%.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (6) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (12) - пачки картонні.
Порошок для інгаляцій в капсулах твердих №3, зелених, прозорих; вміст капсул- порошок білого або майже білого кольору.
1 капс. будесонід 320 мкг, формотеролу фумарату дигідрат 9 мкг.
Допоміжні речовини: натрію бензоат - 0.02 мг, лактози моногідрат - до 12 мг.
Склад оболонки капсули: барвник хлорофілін-мідь - 0.2%, гіпромелоза - до 100%.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (6) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (12) - пачки картонні.
1 капс. будесонід 80 мкг, формотеролу фумарату дигідрат 4.5 мкг.
Допоміжні речовини: натрію бензоат - 0.02 мг, лактози моногідрат - до 12 мг.
Склад оболонки капсули: барвник карамель - 1.4388%, гіпромелоза - до 100%.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (6) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (12) - пачки картонні.
Порошок для інгаляцій в капсулах твердих №3, безбарвних, з трохи жовтуватим відтінком, прозорих; вміст капсул- порошок білого або майже білого кольору.
1 капс. будесонід 160 мкг, формотеролу фумарату дигідрат 4.5 мкг.
Допоміжні речовини: натрію бензоат - 0.02 мг, лактози моногідрат - до 12 мг.
Склад оболонки капсули: гіпромелоза - до 100%.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (6) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (12) - пачки картонні.
Порошок для інгаляцій в капсулах твердих №3, зелених, прозорих; вміст капсул- порошок білого або майже білого кольору.
1 капс. будесонід 320 мкг, формотеролу фумарату дигідрат 9 мкг.
Допоміжні речовини: натрію бензоат - 0.02 мг, лактози моногідрат - до 12 мг.
Склад оболонки капсули: барвник хлорофілін-мідь - 0.2%, гіпромелоза - до 100%.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (6) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки контурні чарункові (12) - пачки картонні.
