Купреніл
Cuprenyl
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Пеніциламін
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp: Tabl. "Cuprenyl" 0,25 №100
D.S: По 1 таблетці 2 рази на добу за 1 годину до їжі
D.S: По 1 таблетці 2 рази на добу за 1 годину до їжі
Фармакологічні властивості
Протизапальне, імунодепресивне, комплексоутворююче.
Фармакодинаміка
Купреніл має високу комплексоутворюючу активність щодо металів, головним чином міді, ртуті, миш'яку, свинцю, заліза та кальцію. Препарат зменшує резорбцію міді з їжі та усуває її надлишок з тканин.
Впливає на різні ланки імунної системи (пригнічення Т-хелперної функції лімфоцитів, гальмування хемотаксису нейтрофілів та виділення ферментів з лізосом цих клітин, посилення функції макрофагів).
Має здатність порушувати синтез колагену, розщеплюючи перехресні зв'язки між новоутвореними молекулами тропоколагену.
Пеніциламін є антагоністом піридоксину; має протизапальну дію.
Впливає на різні ланки імунної системи (пригнічення Т-хелперної функції лімфоцитів, гальмування хемотаксису нейтрофілів та виділення ферментів з лізосом цих клітин, посилення функції макрофагів).
Має здатність порушувати синтез колагену, розщеплюючи перехресні зв'язки між новоутвореними молекулами тропоколагену.
Пеніциламін є антагоністом піридоксину; має протизапальну дію.
Фармакокінетика
Препарат утворює з іонами важких металів хелати - стійкі комплексні сполуки, розчинні у воді та виводяться з сечею.
Легко всмоктується з травного тракту, досягаючи Cmax у крові протягом 1-3 год. У ШКТ всмоктується до 50% пеніциламіну.
Препарат метаболізується в печінці.
Виведення препарату проходить у 2 фази: T1/2 для першої становить 1 год, для другої - досягає 90 год. Близько 70-80% абсорбованого препарату виводиться у вигляді метаболітів (цистеїн-пеніциламін, дисульфід) з сечею.
Легко всмоктується з травного тракту, досягаючи Cmax у крові протягом 1-3 год. У ШКТ всмоктується до 50% пеніциламіну.
Препарат метаболізується в печінці.
Виведення препарату проходить у 2 фази: T1/2 для першої становить 1 год, для другої - досягає 90 год. Близько 70-80% абсорбованого препарату виводиться у вигляді метаболітів (цистеїн-пеніциламін, дисульфід) з сечею.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньо, як мінімум за 30 хв до їжі, запиваючи водою, або через 2 год після прийому їжі чи інших ЛЗ.
Хвороба Вільсона-Коновалова
Дорослі — 1,5–2 г/добу в дробних дозах. Після досягнення ремісії хвороби дозу можна знизити до 0,75 або 1 г/добу. У пацієнтів з негативним балансом міді слід застосовувати мінімальну ефективну дозу пеніциламіну.
Дозу 2 г/добу застосовувати протягом не більше 1 року.
Пацієнти похилого віку — 20 мг/кг/добу в дробних дозах. Дозу слід підібрати таким чином, щоб досягти ремісії хвороби та утримати негативний баланс міді.
Мінімальна доза — 500 мг/добу.
Цистинурія
Найкраще встановити мінімальну ефективну дозу після кількісного визначення концентрації амінокислот у сечі хроматографічним методом.
Розчинення цистинових каменів
Дорослі — 1–3 г/добу в дробних дозах. Слід утримувати концентрацію цистину в сечі нижче 200 мг/л.
Попередження цистинового литиазу
Дорослі — 0,5–1 г/добу до моменту досягнення концентрації цистину в сечі нижче 300 мг/л.
Пацієнти похилого віку — призначають мінімальну дозу до моменту досягнення концентрації цистину в сечі нижче 200 мг/л.
Під час лікування рекомендується пити велику кількість рідини — не менше 3 л на добу. Пацієнт повинен випивати 500 мл води перед сном, а потім 500 мл вночі, коли сеча більш концентрована і більш кисла, ніж протягом дня. Зазвичай, чим більше рідини випиває пацієнт, тим нижча його потреба в пеніциламіні.
Рекомендується також дієта з низьким вмістом метіоніну, щоб зменшити синтез цистину. Через низький вміст білків, така дієта не рекомендується дітям у період росту та вагітним жінкам.
Отруєння свинцем
Дорослі — 1–1,5 г/добу в дробних дозах до моменту досягнення виділення свинцю з сечею в межах 0,5 мг/добу.
Пацієнти похилого віку — 20 мг/кг/добу в дробних дозах до моменту досягнення виділення свинцю з сечею в межах 0,5 мг/добу.
Ревматоїдний артрит
Дорослі — 250 мг/добу протягом першого місяця застосування препарату. Потім дозу підвищують кожні 4–12 тижнів на 250 мг до досягнення ремісії хвороби. Після цього застосовують мінімальну ефективну дозу, яка дозволяє гальмувати симптоми хвороби. Якщо протягом 6 місяців застосування препарату терапевтичний ефект не досягається, лікування слід припинити.
Підтримуюча доза зазвичай становить 500–750 мг/добу. Не можна перевищувати дозу 1,5 г/добу. Після досягнення ремісії хвороби, що триває 6 місяців, дозу ЛЗ рекомендується поступово зменшувати на 250 мг кожні 12 тижнів.
Пацієнти похилого віку — початкова доза не повинна перевищувати 250 мг/добу протягом першого місяця застосування препарату. Потім дозу можна підвищувати кожні 4–12 тижнів на 250 мг до досягнення ремісії хвороби. Не можна перевищувати дозу 1 г препарату на добу.
Системна склеродермія
По 250 мг/добу протягом першого місяця застосування препарату. Потім дозу підвищують кожні 4–12 тижнів на 250 мг до 1 г/добу з подальшим зниженням до 250–500 мг/добу. Ефект оцінюється через 6–12 місяців застосування препарату.
Хвороба Вільсона-Коновалова
Дорослі — 1,5–2 г/добу в дробних дозах. Після досягнення ремісії хвороби дозу можна знизити до 0,75 або 1 г/добу. У пацієнтів з негативним балансом міді слід застосовувати мінімальну ефективну дозу пеніциламіну.
Дозу 2 г/добу застосовувати протягом не більше 1 року.
Пацієнти похилого віку — 20 мг/кг/добу в дробних дозах. Дозу слід підібрати таким чином, щоб досягти ремісії хвороби та утримати негативний баланс міді.
Мінімальна доза — 500 мг/добу.
Цистинурія
Найкраще встановити мінімальну ефективну дозу після кількісного визначення концентрації амінокислот у сечі хроматографічним методом.
Розчинення цистинових каменів
Дорослі — 1–3 г/добу в дробних дозах. Слід утримувати концентрацію цистину в сечі нижче 200 мг/л.
Попередження цистинового литиазу
Дорослі — 0,5–1 г/добу до моменту досягнення концентрації цистину в сечі нижче 300 мг/л.
Пацієнти похилого віку — призначають мінімальну дозу до моменту досягнення концентрації цистину в сечі нижче 200 мг/л.
Під час лікування рекомендується пити велику кількість рідини — не менше 3 л на добу. Пацієнт повинен випивати 500 мл води перед сном, а потім 500 мл вночі, коли сеча більш концентрована і більш кисла, ніж протягом дня. Зазвичай, чим більше рідини випиває пацієнт, тим нижча його потреба в пеніциламіні.
Рекомендується також дієта з низьким вмістом метіоніну, щоб зменшити синтез цистину. Через низький вміст білків, така дієта не рекомендується дітям у період росту та вагітним жінкам.
Отруєння свинцем
Дорослі — 1–1,5 г/добу в дробних дозах до моменту досягнення виділення свинцю з сечею в межах 0,5 мг/добу.
Пацієнти похилого віку — 20 мг/кг/добу в дробних дозах до моменту досягнення виділення свинцю з сечею в межах 0,5 мг/добу.
Ревматоїдний артрит
Дорослі — 250 мг/добу протягом першого місяця застосування препарату. Потім дозу підвищують кожні 4–12 тижнів на 250 мг до досягнення ремісії хвороби. Після цього застосовують мінімальну ефективну дозу, яка дозволяє гальмувати симптоми хвороби. Якщо протягом 6 місяців застосування препарату терапевтичний ефект не досягається, лікування слід припинити.
Підтримуюча доза зазвичай становить 500–750 мг/добу. Не можна перевищувати дозу 1,5 г/добу. Після досягнення ремісії хвороби, що триває 6 місяців, дозу ЛЗ рекомендується поступово зменшувати на 250 мг кожні 12 тижнів.
Пацієнти похилого віку — початкова доза не повинна перевищувати 250 мг/добу протягом першого місяця застосування препарату. Потім дозу можна підвищувати кожні 4–12 тижнів на 250 мг до досягнення ремісії хвороби. Не можна перевищувати дозу 1 г препарату на добу.
Системна склеродермія
По 250 мг/добу протягом першого місяця застосування препарату. Потім дозу підвищують кожні 4–12 тижнів на 250 мг до 1 г/добу з подальшим зниженням до 250–500 мг/добу. Ефект оцінюється через 6–12 місяців застосування препарату.
Для дітей:
Хвороба Вільсона-Коновалова
Зазвичай 20 мг/кг/добу в дробних дозах.
Попередження цистинового литиазу
Призначають мінімальну дозу, яка дозволяє досягти концентрації цистину в сечі нижче 200 мг/л.
Ревматоїдний артрит
Діти — 15–20 мг/кг/добу. Початкова доза становить 2,5–5 мг/добу, її можна підвищувати поступово кожні 4 тижні протягом 3–6 місяців до мінімальної ефективної дози, але не більше 500 мг.
Зазвичай 20 мг/кг/добу в дробних дозах.
Попередження цистинового литиазу
Призначають мінімальну дозу, яка дозволяє досягти концентрації цистину в сечі нижче 200 мг/л.
Ревматоїдний артрит
Діти — 15–20 мг/кг/добу. Початкова доза становить 2,5–5 мг/добу, її можна підвищувати поступово кожні 4 тижні протягом 3–6 місяців до мінімальної ефективної дози, але не більше 500 мг.
Показання
- хвороба Вільсона-Коновалова;
- отруєння міддю, неорганічними сполуками ртуті, свинцю (при виключенні подальшого потрапляння свинцю через ШКТ), золота, цинку, заліза;
- цистиновий нефролітіаз;
- системна склеродермія;
- ревматоїдний артрит.
- отруєння міддю, неорганічними сполуками ртуті, свинцю (при виключенні подальшого потрапляння свинцю через ШКТ), золота, цинку, заліза;
- цистиновий нефролітіаз;
- системна склеродермія;
- ревматоїдний артрит.
Протипоказання
• підвищена чутливість до пеніциліну, пеніциламіну або інших інгредієнтів, що входять до складу лікарського засобу;
• вагітність та період годування груддю;
• системний червоний вовчак;
• міастенія гравіс;
• ниркова недостатність;
• ослаблення діяльності кровотворної системи;
• агранулоцитоз або апластична анемія у зв'язку з лікуванням пеніциламіном;
• у хворих, які приймали раніше препарати золота, після яких з'явилася протеїнурія;
• супутнє застосування з препаратами золота, протималярійними лікарськими засобами, протипухлинними засобами, оксифенбутазоном або фенілбутазоном;
• хворі, які страждають на ревматоїдний артрит з погіршенням роботи нирок у теперішньому або минулому;
• хворі, які страждають на хронічне отруєння свинцем, у яких на рентгенографії шлунково-кишкового тракту виявлено наявність сполук свинцю. Терапія пеніциламіном може починатися після усунення таких сполук.
• вагітність та період годування груддю;
• системний червоний вовчак;
• міастенія гравіс;
• ниркова недостатність;
• ослаблення діяльності кровотворної системи;
• агранулоцитоз або апластична анемія у зв'язку з лікуванням пеніциламіном;
• у хворих, які приймали раніше препарати золота, після яких з'явилася протеїнурія;
• супутнє застосування з препаратами золота, протималярійними лікарськими засобами, протипухлинними засобами, оксифенбутазоном або фенілбутазоном;
• хворі, які страждають на ревматоїдний артрит з погіршенням роботи нирок у теперішньому або минулому;
• хворі, які страждають на хронічне отруєння свинцем, у яких на рентгенографії шлунково-кишкового тракту виявлено наявність сполук свинцю. Терапія пеніциламіном може починатися після усунення таких сполук.
Особливі вказівки
При застосуванні Купренілу потрібен постійний лікарський нагляд: повне дослідження крові (включаючи рівень тромбоцитів) та сечі кожні 3 дні, потім кожного тижня; контроль функції нирок; загальні та неврологічні дослідження кожного місяця. У разі появи побічних ефектів, про які пацієнт зобов'язаний повідомити лікаря, лікарський засіб слід негайно відмінити, а після їх припинення його можна за рішенням лікаря застосувати повторно, починаючи з найнижчої дози.
Слід дотримуватися заходів обережності при одночасному застосуванні Купренілу та протизапальних або інших засобів, які можуть викликати порушення функції кісткового мозку.
У разі відміни препаратів золота, через відсутність ефекту, Купреніл можна застосовувати після 6 місяців.
Пацієнтам з порушеннями функції нирок слід відповідно знижувати дозу лікарського засобу та застосовувати його з обережністю.
Якщо пацієнту рекомендовано лікування препаратами заліза, слід дотримуватися двогодинного інтервалу при застосуванні Купренілу.
Через вплив пеніциламіну на колаген та еластин, будь-які хірургічні втручання (включаючи стоматологічні) у період застосування лікарського засобу слід проводити з обережністю.
Під час лікування слід контролювати аналіз сечі та клінічний аналіз крові 1 раз на 2 тижні протягом перших 6 місяців лікування, надалі - щомісяця; 1 раз на 6 місяців контролюють функцію нирок та печінки. При хворобі Вільсона-Коновалова або цистинурії, одночасно з пеніциламіном призначають для постійного прийому піридоксин (у зв'язку з дієтичними обмеженнями, що застосовуються для лікування цих захворювань); при тривалому лікуванні цим пацієнтам слід регулярно проводити рентгенологічне або ультразвукове дослідження нирок та сечовивідних шляхів. При застосуванні Купренілу необхідно компенсувати нестачу вітаміну В6. У разі розвитку ознак дефіциту піридоксину у хворих на ревматоїдний артрит, і в тому випадку якщо ці ознаки не проходять самостійно, додатково призначають 25 мг піридоксину на добу. У разі розвитку на фоні лікування лихоманки, наростання протеїнурії, появи гематурії, ураження легень, печінки, виражених гематологічних або неврологічних порушень, міастенії, гематурії, вовчакоподібних реакцій або інших тяжких побічних реакцій препарат відміняють і за необхідності призначають глюкокортикостероїди. У разі розвитку ізольованої протеїнурії, якщо вона не наростає і не перевищує 1 г/добу, лікування пеніциламіном продовжують, в інших випадках - відміняють.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Препарат не викликає порушень психофізичних функцій, здатності керувати автотранспортними засобами та обслуговувати рухомі механічні пристрої.
Слід дотримуватися заходів обережності при одночасному застосуванні Купренілу та протизапальних або інших засобів, які можуть викликати порушення функції кісткового мозку.
У разі відміни препаратів золота, через відсутність ефекту, Купреніл можна застосовувати після 6 місяців.
Пацієнтам з порушеннями функції нирок слід відповідно знижувати дозу лікарського засобу та застосовувати його з обережністю.
Якщо пацієнту рекомендовано лікування препаратами заліза, слід дотримуватися двогодинного інтервалу при застосуванні Купренілу.
Через вплив пеніциламіну на колаген та еластин, будь-які хірургічні втручання (включаючи стоматологічні) у період застосування лікарського засобу слід проводити з обережністю.
Під час лікування слід контролювати аналіз сечі та клінічний аналіз крові 1 раз на 2 тижні протягом перших 6 місяців лікування, надалі - щомісяця; 1 раз на 6 місяців контролюють функцію нирок та печінки. При хворобі Вільсона-Коновалова або цистинурії, одночасно з пеніциламіном призначають для постійного прийому піридоксин (у зв'язку з дієтичними обмеженнями, що застосовуються для лікування цих захворювань); при тривалому лікуванні цим пацієнтам слід регулярно проводити рентгенологічне або ультразвукове дослідження нирок та сечовивідних шляхів. При застосуванні Купренілу необхідно компенсувати нестачу вітаміну В6. У разі розвитку ознак дефіциту піридоксину у хворих на ревматоїдний артрит, і в тому випадку якщо ці ознаки не проходять самостійно, додатково призначають 25 мг піридоксину на добу. У разі розвитку на фоні лікування лихоманки, наростання протеїнурії, появи гематурії, ураження легень, печінки, виражених гематологічних або неврологічних порушень, міастенії, гематурії, вовчакоподібних реакцій або інших тяжких побічних реакцій препарат відміняють і за необхідності призначають глюкокортикостероїди. У разі розвитку ізольованої протеїнурії, якщо вона не наростає і не перевищує 1 г/добу, лікування пеніциламіном продовжують, в інших випадках - відміняють.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Препарат не викликає порушень психофізичних функцій, здатності керувати автотранспортними засобами та обслуговувати рухомі механічні пристрої.
Побічні ефекти
Побічні явища наведені, починаючи з найчастіших, згідно з наступною шкалою:
• дуже часті (≥1/10);
• часті (≥1/100 але
• дуже часті (≥1/10);
• часті (≥1/100 але
Передозування
У разі гострого передозування необхідна невідкладна медична допомога та усунення ще нерезорбованого лікарського засобу, застосування стандартної процедури та ретельне спостереження з призначенням симптоматичної терапії.
Симптоми передозування: підвищення температури тіла, розлади з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, рідко - блювання, діарея, зміна смакових відчуттів, відсутність апетиту), раптова м'язова слабкість, порушення функції нирок, набряки, алергічні реакції, що проявляються шкірними висипаннями.
Алергічні реакції: припиняють застосування пеніциламіну та застосовують кортикостероїди, потім відновлюють застосування пеніциламіну, починаючи з мінімальних доз лікарського засобу та поступово підвищуючи їх до моменту досягнення ефективної терапевтичної дози.
Дефіцит заліза та вітаміну В6: компенсують дефіцит заліза та вітаміну В6.
Порушення смаку: від 5 до 10 мг міді на добу у формі 5-10 крапель 4% розчину CuSCО4•5Н2О у фруктовому соку, розділені на два прийоми.
Мідь не можна призначати пацієнтам з хворобою Вільсона.
Симптоми передозування: підвищення температури тіла, розлади з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, рідко - блювання, діарея, зміна смакових відчуттів, відсутність апетиту), раптова м'язова слабкість, порушення функції нирок, набряки, алергічні реакції, що проявляються шкірними висипаннями.
Алергічні реакції: припиняють застосування пеніциламіну та застосовують кортикостероїди, потім відновлюють застосування пеніциламіну, починаючи з мінімальних доз лікарського засобу та поступово підвищуючи їх до моменту досягнення ефективної терапевтичної дози.
Дефіцит заліза та вітаміну В6: компенсують дефіцит заліза та вітаміну В6.
Порушення смаку: від 5 до 10 мг міді на добу у формі 5-10 крапель 4% розчину CuSCО4•5Н2О у фруктовому соку, розділені на два прийоми.
Мідь не можна призначати пацієнтам з хворобою Вільсона.
Лікарняна взаємодія
Купреніл є антагоністом вітаміну B6.
Препарат не можна застосовувати з лікарськими засобами, які можуть викликати порушення функції кісткового мозку.
Препарат утворює з важкими металами стійкі комплексні сполуки.
Підвищують ризик виникнення побічних ефектів протималярійні препарати, левамізол та фенілбутазон.
Антациди зменшують всмоктування препарату.
Препарат не можна застосовувати з лікарськими засобами, які можуть викликати порушення функції кісткового мозку.
Препарат утворює з важкими металами стійкі комплексні сполуки.
Підвищують ризик виникнення побічних ефектів протималярійні препарати, левамізол та фенілбутазон.
Антациди зменшують всмоктування препарату.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою, фіолетово-рожевого кольору, круглі, з однорідною поверхнею, без плям та пошкоджень.
Склад
1 таблетка містить:
пеніциламін 250,0 мг
картопляний крохмаль 43,75 мг
лактоза моногідрат 166,25 мг
Повідон (полівінілпіролідон) 25,00 мг
тальк 10,00 мг
магнію стеарат 5,00 мг
Склад оболонки: гіпромелоза, макрогол 4000, титану діоксид Е171, лак азорубіновий Е122
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 250 мг. По 15 табл. у блістері з ПВХ та алюмінієвої фольги; по 2 блістери в картонній пачці. По 100 табл. у банці; по 1 банці в картонній пачці.
Склад
1 таблетка містить:
пеніциламін 250,0 мг
картопляний крохмаль 43,75 мг
лактоза моногідрат 166,25 мг
Повідон (полівінілпіролідон) 25,00 мг
тальк 10,00 мг
магнію стеарат 5,00 мг
Склад оболонки: гіпромелоза, макрогол 4000, титану діоксид Е171, лак азорубіновий Е122
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 250 мг. По 15 табл. у блістері з ПВХ та алюмінієвої фольги; по 2 блістери в картонній пачці. По 100 табл. у банці; по 1 банці в картонній пачці.
