Леркамен
Lerkamen
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Лерканідипіну гідрохлорид, Лернікон, Лерканідипін, Лерканорм
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp: Lerkameni 5 мг
D.t.d: № 60 in tab.
S: По 1 таблетці 1 раз на добу
D.t.d: № 60 in tab.
S: По 1 таблетці 1 раз на добу
Фармакологічні властивості
Леркамен – лікарський препарат групи селективних блокаторів кальцієвих рецепторів. Препарат містить активний компонент – лерканідипін – лікарську речовину, що знижує потік іонів кальцію в кардіоміоцити та клітини гладких м'язів. Препарат має виражену гіпотензивну дію за рахунок зниження тонусу судин і загального периферичного опору судин. Препарат викликає поступове розширення просвіту судин, що перешкоджає розвитку колапсу з рефлекторною тахікардією. Препарат має тривалий терапевтичний ефект і не має негативного інотропного ефекту. Після перорального прийому препарату активний компонент добре всмоктується в травному тракті. Плазмова концентрація лерканідипіну досягає максимуму через 1,5-3 години після прийому. До 98% лерканідипіну зв'язується з білками плазми. Абсолютна біодоступність – 10%, це обумовлено ефектом першого проходження препарату через печінку. Після прийому їжі біодоступність підвищується, тому його рекомендують приймати натщесерце, крім того біодоступність лерканідипіну збільшується при підвищенні дози. Терапевтичний ефект препарату триває протягом 24 годин, період напіввиведення лерканідипіну становить близько 8-10 годин. Виводиться переважно нирками. У пацієнтів з вираженими порушеннями функції печінки та нирок можливе підвищення плазмових концентрацій лерканідипіну за рахунок уповільнення метаболізму та виведення.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Леркамен призначений для перорального застосування. Таблетки, вкриті оболонкою, не слід ділити або подрібнювати перед прийомом. Препарат приймають натщесерце, запиваючи достатньою кількістю рідини. Тривалість курсу лікування та дози лерканідипіну встановлює лікар окремо для кожного пацієнта. Дорослим пацієнтам зазвичай призначають по 10мг лерканідипіну 1 раз на 24 години. При недостатньо вираженому гіпотензивному ефекті препарату через 2 тижні після початку терапії доза може бути збільшена. Максимальна рекомендована доза 20мг, при подальшому підвищенні дози не відзначається клінічно значущого підвищення ефективності лерканідипіну, однак підвищується можливість розвитку небажаних ефектів. Якщо при добовій дозі 20мг контроль артеріального тиску недостатній, рекомендується додаткове призначення інших антигіпертензивних засобів (інгібіторів АПФ, блокаторів бета-адренорецепторів або діуретиків). Пацієнтам віком понад 65 років, а також особам з порушенням функції нирок і печінки підвищення дози слід проводити з особливою обережністю. При виражених порушеннях функції печінки може знадобитися корекція дози лерканідипіну.
Показання
Леркамен призначають пацієнтам з легкою та середньої тяжкості формою есенціальної артеріальної гіпертензії.
Протипоказання
Гіперчутливість до активних і допоміжних компонентів препарату, а також інших похідних дигідропіридину. Таблетки, вкриті оболонкою, Леркамен 10 і Леркамен 20 не використовують у терапії пацієнтів, які страждають на лактазну недостатність, галактоземію та мальабсорбцію глюкозо-галактози. Леркамен не призначають дітям та підліткам молодше 18 років, а також жінкам під час вагітності та лактації, оскільки дані про безпеку та ефективність застосування препарату у цих категорій пацієнтів відсутні. Лерканідипін не слід застосовувати для лікування пацієнтів, які страждають на обструкцію судин, що виходять з лівого шлуночка, серцевою недостатністю (при відсутності адекватної терапії) та нестабільною стенокардією, а також для лікування осіб, які перенесли інфаркт міокарда протягом місяця до передбачуваного початку прийому препарату. При тяжких формах печінкової та ниркової недостатності препарат призначати не слід. Обережність слід дотримуватися при призначенні Леркамена пацієнтам, які страждають на синдром слабкості синусового вузла (при відсутності імплантованого кардіостимулятора), порушенням функції шлуночка та ішемічною хворобою серця. Леркамен з обережністю призначають пацієнтам, робота яких вимагає підвищеної уваги (в тому числі, управління потенційно небезпечними механізмами та водіння автомобіля).
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
При застосуванні лерканідипіну у пацієнтів можливий розвиток таких небажаних ефектів: Шлунково-кишковий тракт і печінка: нудота, блювання, гастралгія, порушення стільця та травлення, збільшення рівня печінкових ферментів. З боку серцево-судинної системи: напади стенокардії, збільшення частоти серцевих скорочень, надмірне зниження артеріального тиску, біль і відчуття дискомфорту в грудній клітці. З боку центральної нервової системи: зміна режиму сну та неспання, слабкість, а також головний біль і запаморочення. Алергічні реакції: шкірні алергічні реакції. Інші: гіперемія обличчя та верхньої частини тіла, набряки, біль у м'язах, поліурія, гіперплазія ясен, часте сечовипускання. При розвитку небажаних ефектів слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою, упаковані по 7 штук у блістери, по 1, 2 або 4 блістери, вкладені в картонну пачку. Таблетки, вкриті оболонкою, упаковані по 10 штук у блістери, по 6 або 9 блістерів, вкладених у картонну пачку.
