Реоглюман
Rheogluman
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Волювен, Желатиноль, Волекам, Альбумін, Альбіомін 20%, Альбурекс, Альбуфарм, Венофундин, Волемкор, Геласпан, Гемодез-Н, Гемостабіл, Гідроксіетилкрохмаль, Декстрани, Поліглюкін, Реополіглюкін
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Sol. "Rheogluman" - 400 ml
D.S.: в/в крапельно, по 1 флакону 1 раз на день
D.S.: в/в крапельно, по 1 флакону 1 раз на день
Фармакологічні властивості
Плазмозамінний.
Фармакодинаміка
Реоглюман — плазмозамінний гіпертонічний, колоїдний розчин, що має поліфункціональну дію. Препарат зменшує в'язкість крові, сприяє відновленню кровотоку в дрібних капілярах, запобігає, ліквідує або гальмує агрегацію формених елементів крові; має дезінтоксикаційні, плазмозамінні, протишокові, діуретичні та гемодинамічні властивості. Кожен грам декстрану, що входить до складу, сприяє переходу 20-25 мл рідини з тканини в кровоносне русло.
Фармакокінетика
Виводиться переважно нирками: за першу добу - приблизно 70 %. Решта кількості потрапляє в ретикуло-ендотеліальну систему, де поступово розпадається до глюкози.
Спосіб застосування
Для дорослих:
В/в крапельно. Дози та швидкість введення слід вибирати індивідуально відповідно до показань, оцінки стану хворого, його погодинного та добового діурезу.
У комплексній терапії шоку при порушенні капілярного кровотоку препарат вводять в/в крапельно в дозі від 400 до 800 мл, під контролем показників гемодинаміки (реєструють АТ, центральний венозний тиск, ОЦК, погодинний та добовий діурез).
При опіковому шоці допустимо 2–3-кратне введення препарату протягом перших 24 год від моменту травми. Перша доза — 400 мл — може бути введена крапельно протягом 2 год, друга — через 6–12 год з тією ж швидкістю інфузії. Якщо при опіковому шоці використовуються й інші препарати декстрану (Поліглюкін, Реополіглюкін), їх загальна доза не повинна перевищувати 1600 мл/добу (100–130 г декстрану). Протягом других діб шокового періоду при стабілізації ОЦК, АТ та діурезу Реоглюман вводять по 400 мг 1–2 рази. У період гострої опікової токсемії може застосовуватися щоденно або через день по 400 мл в/в крапельно у складі інфузійної терапії з обов'язковим контролем за добовим діурезом, показниками гемоглобіну крові та гематокриту. У період септикотоксемії застосування Реоглюмана в тих самих дозах найбільш доцільно при підготовці хворого до операції аутодермопластики та протягом перших 2 діб від моменту її виконання.
У серцево-судинній та пластичній хірургії вводять безпосередньо перед операцією (за 30–60 хв) у дозі 10 мл/кг, під час операції 400 мл і після операції щоденно протягом 5–6 днів в/в крапельно, з розрахунку 10 мл/кг на одноразове введення.
При гострій нирково-печінковій недостатності з збереженою фільтрацією та при посттрансфузійних ускладненнях вводять одноразово в дозі 400–800 мл. Вливання можна повторювати щоденно протягом 3–5 днів, з розрахунку 10 мл/кг на введення, під контролем водно-електролітного та кислотно-лужного балансу, системи згортання крові.
У комплексній терапії шоку при порушенні капілярного кровотоку препарат вводять в/в крапельно в дозі від 400 до 800 мл, під контролем показників гемодинаміки (реєструють АТ, центральний венозний тиск, ОЦК, погодинний та добовий діурез).
При опіковому шоці допустимо 2–3-кратне введення препарату протягом перших 24 год від моменту травми. Перша доза — 400 мл — може бути введена крапельно протягом 2 год, друга — через 6–12 год з тією ж швидкістю інфузії. Якщо при опіковому шоці використовуються й інші препарати декстрану (Поліглюкін, Реополіглюкін), їх загальна доза не повинна перевищувати 1600 мл/добу (100–130 г декстрану). Протягом других діб шокового періоду при стабілізації ОЦК, АТ та діурезу Реоглюман вводять по 400 мг 1–2 рази. У період гострої опікової токсемії може застосовуватися щоденно або через день по 400 мл в/в крапельно у складі інфузійної терапії з обов'язковим контролем за добовим діурезом, показниками гемоглобіну крові та гематокриту. У період септикотоксемії застосування Реоглюмана в тих самих дозах найбільш доцільно при підготовці хворого до операції аутодермопластики та протягом перших 2 діб від моменту її виконання.
У серцево-судинній та пластичній хірургії вводять безпосередньо перед операцією (за 30–60 хв) у дозі 10 мл/кг, під час операції 400 мл і після операції щоденно протягом 5–6 днів в/в крапельно, з розрахунку 10 мл/кг на одноразове введення.
При гострій нирково-печінковій недостатності з збереженою фільтрацією та при посттрансфузійних ускладненнях вводять одноразово в дозі 400–800 мл. Вливання можна повторювати щоденно протягом 3–5 днів, з розрахунку 10 мл/кг на введення, під контролем водно-електролітного та кислотно-лужного балансу, системи згортання крові.
Показання
Застосовується для покращення капілярного кровотоку з метою профілактики та лікування захворювань, що супроводжуються порушенням мікроциркуляції як місцевого, так і загального характеру, поєднаних із затримкою рідини в організмі: порушення капілярного кровотоку (травматичний, опіковий, токсичний, кардіогенний шок); порушення артеріального та венозного кровообігу (тромбози, тромбофлебіти, ендартеріїти, хвороба Рейно); судинна та пластична хірургія (для покращення місцевої циркуляції та зменшення тенденції до тромбозів у трансплантаті); ниркова та нирково-печінкова недостатність із збереженою фільтраційною функцією нирок; посттрансфузійні ускладнення, викликані переливанням несумісної крові; для дезінтоксикації при опіках, травмах, перитонітах, панкреатиті.
Протипоказання
- надмірна гемодилюція (гематокрит нижче 25 одиниць);
- геморагічні діатези;
- хронічна серцева недостатність з вираженими набряками;
- важка ниркова недостатність, що супроводжується анурією;
- значне зневоднення хворого;
- важкі алергічні стани неясної етіології.
Особливі вказівки
При застосуванні Реоглюмана обов'язкове проведення біологічної проби: після повільного в/в введення перших 5 крапель препарату вливання припиняється на 3 хв, потім вводиться ще 30 крапель і знову припиняють вливання на 3 хвилини. При відсутності реакції продовжується введення препарату.
У разі виникнення алергічних реакцій або ускладнень слід негайно припинити інфузію і, не виймаючи голки з вени, ввести симптоматичні лікарські засоби, що застосовуються в терапії анафілактичного шоку (антигістамінні, ГКС, судинозвужувальні та інші препарати).
Для підтримання водного та електролітного балансу разом з Реоглюманом доцільно вводити розчини, що містять калій і натрій.
Перед введенням Реоглюмана слід провести візуальний огляд препарату. Препарат повинен бути прозорим, не містити суспензії, на флаконі не повинно бути тріщин або порушень герметизації.
У разі виникнення алергічних реакцій або ускладнень слід негайно припинити інфузію і, не виймаючи голки з вени, ввести симптоматичні лікарські засоби, що застосовуються в терапії анафілактичного шоку (антигістамінні, ГКС, судинозвужувальні та інші препарати).
Для підтримання водного та електролітного балансу разом з Реоглюманом доцільно вводити розчини, що містять калій і натрій.
Перед введенням Реоглюмана слід провести візуальний огляд препарату. Препарат повинен бути прозорим, не містити суспензії, на флаконі не повинно бути тріщин або порушень герметизації.
Побічні ефекти
Алергічні реакції: в окремих випадках (у раніше сенсибілізованих хворих) можливе виникнення алергічних реакцій різного ступеня тяжкості; можливе виникнення анафілактичного шоку (у пацієнтів, які мають в анамнезі вказівки на непереносимість в/в вливань білкових препаратів, плазмозамінників /включаючи препарати декстрану/, а також сироваток, вакцин).
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, зниження АТ.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, зниження АТ.
Передозування
Немає даних
Лікарняна взаємодія
Фармацевтична взаємодія
Реоглюман сумісний з іншими препаратами декстрану (поліглюкін, реополіглюкін) та кристалоїдними розчинами.
Реоглюман сумісний з іншими препаратами декстрану (поліглюкін, реополіглюкін) та кристалоїдними розчинами.
Лікарська форма
Розчин для інфузій у скляних пляшках по 200, 400 мл у пляшках місткістю 250, 450 мл.
Кожну пляшку з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Для стаціонару: 24 пляшки по 200 мл або 12 пляшок по 400 мл з 5-10 інструкціями із застосування в ящик з гофрокартону.
Кожну пляшку з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Для стаціонару: 24 пляшки по 200 мл або 12 пляшок по 400 мл з 5-10 інструкціями із застосування в ящик з гофрокартону.
