Серетид мультидиск
Seretide multidisk
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Серетид, Комбитид Стархалер, Респісальф, Респісальф Ейр, Салтіказон, Салтіказон-аеронатив, Салтіказон-натив, Сальмекорт, Тевакомб, Тевакомб Мультихалер
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Pulv. "Seretide multidisk" 60 dosae
D.S. По 2 інгаляції 2 рази на добу.
D.S. По 2 інгаляції 2 рази на добу.
Фармакологічні властивості
Бронходилатуюче, протиастматичне, протизапальне.
Фармакодинаміка
Механізм дії
Препарат Серетид Мультидиск комбінований препарат, який містить салметерол і флутиказону пропіонат, що мають різні механізми дії. Салметерол запобігає виникненню симптомів бронхоспазму, флутиказону пропіонат покращує легеневу функцію і запобігає загостренню захворювання. Препарат Серетид® Мультидиск через більш зручний режим дозування може бути альтернативою для пацієнтів, які одночасно отримують агоніст бета2-адренорецепторів і інгаляційний глюкокортикостероїд (ГКС) з різних інгаляторів.
Салметерол - це селективний тривало діючий (до 12 годин) агоніст бета2-адренорецепторів, що має довгий бічний ланцюг, який зв'язується з зовнішнім доменом рецептора.
Фармакологічні властивості салметеролу забезпечують більш ефективний захист від індукованої гістаміном бронхоконстрикції і більш тривалу бронходилатацію (тривалістю не менше 12 годин), ніж агоністи бета2-адренорецепторів короткої дії.
In vitro дослідження показали, що салметерол є потужним інгібітором вивільнення в легенях людини медіаторів тучних клітин, таких як гістамін, лейкотрієни і простагландин D2, і має тривалий період дії.
Салметерол пригнічує ранню і пізню фази відповіді на інгаляційні алергени. Інгібування пізньої фази відповіді зберігається протягом більше 30 годин після прийому разової дози, в той час, коли бронходилатуючий ефект вже відсутній. Одноразове введення салметеролу послаблює гіперреактивність бронхіального дерева.
Це свідчить про те, що салметерол, окрім бронхорозширювальної активності, має додаткову дію, не пов'язану з розширенням бронхів, клінічна значимість якої остаточно не встановлена. Цей механізм дії відрізняється від протизапального ефекту ГКС.
Флутиказону пропіонат належить до групи ГКС для місцевого застосування і при інгаляційному введенні в рекомендованих дозах чинить виражену протизапальну і протиалергічну дію в легенях, що призводить до зменшення клінічної симптоматики і зниження частоти загострень бронхіальної астми. Флутиказону пропіонат не викликає небажаних реакцій, які спостерігаються при системному прийомі кортикостероїдів.
При тривалому інгаляційному застосуванні флутиказону пропіонату добова секреція гормонів кори надниркових залишається в межах норми як у дорослих, так і у дітей навіть при використанні в максимальних рекомендованих дозах. Після переведення пацієнтів, які отримують інші інгаляційні ГКС, на прийом флутиказону пропіонату добова секреція гормонів кори надниркових поступово покращується, незважаючи на попереднє і поточне періодичне використання пероральних стероїдів. Це вказує на відновлення функції надниркових на фоні інгаляційного застосування флутиказону пропіонату. При тривалому застосуванні флутиказону пропіонату резервна функція кори надниркових також залишається в межах норми, про що свідчить нормальне збільшення вироблення кортизолу у відповідь на відповідну стимуляцію (необхідно враховувати, що залишкове зниження адреналового резерву, викликане попередньою терапією, може зберігатися протягом тривалого часу).
У багатопрофільному дослідженні, проведеному в США, з вивчення застосування салметеролу при бронхіальній астмі (SMART) протягом 28 тижнів оцінювали безпеку салметеролу, доданого до звичайної терапії у дорослих і підлітків у порівнянні з плацебо. Незважаючи на відсутність суттєвих відмінностей в основній кінцевій точці комбінованого числа летальних випадків, викликаних явищами з боку дихальної системи, і явищ з боку дихальної системи, що становлять загрозу життю, в дослідженні було показано суттєве збільшення кількості пов'язаних з бронхіальною астмою летальних випадків серед пацієнтів, які отримували салметерол (13 летальних випадків серед 13 176 пацієнтів, які отримували салметерол, у порівнянні з 3 летальними випадками серед 13 179 пацієнтів, які отримували плацебо). У дослідженні не оцінювався вплив одночасного застосування інгаляційного ГКС. Вихідно лише 47 % пацієнтів повідомляли про застосування інгаляційних ГКС.
Для оцінки безпеки та ефективності комбінації салметеролу з флутиказону пропіонатом і монотерапії флутиказону пропіонатом у пацієнтів з бронхіальною астмою були проведені два багатопрофільні 26-тижневі дослідження. Одне з них було проведено за участю дорослих і підлітків (дослідження AUSTRI), а інше - за участю дітей у віці 4-11 років (дослідження VESTRI). В обидва дослідження включалися пацієнти з персистуючою бронхіальною астмою середньої або важкої ступені тяжкості з наявністю в анамнезі госпіталізацій або загострень, пов'язаних з бронхіальною астмою протягом останнього року. Первинна кінцева мета кожного дослідження полягала в тому, щоб визначити, чи має додавання бета2-агоніста адренорецепторів тривалої дії до терапії інгаляційним ГКС (комбінація салметеролу і флутиказону пропіонату) не меншою ефективністю у порівнянні з монотерапією інгаляційним ГКС (флутиказону пропіонат) щодо ризику розвитку серйозних небажаних явищ, пов'язаних з бронхіальною астмою (викликані бронхіальною астмою госпіталізація, ендотрахеальна інтубація і летальний випадок). Вторинною метою цих досліджень була оцінка ефективності щодо наявності переваги комбінації бета2-агоніста адренорецепторів тривалої дії і інгаляційного ГКС (комбінація салметеролу і флутиказону пропіонату) над монотерапією інгаляційним ГКС (флутиказону пропіонат) по впливу на розвиток важкого загострення бронхіальної астми (визначеного як погіршення перебігу бронхіальної астми, що вимагає застосування системних ГКС протягом як мінімум 3 днів або госпіталізації, або відвідування відділення невідкладної допомоги через бронхіальну астму, що вимагає застосування системних ГКС).
В цілому, ll 679 і 6 208 пацієнтів були відібрані і отримували лікування в дослідженнях AUSTRI і VESTRl відповідно. Щодо основної кінцевої точки безпеки, не менша ефективність була досягнута в обох дослідженнях. У дослідженні AUSTRl 5 834 пацієнти отримували лікування комбінацією салметеролу і флутиказону пропіонату і 5 845 - монотерапію флутиказону пропіонатом. Щодо первинної кінцевої мети: за час терапії серйозні небажані явища, пов'язані з бронхіальною астмою, були зареєстровані у 67 пацієнтів (у 34 пацієнтів в групі комбінованої терапії і у 33 пацієнтів в групі монотерапії). Співвідношення ризиків склало 1,029 (95 % ДІ Протягом дослідження не виявили жодного летального випадку, пов'язаного з бронхіальною астмою, і відзначалося лише 2 випадки ендотрахеальної інтубації - обидва в групі монотерапії інгаляційними ГКС. Не менша ефективність терапії комбінацією салметеролу і флутиказону пропіонату у порівнянні з монотерапією флутиказону пропіонатом була встановлена, якщо 95 % ДІ був менше, ніж 2,0. У дослідженні VESTRI 3 107 пацієнтів отримували лікування комбінацією салметеролу і флутиказону пропіонату і монотерапію флутиказону пропіонатом. Серйозні небажані явища були зареєстровані у 27 дітей в групі комбінованої терапії і у 21 дитини — в групі монотерапії. Співвідношення ризиків склало 1,285 (95 % ДІ 0,726-2,272). В обох групах не спостерігали жодного летального випадку або випадку ендотрахеальної інтубації. Не менша ефективність терапії комбінацією салметеролу і флутиказону пропіонату у порівнянні з монотерапією флутиказону пропіонатом була встановлена, якщо 95 % ДІ був менше, ніж 2,657.
Препарат Серетид Мультидиск комбінований препарат, який містить салметерол і флутиказону пропіонат, що мають різні механізми дії. Салметерол запобігає виникненню симптомів бронхоспазму, флутиказону пропіонат покращує легеневу функцію і запобігає загостренню захворювання. Препарат Серетид® Мультидиск через більш зручний режим дозування може бути альтернативою для пацієнтів, які одночасно отримують агоніст бета2-адренорецепторів і інгаляційний глюкокортикостероїд (ГКС) з різних інгаляторів.
Салметерол - це селективний тривало діючий (до 12 годин) агоніст бета2-адренорецепторів, що має довгий бічний ланцюг, який зв'язується з зовнішнім доменом рецептора.
Фармакологічні властивості салметеролу забезпечують більш ефективний захист від індукованої гістаміном бронхоконстрикції і більш тривалу бронходилатацію (тривалістю не менше 12 годин), ніж агоністи бета2-адренорецепторів короткої дії.
In vitro дослідження показали, що салметерол є потужним інгібітором вивільнення в легенях людини медіаторів тучних клітин, таких як гістамін, лейкотрієни і простагландин D2, і має тривалий період дії.
Салметерол пригнічує ранню і пізню фази відповіді на інгаляційні алергени. Інгібування пізньої фази відповіді зберігається протягом більше 30 годин після прийому разової дози, в той час, коли бронходилатуючий ефект вже відсутній. Одноразове введення салметеролу послаблює гіперреактивність бронхіального дерева.
Це свідчить про те, що салметерол, окрім бронхорозширювальної активності, має додаткову дію, не пов'язану з розширенням бронхів, клінічна значимість якої остаточно не встановлена. Цей механізм дії відрізняється від протизапального ефекту ГКС.
Флутиказону пропіонат належить до групи ГКС для місцевого застосування і при інгаляційному введенні в рекомендованих дозах чинить виражену протизапальну і протиалергічну дію в легенях, що призводить до зменшення клінічної симптоматики і зниження частоти загострень бронхіальної астми. Флутиказону пропіонат не викликає небажаних реакцій, які спостерігаються при системному прийомі кортикостероїдів.
При тривалому інгаляційному застосуванні флутиказону пропіонату добова секреція гормонів кори надниркових залишається в межах норми як у дорослих, так і у дітей навіть при використанні в максимальних рекомендованих дозах. Після переведення пацієнтів, які отримують інші інгаляційні ГКС, на прийом флутиказону пропіонату добова секреція гормонів кори надниркових поступово покращується, незважаючи на попереднє і поточне періодичне використання пероральних стероїдів. Це вказує на відновлення функції надниркових на фоні інгаляційного застосування флутиказону пропіонату. При тривалому застосуванні флутиказону пропіонату резервна функція кори надниркових також залишається в межах норми, про що свідчить нормальне збільшення вироблення кортизолу у відповідь на відповідну стимуляцію (необхідно враховувати, що залишкове зниження адреналового резерву, викликане попередньою терапією, може зберігатися протягом тривалого часу).
У багатопрофільному дослідженні, проведеному в США, з вивчення застосування салметеролу при бронхіальній астмі (SMART) протягом 28 тижнів оцінювали безпеку салметеролу, доданого до звичайної терапії у дорослих і підлітків у порівнянні з плацебо. Незважаючи на відсутність суттєвих відмінностей в основній кінцевій точці комбінованого числа летальних випадків, викликаних явищами з боку дихальної системи, і явищ з боку дихальної системи, що становлять загрозу життю, в дослідженні було показано суттєве збільшення кількості пов'язаних з бронхіальною астмою летальних випадків серед пацієнтів, які отримували салметерол (13 летальних випадків серед 13 176 пацієнтів, які отримували салметерол, у порівнянні з 3 летальними випадками серед 13 179 пацієнтів, які отримували плацебо). У дослідженні не оцінювався вплив одночасного застосування інгаляційного ГКС. Вихідно лише 47 % пацієнтів повідомляли про застосування інгаляційних ГКС.
Для оцінки безпеки та ефективності комбінації салметеролу з флутиказону пропіонатом і монотерапії флутиказону пропіонатом у пацієнтів з бронхіальною астмою були проведені два багатопрофільні 26-тижневі дослідження. Одне з них було проведено за участю дорослих і підлітків (дослідження AUSTRI), а інше - за участю дітей у віці 4-11 років (дослідження VESTRI). В обидва дослідження включалися пацієнти з персистуючою бронхіальною астмою середньої або важкої ступені тяжкості з наявністю в анамнезі госпіталізацій або загострень, пов'язаних з бронхіальною астмою протягом останнього року. Первинна кінцева мета кожного дослідження полягала в тому, щоб визначити, чи має додавання бета2-агоніста адренорецепторів тривалої дії до терапії інгаляційним ГКС (комбінація салметеролу і флутиказону пропіонату) не меншою ефективністю у порівнянні з монотерапією інгаляційним ГКС (флутиказону пропіонат) щодо ризику розвитку серйозних небажаних явищ, пов'язаних з бронхіальною астмою (викликані бронхіальною астмою госпіталізація, ендотрахеальна інтубація і летальний випадок). Вторинною метою цих досліджень була оцінка ефективності щодо наявності переваги комбінації бета2-агоніста адренорецепторів тривалої дії і інгаляційного ГКС (комбінація салметеролу і флутиказону пропіонату) над монотерапією інгаляційним ГКС (флутиказону пропіонат) по впливу на розвиток важкого загострення бронхіальної астми (визначеного як погіршення перебігу бронхіальної астми, що вимагає застосування системних ГКС протягом як мінімум 3 днів або госпіталізації, або відвідування відділення невідкладної допомоги через бронхіальну астму, що вимагає застосування системних ГКС).
В цілому, ll 679 і 6 208 пацієнтів були відібрані і отримували лікування в дослідженнях AUSTRI і VESTRl відповідно. Щодо основної кінцевої точки безпеки, не менша ефективність була досягнута в обох дослідженнях. У дослідженні AUSTRl 5 834 пацієнти отримували лікування комбінацією салметеролу і флутиказону пропіонату і 5 845 - монотерапію флутиказону пропіонатом. Щодо первинної кінцевої мети: за час терапії серйозні небажані явища, пов'язані з бронхіальною астмою, були зареєстровані у 67 пацієнтів (у 34 пацієнтів в групі комбінованої терапії і у 33 пацієнтів в групі монотерапії). Співвідношення ризиків склало 1,029 (95 % ДІ Протягом дослідження не виявили жодного летального випадку, пов'язаного з бронхіальною астмою, і відзначалося лише 2 випадки ендотрахеальної інтубації - обидва в групі монотерапії інгаляційними ГКС. Не менша ефективність терапії комбінацією салметеролу і флутиказону пропіонату у порівнянні з монотерапією флутиказону пропіонатом була встановлена, якщо 95 % ДІ був менше, ніж 2,0. У дослідженні VESTRI 3 107 пацієнтів отримували лікування комбінацією салметеролу і флутиказону пропіонату і монотерапію флутиказону пропіонатом. Серйозні небажані явища були зареєстровані у 27 дітей в групі комбінованої терапії і у 21 дитини — в групі монотерапії. Співвідношення ризиків склало 1,285 (95 % ДІ 0,726-2,272). В обох групах не спостерігали жодного летального випадку або випадку ендотрахеальної інтубації. Не менша ефективність терапії комбінацією салметеролу і флутиказону пропіонату у порівнянні з монотерапією флутиказону пропіонатом була встановлена, якщо 95 % ДІ був менше, ніж 2,657.
Фармакокінетика
Немає даних, що свідчать, що при спільному інгаляційному введенні салметерол і флутиказону пропіонат впливають на фармакокінетику один одного, і тому фармакокінетичні характеристики кожного компонента препарату Серетид® Мультидиск можна розглядати окремо.
Дослідження, проведене за участю 15 здорових добровольців, які одночасно отримували салметерол (інгаляційне введення 50 мкг 2 рази/добу) і інгібітор ізоферменту CYP3A4 - кетоконазол (пероральний прийом 400 мг 1 раз/добу) протягом 7 днів, показало значне підвищення концентрації салметеролу в плазмі крові (збільшення Cmax в 1.4 рази і AUC в 15 разів). Не відзначалося збільшення накопичення салметеролу при прийомі повторних доз. У трьох пацієнтів лікування було скасовано через подовження інтервалу QTc або прискореного серцебиття з синусовою тахікардією. У решти 12 пацієнтів одночасне застосування салметеролу і кетоконазолу не мало клінічно значущого ефекту на ЧСС, рівень калію в крові або тривалість інтервалу QTc.
Всасування
Салметерол діє місцево в легеневих тканинах, тому його вміст у плазмі крові не є показником терапевтичних ефектів. Дані про його фармакокінетику досить обмежені внаслідок технічних проблем: при інгаляції в терапевтичних дозах його Cmax в плазмі вкрай низька (близько 200 пг/мл і нижче). Після регулярних інгаляцій салметеролом в крові вдається виявити гідроксинафтоєву кислоту, Css якої становлять близько 100 нг/мл. Ці концентрації в 1000 разів нижчі Css, що спостерігалися в дослідженнях токсичності. Не спостерігалося несприятливих впливів при тривалому регулярному застосуванні препарату (протягом більше 12 місяців) у пацієнтів з обструкцією дихальних шляхів.
Флутиказону пропіонат: абсолютна біодоступність інгаляційного флутиказону пропіонату у здорових людей варіює залежно від використовуваного інгалятора, при введенні комбінації салметеролу і флутиказону пропіонату за допомогою інгалятора "Мультидиск" вона становить 5.5%. У пацієнтів з бронхіальною астмою і ХОЗЛ спостерігаються нижчі концентрації флутиказону пропіонату в плазмі крові. Системна абсорбція відбувається переважно через легені. Спочатку вона більш швидка, але потім її швидкість зменшується.
Частина інгаляційної дози може бути проковтнута, але ця частина вносить мінімальний внесок у системну абсорбцію внаслідок низької розчинності флутиказону пропіонату у воді і через його пресистемний метаболізм; біодоступність з ШКТ становить менше 1%. Зі збільшенням інгаляційної дози спостерігається лінійне збільшення концентрації флутиказону пропіонату в плазмі крові.
Розподіл
Немає даних про розподіл салметеролу.
Флутиказону пропіонат має великий Vd в рівноважному стані (близько 300 л) і має порівняно високу ступінь зв'язування з білками плазми (91%).
Метаболізм
Результати дослідження in vitro показали, що салметерол екстенсивно метаболізується під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 до α-гідроксисалметеролу шляхом аліфатичного окислення. При дослідженні з повторним дозуванням салметеролу і еритроміцину у здорових добровольців не було клінічно значущих змін фармакодинамічних ефектів при прийомі 500 мг еритроміцину 3 рази/добу. Однак дослідження взаємодії салметеролу і кетоконазолу показало значне збільшення концентрації салметеролу в плазмі крові.
Флутиказону пропіонат швидко еліміюється з крові, головним чином в результаті метаболізму під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 до неактивного карбоксильного метаболіту. Необхідно дотримуватися обережності при одночасному застосуванні відомих інгібіторів CYP3A4 і флутиказону пропіонату, оскільки в таких ситуаціях можливо підвищення вмісту останнього в плазмі.
Виведення
Немає даних щодо виведення салметеролу.
Розподіл флутиказону пропіонату характеризується швидким кліренсом з плазми (1150 мл/хв) і кінцевим T1/2, рівним приблизно 8 годин. Нирковий кліренс незміненого флутиказону пропіонату незначний (< 0.2%), у вигляді метаболіту з сечею виводиться менше 5% дози.
Дослідження, проведене за участю 15 здорових добровольців, які одночасно отримували салметерол (інгаляційне введення 50 мкг 2 рази/добу) і інгібітор ізоферменту CYP3A4 - кетоконазол (пероральний прийом 400 мг 1 раз/добу) протягом 7 днів, показало значне підвищення концентрації салметеролу в плазмі крові (збільшення Cmax в 1.4 рази і AUC в 15 разів). Не відзначалося збільшення накопичення салметеролу при прийомі повторних доз. У трьох пацієнтів лікування було скасовано через подовження інтервалу QTc або прискореного серцебиття з синусовою тахікардією. У решти 12 пацієнтів одночасне застосування салметеролу і кетоконазолу не мало клінічно значущого ефекту на ЧСС, рівень калію в крові або тривалість інтервалу QTc.
Всасування
Салметерол діє місцево в легеневих тканинах, тому його вміст у плазмі крові не є показником терапевтичних ефектів. Дані про його фармакокінетику досить обмежені внаслідок технічних проблем: при інгаляції в терапевтичних дозах його Cmax в плазмі вкрай низька (близько 200 пг/мл і нижче). Після регулярних інгаляцій салметеролом в крові вдається виявити гідроксинафтоєву кислоту, Css якої становлять близько 100 нг/мл. Ці концентрації в 1000 разів нижчі Css, що спостерігалися в дослідженнях токсичності. Не спостерігалося несприятливих впливів при тривалому регулярному застосуванні препарату (протягом більше 12 місяців) у пацієнтів з обструкцією дихальних шляхів.
Флутиказону пропіонат: абсолютна біодоступність інгаляційного флутиказону пропіонату у здорових людей варіює залежно від використовуваного інгалятора, при введенні комбінації салметеролу і флутиказону пропіонату за допомогою інгалятора "Мультидиск" вона становить 5.5%. У пацієнтів з бронхіальною астмою і ХОЗЛ спостерігаються нижчі концентрації флутиказону пропіонату в плазмі крові. Системна абсорбція відбувається переважно через легені. Спочатку вона більш швидка, але потім її швидкість зменшується.
Частина інгаляційної дози може бути проковтнута, але ця частина вносить мінімальний внесок у системну абсорбцію внаслідок низької розчинності флутиказону пропіонату у воді і через його пресистемний метаболізм; біодоступність з ШКТ становить менше 1%. Зі збільшенням інгаляційної дози спостерігається лінійне збільшення концентрації флутиказону пропіонату в плазмі крові.
Розподіл
Немає даних про розподіл салметеролу.
Флутиказону пропіонат має великий Vd в рівноважному стані (близько 300 л) і має порівняно високу ступінь зв'язування з білками плазми (91%).
Метаболізм
Результати дослідження in vitro показали, що салметерол екстенсивно метаболізується під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 до α-гідроксисалметеролу шляхом аліфатичного окислення. При дослідженні з повторним дозуванням салметеролу і еритроміцину у здорових добровольців не було клінічно значущих змін фармакодинамічних ефектів при прийомі 500 мг еритроміцину 3 рази/добу. Однак дослідження взаємодії салметеролу і кетоконазолу показало значне збільшення концентрації салметеролу в плазмі крові.
Флутиказону пропіонат швидко еліміюється з крові, головним чином в результаті метаболізму під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 до неактивного карбоксильного метаболіту. Необхідно дотримуватися обережності при одночасному застосуванні відомих інгібіторів CYP3A4 і флутиказону пропіонату, оскільки в таких ситуаціях можливо підвищення вмісту останнього в плазмі.
Виведення
Немає даних щодо виведення салметеролу.
Розподіл флутиказону пропіонату характеризується швидким кліренсом з плазми (1150 мл/хв) і кінцевим T1/2, рівним приблизно 8 годин. Нирковий кліренс незміненого флутиказону пропіонату незначний (< 0.2%), у вигляді метаболіту з сечею виводиться менше 5% дози.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Препарат Серетид Мультидиск призначений тільки для інгаляцій.
Пацієнт повинен бути проінформований про те, що для отримання оптимального ефекту препарат слід застосовувати регулярно, навіть при відсутності клінічних симптомів бронхіальної астми і ХОЗЛ.
Лікар повинен регулярно оцінювати ефективність лікування пацієнта.
Визначення тривалості курсу терапії і зміна дози препарату можливе тільки за рекомендацією лікаря.
Бронхіальна астма
Дозу препарату Серетид Мультидиск слід знижувати до найнижчої дози, що забезпечує ефективний контроль симптомів.
Якщо прийом препарату Серетид Мультидиск 2 рази на добу забезпечує контроль над симптомами, в рамках зниження дози до мінімально ефективної можливо зниження частоти прийому препарату до 1 разу на добу.
Пацієнту слід призначати таку форму препарату Серетид Мультидиск, яка містить дозу флутиказону пропіонату, відповідну тяжкості його захворювання.
Якщо терапія інгаляційними ГКС не забезпечує адекватний контроль над захворюванням, то їх заміна на препарат Серетид Мультидиск в дозі, терапевтично еквівалентній дозі введених ГКС, може покращити контроль перебігу бронхіальної астми. У пацієнтів, у яких можна контролювати перебіг бронхіальної астми виключно за допомогою інгаляційних ГКС, їх заміна на препарат Серетид® Мультидиск може дозволити знизити дозу ГКС, необхідну для контролю перебігу астми.
Рекомендовані дози
Дорослі і діти 12 років і старше
Одна інгаляція (50 мкг салметеролу і 100 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу,
або
одна інгаляція (50 мкг салметеролу і 250 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу,
або
одна інгаляція (50 мкг салметеролу і 500 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу.
Діти 4 років і старше
Одна інгаляція (50 мкг салметеролу і 100 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу.
На даний момент немає даних про застосування препарату Серетид Мультидиск у дітей до 4 років.
Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ)
Для дорослих пацієнтів максимальна рекомендована доза становить 1 інгаляція (50 мкг салметеролу і 500 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу.
Для цієї дозування препарату Серетид Мультидиск було продемонстровано зниження смертності від будь-яких причин.
Особливі групи пацієнтів
Немає необхідності знижувати дозу препарату Серетид Мультидиск у літніх пацієнтів, а також у пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки.
Пацієнт повинен бути проінформований про те, що для отримання оптимального ефекту препарат слід застосовувати регулярно, навіть при відсутності клінічних симптомів бронхіальної астми і ХОЗЛ.
Лікар повинен регулярно оцінювати ефективність лікування пацієнта.
Визначення тривалості курсу терапії і зміна дози препарату можливе тільки за рекомендацією лікаря.
Бронхіальна астма
Дозу препарату Серетид Мультидиск слід знижувати до найнижчої дози, що забезпечує ефективний контроль симптомів.
Якщо прийом препарату Серетид Мультидиск 2 рази на добу забезпечує контроль над симптомами, в рамках зниження дози до мінімально ефективної можливо зниження частоти прийому препарату до 1 разу на добу.
Пацієнту слід призначати таку форму препарату Серетид Мультидиск, яка містить дозу флутиказону пропіонату, відповідну тяжкості його захворювання.
Якщо терапія інгаляційними ГКС не забезпечує адекватний контроль над захворюванням, то їх заміна на препарат Серетид Мультидиск в дозі, терапевтично еквівалентній дозі введених ГКС, може покращити контроль перебігу бронхіальної астми. У пацієнтів, у яких можна контролювати перебіг бронхіальної астми виключно за допомогою інгаляційних ГКС, їх заміна на препарат Серетид® Мультидиск може дозволити знизити дозу ГКС, необхідну для контролю перебігу астми.
Рекомендовані дози
Дорослі і діти 12 років і старше
Одна інгаляція (50 мкг салметеролу і 100 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу,
або
одна інгаляція (50 мкг салметеролу і 250 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу,
або
одна інгаляція (50 мкг салметеролу і 500 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу.
Діти 4 років і старше
Одна інгаляція (50 мкг салметеролу і 100 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу.
На даний момент немає даних про застосування препарату Серетид Мультидиск у дітей до 4 років.
Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ)
Для дорослих пацієнтів максимальна рекомендована доза становить 1 інгаляція (50 мкг салметеролу і 500 мкг флутиказону пропіонату) 2 рази на добу.
Для цієї дозування препарату Серетид Мультидиск було продемонстровано зниження смертності від будь-яких причин.
Особливі групи пацієнтів
Немає необхідності знижувати дозу препарату Серетид Мультидиск у літніх пацієнтів, а також у пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки.
Показання
Бронхіальна астма
Препарат Серетид Мультидиск призначений для регулярного лікування бронхіальної астми, якщо показана комбінована терапія (бета2-адреноміметиком тривалої дії і інгаляційним кортикостероїдом):
- пацієнтам з недостатнім контролем захворювання на фоні терапії інгаляційними кортикостероїдами при періодичному використанні бета2-адреноміметика короткої дії,
або
- пацієнтам з адекватним контролем захворювання на фоні одночасної терапії інгаляційним кортикостероїдом і бета2-адреноміметиком тривалої дії.
Примітка: препарат Серетид® Мультидиск в дозуванні 50 мкг + 100 мкг не призначений для застосування у дорослих і дітей з бронхіальною астмою важкого ступеня.
або
- у випадку, коли клінічна ситуація вимагає початку терапії одночасно інгаляційним глюкокортикостероїдом і бета2-адреноміметиком тривалої дії.
ХОЗЛ
Препарат Серетид Мультидиск призначений для симптоматичної терапії у пацієнтів при ХОЗЛ зі значенням об'єму форсованого видиху (ОФВ1) < 60% від належних величин (до інгаляції бронходилататора) і повторними загостреннями в анамнезі, у яких виражені симптоми захворювання зберігаються незважаючи на регулярну терапію бронходилататорами.
Препарат Серетид Мультидиск призначений для регулярного лікування бронхіальної астми, якщо показана комбінована терапія (бета2-адреноміметиком тривалої дії і інгаляційним кортикостероїдом):
- пацієнтам з недостатнім контролем захворювання на фоні терапії інгаляційними кортикостероїдами при періодичному використанні бета2-адреноміметика короткої дії,
або
- пацієнтам з адекватним контролем захворювання на фоні одночасної терапії інгаляційним кортикостероїдом і бета2-адреноміметиком тривалої дії.
Примітка: препарат Серетид® Мультидиск в дозуванні 50 мкг + 100 мкг не призначений для застосування у дорослих і дітей з бронхіальною астмою важкого ступеня.
або
- у випадку, коли клінічна ситуація вимагає початку терапії одночасно інгаляційним глюкокортикостероїдом і бета2-адреноміметиком тривалої дії.
ХОЗЛ
Препарат Серетид Мультидиск призначений для симптоматичної терапії у пацієнтів при ХОЗЛ зі значенням об'єму форсованого видиху (ОФВ1) < 60% від належних величин (до інгаляції бронходилататора) і повторними загостреннями в анамнезі, у яких виражені симптоми захворювання зберігаються незважаючи на регулярну терапію бронходилататорами.
Протипоказання
- підвищена чутливість до компонентів препарату;
- дитячий вік до 4 років.
З обережністю
Як і всі інші інгаляційні препарати, що містять ГКС, препарат Серетид Мультидиск слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з гострим або латентним туберкульозом легень.
Препарат Серетид Мультидиск слід призначати з обережністю при тиреотоксикозі.
Препарат Серетид Мультидиск слід застосовувати з обережністю при грибкових, вірусних або бактеріальних інфекціях органів дихання.
При прийомі будь-яких препаратів групи симпатоміметиків, особливо при перевищенні терапевтичних доз, можливо розвиток таких серцево-судинних явищ, як збільшення систолічного АТ і ЧСС. З цієї причини препарат Серетид Мультидиск слід з обережністю призначати пацієнтам з серцево-судинними захворюваннями, в т.ч. аритміями, такими як суправентрикулярна тахікардія і екстрасистолія, шлуночкова екстрасистолія, фібриляція передсердь.
Всі симпатоміметичні препарати в дозуваннях, що перевищують терапевтичні, можуть викликати транзиторне зниження рівня калію в сироватці крові. Тому препарат Серетид Мультидиск слід з обережністю призначати пацієнтам з гіпокаліємією.
Препарат Серетид® Мультидиск слід застосовувати з обережністю у осіб з алергічною реакцією на лактозу і молочний білок в анамнезі, оскільки залишкові кількості білка можуть входити до складу лактози.
Будь-який інгаляційний ГКС може викликати системні ефекти, особливо при тривалому використанні у високих дозах. Тому препарат слід застосовувати з обережністю при глаукомі, катаракті, остеопорозі.
Є дуже рідкісні повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові, тому хворим на цукровий діабет слід застосовувати препарат Серетид Мультидиск з обережністю.
- дитячий вік до 4 років.
З обережністю
Як і всі інші інгаляційні препарати, що містять ГКС, препарат Серетид Мультидиск слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з гострим або латентним туберкульозом легень.
Препарат Серетид Мультидиск слід призначати з обережністю при тиреотоксикозі.
Препарат Серетид Мультидиск слід застосовувати з обережністю при грибкових, вірусних або бактеріальних інфекціях органів дихання.
При прийомі будь-яких препаратів групи симпатоміметиків, особливо при перевищенні терапевтичних доз, можливо розвиток таких серцево-судинних явищ, як збільшення систолічного АТ і ЧСС. З цієї причини препарат Серетид Мультидиск слід з обережністю призначати пацієнтам з серцево-судинними захворюваннями, в т.ч. аритміями, такими як суправентрикулярна тахікардія і екстрасистолія, шлуночкова екстрасистолія, фібриляція передсердь.
Всі симпатоміметичні препарати в дозуваннях, що перевищують терапевтичні, можуть викликати транзиторне зниження рівня калію в сироватці крові. Тому препарат Серетид Мультидиск слід з обережністю призначати пацієнтам з гіпокаліємією.
Препарат Серетид® Мультидиск слід застосовувати з обережністю у осіб з алергічною реакцією на лактозу і молочний білок в анамнезі, оскільки залишкові кількості білка можуть входити до складу лактози.
Будь-який інгаляційний ГКС може викликати системні ефекти, особливо при тривалому використанні у високих дозах. Тому препарат слід застосовувати з обережністю при глаукомі, катаракті, остеопорозі.
Є дуже рідкісні повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові, тому хворим на цукровий діабет слід застосовувати препарат Серетид Мультидиск з обережністю.
Особливі вказівки
Препарат Серетид Мультидиск не призначений для полегшення гострих симптомів, оскільки в таких випадках слід застосовувати швидко- і короткодіючий інгаляційний бронходилататор (наприклад, сальбутамол). Пацієнтів потрібно проінформувати про те, щоб вони завжди мали під рукою препарат для купірування гострих симптомів.
Комбінація салметеролу і флутиказону пропіонату може використовуватися для початкової підтримуючої терапії у пацієнтів з персистуючою бронхіальною астмою (щоденне виникнення симптомів або щоденне використання засобів для купірування нападів) при наявності показань до призначення ГКС і при визначенні приблизної їх дозування.
Більш часте застосування бронходилататорів короткої дії для полегшення симптомів свідчить про погіршення контролю захворювання, і в таких ситуаціях пацієнт повинен звертатися до лікаря.
Раптове і посилюється погіршення контролю бронхіальної астми представляє потенційну загрозу життю, і в таких ситуаціях пацієнт також повинен звертатися до лікаря. Лікар повинен розглянути можливість призначення більш високої дози ГКС. Якщо використовувана доза препарату Серетид Мультидиск не забезпечує адекватний контроль захворювання, то пацієнт також повинен звернутися до лікаря.
Пацієнтам з астмою не можна різко припиняти лікування препаратом Серетид Мультидиск через небезпеку розвитку загострення, дозу препарату слід знижувати поступово під контролем лікаря.
У пацієнтів з ХОЗЛ скасування препарату може супроводжуватися симптомами декомпенсації і вимагає спостереження лікаря.
У клінічних дослідженнях отримані дані про збільшення частоти пневмонії у пацієнтів з ХОЗЛ, які отримують препарат Серетид Мультидиск. Лікарям слід пам'ятати про можливість розвитку пневмонії при ХОЗЛ, оскільки клінічна картина пневмонії і загострення ХОЗЛ часто схожі.
Будь-який інгаляційний ГКС може викликати системні ефекти, особливо при тривалому використанні у високих дозах; слід зазначити, однак, що ймовірність виникнення таких симптомів набагато нижча, ніж при лікуванні пероральними ГКС. Можливі системні ефекти включають синдром Кушинга, кушингоїдні риси, пригнічення функції надниркових, затримка росту у дітей і підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракту і глаукому. Тому при лікуванні бронхіальної астми, важливо знижувати дозу до найнижчої дози, що забезпечує ефективний контроль симптомів.
В екстрених і планових ситуаціях, здатних викликати стрес, завжди необхідно пам'ятати про можливість пригнічення надниркових і бути готовим до застосування ГКС.
При проведенні реанімаційних заходів або хірургічних втручань потрібно визначення ступеня надниркової недостатності.
Рекомендується регулярно вимірювати ріст дітей, які отримують тривалу терапію інгаляційним ГКС.
З огляду на можливість пригнічення надниркових, пацієнтів, переведених з пероральних ГКС на інгаляційну терапію флутиказону пропіонатом, слід лікувати з особливою обережністю і регулярно контролювати у них функцію кори надниркових. При переведенні пацієнтів з прийому системних ГКС на інгаляційну терапію можуть проявлятися алергічні реакції (наприклад, алергічний риніт, екзема), які раніше пригнічувалися системними ГКС. У подібних ситуаціях рекомендується проводити симптоматичне лікування антигістамінними препаратами і/або препаратами місцевої дії, в т.ч. ГКС для місцевого застосування.
Після початку лікування інгаляційним флутиказону пропіонатом системні ГКС слід скасовувати поступово, і такі пацієнти повинні мати при собі спеціальну картку пацієнта, що містить вказівку про можливу потребу в додатковому введенні ГКС в стресових ситуаціях.
У хворих з загостренням бронхіальної астми, гіпоксією необхідно контролювати концентрацію іонів К+ в плазмі.
Є дуже рідкісні повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові, і про це слід пам'ятати, призначаючи комбінацію салметеролу і флутиказону пропіонату хворим на цукровий діабет
У постреєстраційний період були отримані повідомлення про клінічно значущу лікарську взаємодію між флутиказону пропіонатом і ритонавіром, що призводить до системних ефектів ГКС, включаючи синдром Кушинга і пригнічення функції надниркових. Тому рекомендується уникати спільного застосування флутиказону пропіонату і ритонавіру, за винятком випадків, коли потенційна користь для пацієнта перевищує ризик, пов'язаний з системними ефектами ГКС
Дані клінічного дослідження безпеки салметеролу, доданого до проведеної терапії бронхіальної астми, в порівнянні з плацебо показали, що частота летальних випадків, обумовлених бронхіальною астмою, була вищою в групі салметеролу. При прийомі салметеролу в порівнянні з плацебо ризик серйозних небажаних реакцій з боку дихальної системи або летального випадку у пацієнтів афроамериканського походження, ймовірно, вищий, ніж у інших пацієнтів. Значення фармакогенетичних факторів або інших причин невідомо. Вплив, супутнє застосуванню ГКС, в цьому дослідженні не вивчалося.
Як і інші інгаляційні препарати, препарат Серетид Мультидиск може викликати парадоксальний бронхоспазм, що проявляється наростанням задишки безпосередньо після застосування. У цьому випадку слід негайно застосувати короткодіючий інгаляційний бронходилататор, скасувати препарат Серетид Мультидиск і почати, при необхідності, альтернативну терапію.
Є повідомлення про побічні явища, пов'язані з фармакологічною дією бета2-антагоністів, таких як тремор, суб'єктивне відчуття серцебиття і головний біль. Однак ці явища носять короткочасний характер, і їх вираженість зменшується при регулярній терапії.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
У клінічних дослідженнях не отримано даних про вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами і іншими механізмами, однак слід враховувати побічні дії, які може викликати препарат.
Комбінація салметеролу і флутиказону пропіонату може використовуватися для початкової підтримуючої терапії у пацієнтів з персистуючою бронхіальною астмою (щоденне виникнення симптомів або щоденне використання засобів для купірування нападів) при наявності показань до призначення ГКС і при визначенні приблизної їх дозування.
Більш часте застосування бронходилататорів короткої дії для полегшення симптомів свідчить про погіршення контролю захворювання, і в таких ситуаціях пацієнт повинен звертатися до лікаря.
Раптове і посилюється погіршення контролю бронхіальної астми представляє потенційну загрозу життю, і в таких ситуаціях пацієнт також повинен звертатися до лікаря. Лікар повинен розглянути можливість призначення більш високої дози ГКС. Якщо використовувана доза препарату Серетид Мультидиск не забезпечує адекватний контроль захворювання, то пацієнт також повинен звернутися до лікаря.
Пацієнтам з астмою не можна різко припиняти лікування препаратом Серетид Мультидиск через небезпеку розвитку загострення, дозу препарату слід знижувати поступово під контролем лікаря.
У пацієнтів з ХОЗЛ скасування препарату може супроводжуватися симптомами декомпенсації і вимагає спостереження лікаря.
У клінічних дослідженнях отримані дані про збільшення частоти пневмонії у пацієнтів з ХОЗЛ, які отримують препарат Серетид Мультидиск. Лікарям слід пам'ятати про можливість розвитку пневмонії при ХОЗЛ, оскільки клінічна картина пневмонії і загострення ХОЗЛ часто схожі.
Будь-який інгаляційний ГКС може викликати системні ефекти, особливо при тривалому використанні у високих дозах; слід зазначити, однак, що ймовірність виникнення таких симптомів набагато нижча, ніж при лікуванні пероральними ГКС. Можливі системні ефекти включають синдром Кушинга, кушингоїдні риси, пригнічення функції надниркових, затримка росту у дітей і підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракту і глаукому. Тому при лікуванні бронхіальної астми, важливо знижувати дозу до найнижчої дози, що забезпечує ефективний контроль симптомів.
В екстрених і планових ситуаціях, здатних викликати стрес, завжди необхідно пам'ятати про можливість пригнічення надниркових і бути готовим до застосування ГКС.
При проведенні реанімаційних заходів або хірургічних втручань потрібно визначення ступеня надниркової недостатності.
Рекомендується регулярно вимірювати ріст дітей, які отримують тривалу терапію інгаляційним ГКС.
З огляду на можливість пригнічення надниркових, пацієнтів, переведених з пероральних ГКС на інгаляційну терапію флутиказону пропіонатом, слід лікувати з особливою обережністю і регулярно контролювати у них функцію кори надниркових. При переведенні пацієнтів з прийому системних ГКС на інгаляційну терапію можуть проявлятися алергічні реакції (наприклад, алергічний риніт, екзема), які раніше пригнічувалися системними ГКС. У подібних ситуаціях рекомендується проводити симптоматичне лікування антигістамінними препаратами і/або препаратами місцевої дії, в т.ч. ГКС для місцевого застосування.
Після початку лікування інгаляційним флутиказону пропіонатом системні ГКС слід скасовувати поступово, і такі пацієнти повинні мати при собі спеціальну картку пацієнта, що містить вказівку про можливу потребу в додатковому введенні ГКС в стресових ситуаціях.
У хворих з загостренням бронхіальної астми, гіпоксією необхідно контролювати концентрацію іонів К+ в плазмі.
Є дуже рідкісні повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові, і про це слід пам'ятати, призначаючи комбінацію салметеролу і флутиказону пропіонату хворим на цукровий діабет
У постреєстраційний період були отримані повідомлення про клінічно значущу лікарську взаємодію між флутиказону пропіонатом і ритонавіром, що призводить до системних ефектів ГКС, включаючи синдром Кушинга і пригнічення функції надниркових. Тому рекомендується уникати спільного застосування флутиказону пропіонату і ритонавіру, за винятком випадків, коли потенційна користь для пацієнта перевищує ризик, пов'язаний з системними ефектами ГКС
Дані клінічного дослідження безпеки салметеролу, доданого до проведеної терапії бронхіальної астми, в порівнянні з плацебо показали, що частота летальних випадків, обумовлених бронхіальною астмою, була вищою в групі салметеролу. При прийомі салметеролу в порівнянні з плацебо ризик серйозних небажаних реакцій з боку дихальної системи або летального випадку у пацієнтів афроамериканського походження, ймовірно, вищий, ніж у інших пацієнтів. Значення фармакогенетичних факторів або інших причин невідомо. Вплив, супутнє застосуванню ГКС, в цьому дослідженні не вивчалося.
Як і інші інгаляційні препарати, препарат Серетид Мультидиск може викликати парадоксальний бронхоспазм, що проявляється наростанням задишки безпосередньо після застосування. У цьому випадку слід негайно застосувати короткодіючий інгаляційний бронходилататор, скасувати препарат Серетид Мультидиск і почати, при необхідності, альтернативну терапію.
Є повідомлення про побічні явища, пов'язані з фармакологічною дією бета2-антагоністів, таких як тремор, суб'єктивне відчуття серцебиття і головний біль. Однак ці явища носять короткочасний характер, і їх вираженість зменшується при регулярній терапії.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
У клінічних дослідженнях не отримано даних про вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами і іншими механізмами, однак слід враховувати побічні дії, які може викликати препарат.
Побічні ефекти
Всі небажані реакції, представлені нижче, характерні для діючих речовин - салметеролу і флутиказону пропіонату окремо. Профіль небажаних реакцій препарату Серетид Мультидиск не відрізняється від профілю небажаних реакцій його діючих речовин.
Небажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до ураження органів і систем органів і частоти зустрічальності. Частота зустрічальності визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і
Небажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до ураження органів і систем органів і частоти зустрічальності. Частота зустрічальності визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і
Передозування
Дані про передозування комбінації салметерол + флутиказон у людини відсутні. Ця комбінація містить флутиказон і салметерол, тому ризики, пов'язані з передозуванням окремих компонентів, описані нижче, поширюються і на дану комбінацію.
Симптоми
Флутиказон. Хронічне передозування флутиказону може призвести до появи ознак/симптомів гіперкортицизму (див. «Запобіжні заходи»). Інгаляції разової дози 4000 мкг порошку флутиказону або разових доз 1760 або 3520 мкг аерозолю флутиказону здоровими добровольцями переносилася добре. Флутиказон в дозі 1320 мкг 2 рази на день протягом 7–15 днів у вигляді інгаляційного аерозолю здоровими добровольцями також добре переносився. Повторні пероральні дози до 80 мг/добу протягом 10 днів у здорових добровольців і повторні пероральні дози до 20 мг/добу протягом 42 днів переносилися добре. Побічні реакції були легкої або середньої тяжкості, а частота їх виникнення була однаковою в групах активного лікування і плацебо.
Салметерол. Очікувані ознаки і симптоми передозування салметеролу є проявом або наслідком надмірної бета-адренергічної стимуляції (наприклад, судоми, стенокардія, АГ або гіпотонія, тахікардія з частотою до 200 уд./хв, аритмії, нервозність, головний біль, тремор, м'язові судоми, сухість у роті, серцебиття, нудота, запаморочення, втома, нездужання, безсоння, гіперглікемія, гіпокаліємія, метаболічний ацидоз). Передозування салметеролу може призвести до клінічно значущого подовження інтервалу QTc, що може викликати шлуночкову аритмію. Як і у випадку з усіма інгаляційними симпатоміметиками, зупинка серця і навіть смерть можуть бути пов'язані з передозуванням салметеролу.
Лікування: припинення застосування комбінації салметерол + флутиказон разом з проведенням відповідної симптоматичної і/або підтримуючої терапії. Можна розглянути можливість розумного використання кардіоселективного бета-адреноблокатора, враховуючи, що це може викликати бронхоспазм. У випадках передозування рекомендується кардіологічний моніторинг.
Симптоми
Флутиказон. Хронічне передозування флутиказону може призвести до появи ознак/симптомів гіперкортицизму (див. «Запобіжні заходи»). Інгаляції разової дози 4000 мкг порошку флутиказону або разових доз 1760 або 3520 мкг аерозолю флутиказону здоровими добровольцями переносилася добре. Флутиказон в дозі 1320 мкг 2 рази на день протягом 7–15 днів у вигляді інгаляційного аерозолю здоровими добровольцями також добре переносився. Повторні пероральні дози до 80 мг/добу протягом 10 днів у здорових добровольців і повторні пероральні дози до 20 мг/добу протягом 42 днів переносилися добре. Побічні реакції були легкої або середньої тяжкості, а частота їх виникнення була однаковою в групах активного лікування і плацебо.
Салметерол. Очікувані ознаки і симптоми передозування салметеролу є проявом або наслідком надмірної бета-адренергічної стимуляції (наприклад, судоми, стенокардія, АГ або гіпотонія, тахікардія з частотою до 200 уд./хв, аритмії, нервозність, головний біль, тремор, м'язові судоми, сухість у роті, серцебиття, нудота, запаморочення, втома, нездужання, безсоння, гіперглікемія, гіпокаліємія, метаболічний ацидоз). Передозування салметеролу може призвести до клінічно значущого подовження інтервалу QTc, що може викликати шлуночкову аритмію. Як і у випадку з усіма інгаляційними симпатоміметиками, зупинка серця і навіть смерть можуть бути пов'язані з передозуванням салметеролу.
Лікування: припинення застосування комбінації салметерол + флутиказон разом з проведенням відповідної симптоматичної і/або підтримуючої терапії. Можна розглянути можливість розумного використання кардіоселективного бета-адреноблокатора, враховуючи, що це може викликати бронхоспазм. У випадках передозування рекомендується кардіологічний моніторинг.
Лікарняна взаємодія
Через небезпеку розвитку бронхоспазму слід уникати застосування селективних і неселективних бета-адреноблокаторів, за винятком тих випадків, коли вони вкрай необхідні пацієнту.
У звичайних ситуаціях інгаляції флутиказону пропіонату супроводжуються низькими концентраціями його в плазмі внаслідок інтенсивного метаболізму при "першому проходженні" і високого системного кліренсу під впливом ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 в кишечнику і печінці. Завдяки цьому клінічно значуща взаємодія за участю флутиказону пропіонату малоймовірна.
Дослідження лікарської взаємодії показало, що ритонавір - високоактивний інгібітор ізоферменту CYP3A4 - може викликати різке підвищення концентрації флутиказону пропіонату в плазмі, внаслідок чого суттєво знижуються концентрації сироваткового кортизолу.
У період постреєстраційних спостережень були отримані повідомлення про клінічно значущі лікарські взаємодії у пацієнтів, які одночасно отримували флутиказону пропіонат (інтраназально або інгаляційно) і ритонавір. Ця взаємодія викликала такі побічні ефекти, як синдром Кушинга і пригнічення функції надниркових. Враховуючи сказане, слід уникати одночасного застосування флутиказону пропіонату і ритонавіру, крім тих випадків, коли потенційна користь для пацієнта перевищує ризик системних побічних ефектів ГКС.
Дослідження показали, що інші інгібітори ізоферменту CYP3A4 викликають незначне (еритроміцин) і незначне (кетоконазол) підвищення вмісту флутиказону пропіонату в плазмі, при якому практично не знижуються концентрації сироваткового кортизолу. Незважаючи на це, рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні флутиказону пропіонату і сильних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, кетоконазолу), оскільки при таких комбінаціях не виключається ймовірність підвищення концентрації флутиказону пропіонату в плазмі, що може потенційно збільшити системні ефекти флутиказону пропіонату.
При дослідженні взаємодії лікарських препаратів було виявлено, що застосування в якості супутньої системної терапії кетоконазолу значно підвищує концентрацію салметеролу в плазмі крові (збільшення Cmax в 1.4 рази і AUC в 15 разів). Це може призводити до подовження інтервалу QTc. Слід дотримуватися обережності при спільному призначенні сильних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, кетоконазолу) і салметеролу.
Похідні ксантину, ГКС і діуретики підвищують ризик розвитку гіпокаліємії (особливо у пацієнтів з загостренням бронхіальної астми, при гіпоксії). Інгібітори МАО і трициклічні антидепресанти збільшують ризик розвитку побічних ефектів з боку серцево-судинної системи.
Препарат Серетид Мультидиск сумісний з кромогліцієвою кислотою.
У звичайних ситуаціях інгаляції флутиказону пропіонату супроводжуються низькими концентраціями його в плазмі внаслідок інтенсивного метаболізму при "першому проходженні" і високого системного кліренсу під впливом ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 в кишечнику і печінці. Завдяки цьому клінічно значуща взаємодія за участю флутиказону пропіонату малоймовірна.
Дослідження лікарської взаємодії показало, що ритонавір - високоактивний інгібітор ізоферменту CYP3A4 - може викликати різке підвищення концентрації флутиказону пропіонату в плазмі, внаслідок чого суттєво знижуються концентрації сироваткового кортизолу.
У період постреєстраційних спостережень були отримані повідомлення про клінічно значущі лікарські взаємодії у пацієнтів, які одночасно отримували флутиказону пропіонат (інтраназально або інгаляційно) і ритонавір. Ця взаємодія викликала такі побічні ефекти, як синдром Кушинга і пригнічення функції надниркових. Враховуючи сказане, слід уникати одночасного застосування флутиказону пропіонату і ритонавіру, крім тих випадків, коли потенційна користь для пацієнта перевищує ризик системних побічних ефектів ГКС.
Дослідження показали, що інші інгібітори ізоферменту CYP3A4 викликають незначне (еритроміцин) і незначне (кетоконазол) підвищення вмісту флутиказону пропіонату в плазмі, при якому практично не знижуються концентрації сироваткового кортизолу. Незважаючи на це, рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні флутиказону пропіонату і сильних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, кетоконазолу), оскільки при таких комбінаціях не виключається ймовірність підвищення концентрації флутиказону пропіонату в плазмі, що може потенційно збільшити системні ефекти флутиказону пропіонату.
При дослідженні взаємодії лікарських препаратів було виявлено, що застосування в якості супутньої системної терапії кетоконазолу значно підвищує концентрацію салметеролу в плазмі крові (збільшення Cmax в 1.4 рази і AUC в 15 разів). Це може призводити до подовження інтервалу QTc. Слід дотримуватися обережності при спільному призначенні сильних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, кетоконазолу) і салметеролу.
Похідні ксантину, ГКС і діуретики підвищують ризик розвитку гіпокаліємії (особливо у пацієнтів з загостренням бронхіальної астми, при гіпоксії). Інгібітори МАО і трициклічні антидепресанти збільшують ризик розвитку побічних ефектів з боку серцево-судинної системи.
Препарат Серетид Мультидиск сумісний з кромогліцієвою кислотою.
Лікарська форма
Порошок для інгаляцій дозований,
50 мкг + 100 мкг/доза,
50 мкг + 250 мкг/доза,
50 мкг + 500 мкг/доза.
Ламінований алюмінієвий стрип з 28 або 60 осередками (кожен осередок містить дозу препарату) поміщений в круглий пластмасовий інгалятор двох відтінків фіолетового кольору (темно-фіолетовий і світло-фіолетовий). По інгалятору разом з інструкцією по застосуванню в пачку картонну з контролем першого відкриття.
50 мкг + 100 мкг/доза,
50 мкг + 250 мкг/доза,
50 мкг + 500 мкг/доза.
Ламінований алюмінієвий стрип з 28 або 60 осередками (кожен осередок містить дозу препарату) поміщений в круглий пластмасовий інгалятор двох відтінків фіолетового кольору (темно-фіолетовий і світло-фіолетовий). По інгалятору разом з інструкцією по застосуванню в пачку картонну з контролем першого відкриття.
