Скоприл плюс
Scopril Plus
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Скоприл плюс, Гідрохлоротіазид+Лізиноприл-Акрихін, Зоніксем НД, Зоніксем НЛ, Ірузид, Ко-Діротон, Лізиноприл Н, Лізоретик, Літен Н, Рілейс-Сановель плюс
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. "Scopril Plus" № 10
D.S. По 1 таблетці 1 раз на добу
D.S. По 1 таблетці 1 раз на добу
Фармакологічні властивості
Скоприл плюс - комбінація інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту (лізиноприл) і діуретика (гідрохлоротіазид). Має антигіпертензивну та діуретичну дію. Лізиноприл і гідрохлоротіазид, при одночасному застосуванні, мають адитивний антигіпертензивний ефект.
Лізиноприл - інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), зменшує утворення ангіотензину II з ангіотензину I. Зниження вмісту ангіотензину II веде до прямого зменшення виділення альдостерону. Зменшує деградацію брадикініну та збільшує синтез простагландинів. Знижує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск (АТ), переднавантаження, тиск у легеневих капілярах, викликає збільшення хвилинного об'єму крові та підвищення толерантності міокарда до навантажень у хворих з хронічною серцевою недостатністю. Розширює артерії в більшій мірі, ніж вени. Деякі ефекти пояснюються впливом на тканинні ренін-ангіотензинові системи. При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія міокарда та стінок артерій резистивного типу. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.
Інгібітори АПФ подовжують тривалість життя у хворих з хронічною серцевою недостатністю, уповільнюють прогресування дисфункції лівого шлуночка у хворих, які перенесли інфаркт міокарда без клінічних проявів серцевої недостатності. Антигіпертензивний ефект починається приблизно через 6 годин і зберігається протягом 24 годин.
Тривалість ефекту залежить також від величини дози. Початок дії - через 1 годину. Максимальний ефект досягається через 6 - 7 годин. При артеріальній гіпертензії ефект відзначається в перші дні після початку лікування, стабільна дія розвивається через 1-2 місяці.
При різкому скасуванні препарату не спостерігали вираженого підвищення АТ.
Крім зниження АТ лізиноприл зменшує альбумінурію. У хворих з гіперглікемією сприяє нормалізації функції пошкодженого гломерулярного ендотелію.
Гідрохлоротіазид - тіазидний діуретик, діуретичний ефект якого пов'язаний з порушенням реабсорбції іонів натрію, хлору, калію, магнію та води в дистальному відділі нефрону; затримує виведення іонів кальцію, сечової кислоти. Має антигіпертензивні властивості; гіпотензивна дія розвивається за рахунок розширення артеріол. Практично не впливає на нормальний рівень АТ.
Діуретичний ефект настає через 1-2 години, максимум досягається через 4 години і триває 6-12 годин. Антигіпертензивна дія настає через 3 - 4 дні, але для досягнення оптимального терапевтичного ефекту може знадобитися до 4-х тижнів.
Фармакокінетика
Лізиноприл
Абсорбція: повільно і не повністю абсорбується після прийому всередину. Прийом їжі не впливає на абсорбцію. Час досягнення максимальної концентрації (Cmax) після прийому всередину досягається через 6 - 8 годин і зберігається протягом 24 годин. При повторному дозуванні період напіввиведення лізиноприлу становить близько 12 годин. Обсяг всмоктування лізиноприлу становить близько 25%.
Розподіл: не зв'язується з білками плазми крові.
Метаболізм і виведення: не піддається значному метаболізму і виводиться в основному через нирки в незміненому вигляді.
Проходить через гематоенцефалічний бар'єр незначно.
Немає даних про проникнення лізиноприлу в грудне молоко.
Гідрохлоротіазид
Абсорбція: абсорбується швидко після прийому всередину.
Розподіл: зв'язується з білками плазми крові. Проникає через плацентарний бар'єр.
Метаболізм: практично не метаболізується.
Виведення: період напіввиведення від 5.6 до 14.8 годин. Не менше 61% прийнятої всередину дози гідрохлоротіазиду виводиться нирками в незміненому вигляді протягом 24 годин.
Лізиноприл - інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), зменшує утворення ангіотензину II з ангіотензину I. Зниження вмісту ангіотензину II веде до прямого зменшення виділення альдостерону. Зменшує деградацію брадикініну та збільшує синтез простагландинів. Знижує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск (АТ), переднавантаження, тиск у легеневих капілярах, викликає збільшення хвилинного об'єму крові та підвищення толерантності міокарда до навантажень у хворих з хронічною серцевою недостатністю. Розширює артерії в більшій мірі, ніж вени. Деякі ефекти пояснюються впливом на тканинні ренін-ангіотензинові системи. При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія міокарда та стінок артерій резистивного типу. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.
Інгібітори АПФ подовжують тривалість життя у хворих з хронічною серцевою недостатністю, уповільнюють прогресування дисфункції лівого шлуночка у хворих, які перенесли інфаркт міокарда без клінічних проявів серцевої недостатності. Антигіпертензивний ефект починається приблизно через 6 годин і зберігається протягом 24 годин.
Тривалість ефекту залежить також від величини дози. Початок дії - через 1 годину. Максимальний ефект досягається через 6 - 7 годин. При артеріальній гіпертензії ефект відзначається в перші дні після початку лікування, стабільна дія розвивається через 1-2 місяці.
При різкому скасуванні препарату не спостерігали вираженого підвищення АТ.
Крім зниження АТ лізиноприл зменшує альбумінурію. У хворих з гіперглікемією сприяє нормалізації функції пошкодженого гломерулярного ендотелію.
Гідрохлоротіазид - тіазидний діуретик, діуретичний ефект якого пов'язаний з порушенням реабсорбції іонів натрію, хлору, калію, магнію та води в дистальному відділі нефрону; затримує виведення іонів кальцію, сечової кислоти. Має антигіпертензивні властивості; гіпотензивна дія розвивається за рахунок розширення артеріол. Практично не впливає на нормальний рівень АТ.
Діуретичний ефект настає через 1-2 години, максимум досягається через 4 години і триває 6-12 годин. Антигіпертензивна дія настає через 3 - 4 дні, але для досягнення оптимального терапевтичного ефекту може знадобитися до 4-х тижнів.
Фармакокінетика
Лізиноприл
Абсорбція: повільно і не повністю абсорбується після прийому всередину. Прийом їжі не впливає на абсорбцію. Час досягнення максимальної концентрації (Cmax) після прийому всередину досягається через 6 - 8 годин і зберігається протягом 24 годин. При повторному дозуванні період напіввиведення лізиноприлу становить близько 12 годин. Обсяг всмоктування лізиноприлу становить близько 25%.
Розподіл: не зв'язується з білками плазми крові.
Метаболізм і виведення: не піддається значному метаболізму і виводиться в основному через нирки в незміненому вигляді.
Проходить через гематоенцефалічний бар'єр незначно.
Немає даних про проникнення лізиноприлу в грудне молоко.
Гідрохлоротіазид
Абсорбція: абсорбується швидко після прийому всередину.
Розподіл: зв'язується з білками плазми крові. Проникає через плацентарний бар'єр.
Метаболізм: практично не метаболізується.
Виведення: період напіввиведення від 5.6 до 14.8 годин. Не менше 61% прийнятої всередину дози гідрохлоротіазиду виводиться нирками в незміненому вигляді протягом 24 годин.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньо, незалежно від прийому їжі, один раз на добу.
Артеріальна гіпертензія
По 1 таблетці препарату Скоприл Плюс 20 мг 12.5 мг 1 раз на добу. При недостатньому антигіпертензивному ефекті доза може бути збільшена до максимальної добової дози - 1 таблетки препарату Скоприл Плюс 20 мг+25 мг один раз на добу
Дози при нирковій недостатності
У пацієнтів з КК більше 30 і менше 80 мл/хв препарат можна застосовувати тільки після підбору дози окремих компонентів препарату. Застосування препарату у пацієнтів з КК менше 30 мл/хв протипоказано. Рекомендована початкова доза лізиноприлу при неускладненій нирковій недостатності становить 5-10 мг.
Попередня терапія діуретиками
Після прийому початкової дози препарату можливе виникнення симптоматичної артеріальної гіпотензії. Такі випадки зустрічаються частіше у хворих, у яких була втрата рідини та електролітів внаслідок попереднього лікування діуретиками. Тому необхідно припинити прийом діуретиків за 2-3 дні до початку лікування препаратом Скоприл Плюс.
Артеріальна гіпертензія
По 1 таблетці препарату Скоприл Плюс 20 мг 12.5 мг 1 раз на добу. При недостатньому антигіпертензивному ефекті доза може бути збільшена до максимальної добової дози - 1 таблетки препарату Скоприл Плюс 20 мг+25 мг один раз на добу
Дози при нирковій недостатності
У пацієнтів з КК більше 30 і менше 80 мл/хв препарат можна застосовувати тільки після підбору дози окремих компонентів препарату. Застосування препарату у пацієнтів з КК менше 30 мл/хв протипоказано. Рекомендована початкова доза лізиноприлу при неускладненій нирковій недостатності становить 5-10 мг.
Попередня терапія діуретиками
Після прийому початкової дози препарату можливе виникнення симптоматичної артеріальної гіпотензії. Такі випадки зустрічаються частіше у хворих, у яких була втрата рідини та електролітів внаслідок попереднього лікування діуретиками. Тому необхідно припинити прийом діуретиків за 2-3 дні до початку лікування препаратом Скоприл Плюс.
Показання
— артеріальна гіпертензія (пацієнтам, яким показана комбінована терапія).
Протипоказання
- підвищена чутливість до препарату, інших інгібіторів АПФ і похідних сульфонамідів;
- анурія;
- виражена ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв);
- ангіоневротичний набряк (в тому числі і в анамнезі від застосування інгібіторів АПФ);
- спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк;
- гемодіаліз з використанням високопроточних мембран;
- гіперкальціємія;
- порфірія;
- прекома;
- печінкова кома;
- гіперкаліємія;
- цукровий діабет (важкі форми);
- вагітність;
- період лактації;
- вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
З обережністю
Аортальний стеноз/гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки з прогресуючою азотемією, стан після трансплантації нирки, ниркова недостатність (КК більше 30 мл/хв), первинний гіперальдостеронізм, артеріальна гіпертензія, гіпоплазія кісткового мозку, гіпонатріємія (підвищений ризик розвитку артеріальної гіпотензії у пацієнтів, які перебувають на малосольовій або безсольовій дієті), стани, що супроводжуються зниженням об'єму циркулюючої крові (в тому числі діарея, блювання), захворювання сполучної тканини (в тому числі системний червоний вовчак, склеродермія), цукровий діабет, подагра, гіперурикемія, ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання (в т.ч. недостатність мозкового кровообігу), важка хронічна серцева недостатність, печінкова недостатність, похилий вік.
- анурія;
- виражена ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв);
- ангіоневротичний набряк (в тому числі і в анамнезі від застосування інгібіторів АПФ);
- спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк;
- гемодіаліз з використанням високопроточних мембран;
- гіперкальціємія;
- порфірія;
- прекома;
- печінкова кома;
- гіперкаліємія;
- цукровий діабет (важкі форми);
- вагітність;
- період лактації;
- вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
З обережністю
Аортальний стеноз/гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки з прогресуючою азотемією, стан після трансплантації нирки, ниркова недостатність (КК більше 30 мл/хв), первинний гіперальдостеронізм, артеріальна гіпертензія, гіпоплазія кісткового мозку, гіпонатріємія (підвищений ризик розвитку артеріальної гіпотензії у пацієнтів, які перебувають на малосольовій або безсольовій дієті), стани, що супроводжуються зниженням об'єму циркулюючої крові (в тому числі діарея, блювання), захворювання сполучної тканини (в тому числі системний червоний вовчак, склеродермія), цукровий діабет, подагра, гіперурикемія, ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання (в т.ч. недостатність мозкового кровообігу), важка хронічна серцева недостатність, печінкова недостатність, похилий вік.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
- З боку серцево-судинної системи: виражене зниження АТ, біль у грудях, рідко - ортостатична гіпотензія, тахікардія, брадикардія, поява симптомів серцевої недостатності, порушення атріовентрикулярної провідності, інфаркт міокарда.
- З боку травної системи: нудота, блювання, біль у животі, сухість слизової оболонки ротової порожнини, діарея, диспепсія, анорексія, зміни смаку, гепатит (гепатоцелюлярний і холестатичний), жовтяниця, панкреатит, запалення слинних залоз, інтестинальний ангіоневротичний набряк.
- З боку центральної нервової системи: лабільність настрою, порушення концентрації уваги, парестезії, підвищена втомлюваність, сонливість, судомні посмикування м'язів кінцівок і губ, рідко - астенічний синдром, сплутаність свідомості, безсоння, депресія.
- З боку дихальної системи: диспное, бронхоспазм, апное, сухий кашель, риніт, синусит, респіраторний дистрес синдром, включаючи пневмоніт і набряк легень, алергічна альвеолярна еозинофільна пневмонія.
- З боку шкірних покривів: кропив'янка, підвищене потовиділення, фотосенсибілізація, шкірний свербіж, алопеція, загострення перебігу псоріазу, пемфігус.
- Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, надгортанника і/або гортані, шкірний висип, свербіж, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, вовчакоподібний синдром і загострення перебігу системного червоного вовчака, синдром, що включає в себе прискорення швидкості осідання еритроцитів. Позитивні реакції на антинуклеарні антитіла, зозинолідия.
- З боку системи кровотворення: можливі лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична і апластична анемія, збільшення лімфатичних вузлів і аутоімунна хвороба, пурпура. При тривалому лікуванні - зниження гемоглобіну і гематокриту, еритроцитопенія.
- З боку сечостатевої системи: порушення функції нирок, уремія, олігурія, анурія, гостра ниркова недостатність, зниження потенції, інтерстиціальний нефрит, глюкозурія.
- Лабораторні показники: гіперкаліємія і/або гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпохлоремія, гіперкальціємія, гіперурикемія, гіперглікемія, підвищення концентрації сечовини і креатиніну в плазмі крові, рідко - підвищення активності "печінкових" трансаміназ, гіпербілірубінемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, зниження толерантності до глюкози.
Інші: артралгія/артрит, міалгія, лихоманка, порушення розвитку плода, гінекомастія, загострення перебігу подагри.
- З боку травної системи: нудота, блювання, біль у животі, сухість слизової оболонки ротової порожнини, діарея, диспепсія, анорексія, зміни смаку, гепатит (гепатоцелюлярний і холестатичний), жовтяниця, панкреатит, запалення слинних залоз, інтестинальний ангіоневротичний набряк.
- З боку центральної нервової системи: лабільність настрою, порушення концентрації уваги, парестезії, підвищена втомлюваність, сонливість, судомні посмикування м'язів кінцівок і губ, рідко - астенічний синдром, сплутаність свідомості, безсоння, депресія.
- З боку дихальної системи: диспное, бронхоспазм, апное, сухий кашель, риніт, синусит, респіраторний дистрес синдром, включаючи пневмоніт і набряк легень, алергічна альвеолярна еозинофільна пневмонія.
- З боку шкірних покривів: кропив'янка, підвищене потовиділення, фотосенсибілізація, шкірний свербіж, алопеція, загострення перебігу псоріазу, пемфігус.
- Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, надгортанника і/або гортані, шкірний висип, свербіж, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, вовчакоподібний синдром і загострення перебігу системного червоного вовчака, синдром, що включає в себе прискорення швидкості осідання еритроцитів. Позитивні реакції на антинуклеарні антитіла, зозинолідия.
- З боку системи кровотворення: можливі лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична і апластична анемія, збільшення лімфатичних вузлів і аутоімунна хвороба, пурпура. При тривалому лікуванні - зниження гемоглобіну і гематокриту, еритроцитопенія.
- З боку сечостатевої системи: порушення функції нирок, уремія, олігурія, анурія, гостра ниркова недостатність, зниження потенції, інтерстиціальний нефрит, глюкозурія.
- Лабораторні показники: гіперкаліємія і/або гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпохлоремія, гіперкальціємія, гіперурикемія, гіперглікемія, підвищення концентрації сечовини і креатиніну в плазмі крові, рідко - підвищення активності "печінкових" трансаміназ, гіпербілірубінемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, зниження толерантності до глюкози.
Інші: артралгія/артрит, міалгія, лихоманка, порушення розвитку плода, гінекомастія, загострення перебігу подагри.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Таблетки
1 таб. лізиноприл 20 мг, гідрохлоротіазид 12.5 мг.
10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.
Таблетки
1 таб. лізиноприл 20 мг, гідрохлоротіазид 12.5 мг.
10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.
1 таб. лізиноприл 20 мг, гідрохлоротіазид 12.5 мг.
10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.
Таблетки
1 таб. лізиноприл 20 мг, гідрохлоротіазид 12.5 мг.
10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.
