Сугамадекс
Sugammadexum
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Брайдан, Дестиніл
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Sol. Sugammadexi 100 mg/ml - 5 ml
D.t.d. № 10 in flac.
S. По 1 флакону вводять в/в у вигляді болюсної ін'єкції, одноразово, швидко (протягом 10 сек), безпосередньо у вену
D.t.d. № 10 in flac.
S. По 1 флакону вводять в/в у вигляді болюсної ін'єкції, одноразово, швидко (протягом 10 сек), безпосередньо у вену
Фармакологічні властивості
Антидот міорелаксантів селективний
Фармакодинаміка
Засіб для реверсії нейром'язової блокади. Сугамадекс - модифікований гамма-циклодекстрин. Формує комплекс з периферичними міорелаксантами рокуронієм і верокуронієм, знижуючи кількість молекул, що зв'язуються з н-холінорецепторами в нейром'язовому комплексі. Це призводить до реверсії нейром'язової блокади, викликаної рокуронієм або верокуронієм.
Показана чітка залежність ефекту сугамадексу від дози.
Сугамадекс можна застосовувати в різний час після введення рокуронію або векуронію броміду.
Показана чітка залежність ефекту сугамадексу від дози.
Сугамадекс можна застосовувати в різний час після введення рокуронію або векуронію броміду.
Фармакокінетика
При в/в введенні у вигляді болюсної ін'єкції сугамадекс характеризується лінійною кінетикою в дозах від 1 до 16 мг/кг.
Після в/в введення дорослим пацієнтам сугамадекс має такі фармакокінетичні параметри: швидка фаза розподілу з періодом піврозподілу 2.9 хв; повільна фаза розподілу з періодом піврозподілу 27 хв; T1/2 2.2 год і Vd в рівноважному стані – 15 л, плазмовий кліренс - 91 мл/хв.
Не зв'язується з білками плазми або з еритроцитами. Метаболіти сугамадексу не виявлені. Більше >90% дози виводиться протягом 24 год. 96% дози виводиться з сечею, з яких 95% становить незмінений сугамадекс. Виведення з калом і видихуваним повітрям становить <0.02%.
У пацієнтів з порушенням функції нирок кліренс сугамадексу зменшується, T1/2 збільшується.
У пацієнтів у віці 75 років кліренс сугамадексу характеризується тенденцією до зменшення, T1/2 - тенденцією до збільшення, порівняно з пацієнтами у віці 40 років.
У дітей у віці 8 і 15 років, T1/2 сугамадексу становить відповідно 0.9 год і 1.7 год, Vd в рівноважному стані - 3.1 л і 9.1 л, кліренс - 41 мл/хв і 71 мл/хв.
Після в/в введення дорослим пацієнтам сугамадекс має такі фармакокінетичні параметри: швидка фаза розподілу з періодом піврозподілу 2.9 хв; повільна фаза розподілу з періодом піврозподілу 27 хв; T1/2 2.2 год і Vd в рівноважному стані – 15 л, плазмовий кліренс - 91 мл/хв.
Не зв'язується з білками плазми або з еритроцитами. Метаболіти сугамадексу не виявлені. Більше >90% дози виводиться протягом 24 год. 96% дози виводиться з сечею, з яких 95% становить незмінений сугамадекс. Виведення з калом і видихуваним повітрям становить <0.02%.
У пацієнтів з порушенням функції нирок кліренс сугамадексу зменшується, T1/2 збільшується.
У пацієнтів у віці 75 років кліренс сугамадексу характеризується тенденцією до зменшення, T1/2 - тенденцією до збільшення, порівняно з пацієнтами у віці 40 років.
У дітей у віці 8 і 15 років, T1/2 сугамадексу становить відповідно 0.9 год і 1.7 год, Vd в рівноважному стані - 3.1 л і 9.1 л, кліренс - 41 мл/хв і 71 мл/хв.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Сугамадекс у дозі 4 мг/кг рекомендується вводити, коли відновлення нейром'язової провідності досягло рівня 1-2-х посттетанічних скорочень (у режимі посттетанічного рахунку (ПТС)) після блокади, викликаної рокуронію бромідом або векуронію бромідом. Середній час до повного відновлення нейром'язової провідності (відновлення співвідношення амплітуд четвертого і першого відповідей у режимі чотирьохрозрядної стимуляції (Т4/Т1) до 0.9) становить приблизно 3 хв. Сугамадекс у дозі 2 мг/кг рекомендується вводити, коли спонтанне відновлення нейром'язової провідності після блокади, викликаної рокуронію бромідом або векуронію бромідом, досягло не менше 2 відповідей у режимі чотирьохрозрядної стимуляції (TOF). Середній час до відновлення співвідношення Т4/Т1 до 0.9 становить близько 2 хв.
При застосуванні сугамадексу в рекомендованих дозах для відновлення нейром'язової провідності в стандартних клінічних ситуаціях більш швидке відновлення співвідношення Т4/Т1 до 0.9 відбувається у випадку, коли нейром'язова блокада викликана рокуронію бромідом порівняно з векуронію бромідом.
Екстрене усунення нейром'язової блокади, викликаної рокуронію бромідом
При виникненні необхідності в негайному відновленні нейром'язової провідності при блокаді, викликаній рокуронію бромідом, рекомендована доза сугамадексу становить 16 мг/кг.
При введенні сугамадексу в дозі 16 мг/кг через 3 хв після введення болюсної дози 1.2 мг/кг рокуронію броміда середній час відновлення співвідношення Т4/Т1 до 0.9 становить близько 1.5 хв.
Повторне введення сугамадексу
У виняткових ситуаціях при рекураризації в післяопераційному періоді, після введення сугамадексу в дозі 2 мг/кг або 4 мг/кг, рекомендована повторна доза сугамадексу становить 4 мг/кг. Після введення повторної дози сугамадексу необхідно проводити моніторинг нейром'язової провідності до моменту повного відновлення нейром'язової функції.
При застосуванні сугамадексу в рекомендованих дозах для відновлення нейром'язової провідності в стандартних клінічних ситуаціях більш швидке відновлення співвідношення Т4/Т1 до 0.9 відбувається у випадку, коли нейром'язова блокада викликана рокуронію бромідом порівняно з векуронію бромідом.
Екстрене усунення нейром'язової блокади, викликаної рокуронію бромідом
При виникненні необхідності в негайному відновленні нейром'язової провідності при блокаді, викликаній рокуронію бромідом, рекомендована доза сугамадексу становить 16 мг/кг.
При введенні сугамадексу в дозі 16 мг/кг через 3 хв після введення болюсної дози 1.2 мг/кг рокуронію броміда середній час відновлення співвідношення Т4/Т1 до 0.9 становить близько 1.5 хв.
Повторне введення сугамадексу
У виняткових ситуаціях при рекураризації в післяопераційному періоді, після введення сугамадексу в дозі 2 мг/кг або 4 мг/кг, рекомендована повторна доза сугамадексу становить 4 мг/кг. Після введення повторної дози сугамадексу необхідно проводити моніторинг нейром'язової провідності до моменту повного відновлення нейром'язової функції.
Показання
- усунення нейром'язової блокади, викликаної рокуронію бромідом або векуронію бромідом;
- усунення нейром'язової блокади, викликаної рокуронію бромідом у дітей від 2 років і підлітків у стандартних клінічних ситуаціях.
- усунення нейром'язової блокади, викликаної рокуронію бромідом у дітей від 2 років і підлітків у стандартних клінічних ситуаціях.
Протипоказання
- ниркова недостатність важкого ступеня (КК < 30 мл/хв);
- важка печінкова недостатність;
- вагітність;
- період грудного вигодовування;
- дитячий вік до 2 років;
- підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю:
Застосування в період лактації
Особливі вказівки
Сугамадекс застосовується тільки лікарем-анестезіологом або під його наглядом. Рекомендується використання відповідної техніки нейром'язового моніторингу для спостереження за відновленням після нейром'язової блокади.
Рекомендується контролювати стан пацієнта в післяопераційному періоді для попередження випадків відновлення блокади.
Після реверсії нейром'язової блокади до відновлення адекватного самостійного дихання обов'язкове проведення ІВЛ.
Вентиляція легень може бути продовжена при застосуванні препаратів, що пригнічують дихальну функцію.
Якщо після екстубації повторно виникає нейром'язова блокада, необхідно забезпечити адекватну вентиляцію легень.
У клінічних дослідженнях повідомлялося про відновлення блокади при застосуванні сугамадексу в дозах, нижчих за оптимальні. Для запобігання відновленню блокади сугамадекс слід застосовувати в дозах, рекомендованих для стандартної або негайної реверсії.
Якщо необхідне повторне введення рокуронію або векуронію, рекомендований час очікування становить 24 год. Якщо необхідна нейром'язова блокада до закінчення рекомендованого часу очікування, необхідно застосовувати нестероїдний блокатор нейром'язової передачі.
При реверсії нейром'язової блокади під час анестезії іноді відзначали зниження глибини анестезії (наприклад, рухи, кашель, гримаси, смоктання трахеальної трубки), тому при реверсії анестезії необхідно застосовувати додаткові дози анестетиків або опіоїдів.
Внаслідок застосування деяких препаратів після сугамадексу можливе взаємодія за типом заміщення - витіснення сугамадексом рокуронію і векуронію. В результаті може статися відновлення блокади. У таких випадках необхідно застосувати ІВЛ. У разі введення препарату, який викликав витіснення, шляхом інфузії, інфузію необхідно припинити. У разі, коли можна очікувати потенційної взаємодії подібного типу, необхідно ретельно спостерігати за станом пацієнта для виявлення симптомів відновлення блокади (близько 15 хв) після парентерального введення препарату, яке відбулося протягом 6 год після введення сугамадексу. Взаємодія за типом заміщення відзначається для деяких лікарських засобів (тореміфен, флуклоксацилін і фузидинова кислота).
При застосуванні препаратів, що посилюють нейром'язову блокаду, в післяопераційному періоді необхідно враховувати можливість відновлення блокади. Необхідно звернутися до інструкції з медичного застосування рокуронію або векуронію для отримання специфічної інформації щодо препаратів, які посилюють нейром'язову блокаду. У разі відновлення блокади пацієнту може знадобитися механічна вентиляція або повторне введення сугамадексу.
Дані щодо застосування сугамадексу в умовах інтенсивної терапії відсутні.
Сугамадекс не слід застосовувати для реверсії нейром'язової блокади, викликаної іншими міорелаксантами, оскільки дані щодо ефективності та безпеки
Безпека та ефективність сугамадексу для реверсії нейром'язової блокади, викликаної іншими міорелаксантами, не вивчена, тому його не слід застосовувати в таких випадках.
При застосуванні сугамадексу ефективність деяких лікарських препаратів може знижуватися у зв'язку зі зниженням їх плазмових концентрацій. У таких випадках необхідно розглянути можливість повторного введення лікарських препаратів, введення терапевтично еквівалентних лікарських препаратів (бажано іншого хімічного класу) і/або нефрамакологічного втручання.
У дослідженнях in vitro відзначено фармакодинамічну взаємодію (пролонгація АЧТВ і протромбінового часу) з антагоністами вітаміну К, нефракціонованим гепарином, низькомолекулярними гепароїдами, ривароксабаном і дабігатраном.
Беручи до уваги короткочасний вплив сугамадексу на пролонгацію АЧТВ або протромбінового часу, при застосуванні сугамадексу як монотерапії або в комбінації з іншими препаратами малоймовірно, що він підвищує ризик розвитку кровотечі. Оскільки інформації щодо застосування сугамадексу у пацієнтів з встановленою коагулопатією недостатньо, необхідно ретельно контролювати показники коагуляції з дотриманням стандартів клінічної практики.
У пацієнтів з важким порушенням функції нирок (КК <30 мл/хв) виведення сугамадексу і комплексу сугамадекс-рокуроній уповільнено, але симптомів відновлення нейром'язової блокади не виявлено. Дані щодо обмеженої кількості пацієнтів з нирковою недостатністю, які перебувають на діалізі, свідчать про непослідовне зниження концентрації сугамадексу в плазмі крові при гемодіалізі. Застосування сугамадексу у пацієнтів з важкою нирковою недостатністю не рекомендується.
Необхідності в корекції дози при печінковій недостатності легкого і помірного ступеня немає, оскільки сугамадекс переважно екскретується нирками. З обережністю застосовувати у пацієнтів з печінковою недостатністю важкого ступеня.
При станах, що супроводжуються уповільненням кровотоку (наприклад, захворювання серцево-судинної системи, похилий вік, набряки), час відновлення може подовжуватися.
Слід враховувати ризик розвитку алергічних реакцій і необхідність вжиття заходів для їх попередження.
Загалом сугамадекс не впливає на лабораторні показники, за ймовірним винятком кількісного визначення прогестерону в сироватці крові. Порушення цього тесту можливе при плазмовій концентрації сугамадексу 100 мкг/мл.
Використання в педіатрії
У педіатрії сугамадекс рекомендується тільки для стандартної реверсії блокади, викликаної рокуронієм.
Дані про ефективність і безпеку сугамадексу у дітей обмежені. Для стандартної реверсії нейром'язової блокади, викликаної рокуронієм при повторній появі Т2, рекомендована доза сугамадексу для дітей у віці 2–17 років становить 2 мг/кг. Інші стандартні ситуації реверсії і негайна реверсія не досліджені, тому застосування препарату не рекомендується до отримання подальшої інформації.
У разі застосування у дітей сугамадекс можна розвести 0.9% розчином натрію хлориду до концентрації 10 мг/мл.
Не рекомендується застосування сугамадексу і новонароджених і дітей у віці до 2 років досвід застосування в цій віковій групі вкрай обмежений.
Рекомендується контролювати стан пацієнта в післяопераційному періоді для попередження випадків відновлення блокади.
Після реверсії нейром'язової блокади до відновлення адекватного самостійного дихання обов'язкове проведення ІВЛ.
Вентиляція легень може бути продовжена при застосуванні препаратів, що пригнічують дихальну функцію.
Якщо після екстубації повторно виникає нейром'язова блокада, необхідно забезпечити адекватну вентиляцію легень.
У клінічних дослідженнях повідомлялося про відновлення блокади при застосуванні сугамадексу в дозах, нижчих за оптимальні. Для запобігання відновленню блокади сугамадекс слід застосовувати в дозах, рекомендованих для стандартної або негайної реверсії.
Якщо необхідне повторне введення рокуронію або векуронію, рекомендований час очікування становить 24 год. Якщо необхідна нейром'язова блокада до закінчення рекомендованого часу очікування, необхідно застосовувати нестероїдний блокатор нейром'язової передачі.
При реверсії нейром'язової блокади під час анестезії іноді відзначали зниження глибини анестезії (наприклад, рухи, кашель, гримаси, смоктання трахеальної трубки), тому при реверсії анестезії необхідно застосовувати додаткові дози анестетиків або опіоїдів.
Внаслідок застосування деяких препаратів після сугамадексу можливе взаємодія за типом заміщення - витіснення сугамадексом рокуронію і векуронію. В результаті може статися відновлення блокади. У таких випадках необхідно застосувати ІВЛ. У разі введення препарату, який викликав витіснення, шляхом інфузії, інфузію необхідно припинити. У разі, коли можна очікувати потенційної взаємодії подібного типу, необхідно ретельно спостерігати за станом пацієнта для виявлення симптомів відновлення блокади (близько 15 хв) після парентерального введення препарату, яке відбулося протягом 6 год після введення сугамадексу. Взаємодія за типом заміщення відзначається для деяких лікарських засобів (тореміфен, флуклоксацилін і фузидинова кислота).
При застосуванні препаратів, що посилюють нейром'язову блокаду, в післяопераційному періоді необхідно враховувати можливість відновлення блокади. Необхідно звернутися до інструкції з медичного застосування рокуронію або векуронію для отримання специфічної інформації щодо препаратів, які посилюють нейром'язову блокаду. У разі відновлення блокади пацієнту може знадобитися механічна вентиляція або повторне введення сугамадексу.
Дані щодо застосування сугамадексу в умовах інтенсивної терапії відсутні.
Сугамадекс не слід застосовувати для реверсії нейром'язової блокади, викликаної іншими міорелаксантами, оскільки дані щодо ефективності та безпеки
Безпека та ефективність сугамадексу для реверсії нейром'язової блокади, викликаної іншими міорелаксантами, не вивчена, тому його не слід застосовувати в таких випадках.
При застосуванні сугамадексу ефективність деяких лікарських препаратів може знижуватися у зв'язку зі зниженням їх плазмових концентрацій. У таких випадках необхідно розглянути можливість повторного введення лікарських препаратів, введення терапевтично еквівалентних лікарських препаратів (бажано іншого хімічного класу) і/або нефрамакологічного втручання.
У дослідженнях in vitro відзначено фармакодинамічну взаємодію (пролонгація АЧТВ і протромбінового часу) з антагоністами вітаміну К, нефракціонованим гепарином, низькомолекулярними гепароїдами, ривароксабаном і дабігатраном.
Беручи до уваги короткочасний вплив сугамадексу на пролонгацію АЧТВ або протромбінового часу, при застосуванні сугамадексу як монотерапії або в комбінації з іншими препаратами малоймовірно, що він підвищує ризик розвитку кровотечі. Оскільки інформації щодо застосування сугамадексу у пацієнтів з встановленою коагулопатією недостатньо, необхідно ретельно контролювати показники коагуляції з дотриманням стандартів клінічної практики.
У пацієнтів з важким порушенням функції нирок (КК <30 мл/хв) виведення сугамадексу і комплексу сугамадекс-рокуроній уповільнено, але симптомів відновлення нейром'язової блокади не виявлено. Дані щодо обмеженої кількості пацієнтів з нирковою недостатністю, які перебувають на діалізі, свідчать про непослідовне зниження концентрації сугамадексу в плазмі крові при гемодіалізі. Застосування сугамадексу у пацієнтів з важкою нирковою недостатністю не рекомендується.
Необхідності в корекції дози при печінковій недостатності легкого і помірного ступеня немає, оскільки сугамадекс переважно екскретується нирками. З обережністю застосовувати у пацієнтів з печінковою недостатністю важкого ступеня.
При станах, що супроводжуються уповільненням кровотоку (наприклад, захворювання серцево-судинної системи, похилий вік, набряки), час відновлення може подовжуватися.
Слід враховувати ризик розвитку алергічних реакцій і необхідність вжиття заходів для їх попередження.
Загалом сугамадекс не впливає на лабораторні показники, за ймовірним винятком кількісного визначення прогестерону в сироватці крові. Порушення цього тесту можливе при плазмовій концентрації сугамадексу 100 мкг/мл.
Використання в педіатрії
У педіатрії сугамадекс рекомендується тільки для стандартної реверсії блокади, викликаної рокуронієм.
Дані про ефективність і безпеку сугамадексу у дітей обмежені. Для стандартної реверсії нейром'язової блокади, викликаної рокуронієм при повторній появі Т2, рекомендована доза сугамадексу для дітей у віці 2–17 років становить 2 мг/кг. Інші стандартні ситуації реверсії і негайна реверсія не досліджені, тому застосування препарату не рекомендується до отримання подальшої інформації.
У разі застосування у дітей сугамадекс можна розвести 0.9% розчином натрію хлориду до концентрації 10 мг/мл.
Не рекомендується застосування сугамадексу і новонароджених і дітей у віці до 2 років досвід застосування в цій віковій групі вкрай обмежений.
Побічні ефекти
З боку нервової системи: часто - ускладнення при анестезії, що вказують на відновлення нейром'язової функції (в т.ч. рухи кінцівок або тіла, кашель під час процедури анестезії або під час самої операції, гримаси або смоктання ендотрахеальної трубки); в окремих випадках - небажане повернення свідомості під час анестезії (зв'язок із застосуванням сугамадексу достовірно не встановлено); при введенні в дозах нижче оптимальної (
Передозування
Немає даних
Лікарняна взаємодія
Не можна виключити лікарську взаємодію сугамадексу з тореміфеном, флуклоксациліном і фузидовою кислотою (клінічно значущої взаємодії за типом захоплення не передбачається), з гормональними контрацептивами (клінічно значущої взаємодії за типом заміщення не передбачається).
Для тореміфену, що має відносно високу константу спорідненості і відносно високу концентрацію в плазмі крові, існує ймовірність витіснення векуронію або рокуронію з комплексу з сугамадексом. Тому відновлення співвідношення T4/T1 до 0.9 може бути уповільнено у пацієнтів, які отримали тореміфен у день операції.
В/в введення флуклоксациліну у високих дозах (інфузія 500 мг або більше) або фузидової кислоти може призвести до витіснення рокуронію або векуронію з комплексу з сугамадексом. Застосування флуклоксациліну або фузидової кислоти у високих дозах в передопераційному періоді може призвести до затримки відновлення співвідношення T4/T1 до 0.9. Слід уникати застосування цих препаратів у високих дозах в післяопераційному періоді (до 6 год). Якщо застосування флуклоксациліну або фузидової кислоти уникнути неможливо, слід строго контролювати вентиляцію легень, особливо протягом наступних 15 хв.
Взаємодія між сугамадексом у дозі 4 мг/кг і прогестероном може призвести до зниження сили дії прогестерону (34% AUC), що подібно до зниження, яке відзначали при застосуванні добової дози перорального контрацептиву на 12 год пізніше; це, в свою чергу, може призвести до зниження ефективності. Для естрогенів можна очікувати зниження ефекту. Тому застосування болюсної дози сугамадексу розглядається як еквівалент однієї пропущеної добової дози пероральних контрацептивів. Якщо пероральний контрацептив був прийнятий у день застосування сугамадексу, то необхідно діяти також як при пропуску прийому відповідно до інструкції з застосування перорального контрацептиву.
У разі застосування пероральних контрацептивів пацієнт повинен використовувати додатковий негормональний контрацептивний метод протягом наступних 7 днів.
Для тореміфену, що має відносно високу константу спорідненості і відносно високу концентрацію в плазмі крові, існує ймовірність витіснення векуронію або рокуронію з комплексу з сугамадексом. Тому відновлення співвідношення T4/T1 до 0.9 може бути уповільнено у пацієнтів, які отримали тореміфен у день операції.
В/в введення флуклоксациліну у високих дозах (інфузія 500 мг або більше) або фузидової кислоти може призвести до витіснення рокуронію або векуронію з комплексу з сугамадексом. Застосування флуклоксациліну або фузидової кислоти у високих дозах в передопераційному періоді може призвести до затримки відновлення співвідношення T4/T1 до 0.9. Слід уникати застосування цих препаратів у високих дозах в післяопераційному періоді (до 6 год). Якщо застосування флуклоксациліну або фузидової кислоти уникнути неможливо, слід строго контролювати вентиляцію легень, особливо протягом наступних 15 хв.
Взаємодія між сугамадексом у дозі 4 мг/кг і прогестероном може призвести до зниження сили дії прогестерону (34% AUC), що подібно до зниження, яке відзначали при застосуванні добової дози перорального контрацептиву на 12 год пізніше; це, в свою чергу, може призвести до зниження ефективності. Для естрогенів можна очікувати зниження ефекту. Тому застосування болюсної дози сугамадексу розглядається як еквівалент однієї пропущеної добової дози пероральних контрацептивів. Якщо пероральний контрацептив був прийнятий у день застосування сугамадексу, то необхідно діяти також як при пропуску прийому відповідно до інструкції з застосування перорального контрацептиву.
У разі застосування пероральних контрацептивів пацієнт повинен використовувати додатковий негормональний контрацептивний метод протягом наступних 7 днів.
Лікарська форма
Розчин для внутрішньовенного введення, 100 мг/мл.
По 2 мл або 5 мл у флакони з гідролітичного скла типу 1 (ЄФ), закупорені гумовими пробками і обтискними алюмінієвими ковпачками.
По 10 флаконів у картонній пачці разом з інструкцією із застосування.
По 2 мл або 5 мл у флакони з гідролітичного скла типу 1 (ЄФ), закупорені гумовими пробками і обтискними алюмінієвими ковпачками.
По 10 флаконів у картонній пачці разом з інструкцією із застосування.
