Еффіент

Антиагрегантний засіб

Є антагоністом рецепторів класу P2Y12 до аденозиндифосфату (АДФ) і внаслідок цього інгібує активацію та агрегацію тромбоцитів. Оскільки тромбоцити беруть участь у розвитку ускладнень атеросклерозу, інгібування функції тромбоцитів може призвести до зменшення частоти серцево-судинних ускладнень (таких як серцево-судинна смерть, інфаркт міокарда або інсульт).

Через 1 годину після прийому 60 мг навантажувальної дози прасугрелу, принаймні у 90% пацієнтів виникало 50%-не інгібування функції агрегації тромбоцитів. Максимальне пригнічення агрегації тромбоцитів становило близько 80 %. У середньому, після 3-5 днів прийому 10 мг прасугрелу на день, що слідувало після прийому 60 мг навантажувальної дози, пригнічення агрегації тромбоцитів становило близько 70%.

Агрегація тромбоцитів після закінчення терапії прасугрелом поступово повертається до базових значень: за 7-9 днів при прийомі одноразової навантажувальної дози прасугрелу в 60 мг і за 5 днів при припиненні прийому підтримуючої дози в стабільному стані.

При прийомі внутрішньо прасугрел швидко всмоктується. Абсорбція не залежить від прийому їжі.

Час досягнення максимальної концентрації Сmах у сироватці крові досягається приблизно через 0,5 години після прийому. Площа під кривою AUC збільшується прямо пропорційно терапевтичній дозі препарату. Активний метаболіт прасугрелу (98%) оборотно зв'язується з білками плазми крові.

Період напіввиведення основного метаболіту становить близько 7,4 годин (інтервал від 2 до 15 годин).

Прасугрел не визначається в плазмі після прийому внутрішньо. Прасугрел швидко гідролізується в кишечнику в тіолактон, який потім перетворюється в активний метаболіт в основному ізоферментами CYP3A4 і CYP2B6, і меншою мірою ізоферментами CYP2C9 і CYP2C19 цитохрому Р450. Активний метаболіт перетворюється в два неактивних метаболіти шляхом S-метилювання або кон'югації з цистеїном.

Неактивні метаболіти прасугрелу виводяться головним чином нирками (68%).

І прасугрел, і клопідогрел є проліками, які перетворюються в організмі в активні метаболіти. Необхідно врахувати, що фармакокінетична взаємодія активного метаболіту прасугрелу з генетичними варіаціями ізоферментів CYP2B6, CYP2C9, CYP2C19 або CYP3A5 не виявлена. З іншого боку, фармакокінетика активного метаболіту клопідогрелу пов'язана з варіацією активності ізоферменту CYP2C19, виявлена приблизно у 30% представників європеоїдної раси, що знижує концентрацію активного метаболіту.

Особливі групи пацієнтів

Вік. У клінічних дослідженнях на здорових добровольцях, чий вік становив від 20 до 80 років, було показано, що вік не має значного впливу на фармакокінетику прасугрелу або інгібування агрегації тромбоцитів.

Маса тіла. Вплив активного метаболіту прасугрелу приблизно на 30 - 40% більше у здорових суб'єктів і пацієнтів з масою тіла < 60 кг порівняно з пацієнтами, маса тіла яких > 60 кг.

Стать. У здорових людей і пацієнтів фармакокінетика прасугрелу однакова у чоловіків і жінок.

Етнічна приналежність. У дослідженнях клінічної фармакології, з урахуванням маси тіла, вплив активного метаболіту був сильнішим приблизно на 19% у китайців, японців і корейців порівняно з європеоїдами. Результати для китайців, японців і корейців не показали жодних відмінностей всередині цієї групи. Ослаблення утворення активного метаболіту у негроїдів і іспанців порівнянне з ослабленням виведення у європеоїдів. Якщо враховувати тільки етнічну приналежність, жодної корекції дози не потрібно.

Ниркова недостатність. Для пацієнтів з нирковою недостатністю, включаючи пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю (ТПН), корекція дози не потрібна! Фармакокінетика прасугрелу і його інгібуюча дія на агрегацію тромбоцитів схожі у пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 30 - 49 мл/хв) і у здорових людей. Інгібування агрегації тромбоцитів, викликане прасугрелом, було також схоже у пацієнтів з ТПН, для яких необхідний гемодіаліз, і у здорових людей, незважаючи на те, що Сmах і виведення активного метаболіту зменшилися на 51% і 4% відповідно, у пацієнтів з ТПН.

 
Печінкова недостатність. Для пацієнтів з помірною печінковою недостатністю корекція дози не потрібна (клас А і В за шкалою Чайлд-П'ю). Фармакокінетика прасугрелу і його інгібуюча дія на агрегацію тромбоцитів схожа у пацієнтів з помірною печінковою недостатністю і здорових людей. Фармакокінетика і фармакодинаміка прасугрелу у пацієнтів з вираженою печінковою недостатністю (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) не були вивчені. Застосування прасугрелу таким пацієнтам протипоказано.

Для дорослих:

Для дітей:

- гострий коронарний синдром

Еффіент призначений для профілактики атеротромботичних явищ (у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою) у пацієнтів з гострим коронарним синдромом (ОКС) (наприклад, при нестабільній стенокардії, інфаркті міокарда без підйому сегмента ST (ІМБПСТ) або інфаркті міокарда з підйомом сегмента ST (ІМПСТ)), які піддаються первинному або відстроченому черезшкірному коронарному втручанню (ЧКВ)

- Встановлена підвищена чутливість до прасугрелу або до будь-якого компонента, що входить до складу препарату;

- стани з підвищеним ризиком кровотечі (патологічні кровотечі, наприклад, при пептичній виразці);

- минуще порушення мозкового кровообігу (ПНМК) або інсульт в анамнезі;

- важка печінкова недостатність (клас С за шкалою Чайлд-П'ю);

- дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція;

- вік до 18 років;

- плановане термінове АКШ, у зв'язку з тим, що це пов'язано з вищим ризиком післяопераційної кровотечі. При проведенні планового АКШ рекомендована попередня (за 7 днів до планованої операції) відміна прасугрелу.

З обережністю:
- Ризик кровотечі:

Прасугрел слід з обережністю призначати пацієнтам:

- у віці 75 років або старше;

- з масою тіла < 60 кг; з схильністю до кровотечі (наприклад, внаслідок недавньої травми, недавньої хірургічної операції, недавньої або повторної гастроінтестинальної шлунково-кишкової кровотечі, виразки шлунка, гострої печінкової недостатності або ниркової недостатності середнього або важкого ступеня);

- одночасно приймаючі препарати, які можуть збільшити ризик кровотечі, включаючи непрямі антикоагулянти, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) і фібринолітики;

- якщо пацієнту призначена планова операція і антитромбоцитарний ефект небажаний, необхідно припинити прийом прасугрелу не менше, ніж за 7 днів до операції.

Тромботична тромбоцитопенічна пурпура.

Тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП) може виникнути менше ніж через 2 тижні після початку прийому препарату. ТТП – серйозне захворювання, яке може призвести до летального наслідку і вимагає термінового лікування, включаючи плазмаферез. ТТП характеризується тромбоцитопенією з геморагічним синдромом, неврологічними порушеннями, порушенням функції нирок і лихоманкою.

Хірургічні втручання.

При плануванні хірургічних втручань або призначенні нових лікарських препаратів пацієнтам слід повідомляти лікарям, у тому числі стоматологам, про застосування прасугрелу.

Якщо пацієнту необхідно проведення планового хірургічного втручання і антиагрегантний ефект небажаний, слід припинити прийом лікарського препарату Еффіент за 7 днів до хірургічного втручання. У пацієнтів при проведенні АКШ може спостерігатися збільшення частоти (в 3 рази) і тяжкості кровотеч упродовж 7 днів після відміни прасугрелу.

Користь і ризик прасугрелу слід ретельно оцінювати для пацієнтів, у яких не була визначена коронарна анатомія і можливо проведення невідкладного АКШ.

Ризик кровотечі.

Згідно з даними клінічних досліджень у пацієнтів з ІМ БП ST, які приймали навантажувальну дозу прасугрелу в середньому за 4 години перед діагностичною коронарною ангіографією збільшувався ризик великих і малих кровотеч порівняно з пацієнтами, які приймали навантажувальну дозу прасугрелу під час проведення ЧKB. Пацієнтів слід попереджати про можливе збільшення часу кровотечі на фоні прийому прасугрелу (у комбінації з АСК) і про необхідність інформувати лікаря про будь-які виниклі кровотечі.

Гіперчутливість, включаючи ангіоневротичний набряк.

Повідомлялося про випадки гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, у пацієнтів, які приймали прасугрел, у тому числі у пацієнтів з реакцією гіперчутливості до інших тієнопіридинів в анамнезі.

Лактоза.

Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази, глюкозо-галактозною мальабсорбцією не повинні приймати Еффіент.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами

Вплив прасугрелу на здатність керувати транспортними засобами і механізмами не встановлено.

Побічні реакції, що зустрічалися частіше, ніж в одиничних випадках, перераховані відповідно до наступної градації: дуже часто (≥10%); часто (≥1%,

Інгібування тромбоцитів Еффіентом швидке і необоротне, що триває протягом життя тромбоцита, і малоймовірно, що воно зросте у випадку передозування препарату.

Симптоми: передозування Еффіентом може призвести до збільшення часу кровотечі і наступних ускладнень. Немає даних про оборотність фармакологічного ефекту Еффіенту.

Лікування: при необхідності швидкої корекції тривалого часу кровотечі рекомендується проведення трансфузії тромбоцитів і/або інших компонентів крові, які можуть відновити згортальну здатність. Малоймовірно, що активний метаболіт Еффіенту буде видалений за допомогою діалізу.

Варфарин. Немає даних про одночасне застосування Еффіенту з похідними кумарину, за винятком варфарину. Спільне призначення Еффіенту і варфарину збільшує ризик виникнення кровотечі. У зв'язку з можливістю збільшення ризику виникнення кровотечі, призначення варфарину (або інших похідних кумарину) в поєднанні з Еффіентом слід проводити з обережністю.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Спільне призначення Еффіенту і НПЗП (застосовуваних постійно) не вивчалося. У зв'язку з можливістю збільшення ризику кровотечі, постійно застосовувані НПЗП (включаючи інгібітори циклооксигенази-2) і Еффіент повинні призначатися спільно з обережністю.

Еффіент може призначатися спільно з лікарськими препаратами, метаболізованими ферментами Р450 (включаючи статини), або лікарськими препаратами, що є індукторами або інгібіторами ферментів цитохрому Р450.

Еффіент може призначатися спільно з ацетилсаліциловою кислотою (75 - 325 мг на день), гепарином, інгібіторами глікопротеїнів IIb - IIIа, статинами, дигоксином і лікарськими засобами, що підвищують рН у шлунку, включаючи інгібітори протонового насоса і H2-гістаміноблокатори.

Дія інших лікарських препаратів на Еффіент

Ацетилсаліцилова кислота (АСК). Еффіент необхідно застосовувати спільно з ацетилсаліциловою кислотою. Незважаючи на можливість збільшення ризику кровотечі в результаті взаємодії з АСК, ефективність і безпека Еффіенту продемонстровані у пацієнтів, пролікованих спільно з АСК.

Гепарин. Одноразове внутрішньовенне введення болюсної дози нефракційного гепарину (100 ОД/кг) не викликало значних змін празугрел-опосередкованого інгібування агрегації тромбоцитів; однак, час кровотечі збільшився порівняно з призначенням будь-якого з ліків окремо. Еффіент також не викликав значних змін ефекту гепарину на ступінь коагуляції. Таким чином, обидва лікарські препарати можуть призначатися одночасно. У разі призначення Еффіенту спільно з гепарином, можливо збільшення ризику кровотечі.

Статини. Аторвастатин (80 мг щоденно), метаболізований CYP450 3А4, не змінював фармакокінетику Еффіенту і його інгібування агрегації тромбоцитів. Таким чином, не очікується, що статини, які є субстратами CYP3A, матимуть ефект на фармакокінетику Еффіенту або його інгібування агрегації тромбоцитів.

Лікарські препарати, що підвищують рН шлунка. AUC і Tmax активного метаболіту Еффіенту не змінювалися під впливом щоденного призначення ранітидину (H2-гістаміноблокатор) і ланзопразолу (інгібітор протонового насоса); Сmax знижувалася на 14% і 29% відповідно. Призначення навантажувальної дози Еффіенту 60 мг без супутнього використання інгібіторів протонового насоса забезпечує найбільш швидкий початок дії.

Інгібітори CYP3A. Кетоконазол (400 мг щоденно), селективний і сильнодіючий інгібітор CYP3A4 і CYP3A5, не зачіпав празугрел-опосередковане інгібування агрегації тромбоцитів або AUC і Tmax активного метаболіту Еффіенту, але знижував Сmax на від 34% до 46%, Таким чином, суттєвого впливу інгібіторів CYP3A, таких як азольні протигрибкові засоби, інгібітори протеази ВІЛ, кларитроміцин, телітроміцин, верапаміл, дилтіазем, індинавір, ципрофлоксацин і сік грейпфрута, на фармакокінетику активних метаболітів не очікується.

Індуктори цитохрому Р450. Рифампіцин (600 мг щоденно), потужний індуктор CYP3A і CYP2В6, і індуктор CYP2С9, CYP2С19 і CYP2С8, не чинив значного впливу на фармакокінетику Еффіенту. Таким чином, не очікується значного впливу відомих індукторів CYP3A, таких як рифампіцин, карбамазепін, і інших індукторів цитохромів Р450, на фармакокінетику активних метаболітів лікарської речовини.

Вплив Еффіенту на інші лікарські препарати

Дигоксин. Еффіент не чинить клінічно значущого ефекту на фармакокінетику дигоксину.

Лікарські препарати, метаболізовані CYP2С9. Еффіент не інгібує CYP2С9 і не впливає на фармакокінетику S-варфарину. Варфарин і Еффіент повинні призначатися спільно з обережністю через можливість збільшення ризику кровотечі.

Лікарські препарати, метаболізовані CYP2В6. Еффіент є слабким інгібітором CYP2В6. У здорових осіб, Еффіент знижував вплив гідроксибупропіону - CYP2В6-опосередкованого метаболіту бупропіону - на 23%. Цей ефект ймовірно матиме клінічне значення у разі призначення Еффіенту спільно з лікарськими препаратами, головним чином метаболізованими CYP2В6 (наприклад, галотан, циклофосфамід, пропофол, невірапін, ефавіренц), і має обмежений терапевтичний інтервал.

Таблетки 5 мг: овальні таблетки жовтого кольору. На одній стороні таблетки нанесено ідентифікаційний номер «4760», на іншій стороні – «5 MG».

Таблетки 10 мг: овальні таблетки бежевого кольору. На одній стороні таблетки нанесено ідентифікаційний номер «4759», на іншій стороні – «10 MG».