Форадил Комбі
Foradil Combi
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
ДуоРесп Спіромакс, Симбікорт Турбухалер, Формісонід-Натив
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Caps. "Foradili Combi" 12 мкг/400 мг № 60
D.S. По 1 капсулі 2 рази на добу, інгаляційно
D.S. По 1 капсулі 2 рази на добу, інгаляційно
Фармакологічні властивості
Глюкокортикоїдне, бета2-адреноміметичне, бронхолітичне.
Фармакодинаміка
Комбінований бронхолітичний засіб. Будесонід і формотерол мають різні механізми дії і проявляють адитивний ефект щодо зниження частоти загострень бронхіальної астми і ХОЗЛ.
Особливі властивості будесоніду і формотеролу дають можливість використовувати їх комбінацію одночасно як підтримуючу терапію і для купірування нападів, або як підтримуючу терапію бронхіальної астми.
Будесонід - ГКС, який після інгаляції чинить швидку (протягом кількох годин) і дозозалежну протизапальну дію на дихальні шляхи, знижуючи вираженість симптомів і частоту загострень бронхіальної астми. При призначенні інгаляційного будесоніду відзначається менша частота виникнення серйозних небажаних ефектів, ніж при використанні системних ГКС. Зменшує вираженість набряку слизової бронхів, продукцію слизу, утворення мокротиння і гіперреактивність дихальних шляхів. Точний механізм протизапальної дії ГКС невідомий.
Формотерол - селективний агоніст β2-адренорецепторів, який після інгаляції викликає швидке і тривале розслаблення гладкої мускулатури бронхів у пацієнтів з оборотною обструкцією дихальних шляхів. Бронхолітична дозозалежна дія настає швидко, протягом 1-3 хв після інгаляції і зберігається протягом як мінімум 12 год після прийому разової дози.
Додавання формотеролу до будесоніду зменшує вираженість симптомів бронхіальної астми, покращує функцію бронхів і зменшує частоту загострень захворювання. Дія цієї фіксованої комбінації на функцію бронхів відповідає дії комбінації монопрепаратів будесоніду і формотеролу і перевищує дію одного будесоніду. У всіх випадках для купірування нападів використовувався бета2-адреностимулятор короткої дії. Не відзначалося зниження протиастматичної дії з плином часу. Комбінація характеризується гарною переносимістю.
Особливі властивості будесоніду і формотеролу дають можливість використовувати їх комбінацію одночасно як підтримуючу терапію і для купірування нападів, або як підтримуючу терапію бронхіальної астми.
Будесонід - ГКС, який після інгаляції чинить швидку (протягом кількох годин) і дозозалежну протизапальну дію на дихальні шляхи, знижуючи вираженість симптомів і частоту загострень бронхіальної астми. При призначенні інгаляційного будесоніду відзначається менша частота виникнення серйозних небажаних ефектів, ніж при використанні системних ГКС. Зменшує вираженість набряку слизової бронхів, продукцію слизу, утворення мокротиння і гіперреактивність дихальних шляхів. Точний механізм протизапальної дії ГКС невідомий.
Формотерол - селективний агоніст β2-адренорецепторів, який після інгаляції викликає швидке і тривале розслаблення гладкої мускулатури бронхів у пацієнтів з оборотною обструкцією дихальних шляхів. Бронхолітична дозозалежна дія настає швидко, протягом 1-3 хв після інгаляції і зберігається протягом як мінімум 12 год після прийому разової дози.
Додавання формотеролу до будесоніду зменшує вираженість симптомів бронхіальної астми, покращує функцію бронхів і зменшує частоту загострень захворювання. Дія цієї фіксованої комбінації на функцію бронхів відповідає дії комбінації монопрепаратів будесоніду і формотеролу і перевищує дію одного будесоніду. У всіх випадках для купірування нападів використовувався бета2-адреностимулятор короткої дії. Не відзначалося зниження протиастматичної дії з плином часу. Комбінація характеризується гарною переносимістю.
Фармакокінетика
Відсутні докази фармакокінетичної взаємодії будесоніду і формотеролу.
Фармакокінетичні показники для відповідних речовин порівнянні після призначення будесоніду і формотеролу у вигляді монопрепаратів і в складі цієї комбінації. При введенні в складі комбінації AUC будесоніду дещо більше, всмоктування відбувається швидше і величина Cmax в плазмі крові вища. Cmax в плазмі крові формотеролу при введенні в складі комбінації збігається з такою для монопрепарату.
Інгалюваний будесонід швидко абсорбується і досягає Cmax в плазмі через 30 хв після проведення інгаляції. Середня доза будесоніду, що потрапила в легені після проведення інгаляції, становить 32-44% від доставленої дози. Системна біодоступність становить приблизно 49% від доставленої дози.
Інгалюваний формотерол швидко абсорбується і досягає Cmax в плазмі крові через 10 хвилин після проведення інгаляції. Середня доза формотеролу, що потрапила в легені після проведення інгаляції, становить 28-49% від доставленої дози. Системна біодоступність становить близько 61% від доставленої дози.
Зв'язування з білками плазми формотеролу становить 50%, будесоніду - 90%. Vd формотеролу становить близько 4 л/кг, будесоніду - 3 л/кг.
Формотерол інактивується шляхом кон'югації (утворюються активні O-деметильовані метаболіти, в основному, у вигляді інактивованих кон'югатів). Будесонід піддається інтенсивній біотрансформації (близько 90%) при "першому проходженні" через печінку з утворенням метаболітів, що мають низьку глюкокортикоїдну активність. Глюкокортикоїдна активність основних метаболітів 6-β-гідроксибудесоніду і 16-α-гідроксипреднізолону не перевищує 1% аналогічної активності будесоніду. Не існує доказів взаємодії метаболітів або реакції заміщення між будесонідом і формотеролом.
Основна частина дози формотеролу піддається метаболізму в печінці і потім виводиться нирками. Після інгаляції 8-13% доставленої дози формотеролу виводиться в незміненому вигляді з сечею. Формотерол має високий системний кліренс (приблизно 1.4 л/хв); T1/2 препарату становить в середньому 17 год.
Будесонід метаболізується переважно за участю ферменту CYP3A4. Метаболіти будесоніду виводяться з сечею в незміненому вигляді або у вигляді кон'югатів. У сечі виявляється тільки незначна кількість незміненого будесоніду. Будесонід має високий системний кліренс (приблизно 1.2 л/хв).
Фармакокінетичні показники для відповідних речовин порівнянні після призначення будесоніду і формотеролу у вигляді монопрепаратів і в складі цієї комбінації. При введенні в складі комбінації AUC будесоніду дещо більше, всмоктування відбувається швидше і величина Cmax в плазмі крові вища. Cmax в плазмі крові формотеролу при введенні в складі комбінації збігається з такою для монопрепарату.
Інгалюваний будесонід швидко абсорбується і досягає Cmax в плазмі через 30 хв після проведення інгаляції. Середня доза будесоніду, що потрапила в легені після проведення інгаляції, становить 32-44% від доставленої дози. Системна біодоступність становить приблизно 49% від доставленої дози.
Інгалюваний формотерол швидко абсорбується і досягає Cmax в плазмі крові через 10 хвилин після проведення інгаляції. Середня доза формотеролу, що потрапила в легені після проведення інгаляції, становить 28-49% від доставленої дози. Системна біодоступність становить близько 61% від доставленої дози.
Зв'язування з білками плазми формотеролу становить 50%, будесоніду - 90%. Vd формотеролу становить близько 4 л/кг, будесоніду - 3 л/кг.
Формотерол інактивується шляхом кон'югації (утворюються активні O-деметильовані метаболіти, в основному, у вигляді інактивованих кон'югатів). Будесонід піддається інтенсивній біотрансформації (близько 90%) при "першому проходженні" через печінку з утворенням метаболітів, що мають низьку глюкокортикоїдну активність. Глюкокортикоїдна активність основних метаболітів 6-β-гідроксибудесоніду і 16-α-гідроксипреднізолону не перевищує 1% аналогічної активності будесоніду. Не існує доказів взаємодії метаболітів або реакції заміщення між будесонідом і формотеролом.
Основна частина дози формотеролу піддається метаболізму в печінці і потім виводиться нирками. Після інгаляції 8-13% доставленої дози формотеролу виводиться в незміненому вигляді з сечею. Формотерол має високий системний кліренс (приблизно 1.4 л/хв); T1/2 препарату становить в середньому 17 год.
Будесонід метаболізується переважно за участю ферменту CYP3A4. Метаболіти будесоніду виводяться з сечею в незміненому вигляді або у вигляді кон'югатів. У сечі виявляється тільки незначна кількість незміненого будесоніду. Будесонід має високий системний кліренс (приблизно 1.2 л/хв).
Спосіб застосування
Для дорослих:
Формотерол і будесонід призначені для інгаляційного застосування. Препарати являють собою капсули з порошком для інгаляцій, які слід застосовувати тільки за допомогою спеціального пристрою - аеролайзера, який входить в комплект упаковки.
Формотерол і будесонід слід призначати індивідуально, в мінімальній ефективній дозі.
При досягненні контролю симптомів бронхіальної астми на фоні терапії формотеролом, необхідно розглянути можливість поступового зниження дози препарату. Зниження дози формотеролу проводять під регулярним лікарським контролем стану пацієнта. На фоні загострення бронхіальної астми не слід починати лікування формотеролом або змінювати дозування препарату. Формотерол не слід застосовувати для купірування гострих нападів бронхіальної астми.
При призначенні пацієнту терапії за допомогою інгаляційного пристрою, слід поступово підбирати (титрувати) дозу препарату до доз достатніх для підтримання терапевтичного ефекту.
Будесонід + формотерол
Дорослі
Попередня інгаляція бета-адреностимуляторів розширює бронхи, покращує надходження будесоніду в дихальні шляхи і підсилює його терапевтичний ефект. Тому для підтримуючої терапії бронхіальної астми і ХОЗЛ спочатку здійснюється інгаляція формотеролу, потім - інгаляція будесоніду.
1. Доза формотеролу для регулярної підтримуючої терапії становить 12-24 мкг (вміст 1-2 капсул) 2 рази/добу. Не слід перевищувати максимальну рекомендовану дозу препарату для дорослих (48 мкг/добу).
Зважаючи на те, що максимальна добова доза формотеролу становить 48 мкг, при необхідності додатково можна застосувати 12-24 мкг/добу для полегшення симптомів бронхіальної астми. Якщо потреба в застосуванні додаткових доз препарату перестає бути епізодичною (наприклад, стає частіше, ніж 2 дні на тиждень), слід рекомендувати пацієнту проконсультуватися з лікарем щодо перегляду терапії, оскільки це може вказувати на погіршення перебігу захворювання.
2. Мінімальна доза препарату в одній капсулі становить 200 мкг. Препарат не призначають, якщо потрібно застосування одноразової дози менше 200 мкг. У дорослих пацієнтів з легкою формою бронхіальної астми можна почати лікування в мінімальній ефективній дозі, що становить 200 мкг/добу.
Підтримуюча доза будесоніду для дорослих пацієнтів становить 400-800 мкг/добу в 2 прийоми (по 200-400 мкг 2 рази/добу).
При загостренні бронхіальної астми під час переведення з пероральних ГКС на інгаляційні або при зниженні дози пероральних ГКС будесонід можна призначати в дозі 1600 мкг/добу в 2-4 прийоми.
Діти у віці 6 років і старше
Попередня інгаляція бета-адреностимуляторів розширює бронхи, покращує надходження будесоніду в дихальні шляхи і підсилює його терапевтичний ефект. Тому для підтримуючої терапії бронхіальної астми спочатку здійснюється інгаляція формотеролу, потім - інгаляція будесоніду.
1. Доза формотеролу для регулярної підтримуючої терапії становить 12 мкг 2 рази/добу. Максимальна рекомендована доза препарату становить 24 мкг/добу.
2. Лікування дітей з легкою формою бронхіальної астми починають з дози 200 мкг/добу. Доза будесоніду для регулярної підтримуючої терапії становить 100-200 мкг 2 рази/добу. У разі необхідності дозу будесоніду можна підвищувати до максимальної - 800 мкг/добу.
У зв'язку з відсутністю клінічного досвіду у дітей молодше 6 років будесонід не слід застосовувати в цій віковій групі.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Даних про необхідність корекції дози у пацієнтів з порушенням функції нирок не отримано. На основі показників фармакокінетики будесоніду для прийому всередину малоймовірно, що у таких пацієнтів можливе клінічно значиме системне вплив препарату.
Пацієнти з порушенням функції печінки
Даних про необхідність корекції дози у пацієнтів з порушенням функції печінки не отримано. Але будесонід метаболізується головним чином у печінці. Тому препарат слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки. У пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки малоймовірно суттєва зміна впливу препарату з урахуванням фармакокінетичних показників для будесоніду для прийому всередину.
Пацієнти похилого віку (старше 65 років)
Даних про необхідність корекції дози препарату у пацієнтів старше 65 років, порівняно з більш молодими пацієнтами, не отримано.
Правила проведення інгаляцій
Для того щоб забезпечити правильне застосування препаратів, лікар або інший медичний працівник повинен показати пацієнту, як користуватися інгалятором; пояснити пацієнту, що застосовувати капсули з порошком для інгаляцій слід тільки за допомогою аеролайзера; попередити пацієнта, що капсули призначені тільки для інгаляційного застосування і не призначені для ковтання. У дітей і підлітків інгаляції будесоніду і формотеролу слід проводити під наглядом дорослих. Необхідно переконатися, що дитина правильно виконує техніку інгаляції.
Важливо, щоб пацієнт зрозумів, що через руйнування желатинової капсули маленькі шматочки желатину в результаті інгаляції можуть потрапити в рот або горло. Для того щоб звести це явище до мінімуму, не слід проколювати капсулу більше 1 разу.
Виймати капсулу з блістерної упаковки слід безпосередньо перед застосуванням.
Полоскання ротової порожнини водою після інгаляції будесоніду може запобігти подразненню слизової рота і глотки, а також знизити ризик розвитку системних небажаних явищ.
Існують окремі повідомлення про випадкове ковтання пацієнтами капсул препарату цілком. Більшість таких випадків не пов'язані з розвитком небажаних явищ. Медичний працівник повинен пояснити пацієнту як правильно застосовувати препарат, особливо, якщо після інгаляцій у пацієнта не настає поліпшення дихання.
Інструкція по застосуванню аеролайзера
1. Зняти ковпачок з аеролайзера.
2. Міцно тримати аеролайзер за основу і повернути мундштук у напрямку стрілки.
3. Помістити капсулу в комірку, що знаходиться в основі аеролайзера (вона має форму капсули). Слід пам'ятати, що виймати капсулу з блістерної упаковки потрібно безпосередньо перед проведенням інгаляції.
4. Повернувши мундштук, закрити аеролайзер.
5. Тримаючи аеролайзер у строго вертикальному положенні, один раз натиснути до кінця на блакитні кнопки, що є з боків аеролайзера. Потім відпустити їх.
На цьому етапі при проколюванні капсули вона може зруйнуватися, внаслідок чого маленькі шматочки желатину можуть потрапити в рот або горло. Оскільки желатин їстівний, це не завдає ніякої шкоди. Для того щоб капсула не руйнувалася повністю, слід виконувати наступні вимоги: не проколювати капсулу більше одного разу; дотримуватися правил зберігання; виймати капсулу з блістера тільки безпосередньо перед проведенням інгаляції.
6. Зробити повний видих.
7. Взяти мундштук в рот і злегка відкинути голову назад. Щільно обхопити мундштук губами і зробити швидкий, рівномірний, максимально глибокий вдих. При цьому пацієнт повинен почути характерний деренчливий звук, створюваний обертанням капсули і розпиленням порошку. Якщо характерного звуку не було, то треба відкрити аеролайзер і подивитися, що сталося з капсулою. Можливо, вона застрягла в комірці. У цьому випадку потрібно акуратно витягти капсулу. Ні в якому разі не намагатися звільнити капсулу шляхом повторних натискань на кнопки з боків аеролайзера.
8. Якщо при вдиханні чути характерний звук, слід затримати дихання як можна довше. В цей же час вийняти з рота мундштук. Потім зробити видих. Відкрити аеролайзер і подивитися, чи не залишився в капсулі порошок. Якщо в капсулі залишився порошок, виконати повторно дії, описані в пунктах 6-8.
9. Після закінчення процедури інгаляції відкрити аеролайзер, вийняти порожню капсулу, закрити мундштук і закрити аеролайзер ковпачком.
Для видалення залишків порошку слід протерти мундштук і комірку сухою тканиною. Можна також користуватися м'якою щіткою.
Формотерол і будесонід слід призначати індивідуально, в мінімальній ефективній дозі.
При досягненні контролю симптомів бронхіальної астми на фоні терапії формотеролом, необхідно розглянути можливість поступового зниження дози препарату. Зниження дози формотеролу проводять під регулярним лікарським контролем стану пацієнта. На фоні загострення бронхіальної астми не слід починати лікування формотеролом або змінювати дозування препарату. Формотерол не слід застосовувати для купірування гострих нападів бронхіальної астми.
При призначенні пацієнту терапії за допомогою інгаляційного пристрою, слід поступово підбирати (титрувати) дозу препарату до доз достатніх для підтримання терапевтичного ефекту.
Будесонід + формотерол
Дорослі
Попередня інгаляція бета-адреностимуляторів розширює бронхи, покращує надходження будесоніду в дихальні шляхи і підсилює його терапевтичний ефект. Тому для підтримуючої терапії бронхіальної астми і ХОЗЛ спочатку здійснюється інгаляція формотеролу, потім - інгаляція будесоніду.
1. Доза формотеролу для регулярної підтримуючої терапії становить 12-24 мкг (вміст 1-2 капсул) 2 рази/добу. Не слід перевищувати максимальну рекомендовану дозу препарату для дорослих (48 мкг/добу).
Зважаючи на те, що максимальна добова доза формотеролу становить 48 мкг, при необхідності додатково можна застосувати 12-24 мкг/добу для полегшення симптомів бронхіальної астми. Якщо потреба в застосуванні додаткових доз препарату перестає бути епізодичною (наприклад, стає частіше, ніж 2 дні на тиждень), слід рекомендувати пацієнту проконсультуватися з лікарем щодо перегляду терапії, оскільки це може вказувати на погіршення перебігу захворювання.
2. Мінімальна доза препарату в одній капсулі становить 200 мкг. Препарат не призначають, якщо потрібно застосування одноразової дози менше 200 мкг. У дорослих пацієнтів з легкою формою бронхіальної астми можна почати лікування в мінімальній ефективній дозі, що становить 200 мкг/добу.
Підтримуюча доза будесоніду для дорослих пацієнтів становить 400-800 мкг/добу в 2 прийоми (по 200-400 мкг 2 рази/добу).
При загостренні бронхіальної астми під час переведення з пероральних ГКС на інгаляційні або при зниженні дози пероральних ГКС будесонід можна призначати в дозі 1600 мкг/добу в 2-4 прийоми.
Діти у віці 6 років і старше
Попередня інгаляція бета-адреностимуляторів розширює бронхи, покращує надходження будесоніду в дихальні шляхи і підсилює його терапевтичний ефект. Тому для підтримуючої терапії бронхіальної астми спочатку здійснюється інгаляція формотеролу, потім - інгаляція будесоніду.
1. Доза формотеролу для регулярної підтримуючої терапії становить 12 мкг 2 рази/добу. Максимальна рекомендована доза препарату становить 24 мкг/добу.
2. Лікування дітей з легкою формою бронхіальної астми починають з дози 200 мкг/добу. Доза будесоніду для регулярної підтримуючої терапії становить 100-200 мкг 2 рази/добу. У разі необхідності дозу будесоніду можна підвищувати до максимальної - 800 мкг/добу.
У зв'язку з відсутністю клінічного досвіду у дітей молодше 6 років будесонід не слід застосовувати в цій віковій групі.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Даних про необхідність корекції дози у пацієнтів з порушенням функції нирок не отримано. На основі показників фармакокінетики будесоніду для прийому всередину малоймовірно, що у таких пацієнтів можливе клінічно значиме системне вплив препарату.
Пацієнти з порушенням функції печінки
Даних про необхідність корекції дози у пацієнтів з порушенням функції печінки не отримано. Але будесонід метаболізується головним чином у печінці. Тому препарат слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки. У пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки малоймовірно суттєва зміна впливу препарату з урахуванням фармакокінетичних показників для будесоніду для прийому всередину.
Пацієнти похилого віку (старше 65 років)
Даних про необхідність корекції дози препарату у пацієнтів старше 65 років, порівняно з більш молодими пацієнтами, не отримано.
Правила проведення інгаляцій
Для того щоб забезпечити правильне застосування препаратів, лікар або інший медичний працівник повинен показати пацієнту, як користуватися інгалятором; пояснити пацієнту, що застосовувати капсули з порошком для інгаляцій слід тільки за допомогою аеролайзера; попередити пацієнта, що капсули призначені тільки для інгаляційного застосування і не призначені для ковтання. У дітей і підлітків інгаляції будесоніду і формотеролу слід проводити під наглядом дорослих. Необхідно переконатися, що дитина правильно виконує техніку інгаляції.
Важливо, щоб пацієнт зрозумів, що через руйнування желатинової капсули маленькі шматочки желатину в результаті інгаляції можуть потрапити в рот або горло. Для того щоб звести це явище до мінімуму, не слід проколювати капсулу більше 1 разу.
Виймати капсулу з блістерної упаковки слід безпосередньо перед застосуванням.
Полоскання ротової порожнини водою після інгаляції будесоніду може запобігти подразненню слизової рота і глотки, а також знизити ризик розвитку системних небажаних явищ.
Існують окремі повідомлення про випадкове ковтання пацієнтами капсул препарату цілком. Більшість таких випадків не пов'язані з розвитком небажаних явищ. Медичний працівник повинен пояснити пацієнту як правильно застосовувати препарат, особливо, якщо після інгаляцій у пацієнта не настає поліпшення дихання.
Інструкція по застосуванню аеролайзера
1. Зняти ковпачок з аеролайзера.
2. Міцно тримати аеролайзер за основу і повернути мундштук у напрямку стрілки.
3. Помістити капсулу в комірку, що знаходиться в основі аеролайзера (вона має форму капсули). Слід пам'ятати, що виймати капсулу з блістерної упаковки потрібно безпосередньо перед проведенням інгаляції.
4. Повернувши мундштук, закрити аеролайзер.
5. Тримаючи аеролайзер у строго вертикальному положенні, один раз натиснути до кінця на блакитні кнопки, що є з боків аеролайзера. Потім відпустити їх.
На цьому етапі при проколюванні капсули вона може зруйнуватися, внаслідок чого маленькі шматочки желатину можуть потрапити в рот або горло. Оскільки желатин їстівний, це не завдає ніякої шкоди. Для того щоб капсула не руйнувалася повністю, слід виконувати наступні вимоги: не проколювати капсулу більше одного разу; дотримуватися правил зберігання; виймати капсулу з блістера тільки безпосередньо перед проведенням інгаляції.
6. Зробити повний видих.
7. Взяти мундштук в рот і злегка відкинути голову назад. Щільно обхопити мундштук губами і зробити швидкий, рівномірний, максимально глибокий вдих. При цьому пацієнт повинен почути характерний деренчливий звук, створюваний обертанням капсули і розпиленням порошку. Якщо характерного звуку не було, то треба відкрити аеролайзер і подивитися, що сталося з капсулою. Можливо, вона застрягла в комірці. У цьому випадку потрібно акуратно витягти капсулу. Ні в якому разі не намагатися звільнити капсулу шляхом повторних натискань на кнопки з боків аеролайзера.
8. Якщо при вдиханні чути характерний звук, слід затримати дихання як можна довше. В цей же час вийняти з рота мундштук. Потім зробити видих. Відкрити аеролайзер і подивитися, чи не залишився в капсулі порошок. Якщо в капсулі залишився порошок, виконати повторно дії, описані в пунктах 6-8.
9. Після закінчення процедури інгаляції відкрити аеролайзер, вийняти порожню капсулу, закрити мундштук і закрити аеролайзер ковпачком.
Для видалення залишків порошку слід протерти мундштук і комірку сухою тканиною. Можна також користуватися м'якою щіткою.
Показання
Бронхіальна астма:
- недостатньо контрольована прийомом інгаляційних ГКС і бета2-агоністів короткої дії як терапії за потребою;
- адекватно контрольована інгаляційними ГКС і бета2-агоністами тривалої дії.
Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) (при доведеній ефективності застосування ГКС).
- недостатньо контрольована прийомом інгаляційних ГКС і бета2-агоністів короткої дії як терапії за потребою;
- адекватно контрольована інгаляційними ГКС і бета2-агоністами тривалої дії.
Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) (при доведеній ефективності застосування ГКС).
Протипоказання
- період лактації (грудного вигодовування);
- активний туберкульоз легень;
- спадкова непереносимість галактози, тяжкий дефіцит лактази і синдром порушеного всмоктування глюкози-галактози;
- дитячий вік до 6 років;
- підвищена чутливість до формотеролу, будесоніду або будь-якого іншого компонента препарату.
- активний туберкульоз легень;
- спадкова непереносимість галактози, тяжкий дефіцит лактази і синдром порушеного всмоктування глюкози-галактози;
- дитячий вік до 6 років;
- підвищена чутливість до формотеролу, будесоніду або будь-якого іншого компонента препарату.
Особливі вказівки
Перед припиненням лікування рекомендується поступово зменшувати дозу. Не рекомендується різко відміняти лікування.
Комбінація будесонід/формотерол не застосовується для початкового підбору терапії на перших етапах лікування бронхіальної астми.
Прийом формотеролу може викликати подовження інтервалу QT.
Збільшення частоти прийому бронхолітиків як препаратів невідкладної допомоги, вказує на погіршення перебігу основного захворювання і служить підставою для перегляду тактики лікування бронхіальної астми. Несподіване і прогресуюче погіршення контролю симптомів бронхіальної астми або ХОЗЛ є потенційно загрозливим для життя станом і вимагає термінового медичного втручання. У цій ситуації слід розглянути можливість підвищення дози ГКС або додавання системної протизапальної терапії, наприклад, курсу пероральних ГКС або лікування антибіотиками у разі приєднання інфекції. Пацієнтам рекомендується постійно мати при собі препарати невідкладної допомоги (бета2-адреноміметики короткої дії).
Слід звернути увагу пацієнта на необхідність регулярного прийому препарату, що містить комбінацію будесонід/формотерол відповідно до підібраної дози, навіть у випадках відсутності симптомів захворювання.
Лікування не слід починати в період загострення або значного погіршення перебігу бронхіальної астми.
Як і при будь-якій іншій інгаляційній терапії, можливе виникнення парадоксального бронхоспазму з негайним посиленням хрипів після прийому дози комбінованого препарату. У зв'язку з чим слід припинити терапію, переглянути тактику лікування і, при необхідності, призначити альтернативну терапію.
Системна дія може проявитися при прийомі будь-яких інгаляційних ГКС, особливо при прийомі препаратів у високих дозах протягом тривалого періоду часу. Прояв системної дії менш ймовірний при проведенні інгаляційної терапії, ніж при використанні пероральних ГКС. До можливих системних ефектів відносяться пригнічення функції надниркових залоз, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракта і глаукома.
Через потенційно можливу дію інгаляційних ГКС на мінеральну щільність кісткової тканини слід приділяти особливу увагу пацієнтам, які приймають високі дози препарату протягом тривалого періоду з наявністю факторів ризику остеопорозу. Дослідження тривалого застосування інгаляційного будесоніду у дітей у середній добовій дозі 400 мкг (відміряна доза) або дорослих у добовій дозі 800 мкг (відміряна доза) не показали помітного впливу на мінеральну щільність кісткової тканини.
Якщо є підстави вважати, що на фоні попередньої системної терапії ГКС була порушена функція надниркових залоз, слід вжити заходів обережності при переведенні пацієнтів на лікування комбінацією будесонід/формотерол.
Переваги інгаляційної терапії будесонідом, як правило, зводять до мінімуму необхідність прийому пероральних стероїдів, однак у пацієнтів, які припиняють терапію пероральними ГКС, протягом тривалого часу може зберігатися недостатня функція надниркових залоз. Пацієнти, які в минулому потребували невідкладного прийому високих доз ГКС або отримували тривале лікування інгаляційними ГКС у високій дозі, також можуть знаходитися в цій групі ризику. Необхідно передбачити додаткове призначення ГКС у період стресу або хірургічного втручання.
Слід переглянути необхідність застосування і дозу інгаляційного ГКС у пацієнтів з активними або неактивними формами туберкульозу легень, грибковими, вірусними або бактеріальними інфекціями органів дихання.
При спільному призначенні бета2-адреноміметиків з препаратами, які можуть викликати або посилити гіпокаліємічний ефект, наприклад, похідні ксантину, стероїди або діуретики, можливо посилення гіпокаліємічного ефекту бета2-адреноміметиків.
Слід дотримуватися особливих заходів обережності у пацієнтів з нестабільною бронхіальною астмою, які застосовують бронхолітики короткої дії, для зняття нападів при загостренні тяжкої бронхіальної астми, оскільки ризик розвитку гіпокаліємії збільшується на фоні гіпоксії і при інших станах, коли збільшується ймовірність прояву розвитку гіпокаліємічного ефекту. У таких випадках рекомендується контролювати вміст калію в сироватці.
У період лікування слід контролювати концентрацію глюкози в крові у пацієнтів з цукровим діабетом.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами
Комбінація будесонід/формотерол може чинити незначний вплив при прояві побічної дії. Необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і механізмами в період лікування.
Комбінація будесонід/формотерол не застосовується для початкового підбору терапії на перших етапах лікування бронхіальної астми.
Прийом формотеролу може викликати подовження інтервалу QT.
Збільшення частоти прийому бронхолітиків як препаратів невідкладної допомоги, вказує на погіршення перебігу основного захворювання і служить підставою для перегляду тактики лікування бронхіальної астми. Несподіване і прогресуюче погіршення контролю симптомів бронхіальної астми або ХОЗЛ є потенційно загрозливим для життя станом і вимагає термінового медичного втручання. У цій ситуації слід розглянути можливість підвищення дози ГКС або додавання системної протизапальної терапії, наприклад, курсу пероральних ГКС або лікування антибіотиками у разі приєднання інфекції. Пацієнтам рекомендується постійно мати при собі препарати невідкладної допомоги (бета2-адреноміметики короткої дії).
Слід звернути увагу пацієнта на необхідність регулярного прийому препарату, що містить комбінацію будесонід/формотерол відповідно до підібраної дози, навіть у випадках відсутності симптомів захворювання.
Лікування не слід починати в період загострення або значного погіршення перебігу бронхіальної астми.
Як і при будь-якій іншій інгаляційній терапії, можливе виникнення парадоксального бронхоспазму з негайним посиленням хрипів після прийому дози комбінованого препарату. У зв'язку з чим слід припинити терапію, переглянути тактику лікування і, при необхідності, призначити альтернативну терапію.
Системна дія може проявитися при прийомі будь-яких інгаляційних ГКС, особливо при прийомі препаратів у високих дозах протягом тривалого періоду часу. Прояв системної дії менш ймовірний при проведенні інгаляційної терапії, ніж при використанні пероральних ГКС. До можливих системних ефектів відносяться пригнічення функції надниркових залоз, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракта і глаукома.
Через потенційно можливу дію інгаляційних ГКС на мінеральну щільність кісткової тканини слід приділяти особливу увагу пацієнтам, які приймають високі дози препарату протягом тривалого періоду з наявністю факторів ризику остеопорозу. Дослідження тривалого застосування інгаляційного будесоніду у дітей у середній добовій дозі 400 мкг (відміряна доза) або дорослих у добовій дозі 800 мкг (відміряна доза) не показали помітного впливу на мінеральну щільність кісткової тканини.
Якщо є підстави вважати, що на фоні попередньої системної терапії ГКС була порушена функція надниркових залоз, слід вжити заходів обережності при переведенні пацієнтів на лікування комбінацією будесонід/формотерол.
Переваги інгаляційної терапії будесонідом, як правило, зводять до мінімуму необхідність прийому пероральних стероїдів, однак у пацієнтів, які припиняють терапію пероральними ГКС, протягом тривалого часу може зберігатися недостатня функція надниркових залоз. Пацієнти, які в минулому потребували невідкладного прийому високих доз ГКС або отримували тривале лікування інгаляційними ГКС у високій дозі, також можуть знаходитися в цій групі ризику. Необхідно передбачити додаткове призначення ГКС у період стресу або хірургічного втручання.
Слід переглянути необхідність застосування і дозу інгаляційного ГКС у пацієнтів з активними або неактивними формами туберкульозу легень, грибковими, вірусними або бактеріальними інфекціями органів дихання.
При спільному призначенні бета2-адреноміметиків з препаратами, які можуть викликати або посилити гіпокаліємічний ефект, наприклад, похідні ксантину, стероїди або діуретики, можливо посилення гіпокаліємічного ефекту бета2-адреноміметиків.
Слід дотримуватися особливих заходів обережності у пацієнтів з нестабільною бронхіальною астмою, які застосовують бронхолітики короткої дії, для зняття нападів при загостренні тяжкої бронхіальної астми, оскільки ризик розвитку гіпокаліємії збільшується на фоні гіпоксії і при інших станах, коли збільшується ймовірність прояву розвитку гіпокаліємічного ефекту. У таких випадках рекомендується контролювати вміст калію в сироватці.
У період лікування слід контролювати концентрацію глюкози в крові у пацієнтів з цукровим діабетом.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами
Комбінація будесонід/формотерол може чинити незначний вплив при прояві побічної дії. Необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і механізмами в період лікування.
Побічні ефекти
Небажані явища (НЯ), виявлені в клінічних дослідженнях, згруповані відповідно до класифікації органів і систем органів MedDRA. перераховані в порядку зменшення частоти зустрічальності.
Для оцінки частоти використані наступні критерії: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000,
Для оцінки частоти використані наступні критерії: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000,
Передозування
Формотерол
Симптоми
Передозування формотеролом, ймовірно, може призвести до розвитку явищ, характерних для бета2-адреноміметиків: нудота, блювання, головний біль, тремор, сонливість, відчуття серцебиття, тахікардія, шлуночкова аритмія, метаболічний ацидоз, гіпокаліємія, гіперглікемія, артеріальна гіпертензія.
Лікування
Показано проведення підтримуючої і симптоматичної терапії. У серйозних випадках необхідна госпіталізація.
Може розглядатися застосування кардіоселективних бета-адреноблокаторів, під ретельним медичним наглядом за умови дотримання надзвичайної обережності, оскільки використання таких засобів може викликати бронхоспазм.
Будесонід
Будесонід має низьку гостру токсичність. Одноразова інгаляція великої кількості препарату може призвести до тимчасового пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, що не вимагає екстреної терапії.
При передозуванні будесонідом лікування може бути продовжено в дозах, достатніх для підтримання терапевтичного ефекту.
Симптоми
Передозування формотеролом, ймовірно, може призвести до розвитку явищ, характерних для бета2-адреноміметиків: нудота, блювання, головний біль, тремор, сонливість, відчуття серцебиття, тахікардія, шлуночкова аритмія, метаболічний ацидоз, гіпокаліємія, гіперглікемія, артеріальна гіпертензія.
Лікування
Показано проведення підтримуючої і симптоматичної терапії. У серйозних випадках необхідна госпіталізація.
Може розглядатися застосування кардіоселективних бета-адреноблокаторів, під ретельним медичним наглядом за умови дотримання надзвичайної обережності, оскільки використання таких засобів може викликати бронхоспазм.
Будесонід
Будесонід має низьку гостру токсичність. Одноразова інгаляція великої кількості препарату може призвести до тимчасового пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, що не вимагає екстреної терапії.
При передозуванні будесонідом лікування може бути продовжено в дозах, достатніх для підтримання терапевтичного ефекту.
Лікарняна взаємодія
Прийом кетоконазолу в дозі 200 мг 1 раз/добу підвищує концентрацію в плазмі будесоніду при пероральному застосуванні (одноразова доза 3 мг) при їх спільному призначенні, в середньому, в 6 разів. При призначенні кетоконазолу через 12 год після прийому будесоніду концентрація в плазмі останнього підвищувалася, в середньому, в 3 рази. Інформація про подібну взаємодію з будесонідом при його інгаляційному застосуванні відсутня, однак слід очікувати помітного підвищення концентрації препарату в плазмі крові. Оскільки дані для рекомендацій щодо підбору дози відсутні, слід уникати вищезгаданої комбінації препаратів. Якщо це можливо, тимчасові інтервали між призначенням кетоконазолу і будесоніду слід максимально збільшити. Також слід розглянути можливість зниження дози будесоніду. Інші потужні інгібітори CYP3A4, ймовірно, також можуть значно підвищувати концентрацію будесоніду в плазмі.
Блокатори β2-адренорецепторів здатні зменшувати інтенсивність дії формотеролу. Комбінацію формотерол + будесонід не слід призначати одночасно з бета-адреноблокаторами (включаючи очні краплі), за винятком вимушених випадків.
Спільне призначення комбінації формотерол+будесонід і хінідину, дизопіраміду, прокаїнаміду, фенотіазинів, антигістамінних препаратів (терфенадину), інгібіторів МАО, трициклічних антидепресантів може подовжувати інтервал QT і збільшувати ризик виникнення шлуночкових аритмій.
Крім того, леводопа, левотироксин, окситоцин і алкоголь можуть знижувати толерантність серцевого м'яза до бета2-адреноміметиків.
Одночасне застосування інгібіторів МАО, а також препаратів, що мають подібні властивості, таких як фуразолідон і прокарбазин, може викликати підвищення АТ. Існує підвищений ризик розвитку аритмій у пацієнтів при проведенні загальної анестезії препаратами галогенізованих вуглеводнів.
При одночасному застосуванні комбінації будесонід/формотерол і інших бета-адренергічних лікарських препаратів можливо посилення побічної дії формотеролу. В результаті застосування бета2-адреноміметиків можливо розвиток гіпокаліємії, яка може посилюватися при супутньому лікуванні похідними ксантину, ГКС або діуретиками. Гіпокаліємія може посилювати схильність до розвитку аритмій у пацієнтів, які приймають серцеві глікозиди.
Блокатори β2-адренорецепторів здатні зменшувати інтенсивність дії формотеролу. Комбінацію формотерол + будесонід не слід призначати одночасно з бета-адреноблокаторами (включаючи очні краплі), за винятком вимушених випадків.
Спільне призначення комбінації формотерол+будесонід і хінідину, дизопіраміду, прокаїнаміду, фенотіазинів, антигістамінних препаратів (терфенадину), інгібіторів МАО, трициклічних антидепресантів може подовжувати інтервал QT і збільшувати ризик виникнення шлуночкових аритмій.
Крім того, леводопа, левотироксин, окситоцин і алкоголь можуть знижувати толерантність серцевого м'яза до бета2-адреноміметиків.
Одночасне застосування інгібіторів МАО, а також препаратів, що мають подібні властивості, таких як фуразолідон і прокарбазин, може викликати підвищення АТ. Існує підвищений ризик розвитку аритмій у пацієнтів при проведенні загальної анестезії препаратами галогенізованих вуглеводнів.
При одночасному застосуванні комбінації будесонід/формотерол і інших бета-адренергічних лікарських препаратів можливо посилення побічної дії формотеролу. В результаті застосування бета2-адреноміметиків можливо розвиток гіпокаліємії, яка може посилюватися при супутньому лікуванні похідними ксантину, ГКС або діуретиками. Гіпокаліємія може посилювати схильність до розвитку аритмій у пацієнтів, які приймають серцеві глікозиди.
Лікарська форма
Капсул з порошком для інгаляцій набір.
По 10 капс. з формотеролом 12 мкг в блістері.
По 10 капс. з будесонідом 200 або 400 мкг в блістері.
По 6 бл. з капсулами з формотеролом і по 6 бл. з капсулами з будесонідом в комплекті з пристроєм для інгаляцій (Аеролайзер) в картонній пачці.
По 10 капс. з формотеролом 12 мкг в блістері.
По 10 капс. з будесонідом 200 або 400 мкг в блістері.
По 6 бл. з капсулами з формотеролом і по 6 бл. з капсулами з будесонідом в комплекті з пристроєм для інгаляцій (Аеролайзер) в картонній пачці.
