Козентікс
Cosentyx
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Секукінумаб
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rр.: Sol. "Cosentyx" 150 mg/ml - 1 ml
S. П/к 1 р/місяць, по 1 мл
S. П/к 1 р/місяць, по 1 мл
Фармакологічні властивості
Імунодепресивне, протизапальне.
Фармакодинаміка
Механізм дії
Секукінумаб є повністю людським антитілом (імуноглобулін G1, IgGl), яке селективно зв'язується і нейтралізує прозапальний цитокін - інтерлейкін-17А (ІЛ-17А). Секукінумаб має спрямовану дію на ІЛ-17А та інгібує його взаємодію з рецептором ІЛ-17, який експресується різними типами клітин, включаючи кератиноцити та синовіоцити. В результаті цього секукінумаб інгібує вивільнення прозапальних цитокінів, хемокінів та медіаторів пошкодження тканин, знижує внесок ІЛ-17А в аутоімунні та запальні захворювання. Секукінумаб у клінічно значущих концентраціях досягає шкіри і знижує концентрацію запальних маркерів. Прямим наслідком лікування секукінумабом є зменшення вираженості почервоніння, ущільнення та лущення шкіри, що спостерігається в осередках ураження при бляшковому псоріазі.
ІЛ-17А є природним цитокіном, який бере участь у нормально протікаючих реакціях запалення та імунної відповіді. ІЛ-17А відіграє ключову роль у патогенезі бляшкового псоріазу, псоріатичного артриту та анкілозуючого спондиліту. У крові у пацієнтів з бляшковим псоріазом, псоріатичним артритом та анкілозуючим спондилітом, а також у клітинах уражених ділянок шкіри у пацієнтів з бляшковим псоріазом виявлено збільшення концентрації ІЛ-17А, а також збільшення кількості лімфоцитів та клітин вродженого імунітету, що продукують ІЛ-17А. Продукція ІЛ-17А суттєво підвищена в уражених ділянках порівняно зі здоровими ділянками шкіри у пацієнтів з бляшковим псоріазом. Крім того, у пацієнтів з псоріатичним артритом у синовіальній рідині відзначається збільшення кількості клітин, що продукують ІЛ-17А. У пацієнтів з анкілозуючим спондилітом значне збільшення кількості клітин, що продукують ІЛ-17А, відзначається в субхондральному кістковому мозку фасеткових суглобів. ІЛ-17А також сприяє розвитку запалення тканин, інфільтрації нейтрофілами, деструкції кісток і тканин, а також ремоделюванню тканин, включаючи ангіогенез і фіброз. Застосування секукінумаба у пацієнтів з бляшковим псоріазом у дозі 300 мг забезпечує більш виражене очищення шкірних покривів порівняно із застосуванням у дозі 150 мг, з максимальним ефектом на 16 тижні. Секукінумаб демонструє ефективність як у пацієнтів, які раніше не отримували терапію генно-інженерними біологічними препаратами (ГІБП), так і у пацієнтів з недостатньою відповіддю на терапію ГІБП-інгібіторами ФНОα (фактор некрозу пухлини а), при цьому дещо більш виражена відповідь відзначена у пацієнтів, які раніше не отримували терапію вищезазначеними препаратами. При застосуванні секукінумаба відзначено покращення симптомів і ознак захворювання, покращення якості життя, пов'язане з функціональним статусом і станом здоров'я, а також уповільнення прогресування ураження периферичних суглобів.
У пацієнтів з псоріатичним артритом на тлі терапії секукінумабом відзначається схожа відповідь на лікування незалежно від застосування його в монотерапії або в комбінації з метотрексатом. При застосуванні секукінумаба до 16 і 24 тижнів відзначено покращення периферичних симптомів псоріатичного артриту (наприклад, зменшення кількості болючих/набряклих суглобів, розв'язання дактилітів, ентезитів, зменшення ступеня вираженості ураження нігтів). Застосування секукінумаба у дозі 150 мг до 24 тижня значно пригнічувало ступінь прогресування ураження периферичних суглобів (відносно вихідного показника модифікованого загального рахунку Шарпа). Рентгенологічні ознаки пригнічення прогресії відзначені як у пацієнтів, які раніше не отримували терапію інгібіторами ФНОα, так і у пацієнтів з недостатньою відповіддю на попередню терапію зазначеними препаратами. Схоже пригнічення структурного ураження відзначалося незалежно від комбінованого застосування з метотрексатом. Застосування секукінумаба у пацієнтів з анкілозуючим спондилітом призводило до покращення рухливості хребта та його функції, зменшення активності захворювання (включаючи зниження концентрації високочутливого С-реактивного білка). У пацієнтів, які отримували секукінумаб без попередньої терапії інгібіторами ФНОα, при магнітно-резонансній томографії до 16 тижня відзначено зменшення ознак запалення крижово-клубових зчленувань і хребта відносно вихідних показників.
Концентрація загального ІЛ-17А (вільного і зв'язаного з секукінумабом) у сироватці крові збільшується в межах 2-7 днів внаслідок уповільнення кліренсу, пов'язаного з секукінумабом ІЛ-17А, свідчачи, що секукінумаб селективно зв'язується з вільним ІЛ-17А, який відіграє ключову роль у патогенезі бляшкового псоріазу.
У дослідженні у пацієнтів з бляшковим псоріазом після однієї-двох тижнів лікування секукінумабом значно знижувалися інфільтрація епідермісу нейтрофілами і кількість різних асоційованих з ними маркерів, яке часто підвищено в уражених ділянках шкіри у даних пацієнтів.
На тлі терапії секукінумабом у пацієнтів з псоріатичним артритом і анкілозуючим спондилітом протягом 1-2 тижнів відзначалося зниження концентрації С-реактивного білка, що є маркером запалення.
Секукінумаб є повністю людським антитілом (імуноглобулін G1, IgGl), яке селективно зв'язується і нейтралізує прозапальний цитокін - інтерлейкін-17А (ІЛ-17А). Секукінумаб має спрямовану дію на ІЛ-17А та інгібує його взаємодію з рецептором ІЛ-17, який експресується різними типами клітин, включаючи кератиноцити та синовіоцити. В результаті цього секукінумаб інгібує вивільнення прозапальних цитокінів, хемокінів та медіаторів пошкодження тканин, знижує внесок ІЛ-17А в аутоімунні та запальні захворювання. Секукінумаб у клінічно значущих концентраціях досягає шкіри і знижує концентрацію запальних маркерів. Прямим наслідком лікування секукінумабом є зменшення вираженості почервоніння, ущільнення та лущення шкіри, що спостерігається в осередках ураження при бляшковому псоріазі.
ІЛ-17А є природним цитокіном, який бере участь у нормально протікаючих реакціях запалення та імунної відповіді. ІЛ-17А відіграє ключову роль у патогенезі бляшкового псоріазу, псоріатичного артриту та анкілозуючого спондиліту. У крові у пацієнтів з бляшковим псоріазом, псоріатичним артритом та анкілозуючим спондилітом, а також у клітинах уражених ділянок шкіри у пацієнтів з бляшковим псоріазом виявлено збільшення концентрації ІЛ-17А, а також збільшення кількості лімфоцитів та клітин вродженого імунітету, що продукують ІЛ-17А. Продукція ІЛ-17А суттєво підвищена в уражених ділянках порівняно зі здоровими ділянками шкіри у пацієнтів з бляшковим псоріазом. Крім того, у пацієнтів з псоріатичним артритом у синовіальній рідині відзначається збільшення кількості клітин, що продукують ІЛ-17А. У пацієнтів з анкілозуючим спондилітом значне збільшення кількості клітин, що продукують ІЛ-17А, відзначається в субхондральному кістковому мозку фасеткових суглобів. ІЛ-17А також сприяє розвитку запалення тканин, інфільтрації нейтрофілами, деструкції кісток і тканин, а також ремоделюванню тканин, включаючи ангіогенез і фіброз. Застосування секукінумаба у пацієнтів з бляшковим псоріазом у дозі 300 мг забезпечує більш виражене очищення шкірних покривів порівняно із застосуванням у дозі 150 мг, з максимальним ефектом на 16 тижні. Секукінумаб демонструє ефективність як у пацієнтів, які раніше не отримували терапію генно-інженерними біологічними препаратами (ГІБП), так і у пацієнтів з недостатньою відповіддю на терапію ГІБП-інгібіторами ФНОα (фактор некрозу пухлини а), при цьому дещо більш виражена відповідь відзначена у пацієнтів, які раніше не отримували терапію вищезазначеними препаратами. При застосуванні секукінумаба відзначено покращення симптомів і ознак захворювання, покращення якості життя, пов'язане з функціональним статусом і станом здоров'я, а також уповільнення прогресування ураження периферичних суглобів.
У пацієнтів з псоріатичним артритом на тлі терапії секукінумабом відзначається схожа відповідь на лікування незалежно від застосування його в монотерапії або в комбінації з метотрексатом. При застосуванні секукінумаба до 16 і 24 тижнів відзначено покращення периферичних симптомів псоріатичного артриту (наприклад, зменшення кількості болючих/набряклих суглобів, розв'язання дактилітів, ентезитів, зменшення ступеня вираженості ураження нігтів). Застосування секукінумаба у дозі 150 мг до 24 тижня значно пригнічувало ступінь прогресування ураження периферичних суглобів (відносно вихідного показника модифікованого загального рахунку Шарпа). Рентгенологічні ознаки пригнічення прогресії відзначені як у пацієнтів, які раніше не отримували терапію інгібіторами ФНОα, так і у пацієнтів з недостатньою відповіддю на попередню терапію зазначеними препаратами. Схоже пригнічення структурного ураження відзначалося незалежно від комбінованого застосування з метотрексатом. Застосування секукінумаба у пацієнтів з анкілозуючим спондилітом призводило до покращення рухливості хребта та його функції, зменшення активності захворювання (включаючи зниження концентрації високочутливого С-реактивного білка). У пацієнтів, які отримували секукінумаб без попередньої терапії інгібіторами ФНОα, при магнітно-резонансній томографії до 16 тижня відзначено зменшення ознак запалення крижово-клубових зчленувань і хребта відносно вихідних показників.
Концентрація загального ІЛ-17А (вільного і зв'язаного з секукінумабом) у сироватці крові збільшується в межах 2-7 днів внаслідок уповільнення кліренсу, пов'язаного з секукінумабом ІЛ-17А, свідчачи, що секукінумаб селективно зв'язується з вільним ІЛ-17А, який відіграє ключову роль у патогенезі бляшкового псоріазу.
У дослідженні у пацієнтів з бляшковим псоріазом після однієї-двох тижнів лікування секукінумабом значно знижувалися інфільтрація епідермісу нейтрофілами і кількість різних асоційованих з ними маркерів, яке часто підвищено в уражених ділянках шкіри у даних пацієнтів.
На тлі терапії секукінумабом у пацієнтів з псоріатичним артритом і анкілозуючим спондилітом протягом 1-2 тижнів відзначалося зниження концентрації С-реактивного білка, що є маркером запалення.
Фармакокінетика
Всмоктування
Після одноразового підшкірного (п/к) введення у дозі 150 мг або 300 мг при бляшковому псоріазі максимальна концентрація секукінумаба у сироватці крові становила відповідно 13,7±4,8 мкг/мл або 27,3±9,5 мкг/мл в інтервалі між 5 і 6 днем після введення.
Після початкового щотижневого введення під час першого місяця максимальна концентрація досягалася між 31 і 34 днем.
Максимальна концентрація в рівноважному стані (Cmax,ss) після п/к введення 150 мг або 300 мг становила 27,6 мкг/мл і 55,2 мкг/мл відповідно. Рівноважна концентрація досягається після 20 тижнів при щомісячному режимі введення.
Порівняно з експозицією після одноразової дози відзначено дворазове підвищення максимальної концентрації і площі під фармакокінетичною кривою "концентрація-час" (AUC) після багаторазового щомісячного введення під час підтримуючої терапії.
Секукінумаб всмоктується із середнім показником абсолютної біодоступності 73%. Розподіл
Середній об'єм розподілу в термінальній фазі (Vz) після одноразового внутрішньовенного введення варіював між 7,10 і 8,60 л у пацієнтів з бляшковим псоріазом, що дозволяє припустити, що секукінумаб обмежено розподіляється на периферії.
Концентрації секукінумаба в міжклітинній рідині шкіри у пацієнтів з бляшковим псоріазом варіювали від 28% до 39% від такої в сироватці крові на 1-2 тижні після одноразового п/к введення у дозі 300 мг.
Виведення
Середній системний кліренс (CL) у пацієнтів з бляшковим псоріазом становив 0,19 л/день. Кліренс був дозо- і часозалежним, як і передбачалося для терапевтичного IgG1 моноклонального антитіла, що взаємодіє з розчинною цитокіновою мішенню, такою як ІЛ-17А.
Середній період напіввиведення у пацієнтів з бляшковим псоріазом становив 27 днів. Розрахунковий період напіввиведення у окремих пацієнтів з псоріазом варіював від 17 до 41 дня.
Лінійність / нелінійність
Фармакокінетичні параметри при одноразовому і багаторазовому введенні секукінумаба у пацієнтів з бляшковим псоріазом були визначені в кількох дослідженнях з внутрішньовенним введенням у дозах від 1x0,3 мг/кг до 3x10 мг/кг і з п/к введенням у дозах від 1 х25 мг до багаторазової дози 300 мг. При всіх режимах дозування експозиція була пропорційна дозі.
Фармакокінетичні параметри секукінумаба у пацієнтів з псоріатичним артритом, анкілозуючим спондилітом і бляшковим псоріазом однакові.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Пацієнти старше 65 років
За даними популяційного фармакокінетичного аналізу кліренс у пацієнтів старше 65 років і пацієнтів молодше даної вікової групи був схожим.
Пацієнти з порушеннями функції печінки або нирок
Немає даних по фармакокінетиці секукінумаба у пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок.
Після одноразового підшкірного (п/к) введення у дозі 150 мг або 300 мг при бляшковому псоріазі максимальна концентрація секукінумаба у сироватці крові становила відповідно 13,7±4,8 мкг/мл або 27,3±9,5 мкг/мл в інтервалі між 5 і 6 днем після введення.
Після початкового щотижневого введення під час першого місяця максимальна концентрація досягалася між 31 і 34 днем.
Максимальна концентрація в рівноважному стані (Cmax,ss) після п/к введення 150 мг або 300 мг становила 27,6 мкг/мл і 55,2 мкг/мл відповідно. Рівноважна концентрація досягається після 20 тижнів при щомісячному режимі введення.
Порівняно з експозицією після одноразової дози відзначено дворазове підвищення максимальної концентрації і площі під фармакокінетичною кривою "концентрація-час" (AUC) після багаторазового щомісячного введення під час підтримуючої терапії.
Секукінумаб всмоктується із середнім показником абсолютної біодоступності 73%. Розподіл
Середній об'єм розподілу в термінальній фазі (Vz) після одноразового внутрішньовенного введення варіював між 7,10 і 8,60 л у пацієнтів з бляшковим псоріазом, що дозволяє припустити, що секукінумаб обмежено розподіляється на периферії.
Концентрації секукінумаба в міжклітинній рідині шкіри у пацієнтів з бляшковим псоріазом варіювали від 28% до 39% від такої в сироватці крові на 1-2 тижні після одноразового п/к введення у дозі 300 мг.
Виведення
Середній системний кліренс (CL) у пацієнтів з бляшковим псоріазом становив 0,19 л/день. Кліренс був дозо- і часозалежним, як і передбачалося для терапевтичного IgG1 моноклонального антитіла, що взаємодіє з розчинною цитокіновою мішенню, такою як ІЛ-17А.
Середній період напіввиведення у пацієнтів з бляшковим псоріазом становив 27 днів. Розрахунковий період напіввиведення у окремих пацієнтів з псоріазом варіював від 17 до 41 дня.
Лінійність / нелінійність
Фармакокінетичні параметри при одноразовому і багаторазовому введенні секукінумаба у пацієнтів з бляшковим псоріазом були визначені в кількох дослідженнях з внутрішньовенним введенням у дозах від 1x0,3 мг/кг до 3x10 мг/кг і з п/к введенням у дозах від 1 х25 мг до багаторазової дози 300 мг. При всіх режимах дозування експозиція була пропорційна дозі.
Фармакокінетичні параметри секукінумаба у пацієнтів з псоріатичним артритом, анкілозуючим спондилітом і бляшковим псоріазом однакові.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Пацієнти старше 65 років
За даними популяційного фармакокінетичного аналізу кліренс у пацієнтів старше 65 років і пацієнтів молодше даної вікової групи був схожим.
Пацієнти з порушеннями функції печінки або нирок
Немає даних по фармакокінетиці секукінумаба у пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Препарат Козентікс призначений для п/к введення.
Для ін'єкцій рекомендується вибирати місце в області передньої поверхні стегон. Також можна вводити розчин у нижню третину живота, уникаючи п'ятисантиметрової області навколо пупка. Якщо пацієнту препарат вводить хтось інший, допускається робити ін'єкції у зовнішню поверхню плеча. Місця ін'єкції кожного разу слід змінювати.
Не можна вводити Козентікс в ділянки, на яких уражені шкірні покриви: присутнє ущільнення або витончення, лущення, подразнення, почервоніння. Також необхідно уникати введення в місця, де є розтяжки або шрами, і в ділянки шкіри, уражені псоріазом.
Рекомендовані режими дозування:
псоріаз середньотяжкого і тяжкого ступеня: по 300 мг (у вигляді двох ін'єкцій по 150 мг) на 0, 1, 2 і 3 тижні. Далі, починаючи з 4-го тижня, проводять підтримуючу терапію з введенням Козентікса в аналогічній дозі 1 раз на місяць;
активний псоріатичний артрит: по 150 мг на 0, 1, 2 і 3 тижні; починаючи з 4-го тижня – по 150 мг 1 раз на місяць.
Пацієнтам з неадекватною відповіддю на терапію анти-ФНОα (фактор некрозу пухлини альфа) рекомендується підвищення дози до 300 мг (у вигляді двох ін'єкцій по 150 мг), введення здійснюють за аналогічною схемою;
активний анкілозуючий спондиліт: по 150 мг на 0, 1, 2 і 3 тижні; починаючи з 4-го тижня – по 150 мг 1 раз на місяць.
Після навчання техніці введення препарату лікар може довірити пацієнту самостійне введення Козентікса, однак повинен забезпечити відповідне спостереження протягом усього лікування.
Для проведення ін'єкції знадобляться: препарат; спиртовий тампон; марлевий або ватний тампон; контейнер для утилізації гострих предметів.
Важлива інформація з безпеки та зберігання:
- зберігати в недоступному для дітей місці; ніколи не залишати в місцях, доступних для інших осіб;
- не відкривати запечатану пачку до моменту використання препарату;
- не використовувати у разі порушення цілісності пачки або блістера, оскільки це може бути небезпечно;
- не струшувати шприци з розчином;
- до введення не торкатися захисних лапок шприца, оскільки так можна передчасно активувати автоматичний захисний пристрій шприца;
- не знімати з голки ковпачок безпосередньо до моменту ін'єкції;
- завжди оглядати препарат на предмет відповідності кольору і прозорості.
Не використовувати розчин у разі помутніння, зміни кольору або наявності видимих включень, а також при порушенні цілісності шприца. Присутність у розчині невеликої бульбашки повітря є нормальним;
- не застосовувати шприци повторно, використані шприци утилізувати в спеціальний контейнер для гострих предметів;
- зберігати препарат у холодильнику при температурі 2–8 °С, не заморожувати;
- не використовувати Козентікс після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці шприца або на картонній упаковці.
Застосування Козентікса в попередньо заповненому шприці з пристроєм для пасивного захисту голки
1.Витягти препарат з холодильника і залишити на 15–30 хвилин, щоб розчин нагрівся до кімнатної температури.
2.Ретельно вимити руки з милом.
3.Спиртовим розчином протерти місце майбутньої ін'єкції.
4.Витягти шприц з пачки і блістера.
5.Оглянути препарат на предмет відповідності кольору і прозорості.
6.Обережно зняти з голки ковпачок.
7.На кінці голки може бути крапля розчину, це є нормою.
8.Акуратно зібрати шкірну складку між пальцями і під кутом 45 ° ввести голку на всю довжину.
9.Утримуючи шприц, повільно натиснути на поршень, поки його основа не опиниться між боковими захисними лапками.
10.Утримувати шприц з натиснутим поршнем протягом 5 секунд.
11.Не відпускаючи поршень, витягти голку, потім повільно відпустити поршень і почекати, поки автоматичний захисний пристрій приховає голку.
У разі кровоточивості прикласти до місця ін'єкції марлевий/ватний тампон на 10 секунд. Не розтирати область уколу. За необхідності заклеїти пластиром. Помістити використаний шприц у спеціальний контейнер.
Застосування Козентікса в попередньо заповненому шприці в автоінжекторі
1.Витягти препарат з холодильника і залишити на 15–30 хвилин, щоб розчин нагрівся до кімнатної температури.
2.Ретельно вимити руки з милом.
3.Спиртовим розчином протерти місце майбутньої ін'єкції і залишити висохнути.
4.Зняти зі шприца ковпачок і викинути його.
5.Взяти шприц під кутом 90 ° до місця ін'єкції.
6.Притиснути шприц щільно до шкіри. Під час введення препарату пролунає два клацання: перше означає початок ін'єкції, друге (пролунає через кілька секунд) вказує, що введення майже завершено. Необхідно утримувати шприц щільно прилеглим до шкіри, очікуючи, поки зелений індикатор заповнить оглядове вікно і перестане рухатися. Видалити шприц.
У разі кровоточивості прикласти до місця ін'єкції марлевий/ватний тампон на 10 секунд. Не розтирати область уколу. За необхідності заклеїти пластиром. Помістити використаний шприц у спеціальний контейнер.
Застосування Козентікса у формі ліофілізату для приготування розчину для ін'єкцій
1.Зігріти флакон з препаратом і стерильну ін'єкційну воду до кімнатної температури.
2.Набрати 1 мл ін'єкційної води в одноразовий шприц.
3.Зняти з флакона, що містить ліофілізат, пластиковий ковпачок.
4.Вставити голку в центр гумової пробки флакона і повільно ввести ін'єкційну воду, спрямовуючи струмінь на ліофілізат.
5.Нахилити флакон під кутом приблизно 45 °. Утримуючи його кінчиками пальців, обережно обертати протягом приблизно 1 хвилини.
6.Не струшувати і не перевертати флакон. Залишити флакон у вертикальному положенні хоча б на 10 хвилин для повного розчинення ліофілізату.
7.Знову взяти флакон під кутом 45 ° і ще протягом 1 хвилини обертати, не струшуючи і не перевертаючи.
8.Залишити флакон на 5 хвилин у вертикальному положенні. Готовий розчин повинен бути від безбарвного до світло-жовтого кольору, прозорим або опалесцентним.
Не можна використовувати препарат, якщо ліофілізат не розчинився повністю, або розчин містить видимі включення, помутнів або змінив колір. При призначенні дози 300 мг підготувати зазначеним вище способом другий флакон. Нахилити флакон під кутом приблизно 45° і помістити кінчик голки на дно флакона. Не перевертати флакон.
В одноразовий шприц з голкою відповідного розміру (наприклад, «21G × 2») обережно відібрати трохи більше 1 мл розчину. При призначенні дози 300 мг підготувати другий шприц. Підняти шприц голкою вгору і злегка постукати по ньому, щоб бульбашки повітря перемістилися вгору. Замінити голку на іншу, розміром «27G × 1/2». Видалити з шприца бульбашки повітря і підсунути поршень до позначки 1 мл. Спиртовим тампоном продезінфікувати місце ін'єкції. Ввести препарат. Утилізувати шприц, голки і залишок у флаконі розчину.
Для ін'єкцій рекомендується вибирати місце в області передньої поверхні стегон. Також можна вводити розчин у нижню третину живота, уникаючи п'ятисантиметрової області навколо пупка. Якщо пацієнту препарат вводить хтось інший, допускається робити ін'єкції у зовнішню поверхню плеча. Місця ін'єкції кожного разу слід змінювати.
Не можна вводити Козентікс в ділянки, на яких уражені шкірні покриви: присутнє ущільнення або витончення, лущення, подразнення, почервоніння. Також необхідно уникати введення в місця, де є розтяжки або шрами, і в ділянки шкіри, уражені псоріазом.
Рекомендовані режими дозування:
псоріаз середньотяжкого і тяжкого ступеня: по 300 мг (у вигляді двох ін'єкцій по 150 мг) на 0, 1, 2 і 3 тижні. Далі, починаючи з 4-го тижня, проводять підтримуючу терапію з введенням Козентікса в аналогічній дозі 1 раз на місяць;
активний псоріатичний артрит: по 150 мг на 0, 1, 2 і 3 тижні; починаючи з 4-го тижня – по 150 мг 1 раз на місяць.
Пацієнтам з неадекватною відповіддю на терапію анти-ФНОα (фактор некрозу пухлини альфа) рекомендується підвищення дози до 300 мг (у вигляді двох ін'єкцій по 150 мг), введення здійснюють за аналогічною схемою;
активний анкілозуючий спондиліт: по 150 мг на 0, 1, 2 і 3 тижні; починаючи з 4-го тижня – по 150 мг 1 раз на місяць.
Після навчання техніці введення препарату лікар може довірити пацієнту самостійне введення Козентікса, однак повинен забезпечити відповідне спостереження протягом усього лікування.
Для проведення ін'єкції знадобляться: препарат; спиртовий тампон; марлевий або ватний тампон; контейнер для утилізації гострих предметів.
Важлива інформація з безпеки та зберігання:
- зберігати в недоступному для дітей місці; ніколи не залишати в місцях, доступних для інших осіб;
- не відкривати запечатану пачку до моменту використання препарату;
- не використовувати у разі порушення цілісності пачки або блістера, оскільки це може бути небезпечно;
- не струшувати шприци з розчином;
- до введення не торкатися захисних лапок шприца, оскільки так можна передчасно активувати автоматичний захисний пристрій шприца;
- не знімати з голки ковпачок безпосередньо до моменту ін'єкції;
- завжди оглядати препарат на предмет відповідності кольору і прозорості.
Не використовувати розчин у разі помутніння, зміни кольору або наявності видимих включень, а також при порушенні цілісності шприца. Присутність у розчині невеликої бульбашки повітря є нормальним;
- не застосовувати шприци повторно, використані шприци утилізувати в спеціальний контейнер для гострих предметів;
- зберігати препарат у холодильнику при температурі 2–8 °С, не заморожувати;
- не використовувати Козентікс після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці шприца або на картонній упаковці.
Застосування Козентікса в попередньо заповненому шприці з пристроєм для пасивного захисту голки
1.Витягти препарат з холодильника і залишити на 15–30 хвилин, щоб розчин нагрівся до кімнатної температури.
2.Ретельно вимити руки з милом.
3.Спиртовим розчином протерти місце майбутньої ін'єкції.
4.Витягти шприц з пачки і блістера.
5.Оглянути препарат на предмет відповідності кольору і прозорості.
6.Обережно зняти з голки ковпачок.
7.На кінці голки може бути крапля розчину, це є нормою.
8.Акуратно зібрати шкірну складку між пальцями і під кутом 45 ° ввести голку на всю довжину.
9.Утримуючи шприц, повільно натиснути на поршень, поки його основа не опиниться між боковими захисними лапками.
10.Утримувати шприц з натиснутим поршнем протягом 5 секунд.
11.Не відпускаючи поршень, витягти голку, потім повільно відпустити поршень і почекати, поки автоматичний захисний пристрій приховає голку.
У разі кровоточивості прикласти до місця ін'єкції марлевий/ватний тампон на 10 секунд. Не розтирати область уколу. За необхідності заклеїти пластиром. Помістити використаний шприц у спеціальний контейнер.
Застосування Козентікса в попередньо заповненому шприці в автоінжекторі
1.Витягти препарат з холодильника і залишити на 15–30 хвилин, щоб розчин нагрівся до кімнатної температури.
2.Ретельно вимити руки з милом.
3.Спиртовим розчином протерти місце майбутньої ін'єкції і залишити висохнути.
4.Зняти зі шприца ковпачок і викинути його.
5.Взяти шприц під кутом 90 ° до місця ін'єкції.
6.Притиснути шприц щільно до шкіри. Під час введення препарату пролунає два клацання: перше означає початок ін'єкції, друге (пролунає через кілька секунд) вказує, що введення майже завершено. Необхідно утримувати шприц щільно прилеглим до шкіри, очікуючи, поки зелений індикатор заповнить оглядове вікно і перестане рухатися. Видалити шприц.
У разі кровоточивості прикласти до місця ін'єкції марлевий/ватний тампон на 10 секунд. Не розтирати область уколу. За необхідності заклеїти пластиром. Помістити використаний шприц у спеціальний контейнер.
Застосування Козентікса у формі ліофілізату для приготування розчину для ін'єкцій
1.Зігріти флакон з препаратом і стерильну ін'єкційну воду до кімнатної температури.
2.Набрати 1 мл ін'єкційної води в одноразовий шприц.
3.Зняти з флакона, що містить ліофілізат, пластиковий ковпачок.
4.Вставити голку в центр гумової пробки флакона і повільно ввести ін'єкційну воду, спрямовуючи струмінь на ліофілізат.
5.Нахилити флакон під кутом приблизно 45 °. Утримуючи його кінчиками пальців, обережно обертати протягом приблизно 1 хвилини.
6.Не струшувати і не перевертати флакон. Залишити флакон у вертикальному положенні хоча б на 10 хвилин для повного розчинення ліофілізату.
7.Знову взяти флакон під кутом 45 ° і ще протягом 1 хвилини обертати, не струшуючи і не перевертаючи.
8.Залишити флакон на 5 хвилин у вертикальному положенні. Готовий розчин повинен бути від безбарвного до світло-жовтого кольору, прозорим або опалесцентним.
Не можна використовувати препарат, якщо ліофілізат не розчинився повністю, або розчин містить видимі включення, помутнів або змінив колір. При призначенні дози 300 мг підготувати зазначеним вище способом другий флакон. Нахилити флакон під кутом приблизно 45° і помістити кінчик голки на дно флакона. Не перевертати флакон.
В одноразовий шприц з голкою відповідного розміру (наприклад, «21G × 2») обережно відібрати трохи більше 1 мл розчину. При призначенні дози 300 мг підготувати другий шприц. Підняти шприц голкою вгору і злегка постукати по ньому, щоб бульбашки повітря перемістилися вгору. Замінити голку на іншу, розміром «27G × 1/2». Видалити з шприца бульбашки повітря і підсунути поршень до позначки 1 мл. Спиртовим тампоном продезінфікувати місце ін'єкції. Ввести препарат. Утилізувати шприц, голки і залишок у флаконі розчину.
Показання
- псоріаз середньотяжкого і тяжкого ступеня при необхідності проведення системної терапії або фототерапії;
- активний псоріатичний артрит при недостатній відповіді на попередню терапію базисними лікарськими засобами (як монопрепарат або в поєднанні з метотрексатом);
- активний анкілозуючий спондиліт при недостатній відповіді на стандартну терапію.
- активний псоріатичний артрит при недостатній відповіді на попередню терапію базисними лікарськими засобами (як монопрепарат або в поєднанні з метотрексатом);
- активний анкілозуючий спондиліт при недостатній відповіді на стандартну терапію.
Протипоказання
- Тяжкі реакції гіперчутливості до секукінумаба;
- клінічно значущі інфекції в стадії загострення (наприклад активний туберкульоз);
- вагітність;
- годування груддю;
- вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних по ефективності та безпеці).
З обережністю:
- Хронічні рецидивуючі інфекції в анамнезі.
- Запальні захворювання кишечника в активній фазі.
- Вакцинація.
- клінічно значущі інфекції в стадії загострення (наприклад активний туберкульоз);
- вагітність;
- годування груддю;
- вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних по ефективності та безпеці).
З обережністю:
- Хронічні рецидивуючі інфекції в анамнезі.
- Запальні захворювання кишечника в активній фазі.
- Вакцинація.
Особливі вказівки
Секукінумаб може збільшувати ризик розвитку інфекцій. Слід дотримуватися обережності при вирішенні питання про застосування секукінумаба у пацієнтів з хронічною інфекцією або з рецидивуючою інфекцією в анамнезі.
Слід інформувати пацієнта про необхідність звернення до лікаря у разі появи ознак і симптомів, що дозволяють запідозрити розвиток інфекції. При розвитку тяжкої інфекції необхідно ретельно спостерігати пацієнта, терапію секукінумабом слід відкласти до вирішення інфекційного процесу.
Не слід застосовувати у пацієнтів з активною формою туберкульозу. Перед початком лікування у пацієнтів з латентною формою туберкульозу слід розглянути можливість проведення протитуберкульозної терапії.
Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату у пацієнтів з хворобою Крона в активній фазі, оскільки в клінічних дослідженнях відзначені випадки загострення хвороби Крона. Слід ретельно спостерігати пацієнта з хворобою Крона в активній фазі, який отримує терапію секукінумабом.
При виникненні анафілактичних або інших серйозних алергічних реакцій застосування секукінумаба слід негайно припинити і негайно почати відповідну терапію.
На тлі терапії секукінумабом не слід проводити вакцинацію живими вакцинами. Для пацієнта, який отримує секукінумаб, слід застосовувати інактивовані або вбиті вакцини. У клінічному дослідженні у схожої кількості пацієнтів, які отримували секукінумаб, і які отримували плацебо, відзначалася адекватна імунна відповідь після вакцинації менінгококовою та інактивованою грипозною вакцинами, що проявлялося у вигляді 4-кратного збільшення титру антитіл до зазначених вакцин. Ці дані свідчать, що секукінумаб не пригнічує гуморальну імунну відповідь до менінгококової та інактивованої грипозної вакцин.
Слід інформувати пацієнта про необхідність звернення до лікаря у разі появи ознак і симптомів, що дозволяють запідозрити розвиток інфекції. При розвитку тяжкої інфекції необхідно ретельно спостерігати пацієнта, терапію секукінумабом слід відкласти до вирішення інфекційного процесу.
Не слід застосовувати у пацієнтів з активною формою туберкульозу. Перед початком лікування у пацієнтів з латентною формою туберкульозу слід розглянути можливість проведення протитуберкульозної терапії.
Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату у пацієнтів з хворобою Крона в активній фазі, оскільки в клінічних дослідженнях відзначені випадки загострення хвороби Крона. Слід ретельно спостерігати пацієнта з хворобою Крона в активній фазі, який отримує терапію секукінумабом.
При виникненні анафілактичних або інших серйозних алергічних реакцій застосування секукінумаба слід негайно припинити і негайно почати відповідну терапію.
На тлі терапії секукінумабом не слід проводити вакцинацію живими вакцинами. Для пацієнта, який отримує секукінумаб, слід застосовувати інактивовані або вбиті вакцини. У клінічному дослідженні у схожої кількості пацієнтів, які отримували секукінумаб, і які отримували плацебо, відзначалася адекватна імунна відповідь після вакцинації менінгококовою та інактивованою грипозною вакцинами, що проявлялося у вигляді 4-кратного збільшення титру антитіл до зазначених вакцин. Ці дані свідчать, що секукінумаб не пригнічує гуморальну імунну відповідь до менінгококової та інактивованої грипозної вакцин.
Побічні ефекти
З боку системи кровотворення: нечасто - нейтропенія.
Алергічні реакції: часто - кропив'янка; рідко - анафілактичні реакції.
З боку органа зору: нечасто - кон'юнктивіт.
З боку дихальної системи: дуже часто - інфекції верхніх дихальних шляхів (в т.ч. дуже часто - назофарингіт, часто - інфекція верхніх відділів дихальних шляхів, риніт, фарингіт, нечасто - синусит, тонзиліт); часто - ринорея.
З боку травної системи: часто - герпетична інфекція слизової оболонки порожнини рота; часто - діарея.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто - кандидозна інфекція порожнини рота, грибкове ураження шкіри стоп, зовнішній отит; частота невідома - кандидозна інфекція шкіри і слизових оболонок
Алергічні реакції: часто - кропив'янка; рідко - анафілактичні реакції.
З боку органа зору: нечасто - кон'юнктивіт.
З боку дихальної системи: дуже часто - інфекції верхніх дихальних шляхів (в т.ч. дуже часто - назофарингіт, часто - інфекція верхніх відділів дихальних шляхів, риніт, фарингіт, нечасто - синусит, тонзиліт); часто - ринорея.
З боку травної системи: часто - герпетична інфекція слизової оболонки порожнини рота; часто - діарея.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто - кандидозна інфекція порожнини рота, грибкове ураження шкіри стоп, зовнішній отит; частота невідома - кандидозна інфекція шкіри і слизових оболонок
Передозування
У ході клінічних досліджень секукінумаба повідомлень про випадки передозування не було.
У ході клінічних досліджень дози до 30 мг/кг (тобто приблизно 2000–3000 мг) вводилися в/в без розвитку дозолімітуючої токсичності.
Лікування: у разі передозування рекомендується спостереження за пацієнтами для виявлення ознак і симптомів небажаних явищ. За необхідності слід негайно провести симптоматичне лікування.
У ході клінічних досліджень дози до 30 мг/кг (тобто приблизно 2000–3000 мг) вводилися в/в без розвитку дозолімітуючої токсичності.
Лікування: у разі передозування рекомендується спостереження за пацієнтами для виявлення ознак і симптомів небажаних явищ. За необхідності слід негайно провести симптоматичне лікування.
Лікарняна взаємодія
Не застосовувати одночасно з живими вакцинами.
Підвищена концентрація цитокінів в умовах хронічного запального процесу пригнічує утворення деяких ізоферментів системи цитохрому. Таким чином, протизапальна терапія, в т.ч. секукінумабом, інгібітором ІЛ-17А, може призвести до нормалізації активності ізоферментів цитохрому CYP450, що супроводжується зменшенням експозиції одночасно застосовуваних препаратів, метаболізм яких здійснюється з участю зазначених ізоферментів. Таким чином, не можна виключити клінічно значущого впливу на препарати - субстрати ізоферментів системи цитохрому з вузьким терапевтичним індексом, доза яких підбирається індивідуально (наприклад, варфарин). Слід розглянути можливість терапевтичного контролю при початку терапії секукінумабом у пацієнтів, які отримують лікування препаратами вищезазначених груп.
Підвищена концентрація цитокінів в умовах хронічного запального процесу пригнічує утворення деяких ізоферментів системи цитохрому. Таким чином, протизапальна терапія, в т.ч. секукінумабом, інгібітором ІЛ-17А, може призвести до нормалізації активності ізоферментів цитохрому CYP450, що супроводжується зменшенням експозиції одночасно застосовуваних препаратів, метаболізм яких здійснюється з участю зазначених ізоферментів. Таким чином, не можна виключити клінічно значущого впливу на препарати - субстрати ізоферментів системи цитохрому з вузьким терапевтичним індексом, доза яких підбирається індивідуально (наприклад, варфарин). Слід розглянути можливість терапевтичного контролю при початку терапії секукінумабом у пацієнтів, які отримують лікування препаратами вищезазначених груп.
Лікарська форма
розчин для підшкірного (п/к) введення: прозорий або опалесцентний, від безбарвного до світло-жовтого кольору [по 1 мл у попередньо заповнених шприцах в автоінжекторах (шприц-ручках) або попередньо заповнених шприцах з пристроєм для пасивного захисту голки, в картонній пачці 1–2 шприц-ручки або 1 блістер, що містить 1–2 шприца з пристроєм для пасивного захисту голки];
ліофілізат для приготування розчину для п/к введення: порошок або аморфна маса білого кольору (по 150 мг у безбарвних скляних флаконах об'ємом 6 мл, в картонній пачці 1 флакон).
У кожній пачці також міститься інструкція по застосуванню Козентікса. Склад 1 мл розчину: активна речовина: секукінумаб – 150 мг; допоміжні компоненти: полісорбат-80, метіонін, вода для ін'єкцій, трегалози дигідрат, гістидин або гістидину гідрохлориду моногідрат. Склад 1 флакона ліофілізату: активна речовина: секукінумаб – 150 мг; допоміжні компоненти: полісорбат-80, сахароза, гістидин або гістидину гідрохлориду моногідрат.
ліофілізат для приготування розчину для п/к введення: порошок або аморфна маса білого кольору (по 150 мг у безбарвних скляних флаконах об'ємом 6 мл, в картонній пачці 1 флакон).
У кожній пачці також міститься інструкція по застосуванню Козентікса. Склад 1 мл розчину: активна речовина: секукінумаб – 150 мг; допоміжні компоненти: полісорбат-80, метіонін, вода для ін'єкцій, трегалози дигідрат, гістидин або гістидину гідрохлориду моногідрат. Склад 1 флакона ліофілізату: активна речовина: секукінумаб – 150 мг; допоміжні компоненти: полісорбат-80, сахароза, гістидин або гістидину гідрохлориду моногідрат.
