Ферроградумет
Ferrogradumet
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rр.: “Pherrogradumet” 325 mg
D.t.d. № 30 in tab.
S. Внутрішньо, по 1 таб., за 30 хв до їжі 1 раз на день.
D.t.d. № 30 in tab.
S. Внутрішньо, по 1 таб., за 30 хв до їжі 1 раз на день.
Фармакологічні властивості
Відновлює дефіцит заліза, протианемічний.
Фармакодинаміка
Антианемічний препарат. Залізо - мікроелемент, що є компонентом гемоглобіну, міоглобіну та різних ферментів. Близько 2/3 всього заліза в організмі знаходиться в гемоглобіні циркулюючої маси еритроцитів. При недостатньому надходженні заліза з їжею або його порушеному всмоктуванні розвивається латентний або клінічно виражений дефіцит заліза в організмі (залізодефіцитна анемія).
Лікарська форма препарату Ферроградумет являє собою таблетку з контрольованим вивільненням Fe2+ з інертного, пористого пластичного матриксу, що має назву Градумет. Залізо вивільняється з Градумету в міру проходження через ШКТ, матриця виділяється з кишковим вмістом.
Лікарська форма препарату Ферроградумет являє собою таблетку з контрольованим вивільненням Fe2+ з інертного, пористого пластичного матриксу, що має назву Градумет. Залізо вивільняється з Градумету в міру проходження через ШКТ, матриця виділяється з кишковим вмістом.
Фармакокінетика
Всмоктування
Залізо абсорбується, головним чином, з дванадцятипалої кишки та верхнього відділу порожньої кишки. Абсорбція підвищується при дефіциті заліза. Високий вміст заліза в крові зменшує абсорбцію. Середнє надходження заліза з їжею становить від 18 мг до 20 мг на добу. Близько 10% цієї кількості заліза абсорбується у здорових осіб і 20-30% - при дефіциті заліза в організмі. Залізо абсорбується найбільш ефективно при прийомі між прийомами їжі. Прості солі заліза нерідко викликають подразнення слизової шлунка при прийомі натщесерце.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми - 90% і більше. Депонується у вигляді феритину або гемосидерину в гепатоцитах і клітинах РЕС, незначна кількість - у вигляді міоглобіну в м'язах.
Виведення
T1/2 заліза сульфату становить близько 6 год. Норми фізіологічних втрат заліза: для чоловіків і жінок у постменопаузі - 1 мг/добу, для жінок у пременопаузі - 1.5-2 мг/добу.
Залізо абсорбується, головним чином, з дванадцятипалої кишки та верхнього відділу порожньої кишки. Абсорбція підвищується при дефіциті заліза. Високий вміст заліза в крові зменшує абсорбцію. Середнє надходження заліза з їжею становить від 18 мг до 20 мг на добу. Близько 10% цієї кількості заліза абсорбується у здорових осіб і 20-30% - при дефіциті заліза в організмі. Залізо абсорбується найбільш ефективно при прийомі між прийомами їжі. Прості солі заліза нерідко викликають подразнення слизової шлунка при прийомі натщесерце.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми - 90% і більше. Депонується у вигляді феритину або гемосидерину в гепатоцитах і клітинах РЕС, незначна кількість - у вигляді міоглобіну в м'язах.
Виведення
T1/2 заліза сульфату становить близько 6 год. Норми фізіологічних втрат заліза: для чоловіків і жінок у постменопаузі - 1 мг/добу, для жінок у пременопаузі - 1.5-2 мг/добу.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Дорослим і дітям старше 12 років для профілактики дефіциту заліза призначають 1 таб./добу.
Для лікування залізодефіцитної анемії призначають 1-2 таб./добу.
Максимальна добова доза Ферроградумету - 2 таб. (по 1 таб. 2 рази/добу).
Тривалість лікування визначається індивідуально.
Середня тривалість курсу лікування становить 2-3 місяці до нормалізації рівня гемоглобіну.
Для відновлення запасів заліза в організмі рекомендується подальший прийом Ферроградумету в дозі 1 таб./добу протягом 3-6 місяців до нормалізації концентрації феритину в сироватці.
Препарат можна приймати натщесерце. Таблетку рекомендується ковтати цілою, не розжовуючи.
Для лікування залізодефіцитної анемії призначають 1-2 таб./добу.
Максимальна добова доза Ферроградумету - 2 таб. (по 1 таб. 2 рази/добу).
Тривалість лікування визначається індивідуально.
Середня тривалість курсу лікування становить 2-3 місяці до нормалізації рівня гемоглобіну.
Для відновлення запасів заліза в організмі рекомендується подальший прийом Ферроградумету в дозі 1 таб./добу протягом 3-6 місяців до нормалізації концентрації феритину в сироватці.
Препарат можна приймати натщесерце. Таблетку рекомендується ковтати цілою, не розжовуючи.
Показання
— лікування латентного та клінічно вираженого дефіциту заліза;
— профілактика дефіциту заліза (в т.ч. до і під час вагітності, в період лактації).
— профілактика дефіциту заліза (в т.ч. до і під час вагітності, в період лактації).
Протипоказання
— надмірний вміст заліза в організмі (наприклад, гемохроматоз);
— розлади механізмів утилізації заліза (наприклад, свинцева анемія, сидероахрестична анемія);
— анемії, не викликані дефіцитом заліза (наприклад, гемолітична анемія або мегалобластна анемія, викликана недостатністю вітаміну B12);
— наявність кишкового дивертикула або кишкової непрохідності;
— одночасне проведення терапії препаратами заліза для парентерального застосування;
— дитячий вік до 12 років;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
— розлади механізмів утилізації заліза (наприклад, свинцева анемія, сидероахрестична анемія);
— анемії, не викликані дефіцитом заліза (наприклад, гемолітична анемія або мегалобластна анемія, викликана недостатністю вітаміну B12);
— наявність кишкового дивертикула або кишкової непрохідності;
— одночасне проведення терапії препаратами заліза для парентерального застосування;
— дитячий вік до 12 років;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
Особливі вказівки
Препарати заліза фарбують кал у чорний колір, що не має клінічного значення, але може призводити до хибнопозитивних результатів при визначенні наявності крові в калі (наприклад, при проведенні гваякового тесту). Можливе стійке потемніння зубів.
Пацієнтам старших вікових груп Ферроградумет може знадобитися у вищих дозах у зв'язку з порушеннями абсорбції заліза та супутньою ахлоргідрією.
При печінковій або нирковій недостатності підвищується ризик кумуляції заліза. При прийомі Ферроградумету можуть загостритися виразкові та запальні захворювання кишечника, ревматоїдний артрит.
Щоб уникнути ризику виникнення еритремії, слід дотримуватися обережності при переливанні крові.
Пацієнтам старших вікових груп Ферроградумет може знадобитися у вищих дозах у зв'язку з порушеннями абсорбції заліза та супутньою ахлоргідрією.
При печінковій або нирковій недостатності підвищується ризик кумуляції заліза. При прийомі Ферроградумету можуть загостритися виразкові та запальні захворювання кишечника, ревматоїдний артрит.
Щоб уникнути ризику виникнення еритремії, слід дотримуватися обережності при переливанні крові.
Побічні ефекти
З боку ЦНС: головний біль, запаморочення, дратівливість; рідко - енцефалопатія з епілептичним синдромом.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж; рідко - анафілактичний шок.
Дерматологічні реакції: гіперемія шкіри.
З боку травної системи: рідко - нудота, блювання, болі або дискомфорт в епігастральній області, фарбування стільця в чорний колір, діарея та запор.
Інші: зубний біль, біль у горлі, слабкість, відчуття тиску за грудиною.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж; рідко - анафілактичний шок.
Дерматологічні реакції: гіперемія шкіри.
З боку травної системи: рідко - нудота, блювання, болі або дискомфорт в епігастральній області, фарбування стільця в чорний колір, діарея та запор.
Інші: зубний біль, біль у горлі, слабкість, відчуття тиску за грудиною.
Передозування
Симптоми: при гострій передозуванні заліза можливі нудота, блювання, а в тяжких випадках, колапс і смерть. Летальна доза прийнятого всередину елементарного заліза становить 180-300 мг/кг маси тіла. У деяких випадках і доза 30 мг/кг може виявитися токсичною.
Симптоми гострого отруєння залізом можуть розвинутися протягом першої години, або через кілька годин. На початку можливі виражена незвичайна втомлюваність або слабкість, гіперемія, парестезії, блідість або ціаноз шкірних покривів, симптоми подразнення ШКТ, включаючи болі в епігастрії, нудоту, блювання, діарею, мелену. Ці симптоми можуть супроводжуватися сонливістю, холодним липким потом, акроціанозом, слабким пульсом, летаргією, зниженням АТ і серцебиттям.
У ряді випадків розвивається некроз слизової оболонки ШКТ, судомні напади, шоковий або коматозний стан. Ознаки периферичного циркуляторного колапсу проявляються протягом 30 хв після прийому; метаболічний ацидоз, судоми, жар, лейкоцитоз. Кома - протягом 12-24 год; гострий некроз печінки - через 2-4 дні.
Лікування: до надання кваліфікованої медичної допомоги рекомендується штучно викликати блювання і промити шлунок за допомогою прийому великої кількості рідини, всередину сире яйце, молоко (для зв'язування іонів заліза в ШКТ).
Показання до застосування дефероксаміну як хелатного засобу:
була прийнята потенційно летальна доза (180-300 мг/кг або більше) елементарного заліза;
концентрація заліза в сироватці вище 400-500 мкг/дл;
концентрація заліза в сироватці перевищує загальну залізозв'язуючу здатність;
судоми, пов'язані з інтоксикацією залізом, або шоковий або коматозний стан.
У разі тяжкого отруєння дефероксамін вводять в/в повільно: дітям - 15 мг/год, дорослим - 5 мг/кг/год (до 80 мг/кг/добу). При легкому отруєнні дефероксамін вводять в/м дітям - по 1 г кожні 4-6 год, дорослим - по 50 мг/кг (до 4 г/добу).
Гемодіаліз малоефективний при лікуванні інтоксикації залізом, але може бути використаний для прискорення виведення Fe-дефероксамінового комплексу, а також може бути призначений при оліго- або анурії. Також можливе застосування перитонеального діалізу.
Підтримуюча терапія включає контроль життєво важливих функцій організму, клінічного стану пацієнта, включаючи підтримку дихання (оксигенація, судинозвужувальні препарати), корекцію ацидозу, запобігання розвитку шоку внаслідок дегідратації (в/в введення рідини або переливання крові).
Симптоми гострого отруєння залізом можуть розвинутися протягом першої години, або через кілька годин. На початку можливі виражена незвичайна втомлюваність або слабкість, гіперемія, парестезії, блідість або ціаноз шкірних покривів, симптоми подразнення ШКТ, включаючи болі в епігастрії, нудоту, блювання, діарею, мелену. Ці симптоми можуть супроводжуватися сонливістю, холодним липким потом, акроціанозом, слабким пульсом, летаргією, зниженням АТ і серцебиттям.
У ряді випадків розвивається некроз слизової оболонки ШКТ, судомні напади, шоковий або коматозний стан. Ознаки периферичного циркуляторного колапсу проявляються протягом 30 хв після прийому; метаболічний ацидоз, судоми, жар, лейкоцитоз. Кома - протягом 12-24 год; гострий некроз печінки - через 2-4 дні.
Лікування: до надання кваліфікованої медичної допомоги рекомендується штучно викликати блювання і промити шлунок за допомогою прийому великої кількості рідини, всередину сире яйце, молоко (для зв'язування іонів заліза в ШКТ).
Показання до застосування дефероксаміну як хелатного засобу:
була прийнята потенційно летальна доза (180-300 мг/кг або більше) елементарного заліза;
концентрація заліза в сироватці вище 400-500 мкг/дл;
концентрація заліза в сироватці перевищує загальну залізозв'язуючу здатність;
судоми, пов'язані з інтоксикацією залізом, або шоковий або коматозний стан.
У разі тяжкого отруєння дефероксамін вводять в/в повільно: дітям - 15 мг/год, дорослим - 5 мг/кг/год (до 80 мг/кг/добу). При легкому отруєнні дефероксамін вводять в/м дітям - по 1 г кожні 4-6 год, дорослим - по 50 мг/кг (до 4 г/добу).
Гемодіаліз малоефективний при лікуванні інтоксикації залізом, але може бути використаний для прискорення виведення Fe-дефероксамінового комплексу, а також може бути призначений при оліго- або анурії. Також можливе застосування перитонеального діалізу.
Підтримуюча терапія включає контроль життєво важливих функцій організму, клінічного стану пацієнта, включаючи підтримку дихання (оксигенація, судинозвужувальні препарати), корекцію ацидозу, запобігання розвитку шоку внаслідок дегідратації (в/в введення рідини або переливання крові).
Лікарняна взаємодія
Абсорбцію заліза з ШКТ знижують антацидні засоби, специфічний антидот дефероксамін, препарати кальцію, етидронова кислота, лікарські засоби, що знижують кислотність шлункового соку (в т.ч. циметидин, лікарські засоби, що містять карбонати, гідрокарбонати, фосфати, оксалати), панкреатин, панкреоліпаза, яйця, молоко, овочі, хлібні злаки, кава, чай. Ферроградумет слід приймати за 1 год до або через 2 год після їх вживання.
Залізо затримує абсорбцію з ШКТ тетрацикліну, пеніциламінів, деяких хінолонів (наприклад, ципрофлоксацину, норфлоксацину, офлоксацину), препаратів цинку. Ферроградумет слід приймати через 2 год після їх вживання.
Хлорамфенікол може затримувати клінічну відповідь на терапію препаратами заліза.
Аскорбінова кислота підвищує абсорбцію заліза.
Етанол підвищує абсорбцію заліза і ризик виникнення токсичних ускладнень.
Рекомендується дотримуватися інтервалу між прийомами Ферроградумету та вищезазначених лікарських препаратів (харчових продуктів).
Залізо затримує абсорбцію з ШКТ тетрацикліну, пеніциламінів, деяких хінолонів (наприклад, ципрофлоксацину, норфлоксацину, офлоксацину), препаратів цинку. Ферроградумет слід приймати через 2 год після їх вживання.
Хлорамфенікол може затримувати клінічну відповідь на терапію препаратами заліза.
Аскорбінова кислота підвищує абсорбцію заліза.
Етанол підвищує абсорбцію заліза і ризик виникнення токсичних ускладнень.
Рекомендується дотримуватися інтервалу між прийомами Ферроградумету та вищезазначених лікарських препаратів (харчових продуктів).
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою по 325 мг.
По 10 таблеток у блістері з ПВХ/AL фольги.
По 3 блістери з інструкцією по застосуванню в картонній коробці.
По 10 таблеток у блістері з ПВХ/AL фольги.
По 3 блістери з інструкцією по застосуванню в картонній коробці.
