Правастатин

Гіполіпідемічне.

Гіполіпідемічний засіб з групи статинів, інгібітор ГМГ-КоА-редуктази. За принципом конкурентного антагонізму молекула статину зв'язується з тією частиною рецептора коензиму А, де прикріплюється цей фермент. Інша частина молекули статину інгібує процес перетворення гідроксиметилглутарату в мевалонат, проміжний продукт у синтезі молекули холестерину. Інгібування активності ГМГ-КоА-редуктази призводить до серії послідовних реакцій, в результаті яких знижується внутрішньоклітинний вміст холестерину і відбувається компенсаторне підвищення активності ЛПНЩ-рецепторів і відповідно прискорення катаболізму холестерину (Xc) ЛПНЩ.

Гіполіпідемічний ефект статинів пов'язаний зі зниженням рівня загального Хс за рахунок Хс-ЛПНЩ. Зниження рівня ЛПНЩ є дозозалежним і має не лінійний, а експоненційний характер.

За даними контрольованих досліджень правастатин підвищує рівень Хс-ЛПВЩ до 10%.

Статини не впливають на активність ліпопротеїнової і гепатичної ліпази, не мають суттєвого впливу на синтез і катаболізм вільних жирних кислот, тому їх вплив на рівень ТГ вторинний і опосередкований через їх основні ефекти по зниженню рівня Хс-ЛПНЩ.

Окрім гіполіпідемічної дії, статини мають позитивний вплив при дисфункції ендотелію (доклінічна ознака раннього атеросклерозу), на судинну стінку, стан атероми, покращують реологічні властивості крові, мають антиоксидантні, антипроліферативні властивості.

Після прийому внутрішньо швидко абсорбується 30-54% від введеної дози правастатину, біодоступність становить 15-20%. Правастатин піддається ефекту "першого проходження" через печінку. Прийом за 1 год до або разом з їжею знижує системну біодоступність і специфічну активність. Концентрація в плазмі прямо пропорційна введеній дозі. Cmax в плазмі крові досягається через 1-1,5 год. Зв'язування з білками плазми становить 50%. Виділяється з грудним молоком. Метаболізується кількома шляхами: ізомеризація до 6-епіправастатину і 3-гідроксиізомера, ферментативне гідроксилювання кільця і подальше окислення до кетону, окислення ефірного або карбоксильного кінців ланцюга, кон'югація. Основні продукти метаболізму (3-гідроксиізомери) мають специфічну активність, яка становить від 1/14 до 1/10 від початкової.

T1/2 - 1,3-2,7 год. Нирками виводиться 20%, через кишечник - 70%. 47% від величини загального кліренсу припадає на нирки і 53% - на екстраренальні шляхи. У зв'язку з наявністю двох шляхів виведення, можливе компенсаторне посилення виведення по одному з них при порушенні іншого, а також розвиток кумуляції правастатину і його метаболітів при нирковій і/або печінковій недостатності.

Для дорослих:

- Гіперліпопротеїнемія IIa і IIb типів (при неефективності дієти і фізичних навантажень);
- Комбінована гіперхолестеринемія і тригліцеридемія.

- Захворювання печінки в гострій фазі, стійке підвищення активності печінкових трансаміназ неясної етіології, тяжкі порушення функції печінки
- Підвищена чутливість до правастатину
- Вагітність, лактація (грудне вигодовування).

З обережністю застосовують при захворюваннях печінки в анамнезі, хронічному алкоголізмі, порушеннях функції нирок. Перед початком лікування необхідно виключити вторинні гіперхолестеринемії, зокрема при погано скомпенсованому цукровому діабеті, гіпотиреозі, нефротичному синдромі, диспроїнемії. У процесі лікування необхідний регулярний контроль ліпідного спектра крові.

Безпека і ефективність застосування правастатину у дітей і підлітків віком до 18 років не встановлені.

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: запаморочення, головний біль, порушення смаку, мимовільні рухи очей, парез лицевого нерва, периферична полінейропатія, тремор, тривога, безсоння, депресія, амнезія, парестезії.

З боку органу зору: прогресування катаракти, офтальмоплегія.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, болі в животі, метеоризм, запор, підвищення активності печінкових трансаміназ (в 2-3 рази порівняно з нормою) і ЩФ, гіпербілірубінемія, гіперкреатинінемія (в 3 рази вище ВГН); в окремих випадках - гепатит (в т.ч. хронічний активний, холестатичний), жирова інфільтрація печінки, цироз або некроз печінки, гепатома, гострий панкреатит.

З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, еозинофілія.

З боку кістково-м'язової системи: підвищення активності КФК, міалгія, міопатія, міозит, рабдоміоліз.

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, вовчанкоподібний синдром, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, дерматоміозит, васкуліт, пурпура, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона).

Дерматологічні реакції: алопеція, депігментація шкіри, фотосенсибілізація, сухість шкіри і слизових оболонок.

Інші: зниження лібідо і потенції, гінекомастія, серцебиття, порушення дихання, міоглобінурія, ниркова недостатність (внаслідок рабдоміолізу).

Симптоми: зміни біохімічного аналізу крові.

Лікування: симптоматичне.

Не можна виключити розвиток міопатії при одночасному застосуванні з гемфіброзилом.

При одночасному застосуванні з колестиполом, колестираміном зменшується концентрація правастатину в плазмі крові, при цьому загальний гіполіпідемічний ефект посилюється.

Описано випадок розвитку рабдоміолізу при тривалому одночасному застосуванні з міансерином.

При одночасному застосуванні з орлістатом можливе помірне підвищення концентрації правастатину в плазмі крові.

При одночасному застосуванні з циклоспорином можливе значне підвищення концентрації правастатину в плазмі крові.

Таблетки, 10 мг і 20 мг.
Упаковка: По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці.

По 2, 3, 5 або 10 контурних упаковок разом з інструкцією по застосуванню в пачку з картону.